Жителів і гостей області запрошують до участі в XIII обласному агропромисловому ярмарку «Буковинська осінь», який відбудеться 29 вересня на території клубу сімейного відпочинку «Буковинська Троя» (с. Реваківці Кіцманського району).

На ярмарку можна за цінами нижче ринкових придбати елітне насіння, посадковий матеріал, плодоовочеву продукцію, продукцію рибництва, птахівництва і харчових переробних підприємств області, повідомляє пресслужба ОДА.

Крім того, можна ознайомитися із досягненнями різних галузей сільського господарства краю – новими науковими розробками, інноваційними технологіями, сучасною технікою.

Програмою свята передбачається проведення 30-го ювілейного міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі» за участі районних фольклорних колективів і гостей з Румунії та Польщі.

На території клубу сімейного відпочинку «Буковинська Троя» відбудеться фінал Кубка Буковини з конкуру, який гості свята зможуть відвідати безкоштовно. У заході візьмуть участь гості з сусідніх областей України.

Запис Щедра осінь: Буковина ярмаркує спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Якщо ви не байдужі до чужої біди і готові підтримати онкохворих дітей Буковини – маєте можливість долучитися до ярмарки й внести пропозиції з її організації та проведення.

Чекаємо на: приватні підприємства, колективи, організації, заклади харчування, учнівську та студентську молодь, магазини, фірми.

Запрошуємо охочих поділитися своєю майстерністю до проведення майстер-класів, ігор, виставок, фотозон, конкурсів.

Залиште нам ваше повідомлення в Фейсбуці чи Інстаграм  #give_child_a_life.

Телефонуйте (0372)57-31-47,  0502202874.

Заходьте за адресою вул.Гоголя, 12.

Разом ми зможемо допомогти!

Запис Благодійний фонд «Подаруй дитині життя» планує провести благодійний ярмарок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Різдвяний ярмарок у столиці Австрії відкрили 17 листопада. Майже півтори сотні яток продають різний крам, наїдки та напої. Найпопулярніші серед них – це ґлінтвейн, смажені ковбаски, різдвяна випічка та сувеніри.

У Відні сьогодні також мають запалити вогні на святковій ялинці. Зробить це мер міста – Міхаель Гойпль. 25-метрову зелену красуню привезли 8-го листопада із західного міста Фраштанц. У мерії австрійської столиці кажуть – це найдовша подорож різдвяної ялинки від 1959 року. Саме тоді віденці започаткували традицію встановлювати дерево. Цю ялинку везли з відстані 600 кілометрів.

Запис У Відні відкрився традиційний щорічний різдвяний ярмарок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У найбільшому дитячому садочку Чернівців відбувся осінній ярмарок. Гостей зібралося чимало, адже такого свята обжинок у місті більше ніде не проводять. Чотирирічні малята в українських строях танцювали й співали народні пісні. А ще частували гостей осінньою городиною – виноградом, яблуками, грушками й гарбузами. Саме завдяки таким святам, твердить керівництво закладу та вихователі, дітей навчають знати й цінувати українські звичаї й традиції.

Вл.інф.

Запис Фотофакт: Осінь очима малят спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 12 травня 2012 року на прилеглій до мікроринку «Ріка» території (вул. Руська, 219-Е) за сприяння Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, департаменту економіки міської ради та ТОВ ПБФ «Ріка» відбудеться ярмарок з продажу сільськогосподарської продукції та продукції харчової переробної промисловості.

До участі в ярмаркових заходах запрошуються товаровиробники сільгосппродукції та продовольчих товарів.

Запрошуємо чернівчан відвідати ярмарок та придбати товари за цінами виробника.

Запис Сільськогосподарський ярмарок знову в Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А для м’ясовиробників Калинка підготувала оновлений м’ясо-молочний павільйон, де кожен з них зможе отримати комфортне та сучасно обладнане торгове місце з усіма умовами для вдалої торгівлі, – повідомляє прес-служба ринку.

Запис Калинівський ринок відкриває двері сільгоспвиробникам спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З 24 по 26 вересня у Підзахаричах на Путильщині відбудеться X фольклорно-етнографічний гуцульський фестиваль-ярмарок «Захарецький Гарчик».

З історії свята:

Жителів села Підзахаричі Путильського району Чернівецької області здавна жартома називають «гарчиками», бо добре вже їм удається гуслити молоко в гарчику (бондарській посудині), яке колись носили на продаж до Вижниці. До того ж мешканці села жартівливі, кмітливі та мають веселу вдачу, а в роботі не лінуються і підбадьорюють себе власними гуморесками та примовками.

В селі працюють аж 5 музеїв народних ремесел, родинні школи мистецтв, музей етнографії та ремісництва Гуцульщини, народний етнографічний колектив «Черемош». Тут збережені автентичні народні традиції, справляються колоритні гуцульські весілля, тут історія гуцульського роду пізнається не лише за підручниками, та музейними експонатами а через безпосередню участь у виготовленні ремісницьких виробів власноруч. Не дивно, що саме в цьому краї 2001-го народився фольклорно-етнографічний фестиваль-ярмарок «Захарецький Гарчик».

Поєднати корисне з приємним

Фестиваль розпочнеться з конференцій та круглих столів, де питання реформ та розвитку села обговорюватимуть українські, німецькі та американські науковці. Далі – більше розваг і творчості.

25-26 вересня: творчі майстерні з малярства та декоративно-ужиткового мистецтва, а також ноу-хау – ленд-арт, мистецтво землі: вироби з каменю, води, піску, листя та квітів.

Усі охочі зможуть безкоштовно взяти участь у культурологічних імпрезах, екскурсіях до музеїв, а також у зустрічах та спілкуванні з господарями приватних садиб.

26 вересня: головний фестивальний день, який готує справжній емоційний вибух для усіх, хто не полінується і відвідає «Гарчик»:

– майстер-класи з народних промислів,
– виставка-продаж екологічно чистої продукції місцевих виробників харчового та ужиткового ряду,
– парад народних строїв,
– ярмарок туристичних пропозицій краю,
– виступи фольклорно-етнографічних колективів,
– конкурси,
– забави (матимете змогу прокатитися на бричках і взяти участь у захопливих змаганнях),
– дегустація традиційних гуцульських страв та напоїв (смаковинки від «Кофички», дегустація екологічно чистої продукції від місцевих підприємців, корчма «У діда Захарія»),
– експозиція «Екологічний вернісаж»,
– фотовиставки.

І все це підкріплене неперевершеним гостинним колоритом!

P.S.: Для усіх щирих та небайдужих до чужого горя людей нагадуємо: ви зможете з рук у руки підтримати потерпілих від зсуву мешканців села Хорови Підзахаричівської сільради.

Запис «Захарецький Гарчик» – ваш найкращий вікенд спершу з'явиться на Медіа-Версії.

• Образотворче мистецтво
• Декоративно – прикладне мистецтво
• Ленд – арт: мистецтво землі – вироби з каменю, води, піску, листя, квітів.

ІІ. Дивосвіт гуцульського роду та магія старожитніх атракцій: 26 вересня початок о 10.00

• Майстер – класи народних промислів та ремесел
• Ярмарок пропозицій : «Сільський туризм на Буковині» – презентація агросадиб, атракцій
• Виставка – ярмарок : „ Гуцульське рукомесництво”
• Виставка – ярмарок екологічно чистої продукції місцевих виробників
• Народна медицина: „ Цілюще зілля ”
• Духовні скарбниці Путильщини: екскурсійна програма музеями с. Підзахаричі
• «Родинні школи мистецтв » села Підзахаричі
• Круїз „по – Підзахарецьки” (катання на бричках, верхи…)

ІІІ. Та най я си наспіваю, та на й набуду… початок о 11.00

• Урочисте відкриття фестивалю: вітальні слова засновників, генеральних партнерів, меценатів, почесних гостей
• Гретилювання мешканців села з нагоди фестин.
• Конкурсна програма: „Гуцульська Чічка”.
• Виступи фольклорно – етнографічних колективів та митців.
• Парад народних строїв (учасниці, учасники та гості фестин)
• Вінчування учасників та меценатів фестивалю.
• Лотерея „Чарівний Гарчик”
• Підтримка постраждалих мешканців с. Хорови

ІV. Їжте, пакуйте, в пустері, си чуйте…стіл не голіть, газду в біду не загоніть

• Ватра & Кужба з K*.
• Смаковинки від „Кофички”.
• Дегустація екологічно чистої продукції від місцевих підприємців.
• Корчма „У діда Захарія”.

V. Забави на Царинці для гостей та туристів:

• конкурси,
• розваги,
• змагання.

VІ. Екологічний вернісаж:

• фотовиставка,
• ленд – арт (мистецтво землі, води, каміння),
• екологічна вікторина «Знай, Люби, Бережи».

VІІ. “Захарецькі притрафунки”:

„ Смійсє Гафіє, дгорі дараба їде…”  під час дегустації фіто – чаїв та гуцульських напоїв за старовинними рецептами.

Так єк ми си посходили,
То собі побудьмо.
За нас люде най говорє –
А ми собі будьмо.

Запис Програма X Фольклорно – етнографічного гуцульського фестивалю – ярмарку «Захарецький Гарчик» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

с. Підзахаричі, Путильський р-н, Чернівецька область  НВК «Перлини Гуцульщини»,Музей етнографії та ремісництва Гуцульщини.

Мета фестивалю:

• пропагування та сприяння розвитку сільського туризму, малого та середнього бізнесу в галузі виробництва екологічно чистої місцевої продукції,
• виявлення шляхів ефективного використовування існуючого потенціалу сільської місцевості: унікальних природних ресурсів та об’єктів історико – культурної спадщини,
• збереження та відродження національної культури, етнічних традицій і ремесел,
• пошук та підтримка обдарованої молоді.

Засновники фестивалю:

• Коняк Марина Петрівна – керівник ЧОГМЕО «Буквиця»
• Том’юк Фрозина Семенівна – директор НВК «Перлина Гуцульщини»
• Чередарик Людмила Флорівна шеф – редактор газети «Версії»

Співорганізатори та партнери форуму:

• Чернівецька обласна державна адміністрація
• Відділ туризму ОДА
• Управління сім’ї, молоді та спорту ОДА
• Управління освіти та науки ОДА
• Путильська РДА
• Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій
• ЧОГО „Асоціація виробників Буковини”
• Чернівецький «Бізнес – центр»
• Чернівецьке обласне громадське об’єднання “Буковинські перспективи”

Медіа-патронат:

• Чернівецька державна телерадіокомпанія «Буковина»
• Чернівецький прес – клуб реформ
• газета «Версії»

Інформаційний центр:

8 067 373 0113,
т/ф + 38(03722) 3-10-32,
bukvitsa@yandex.ru;
+38 (037)(238) 2-83-84;
8 095 6900 542,
т/ф +38 (0372) 57-19-35,
versii@ukr.net

http://garchik.cv.ua/

Запис Х–й Фольклорно – етнографічний гуцульський фестиваль – ярмарок «Захарецький Гарчик» 24 – 26 вересня 2010 року спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цьогоріч у Петрівському ярмарку взяло участь майже 700 підприємств і підприємців із 17 регіонів України. З кожним роком учасників стає все більше: 2009-го їх було біля 600.

Приїхали також гості з 5 країн – Болгарії, Білорусі, Румунії, Молдови і Литви. Чесно кажучи, вкрай важко було пояснити гостям, чому у парку не працюють стоки і на ярмарок доводиться «запливати» під дощем.

Так само «зручно» було й відвідувачам: кількість учасників збільшується, а відведена площа – ні. Деякі «здогадливі» мамусі примудрялися не лише привести у натовп свого малюка, але впхати туди ще й візочок.

Майбутні мами теж виявилися досить ризиковими: отримати ліктем в живіт або покалічити ноги було простіше, аніж пройти неушкодженим.

Пригощання

Після церемонії відкриття, що відбулася у парку біля фонтану, чернівчан пригостили безкоштовним тортом 5 м завдовжки і один метр завширшки. Торт щедро прикрасили заварним кремом. Чернівчани «розмели» ласощі за 15 хв. Як завжди на дармових пригощаннях, утворилася штовханина.

У «Святі шашлику» взяли участь 12 ресторанів. Оскільки м’ясо було платним, ажіотажу довкола мангалів не спостерігалося.

Сюрпризи

Родині чернівчан Дворських, у яких напередодні народилася донечка, мер Федорук подарував дитячий візочок.

Привітали також Петриків і Павликів, які цими днями святкують день народження, і цього року йдуть до першого класу. Юні іменинники отримали рюкзачки для школи. Кожному з них вручили також іграшки для здійснення дитячих мрій: вудочку, конструктор, міліцейську машинку. А одному з Павликів дісталася жива черепаха.

По обіді вул. Садовою пройшовся парад наречених. Два десятки недавніх молодят згадали марш Мендельсона.

«Писком» ярмаркового шоу став показ мод. З урахуванням погодних реалій найбільш «хітовими» виявилися гумаки з бісером та лелітками. Решта моделей була скроєна за відомим давнім принципом: «Чим страшніше, тим модніше».

Милосердя

Під час доброчинної акції зі збору коштів на придбання медичного обладнання для міської дитячої клінічної лікарні зібрано14 тис. 452 грн і 10 євро. Півтори тисячі гривень із цих грошей зібрали члени клубу «Успішна чернівчанка».

Благодійна акція під час ярмарку проводилася вже вдруге. Торік зібрали 3600 грн. Їх було спрямовано на придбання медичного відсмоктувача для міської клінічної дитячої лікарні.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Як на ярмарку гуляли… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівчан і гостей міста просять підтримати цю ініціативу і також відвідати ярмарок в національних строях.

Під час ярмарку проводитиметься збір коштів на придбання медичного обладнання для міської дитячої лікарні.

Від 10.00 в парку будуть встановлені урни для збору благодійних коштів: біля танцювального майданчика та на сцені біля фонтану. Ще з двома урнами алеями парку ходитимуть волонтери.

Відкриття ярмарку заплановане на  11 годину 11 липня біля Центрального входу в парк культури і відпочинку імені Т.Шевченка.

Від 10.00 до 18.00 у парку вируватимуть виставки-продажі:

■ товари народного споживання та будматеріали продаватимуться на вул. Головній (від центрального входу ЦПКіВ ім. Т. Г. Шевченка до вул. О.Гузар);

■ продовольчі товари, кондитерські та хлібобулочні вироби, продукцію бджільництва можна буде придбати на вул. Садовій (від вул. Головної до вул. Першотравневої);

■ свято пива відбуватиметься на танцмайданчику ЦПКіВ ім. Шевченка;

■ книги та друковану продукцію презентуватимуть на центральній алеї парку;

■ вироби народних майстрів та образотворчого мистецтва прикрашатимуть майданчик біля Літнього театру.

На майданчику перед стадіоном «Буковина» розташується автосалон, а на вул. Садовій від вул. Головної до вул. Першотравневої – туристичне містечко.

Діти зможуть розважитися на дитячому майданчику біля атракціонів.

На гостей ярмарку чекають також численні заходи:

■ Фестиваль ресторанів запрошує гостей від 10.00 до 20.00 біля центрального входу на стадіон «Буковина». О 13.00 тут розпочнеться свято шашлику.

■ На майданчику перед стадіоном «Буковина» о 12.00 турнір на звання «Богатир року».

■ На стадіоні «Буковина» о 16.00 футбольний матч між командами «Буковина» (Чернівці) та «Зімбру» (Кишинів).

■ На вул. Садовій-Головній о 14.00 відбудеться парад наречених.

■ На майданчику біля фонтану ЦПКіВ ім.Т.Г.Шевченка демонструватимуть модельний одяг (12.30 – 13.00), співатимуть у «Карооке біля фонтану» (13.00 – 13.45), виступатимуть аматорські колективи художньої самодіяльності (11.40 –12.30, 14.40 –16.00), а від 13.45 до 14.40 відбудеться благодійний аукціон від жіночого клубу «Успішна чернівчанка».

Запис Усі в Чернівці на Петрівський ярмарок! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ми різні, а Бог – один

На відомих зображеннях апостоли Петро й Павло дуже мало схожі між собою. Атлетичної статури, з буйною чуприною простий рибалка Петро – і сухорлявий, трохи лисуватий високоосвічений іудейський законник Павло. Петро пішов за Христом від початку, Павло спершу був гонителем Христа і став християнином набагато пізніше. Піст на їхню честь не надто суворий і закінчується великим святкуванням 12 липня.

Апостола Петра називають символом римо-католиків, тоді як Павло вважається уособленням протестантизму. При цьому засновником православ’я зазвичай виступає апостол Андрій. Але найголовніше, що святі апостоли не звали християн до поділу через відмінності мов, культури, способу життя і особливостей вірувань.

Петрове й Павлове в церкві доповнюють одне одного, недаремно ж наступного дня, 13 липня, Церква святкує Собор святих апостолів. Соборність існує там, де різні люди, залишаючись такими, єднаються в Любові.

Хто не працює, той не їсть

За народними віруваннями, до «обов’язків» цих святих входить догляд за своєчасним збором урожаю, можливо, тому, що день цих святих апостолів збігається з початком жнив у більшості регіонів України: «Святий Петро за плугом ходить, Святий Павло воли водить…».

За старих часів до цього свята дуже ретельно готувалися: білили хати, прибирали в оселях і на подвір’ях. Висловом «Хто не працює, той не їсть» ми також зобов’язані апостолові Павлу: в одному зі своїх послань він промовляє: «Коли хто не хоче робити, нехай той і не їсть».

Мандрики для зозулі

Працьовиті українці вважають Петра й Павла захисниками свійських тварин. Це свято здавна вважається святом пастухів. Оскільки ж худобу часто випасали діти, це було ще й дитячим святом. Матері цього дня випікали для них мандрики – смачні пиріжки з сиру й сметани, походження яких теж приписується мандрівним апостолам Петру й Павлу. А зозуля перестає кувати цього дня, бо вкрала в апостолів пиріжка й подавилася ним.

Цього дня пастухи брали з собою тільки мандрики, обідали всі разом, частуючи один одного. Підлітки плели віночки й прилаштовували їх коровам на роги.
Юних пастухів з пасовиська зустрічали всім селом. Цей звичай зберігся й дотепер у багатьох селах Прикарпаття та Карпат.

Придивися до калюжі

Як і решту християнських свят, цей день супроводжують народні прикмети:

Коли на Петра дощ – врожай добрий, два дощі – ще кращий.

Липневий день два зимових зберігає.

Коли липень гарячий, грудень буде морозним.

Калюжа зелена – до сильної посухи.

Хмарки смужками – буде дощ.

Туман вранці –весь день гарна погода.

Суха трава вранці – до вечора бути дощу.

Ярмарок гуляє!

Звичай влаштовувати на Петра й Павла бучні ярмарки пов’язується з тим, що цього дня було прийнято під час святкування домовлятися про купівлю-продаж, торгуватися (рядитися), укладати різні угоди. Часто храмове свято в селі співпадало з проведенням там ярмарку.

Від 1457 року, ставши адміністративним центром усього регіону, Чернівці стали й ярмарковим містом. Петрівський ярмарок розпочинався на свято Петра і Павла, тривав 2 тижні.

У звіті про Петрівський ярмарок 1832 року відзначалося, що «поблизу міста виросло нове містечко з наметів і шатрів. Поряд з тисячами і тисячами овець, коней та великої рогатої худоби та незначними товарами, що задовільняли невибагливий смак, продавалися й предмети розкоші за великі гроші».

Відновлена традиція прижилася в Чернівцях і стала успішним заходом, який щорічно скликає до міста туристів, вітчизняних та іноземних виробників і бізнесменів, майстрів народного мистецтва, офіційних осіб.

Явдоха КАРМАЛІТОВА, «Версії»

Запис На Петра й Павла ярмаркуйте і печіть мандрики для зозулі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Доставку та монтаж новорічних ялинок на Соборній ллощі, а також у Центральному парку культури і відпочинку ім.Т.Шевченка та парку ім.Ю.Федьковича Тресту зеленого господарства доручено забезпечити до 15 грудня.

Святкові новорічні ялинки буде також відкрито у всіх трьох районах міста. На час новорічно-різдвяних свят площі, вулиці, сквери та парки буде святково оформлено та освітлено. Закладам торгівлі і сфери послуг рекомендовано завершити святкове оформлення вітрин до 16 грудня. Будівля міської Ратуші буде святково прикрашена до 17 грудня.

Суб’єктам господарювання, які розташовані на площах Філармонії та Турецької криниці,запропоновано організувати святкове прикрашання площ та проведення культурно-мистецьких заходів.

У період новорічно-різдвяних свят на Соборній площі щодня відбуватимуться культурно-масові та фізкультурно-оздоровчі заходи за участю аматорських колективів та окремих виконавців, різноманітні вікторини та конкурси, а у новорічну ніч з 1 години ночі до 6 години ранку триватиме святкова дискотека.

Цього року вперше у Чернівцях з 19 грудня до 20 січня відбудеться Різдвяний ярмарок, в рамках якого на Соборній площі працюватиме «Різдвяне містечко». Організатори ярмарку в Чернівцях врахували досвід проведення таких заходів в Австрії та Румунії.

Гостей різдвяного містечка пригощатимуть національними стравами, народні майстри пропонуватимуть свої вироби та сувеніри, а фольклорні колективи демонструватимуть народні традиції Буковини.

Під час проведення новорічно-різдвяних заходів , з 19 грудня до 20 січня, суб’єктам господарювання заборонено реалізовувати алкогольні та прохолоджуючі напої у скляній тарі в місцях виїзної (виносної) торгівлі, закладах торгівлі і ресторанного господарства, що розташовані на площах Соборній, Центральній,Театральній, Філармонії і Турецької криниці.

Прес-центр Чернівецькї міської ради

Запис Новорічна ялинка у Чернівцях засвітиться вогнями на свято Миколая спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху і охорони громадського порядку під час проведення заходів, присвячених Дню міста, буде повністю перекрито рух транспорту :

• На Театральній площі – від 14.00 2 жовтня до 20.00 4 жовтня;
• На Соборній площі та на площі Філармонії – 3 жовтня та 4 жовтня від 10 до 23.00;
• На площі Турецької криниці – 3 жовтня від 6 до 18.00 та 4 жовтня від 8 до 18.00;
• На вул. Головній на ділянці від вул. Садової до вул. Шкільної (окрім громадського транспорту) – 3 жовтня від 8 до 22.00.

1 Ярмарок сільськогосподарської продукції на ринку «Дари Буковини» 3-4 жовтня з 09.00 вул. Калинівській 13-В, Г.

2 Виставки, вікторини, історичні диспути тощо у філіях Центральної бібліотечної системи міста. 3-4 жовтня 3 12.00 Бібліотеки міста

3 Благодійні кіносеанси для малозабезпечених громадян, пенсіонерів, інвалідів, дітей-сиріт 3-4 жовтня 10.00 Кінотеатр «Чернівці»

3 ЖОВТНЯ

1 Урочистий прийом Почесних громадян міста міським головою Миколою Федоруком 09.30 Ратуша,202 каб.

2 Фестиваль хлібобулочних виробів «Чернівецький калач-2009». 10.00 Центральна площа

3 Святкова книжкова виставка-ярмарок. 10.00 вул.Емінеску

4 Офіційне відкриття площі Турецької криниці. Фестиваль народних ремесел «Мистецький узвіз» та свято мистецтва ковалів «Музика в металі». 10.30 Площа Турецької криниці

5 Святкова театралізована хода «Збережемо місто» працівників Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Чернівецькій області. 11.00 вулицями Л.Українки, А.Міцкевича, І.Франка, Центральною площею, Головною, О.Гузар до стадіону «Буковина»

6 Демонстрація пожежної техніки та вправ рятувальниками, підрозділами МНС. 11.00 майдан біля стадіону «Буковина»

7 Товариська зустріч із хокею з шайбою між командами клубів міст Чернівці та Біла Церква. 11.00 Льодовий майданчик біля стадіону «Буковина»

8 Виставка квітів «Осінні Чернівці». 11.00 Театральна площа

9 Фотовиставка «Чернівці очима юних мешканців» 11.00 Двір ЗОШ № 1

10 Урочисте відкриття свята Дня міста та ХХ Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі». 12.00 Театральна площа

11 Концерт лауреата конкурсу пісні ім. Володимира Висоцького «Осіннє золото» Миколи Гришка за участю композитора та ведучого Володимира Бистрякова 12.00 Площа Філармонії

12 Фінал кубка міста із футболу. 12.00 Стадіон «Буковина»

13 Розважальні програми аматорів сцени Першотравневого району 12.00 Мікрорайон «Руський» (майданчик біля ресторану «Водограй»)

14 Виступи зарубіжних колективів ХХ Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі», виставка-продаж національних кухонь. 13.00 вул.О.Кобилянської

15 Презентаційна хода учасників ХХ Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі». 13.30 по вулицях М.Емінеску, І.Франка, Соборній площі, Головній, М.Гоголя, Кобилянської до площі Філармонії

16 Концерт вихованців позашкільних закладів міста. 13.30 Театральна площа

17 Доброчинна акція Чернівецького представництва фірми «Інтертелеком» із надання бажаючим безкоштовних перемовин в межах України з врученням її учасникам пам’ятних сувенірів. 13.30 Театральна площа

18 Гала-концерт учасників ХХ Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі». 13.30 площа Філармонії

19 Автопробіг автомобілів марки «Volkswagen». 14.00 вул.Головна

20 Свято «Чернівецька родина» та фотоконкурс «На добру згадку». 15.00 Театральна площа

21 Відкриття відновленого пам’ятника імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу І. 16.00 Сквер на вулиці М.Кордуби

22 Концерт самодіяльних колективів міського Палацу культури. 16.30 Театральна площа, 5

23 Святковий концерт 19.30 Соборна площа

24  Концерт лауреата конкурсу пісень Висоцького Михайла Грицкана 20.00  площа Філармонії

25 Феєрверк на честь Дня міста. 22.00 Соборна площа

4 ЖОВТНЯ

1 Урочисті молебні за Чернівці та чернівчан в соборах, храмах та церквах міста. 07.00

2 Святкова імпреза ресторанів міста «Смачненько від бабусі». 10.00 Центральна площа

3 Змагання з вуличного баскетболу, дартсу, настільного хокею. 11.00 Соборна площа

4 Презентація книг «Буковина: спільна культурна спадщина» і «Чернівці – місто зустрічі культур та релігій». 11.00 в актовому залі ЗОШ №1 ( працюватиме центральний вхід)

5 Виступи аматорських колективів палацу дітей та юнацтва «Юність Буковини», Будинку вчителя та хору «Гомін Буковини», «Козацька Берегиня». 12.00 Театральна площа

6 Концертна програма музичних шкіл міста 12.00 Площа Філармонії

7 Програма концертно-розважальних заходів у Центральному парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка 12.00 Центральний парку культури і відпочинку ім.Т.Шевченка

8 Відкриття знаку «Коло друзів» в рамках святкування ковалів 12.00 вул. Головна, 124 (біля офісу фірми «Імпульс»)

9 Інтелектуальні ігри «Що? Де? Коли?». 12.00 Будинок культури творчої молоді «Автограф»

10 Легкоатлетичний пробіг «Буковинська миля». 12.30 старт на Соборній площі

11 Концертно-розважальна програма «Садгірська родина». 13.00 площа біля Садгірського будинку культури

12 Концертна програма художніх колективів клубних закладів міста 14.00 площа Філармонії

13 Концертна програма художніх колективів клубних закладів міста 14.00 Соборна площа

14 Відкриття магазину «Олімп». 16.00 вул. Головна, 38

15 Розважально-гумористичний виступ – подарунок місту від відомого телевізійного клубу «Золотий гусак». 18.00 Площа Філармонії

16 Концерт «Місто моєї любові». 19.00 Соборна площа

17 Концертна програма зірки української естради. 20.00 Площа Філармонії

18 Молодіжна дискотека 20.00 Соборна площа

5 ЖОВТНЯ

1 Відкриття приміщення трудового архіву при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради. 12.00 вул. Бетховена, 5

2 Відкриття пам’ятної дошки всесвітньовідомому економістові Йозефу Алоїсу Шумпетеру 17.00 вул.Університетська,І корпус ЧНУ

3 Творчий вечір відомого письменника, публіциста, колишнього мешканця Чернівців Ігоря Померанцева 17.00 Культурно-мистецький центр «Українська книга»

4 Вручення нагород переможцям щорічного конкурсу »Кращий фасад будинку», «Краща покрівля», «Кращий благоустрій прибудинкової території» та в інших номінаціях. 17.00 Ратуша, каб.105

Запис Як святкуватимемо День міста Чернівці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про гарців і гарчики

Жителів села Підзахаричі Путильського району Чернівецької області здавна жартома називають гарчиками. Чому? Бо надто смачно гуслили вони молоко в гарчику.

Спитаєте, а що таке гарчик? Скажемо. То така бондарська дерев’яна посудина. У ній гарці й носили на продаж до Вижниці гуслянку – напій, схожий на простоквашу чи кефір. А дорогою ще й розважали попутників та довколишній люд. Бо в гарчиків весела вдача та власне бачення світу. Жартівливі і кмітливі, ще й до роботи не ліниві, вони завжди підбадьорюють себе власними гуморесками та примовками.

Розуміючи свою унікальність, еліта Підзахарчів, очолена Фрозиною Томюк, директором навчально-виховного комплексу «Перлина Гуцульщини», себто місцевої школи, зібрала матеріали про етнічні джерела гуцульських національних традицій і створила в селі 5 музеїв народних ремесел.

Серед них музей односельчанки Ксенії Колотило, яка відкрила світові таїну гуцульської вишивки, та музей етнографії та ремісництва Гуцульщини, родинні школи мистецтв тощо. Саме тут зберігаються автентичні народні традиції, відбуваються колоритні гуцульські весілля, а історія гуцульського роду пізнається не лише за підручниками та музейними експонатами – через безпосередню і власноручну участь у виготовленні ремісницьких виробів.

Отож і не дивно, що саме у цьому краї 2001 року народився фольклорно-етнографічний фестиваль-ярмарок « Захарецький Гарчик».

Людина – довкілля – економіка

У рамках фестивалю відбувся ІІІ міжнародний форум «Партнерство без кордонів». Його девіз – «Сталий розвиток – це розвиток, який забезпечує потреби нинішнього покоління без втрат для майбутніх поколінь».

У формі дискусій, експозицій, вернісажів, доповідей, презентацій, пленарних засідань лідери громад і громадських організацій, власники садиб сільського туризму та іншого бізнес-середовища, науковці, представники влади й благодійних фондів Румунії, Польщі, Молдови та України напрацювали стратегію розумного поводження людини у довкіллі з користю для економіки.

Водночас у рамках форуму відбулася міжнародна науково-практична конференція «Від інтеграції громад до сталого розвитку регіонів», де взяли участь представники Міжнародної благодійної фундації «Хайфер прожект Інтернешнл». Як відомо, ця фундація сприяє розвитку сільських територій, зокрема, суттєво підтримує сільські громади Сторожинецького району.

Про філософію фестивалю «Захарецький гарчик» – його засновник, один із організаторів ІІІ міжнародного форуму, голова громадсько-молодіжного екологічного об’єднання «Буквиця» Марина КОНЯК:

– Формат гуцульського фестивалю «Захарецький гарчик», як на мене, унікальний. Недарма ж з усієї області приїхали у Підзахаричі керівники навчальних закладів переймати досвід організації майстер-класів з гуцульського рукомесництва.

Та, зрештою, фест не тільки містить у собі ідею збереження народних традицій, а й реалізує мету соціально-економічного розвитку Буковини. Бо сприяє розвою сільського туризму та підтримці місцевого виробника.

Горяни вчаться заробляти гроші тим, чим займаються. Одні бондарюють, інші гаптують чи пишуть писанки. Одне слово, тут кожен має свою справу.

Саме тому цих талановитих людей вирішила взяти під свою опіку Асоціація виробників Буковини, яку очолює депутат облради Франц Федорович.

Ще один напрямок діяльності – екологічно чисті продукти. Худоба ж тут пасеться на чистих високогірних луках. І, як результат, у продажу на фестивалі – місцева бринза, коров’ячий будзь, сирні коники! Таких виробів Європа не має. А наші гриби, афини, коріння калгану та інше диво-зілля, яким лікуються всі без винятку недуги!

– Марино, а наскільки правдивою є інформація про те, що вже навіть сюди, до гірської глибинки, добралася китайська сувенірна продукція, яка імітує гуцульські вишиванки, прикраси тощо.

– На превеликий жаль, це вже проблема. Підробка, як відомо, завжди дешевша за оригінал, тому люди на неї купуються. Навіть сюди, у Підзахаричі, приїхали торговці таким крамом. Та ми не пустили їх на територію фестивалю…

– …до пролюдної хати, як називає це місце господиня і засновниця фестивалю Фрозина Томюк.

– Саме так, вони торгували за огорожею. Але цю сувенірну продукцію вже можна бачити у Кутах, Косові. Та все ж хочу зазначити, що коли вдягаєш автентичну гуцульську сорочку, горбатку, кептарик, перекидаєш через плече тайстру, то почуваєшся зовсім по-іншому, ніж у китайській підробці.

– Маєте рацію, Маринко, бо коли наші гості з Криму, Харкова та інших регіонів одяглися у вироби справжніх гуцульських майстринь, то мимоволі одразу заговорили українською!

– Думаю, що фурор у гостей фестивалю викликав і діючий ткацький станок. Кожному кортіло бодай на хвильку сісти за нього, щоби спробувати власні сили. Вправності ж він вимагає не менше за комп’ютер. Загалом же тут відбулася своєрідна презентація історико-культурного потенціалу та агротуристичних можливостей Путильщини, зустріч з господарями приватних агросадиб…

– Фестиваль – це свято, яке не тільки наповнює душу світлою радістю, а й очищає, – наголошує його господиня, голова осередку сільського туризму Підзахаричів Фрозина ТОМЮК. – У його форматі відкривається зусибіч нелегке, але таке неповторне і прекрасне життя гуцула.

Концентрацією етнічності є наші майстер-класи. Їх було 14: бондарювання, різьба по дереву, бісероплетіння, писанкарство, гаптування тощо. Викладали не тільки наші підзахарицькі майстри, а й запрошені з Чернівців (інтарсія, ЗНЗ №24) та Панки (ленд-арт – аплікація з природного матеріалу).

А приїхали до нас у гості і вчитися, і ділитися власним досвідом учні чернівецького вищого професійно-художнього училища №5, чернівецької та путильської художніх шкіл, учні з Івано-Франківщини, фотостудія «Фокус» із Банилова-Підгірного на Сторожинеччині тощо. Протягом двох днів вони жили у садибах майстрів, спілкувалися з ними та природою, творили. Їхні роботи могли побачити всі охочі.

Смерековий жбан – для молока

Володимир ВОРОНЧАК, голова Буковинського осередку Національнної спілки майстрів народного митсецтва, постійний учасник усіх фестивалів «Захарецького гарчика»:

– Якщо сьогодні діти й цікавляться боднарством і художнім випалюванням, то більше з точки зору минувшини. Захарецький же фестиваль навертає до іншого сприйняття, більш сучасного. Адже твори майстрів є прикладними, тобто ужитковими. Скажімо, у жбані зі смереки дуже добре зберігається молоко, а в липовому – мед.

…Рік тому до мене в гості приїжджав японець, який вивчав боднарство та випалювання з дерева. Він захоплений рукомесництвом. Казав, зокрема, що робота руками – первинна, тому й важливіша навіть за мову. Адже оволодіти будь-яким ремеслом можна споглядаючи…

Як на мене, то сьогоднішня школа «прогавила» виховання дітей народним мистецтвом і ремеслом. А фестиваль «Захарецький гарчик» це надолужує..

Сподобався мені й екологічний вернісаж: фотовиставка та роботи з ленд-арту – чудові дитячі твори із каміння, зернин, дерева, листя, землі, води….

Травниця лікує рак

Олена Дмитрівна ТОМНЮК знає всі таємниці карпатського диво-зіл-ля. Перейняла їх у підзахарецького травника, який брав її разом із собою у гори збирати лікарські трави. Коли ж постарів, то вже Олена Дмитрівна носила йому сировину для ліків. Тепер уже сама їх виготовляє.
Особливо рекомендувала придбати золотий корінь. По-науковому – родіолу рожеву.

– Наступає холодна пора року. І золотий корінь цього часу – найкращий лік. Його треба лишень залити горілкою та настояти. А потім пити по чайній ложці щодня – і застуда вас не візьме, бо цілюще зілля зміцнює імунітет.

А ще Олена Дмитрівна розповіла, як вилікувала чистотілом від раку шлунку власного чоловіка.

– Але пити настоянку з чистотіла треба не день і не два, і навіть не місяць, а тривалий період. Свого мужа я лікувала цілий рік. Коли ж зробили аналізи, то ракових клітин у шлунку не виявили.

Музика вишиванок

Серед майстринь усі – особистості. Скажімо, Дарія Стасюк з Кіцманщини закінчила… консерваторію по класу домри. Але життя своє присвятила народному мистецтву. Її сорочки, горбатки вбирають очі. А прикраси до них – селянки та ґердани — виготовляє донька, Діана Новак.

– У нас це сімейне, – посміхається п. Даруся. – Цього навчила нас іще бабуся. Вона була унікальна майстриня. Їй не треба було перемальовувати рисунок, вона ніби фотографувала очима. Нинішні так не вміють, озброїлися комп’ютерами…

Ярослава ЩЕРБАНЬ: «З медиків – у ткалі»

Справжній дерев’яний ткацький станок – нині велика рідкість. Та й майстрів, які вміють працювати на ньому – одиниці. Для більшості сучасних жінок ткацтво – ремесло важке й незрозуміле. Але не для Ярослави Щербань, ткалі й вишивальниці з Кіцманщини. Десяток дівчаток і навіть кілька хлопчиків із захопленням спостерігали за її вправними рухами під час майстер-класу. А наступного дня кожний гість фестивалю зупинявся біля станка і просив пані Ярославу ще раз показати, як тчуть горбатку.

– За освітою я – медик, – розповідає п. Ярослава. – Але медицина не припала до душі. Ткати пояси, боярки (спідниці), трайсти та вишивати нитками і бісером мене навчила бабуся. Нині вже сама передаю свої знання. Якщо досконало володіти технікою роботи на верстаті, за день можна виткати 2-3 пояси 2,5 метри завдовжки.

Як не банально, але головне в мистецтві ткалі – правильно переступати чотирма підніжками (педалями) верстата. Інакше можна зіпсувати візерунок, – пояснює п. Ярослава. – Спочатку нитки снуються за кольорами, потім на котушки населяється орнамент, протягуються поперечні нитки, а далі усе – справа техніки. Переступаєш підніжками і закріплюєш орнамент.

Більшість візерунків пані Ярослава змальовує зі старовинних боярок і поясів, орнамент для сучасних сумок вигадує сама. Однак, зауважує майстриня, деякі візерунки відтворити неможливо – сучасні нитки надто товсті, тож неможливо ткати узір з 6-8 кольорів. Старовинні тонкі овечі нитки дозволяли поєднати в одному тонкому поясі аж до 10-12 кольорів!

– Мрію зробити персональну виставку за кордоном, – зізнається п. Ярослава. – Маю багато власних робіт, а крім того, сорочки і спідниці, які вишили ще мої бабця і прабабця. Однак це надто складна процедура. Треба отримати купу дозволів, усе задекларувати, сплатити мито! І жодну з робіт продати не можна, все треба привезти назад.

Галина СУХАРЄВА: «Мрію про капронову Тимошенко»

Музикант з Чорногузів навіть не думала, що колись стане заробітчанкою, а потім – лялькаркою. До того, аби перевдягти Барбі та Кена з джинсів у буковинські строї, жінка прийшла через… рак.

– Замолоду я добре грала на кількох музичних інструментах, – пригадує п. Галина, – але ж завжди хочеться заробити більше і жити краще. Тож подалася на заробітки до Польщі. Багато грошей не заробила, натомість «заробила» онкологічну недугу. Саме тоді в мені й «прокинувся» талант лялькарки. Мої віночки та ляльки йдуть «на ура!», не встигаю майструвати. Великих грошей не беру, хоча самій на ліки треба багато, та й відпочивати мені треба часто.

Ніколи не думала, що матиму так багато ідей! Мою першу іграшку продала лише за 60 гривень! Мені не шкода, зроблю ще багато інших! Оце, бачите, купила Барбі і одягла їх у національні костюми з віночками. Але костюм у кожної різний, бо ж не люблю повторюватися! Потім подумала: треба їм ще й кавалерів. Купила Кенів і одягла їх у штанці й кучми! Хіба не краще, аби наші діти гралися українськими ляльками?!

Ще я дуже люблю робити ляльки політиків. Найкраще вдався Ющенко з мішковини. Покроїла, розфарбувала, зшила – справжній красень! А зараз хочу зробити капронову Тимошенко. Недавно по телевізору показували прем’єрку у сукні з великими трояндами на грудях. Такі з капрону робляться… У мене вона теж буде гарна. Ніколи не роблю злих та похмурих ляльок.

Любомир КОВАЛЬ: «Хочу, аби мені було 18 навпаки»

Цьому життєрадісному чоловікові наступного квітня виповниться 80, але його енергії вистачить на двох. На фестиваль пан Любомир прилетів з далекого Торонто. Він – голова буковинської громади Канади та Сполучених Штатів Америки.

– Я народився у Чернівцях ще до того, як сюди прийшли радянські війська. 1940-го мій батько та два його брати переїхали до Косівщини. Коли почалася ІІ світова війна, ми опинилися в Австрії у німецькому таборі. Там і загинули б, але нас врятував… мор худоби. Німці злякалися, що пошесть перекинеться на них і втекли, залишивши нас.

Після війни брати повернулися на Івано-Франківщину, а моя сім’я жила у Західній Німеччині, потім – в Англії. Лише 1950-го ми переїхали до Канади. Коли у 90-х роках приїхав до Чернівців, згадав усі вулички, якими бігав у дитинстві. Жодного разу не заблукав, хоча місто дуже змінилося. Я добре пам’ятаю старі Чернівці, незважаючи не те, що на момент еміграції був ще зовсім малий.

Після розвалу Союзу частенько приїжджаю до родичів, але у Підзахаричах уперше. Мені тут сподобалось, тут справжній гуцульський дух!

Далеко за океаном ми теж намагаємся зберегти буковинські традиції. Отримуємо поштою чернівецькі газети, цікавимося, що відбувається на батьківщині. Буковинська громада – це майже сто активних родин – вихідців з Буковини. На жаль, нас стає менше. Старі потрохи помирають, а молодим це не дуже цікаво. Вони вже більше американці або канадійці…

От дивлюся і думаю, може, й у себе зробити щось подібне. Хоча в моєму віці мріяти вже ризиковано… Найбільше хочу дожити до 81-го, тоді казатиму що мені 18, лише навпаки.

Уляна СТЕК-КОВАЛЬ: «Ми з чоловіком вінчалися в національних костюмах»

Дружина пана Любомира, пані Уляна, родом з Тернопілля, але в молоді роки жила у Сполучених Штатах. Закінчила університет, була соціальним працівником, вийшла заміж. Після смерті першого чоловіка познайомилася з паном Любомиром і переїхала до Канади. Разом вони вже чверть століття, але 5 років тому вирішили, що треба повінчатися на батьківщині. Тож приїхали до Чернівців і взяли шлюб у буковинських костюмах у Миколаївській церкві.

– Хочу придбати собі сорочку, вишиту бісером, – говорить пані Уляна. – Ми – люди не бідні, але навіть для нас віддати 2-3 тисячі гривень за найпростішу вишиванку – надто дорого. Звичайно це тривала важка ручна робота, і бісер дорогий, та коли цього не можемо купити ми, то хіба це можуть придбати прості люди? Якби вишиванки були дешевшими і доступнішими, то і люди частіше ходили б у національному одязі.

Я – домогосподарка, але працюю в жіночій організації при українській громаді. Ми проводимо українські вечорниці, святкуємо Різдво. Збираємо кошти на благодійні цілі. Допомагали Оршівському дитбудинку, школі в Берегометі.

Чи легко у Канаді збирати кошти на благодійність? Майже як у вас (сміється). Ми, наприклад, збираємо вдома усі непотрібні речі і розпродуємо їх задешево. Або ж готуємо вдома різні страви, приносимо їх до громади і влаштовуємо благодійні обіди або вечері після кіносеансів. То лише країни різні, а люди скрізь однакові…

Словничок-довідничок

Гарчик – дерев’яний посуд, де сквашують молоко на гуслянку.

Гуслянка – гуцульский кисломолочний продукт, схожий на жирний кефір чи простоквашу

Горбатка – домоткана спідниця у формі прямокутника, в яку гуцулка ніби замотується, а потім підперізує її вовняним кольоровим поясом.

Тайстра – домоткана вовняна сумка, яку носять через плече.

Кептар – безрукавка з овечої шкіри

Партнери заходу

Чернівецькі облдержадміністрація й облрада, управління культури і туризму ОДА; Німецьке Товариство технічного співробітництва GTZ; Путильська РДА; педколектив НВК «Перлина Гуцульщини» с. Підзахаричі; Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державною влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій; Карпатський фонд – Україна; ЧОГО «Асоціація виробників Буковини»; Чернівецький бізнес-центр; благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи»; ПП Світлана Михайличенко; Міжнародна молодіжна палата підприємців JCI; Турагентство «Круїз 2000».

Людмила ЧЕРЕДАРИК, співзасновник фестивалю «Захарецький Гарчик»

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис IX фольклорно-гумористичний гуцульський фестиваль-ярмарок «Захарецький Гарчик»: мозаїка-пазли-друзки імпрези спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Саме тоді «Червона рута» стала місцем народження багатьох яскравих українських артистів, змінивши свідомість цілого покоління людей. Серед вихідців з «Червоної рути» – Руслана, «ВВ», Ані Лорак, «Пікардійська Терція», Наталія Могилевська, Віктор Павлік тощо.

Нині фестиваль ставить завдання зібрати разом усіх українських митців: художників, поетів, музикантів, режисерів, акторів. Усе – щоб створити нове бачення розвитку сучасної української культури і донести ці повідомлення до людей.

У Чернівцях фестиваль проходитиме з 16 по 20 вересня і в одинадцяте відкриватиме нові таланти.

Новинки

Свою успішну ходу 20 років тому «Червона рута» розпочала не тільки як фестиваль, а й як акція національно-демократичного самоствердження громадян. І тепер фест повертається до рідного міста. Тому Чернівці на кілька днів повністю перетворяться на фестивальне містечко.

Усі заходи будуть безкоштовними за виключенням тих, на які будуть запрошені благодійники, генеральні спонсори фестивалю та почесні гості.

Фестиваль ознаменований цікавими новинками. Українські художники, наприклад, реалізують оригінальний проект Всеукраїнського треіналє «Український фолькмодерн-2009». Це міжнародний проект, адже в ньому беруть участь американські та словацькі художники українського походження.

Вперше буде презентовано диск інструментальної музики В. Івасюка. Відбудеться  ярмарок книг та української музики. Знаменною подією стане концерт українських виконавців, гостей та переможців під час відкриття найбільшого в Україні розважально-культурного центру по вул. Хотинській.

«Червона рута» повернеться?

За словами Віктора ПАВЛЮКА, заступника голови облдержадміністрації, вже 3 місяці Володимир Куліш, голова облдержадміністрації проводить переговори з Києвом, щодо повернення фестивалю в Чернівці. Разом з тим треба розуміти, що є концепція фесту, яка передбачає проведення його в різних регіонах України. Але керівники краю сподіваються зробити Чернівці центром «Червоної рути».

П. Павлюк зазначив, що крайова виконавча влада отримала замовлення від дирекції фестивалю на розміщення, харчування гостей і забезпечення їх транспортом. Загалом проведення фестивалю області обійдеться  в понад 250 тис. грн. Частину витрат несе регіональний спонсор (київські структури), частину виділяє міністерство культури і туризму.

Крім фестивалю…

У дні проведення фестивалю припадає й проведення Чемпіонату з мотокросу, міжнародний фестиваль «Хотинська твердь», Всеукраїнська нарада з питань розвитку туризму та Чемпіонат України з техніки гірського туризму.

– Ми очікуємо надзвичайно велику кількість гостей та відвідувачів. Тому всі готельні комплекси як у Чернівцях, так і за межами міста готові приймати гостей, – наголосив Петро БРИЖАК, начальник управління культури і туризму Чернівецької ОДА.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Чернівці стануть фестивальним містечком. Драйв безкоштовний! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Традиційний Петрівський ярмарок відбудеться 12 липня у Чернівцях на території центрального парку ім. Шевченка та на прилеглих вулицях.

Працюватимуть виставки-продажі товарів народного споживання, будматеріалів, кондитерських та хлібопекарських виробів, продукції бджільництва, книг, виробів народних майстрів. Свої послуги пропонуватимуть турфірми. Страви буковинської кухні можна буде скуштувати на фестивалі закладів ресторанного господарства.

Буковинські дизайнери з України та Румунії презентуватимуть національні костюми під час показу моделей одягу. Для шанувальників мистецтва цікаві програми готують аматорські колективи художньої самодіяльності.

У спортивній програмі ярмарку – сеанс одночасної гри в шахи, богатирські ігри та футбольний матч між командами депутатів міської ради та журналістів міста.

Традиційно працюватиме виставка-продаж авт, мотоциклів, велосипедів. Свою вправність гостям демонструватимуть рятувальники МНС.

Завершиться дійство концертом народного артиста України, почесного громадянина Чернівців Іво Бобула.

Запис Ярмаркуйте з Бобулом! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В програмі ярмарку презентація та продаж продукції місцевих товаровиробників, виробів народних майстрів, туристичних послуг, розважальні, культурно-мистецькі та спортивні заходи.

Місце проведення ярмарку – Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Шевченка та прилеглі до парку вулиці.

Петрівський ярмарок – це найкраща нагода представити свою продукцію та послуги чернівчанам, гостям міста. Щороку це міське свято збирає десятки тисяч мешканців Буковини та туристів. Тут кожен підприємець,трудовий колектив може голосно і яскраво заявити про свої досягнення, презентувати широкий асортимент своїх виробів та послуг, здивувати новинками, якістю та оригінальністю своєї продукції.

Заявки на участь у ярмарку до 7 липня приймає департамент економіки міської ради за адресою вул. О.Кобилянської, 3. Контактні телефони: 52-48-41, 55-30-00, 55-17-46.

Оргкомітет Петрівського ярмарку

Запис Завершується реєстрація учасників Петрівського ярмарку спершу з'явиться на Медіа-Версії.