Український Центр громадського моніторингу та контролю відстежує, збирає та оприлюднює матеріали про геноцид українців, який чинить російська армія в Україні. Що таке геноцид і чому важливо, щоб міжнародна спільнота визнала його, розповідає медіа-координатор Центру Оксана Коваль.
.
Війна, на жаль, триває, і ми продовжуємо досліджувати її важливі теми. Після звільнення Бучі від російських загарбників світ дізнався про жахливі злочини росіян проти українців. Кількість жертв і цинічність російської армії шокували навіть досвідчених воєнних експертів. Але найстрашніше те, що російські звірства тривають далі. Україна, Польща, Канада, Латвія, Литва, Естонія і Чехія вже визнали злочини, які чинить армія РФ, геноцидом українського народу. Але це має зробити весь світ.
Що таке геноцид?
Термін «геноцид» вперше застосував польський правник Рафаель Лемкін для опису злочинів проти різних національностей. Дослівно це слово перекладається як «вбивство раси/роду». У 1948 році ООН кодифікувала геноцид як правопорушення у «Конвенції щодо запобігання і покарання злочинів геноциду».
Відповідно до Конвенції, геноцидом визнаються будь-які з наступних дій, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку: a. вбивство членів групи; b. спричинення тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам групи; c. навмисне створення членам групи життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи; d. заходи щодо запобігання народження дітей в групі; е. насильне переміщення дітей групи в іншу групу.
На думку експертів, більшість цих ознак спостерігаються у діях російської армії в Україні.
«Масові звірства на окупованих територіях, умисні вбивства цивільних, створення умов, що спричиняють страждання, і переміщення не лише дорослого населення, а й дітей – все це військові злочини, які, крім як геноцидом, важко чимось назвати», – заявив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко на брифінгу в Медіацентрі Україна.
Жертви російського геноциду
За даними ООН станом на 26 травня, від початку повномасштабного вторгнення Росії загинула щонайменше 4 031 цивільна особа і ще 4 735 людей зазнали поранень. Серед загиблих – 261 дитина.
В ООН вважають, що фактична кількість загиблих і постраждалих значно вища. Для прикладу, за інформацією маріупольської міської ради, під час блокади міста російська армія вбила щонайменше 22 тисячі людей.
«Мешканці, які виїхали з міста, дають дуже важливі свідчення щодо військових злочинів Росії. Це і пологовий будинок Маріуполя, який ворожий літак зруйнував, і Драматичний театр, де загинули багато жінок та дітей, і Перша лікарня, де живцем згоріли важкопоранені маріупольці. Прикладів військових злочинів російської окупаційної армії, на чолі з головним злочинцем Путіним, дуже багато», – заявив міський голова Маріуполя Вадим Бойченко у Медіацентрі Україна.
Окрім вбивств, росіяни чинять інші злочини, які можна кваліфікувати як геноцид. Наприклад, викрадають і катують людей з проукраїнською позицією, закривають українські школи і ЗМІ, палять українські книжки тощо. За даними Запорізької військової адміністрації, лише у Запорізькій області з початку війни було викрадено 280 людей, 117 з них досі залишаються у полоні.
Відомо також про випадки зґвалтувань окупантами жінок, чоловіків і дітей. За словами Уповноваженої Верховної Ради з прав людини, це не поодинокі випадки, а російська тактика ведення війни.
Ще однією ознакою геноциду є примусова депортація українців до РФ. За даними Верховної Ради, на російські території примусово вивезли 1 млн 400 тисяч українців, із яких понад 240 тисяч дітей.
Фіксація злочинів окупантів
За даними Міністерства внутрішніх справ, з 24 лютого в Україні офіційно зареєстровано близько 20 тисяч воєнних злочинів, скоєних російськими військами.
Документують злочини як українські правоохоронці, так і закордонні колеги. Зокрема, у квітні в Україні працювали французькі судово-медичні експерти, які допомагали збирати докази на Київщині. А в травні в Україну було направлено групу з 42 слідчих та судово-медичних експертів Міжнародного кримінального суду.
Фіксують звірства окупантів також недержавні інституції, такі як міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch. Правозахисники зафіксували 32 випадки страт, 7 випадків катувань і 21 випадок викрадень, які здійснили російські окупанти на Чернігівщині та Київщині.
Український уряд закликає громадян долучатися до збору доказової бази про злочини ворога. Свідки російських звірств можуть надіслати інформацію у спеціальний чат-бот @tribunal_ua_bot або залишити свідчення на сайті warcrimes.gov.ua.
Воєнний трибунал для Путіна
Понад 40 країн світу закликали Міжнародний кримінальний суд розслідувати воєнні злочини росіян в Україні.
«Воєнні злочини в Україні мають бути розслідувані, а винні мають бути притягнуті до відповідальності. Ми знаходимося у постійному контакті з міністерством юстиції України та Генеральною прокуратурою, щоб почути, чого саме Україна потребує для здійснення відповідних карних розслідувань. Очевидно, що обсяг та складність цих процесів потребують великих технічних та людських ресурсів, а також спеціалістів відповідної кваліфікації», – заявив Єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс.
Як зазначають експерти, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі може розглянути позов України проти Росії щодо злочинів проти людяності, воєнних злочинів та геноциду українців. Водночас потрібен окремий трибунал, щоб звинуватити РФ у злочині агресії проти України. На думку першої заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової, «є велика перспектива вийти в цей трибунал, і Росія буде визнана як держава, яка скоїла акт агресії, а значить, країна-агресор буде виплачувати репарації за все, що вона зруйнувала і руйнує».
Експерти вважають, що процес притягнення Путіна до відповідальності буде дуже непростим. Найскладніше довести, що масові вбивства українців російською армією, є саме геноцидом, тобто спланованим винищенням українців як нації. Саме тому документування і свідчення очевидців російських злочинів є надзвичайно важливими.
