Чергова зустріч в рамках авторської програми Жанни ОДИНСЬКОЇ «Творці культурних Чернівців» у Муніципальній бібліотеці Анатолія Добрянського відбулася цього разу з докторкою біологічних наук, професоркою кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича Світланою РУДЕНКО.
Темою розмови була «Екологічна етика в Біблії».
Біблія навчала, як берегти світ
Світлана Руденко розповіла, що модель старого розвитку людства, як ми кажемо, біблійних часів, розглядається нині вченими як один з можливих виходів від подальшого загострення глобальної екологічної кризи. Перший, надзвичайно важливий екологічний закон, який закладено в Біблії, – відповідальність людини за стан і збереження довкілля:
«Адже, коли Бог створив людину, лише тоді сказав «дуже добре», – розповідає пані професорка, – бо все, створене Господом, було функціонально взаємопов’язане. Згідно з Біблією, Бог поселив людину в Едемському саду, щоб обробляла його й оберігала. Це означає, що Бог зробив людині цінний подарунок і окреслив її функції на Землі».
Розвідки й висновки Світлани Руденко не лише цікаві й повчальні, але накреслюють шляхи діяльності кожному, хто переймається збереженням людства.
Любомир Гузар якось сказав: «Ми маємо скласти Богу подяку за життя, за довкілля, за спасіння, за все, що він створив для нас». 1989 року Вселенський Патріарх Димитрій установив День молитви за довкілля. За новим календарем цей день припадає на 1 вересня, початок нового церковного року. Таку пропозицію підтримали і православна, і католицька, і протестантська церкви. А щоби встигнути не лише помолитися, а й провести освітньо-виховні заходи, конференції, висадити дерева, залучити до проблем екології студентську та учнівську молодь, церковнослужителі продовжили ці дні до 4 жовтня. Саме цього дня вшановується пам’ять Святого Франциска Ассізького, якого вважають праотцем екології. Гімн усьому живому авторства Святого Франциска зветься «Похвала створінню», або «Заспів Сонцю». Франциск настільки вірував у Промисел Божий, що читав Біблію не лише прихожанам, а й птахам, рибам, рослинам.
Нині ж людська жадібність й безмежне прагнення наживи руйнує природне середовище. Створивши, на противагу цьому, Комітет екології Української Греко-Католицької церкви, Любомир Гузар палко закликав усіх берегти світ, який створив Бог. Він перший ввів в оборот термін «екологічний гріх».
Якщо людина порушує закон про відповідальність людини за стан і збереження природи, вона впадає в екологічний гріх.
Людство покаране екологічними хворобами
Світлана Руденко звернула увагу присутніх на наслідки екологічних гріхів, які науковці називають екологічними хворобами. Зокрема, професорка розповіла про хворобу Минамата, яка мала місце в Японії, коли кішки бігали як стріли і кидались то на будинки, то на людей, а потім в море. Чайки піднімались високо в небо, звідки кидалися в море й більше не піднімалися. Людям зводило кінцівки, вони не могли рухатися і не розуміли що відбувається. Як з’ясувалося пізніше, одна із фірм викидала у морську воду ртуть. Живі організми неорганічну ртуть перетворювали на органічну, значно шкідливішу. Разом з рибою вона потрапляла до людського організму, й люди отримували розплату за гріхи.
– До прикладу, в Самарській області РФ на невеликому клаптику землі народжуються діти, що мають старечий вигляд. З’ясувалося, там розміщено три військові заводи й хімзавод. А пам’ятаєте 1988 рік і хворобу чернівецьких дітей, коли найбільше постраждали біляві діти з голубими очима? Я досліджувала цю ситуацію і змушена була евакуюватись… І це ще не повний перелік екологічних хвороб людства, – наголосила професорка.
Сумна статистика нагадує нам, що внаслідок людської діяльності та кліматичних змін ми позбулися 63 видів ссавців, 94 видів птахів. Вони зникли назовсім. До Червоної книги сьогодні занесено 542 тварини та 826 видів рослин і грибів. Зелену книгу України вже поповнили 126 видів рослин, які потребують сьогодні охорони.
Світлана ж Руденко палко переконувала небайдужих слухачів, що всі Божі творіння мають право на життя: «Закони Біблійної етики націлюють нас ставитися до тварин та рослин як до справжніх друзів із співчуттям, розумінням та вдячністю». Відтак, головний висновок зустрічі – ми повинні берегти навколишній світ, в якому живемо.
Науковиця звернула увагу присутніх на те, що Біблія містить і закони, спрямовані на збереження здоров’я людини. У Старому завіті сказано, яку їжу має їсти людина, щоби бути здоровою. Зокрема, є порада споживати рибу з лускою, бо риба без луски має властивості, шкідливі для людини. Скажімо, риба-меч володіє надвисокою концентрацією вітаміну А. У людей він спричиняє біль у суглобах, збільшення печінки, виснаження організму, алергію тощо.
Почати зі слідування законам екологічної етики
2019-го папа Франциск видав книгу «Наша Мати Земля. Християнське бачення викликів, пов’язаних із довкіллям», вступ до якої написав Вселенський Патріарх Варфоломій. Це приклад гідного об’єднання різних церков навколо збереження Божого світу. У виданні розглядається Біблія з огляду на її екологічні закони та правила. Тож з усією упевненістю можна сказати, констатує професорка, що в Біблії міститься екологічна етика. Читаючи Біблію, ми більше звертаємо увагу на моральний бік взаємодії людини з людиною, а між тим в Біблії багато описано багато моментів взаємодії людини з природою. На початку ХХІ ст. стало зрозумілим, що існування цивілізації, еволюція людського суспільства і біосфери неможливі без екологічної етики. Головним же її завданням є руйнування старого споживацько-негуманного ставлення до природи, ґрунтованого на переконанні, що людина – цар природи, та вироблення нового екологічного світогляду. В екологічній етиці закладаються основи нових моральних принципів, за якими людина виступає як частина природного цілого і повинна за будь-яких обставин узгоджувати свою діяльність із законами та обмеженнями цілого, і заповіт «не вбий» сьогодні стосується не тільки нашого ближнього, але й рослин, тварин, екосистем».
Світлана Руденко тісно співпрацює з чернівецькими закладами позашкільної освіти та Інститутом післядипломної педагогічної освіти: щоби людство разом з біосферою увійшло в новий етап еволюції – епоху ноосфери, яка, за Володимиром Вернадським, передбачає гармонійну спільну еволюцію людини і природи, насамперед належить змінити моральні принципи. Така зміна не може відбутися автоматично. Це болісний і тривалий процес вироблення нових принципів, нового мислення, нової моральності.
Галина МУРМИЛЮК, працівниця бібліотеки ім. А. Добрянського, фото з архіву бібліотеки
