Навчання відбуватиметься у трьох основних напрямках:

1. Базовий курс перукаря.
2. Базовий курс пекаря-кондитера.
3. Фітнес-тренер.

Прийом заявок до 9 січня 2026 р. за номерами телефонів (або в телеграм, вотсап, вайбер):

на перукаря +380 95 514 66 13 Тетяна

на пекаря-кондитера +380 50 956 88 37 Юрій

на фітнес-тренера +380 67 475 97 95 Дмитро

з загальних питань +380 50 67 69 421 Олена

Старт навчання 12.01.2026 р., тривалість – 2 місяці, формат – теорія+практика; стажування на робочому місці. БЕЗКОШТОВНО.

Усіх заявників запросять на співбесіду, про результати будуть повідомлені тільки відібрані кандидати.

Цільова аудиторія: ветерани, жінки, члени сімей військових та ветеранів, ВПО.

Після успішного завершення навчання видаються сертифікати європейського зразка.

Локації навчань:

Школа-салон «Bukovina Beauty by Nikitina», вул. Синагоги 11;

ТОВ «Чернівецькі хлібо-булочні вироби», вулиця Одеська, 1-А;

Школа тренерів «Power sect», вул. Миколи Садовського, 3.

Випускники одного з попередніх курсів перукарів у проєкті, який реалізував “Вектор руху”

Навчання відбувається у рамках проєкту «СИЛА, ЗНАННЯ, ВМІННЯ: розбудова спроможностей ветеранів, членів їх родин та ВПО до саморозвитку, зайнятості та соціального підприємництва в Чернівецькій області”, який реалізується командою ГО «Вектор руху: підтримка, розвиток, лідерство» за підтримки RAZOM.

Запис Ветеранів, членів їхніх родин, ВПО та жінок запрошують безкоштовно вивчитися на перукаря, пекаря чи фітнес-тренера спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ТСК  очолила лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко.

«За» це рішення проголосували 259 народних депутатів.
У супровідній записці до постанови, зокрема, відзначено, що ТСК розслідуватиме факти порушень законодавства щодо фінансування лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування, а також аналізуватиме причини, які призвели до цього.

Крім того, у компетенції тимчасової слідчої комісії буде моніторинг цін на лікарські засоби для військовослужбовців і ветеранів, які реалізуються в аптечних закладах роздрібної мережі, та вивчення можливих фактів  завищення цін на лікарські засоби для захисників.

Також ТСК розслідуватиме факти наявності монополізму на ринку дистрибуції ліків для військовослужбовців і ветеранів та здійснюватиме перевірки їх якості в аптечних закладах роздрібної мережі.

Раніше Юлія Тимошенко, яка очолює МФО із захисту прав військовослужбовців, неодноразово  розповідала про численні порушення у їхньому лікуванні, реабілітації та протезуванні та закликала припинити корупцію на відновленні здоровʼя захисників.

«Наші захисники заслуговують найкращого лікування, реабілітації та протезування, а корупція на цьому питанні є неприпустимою, бо військовослужбовці віддають життя та здоровʼя за  незалежність країни», – наголошувала вона у Верховній Раді.

Нагадаємо, Юлія Тимошенко працює над тим, аби наші поранені захисники отримували найкраще лікування й реабілітацію. А для допомоги військовим і їхнім рідним «Батьківщина» спільно з МФО з захисту прав ветеранів відкрили «гарячу телефонну лінію».

ba.org.ua

Запис Порушення прав військових та ветеранів будуть розслідувані спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Паралельно представники цієї громадської організації долучалися до організації спортивних подій у місті й за його межами – зокрема, були співорганізаторами відомого забігу «Садигурська миля», який запроваджували колись із героєм-садгірчанином Дмитром Сірманом до 240-річчя Садгори, а тепер проводять цей забіг з його сином Олегом у пам’ять батька і всіх полеглих земляків.

Зараз ГО «Вектор руху: підтримка, розвиток, лідерство» продовжує цей напрямок, головну увагу приділяючи ветеранам і дітям. Зокрема, активісти за підтримки фонду Nova Ukraine змагання з амп-футболу (футболу, в який грають спортсмени з ампутаціями). Особливо учасникам запам’яталися збори команди чернівецької команди з амп-футболу “СТАЛЬ-БУКОВИНА” у мальовничій Вижниччині.

Керівник Ветеран-хабу Олександр Кошевий розповідає: «В ампфутболі польові гравці – без ноги, воротар – без руки. Грають на милицях, однак ними підігрувати не можна. Решта правил – як у звичайному футболі. Команду з ампфутболу “Сталь-Буковина” створили учасники громадської організації “Сталь” спільно з федерацією футболу Чернівецької області у серпні 2025 р. Майже усі гравці раніше служили в штурмових бригадах, а деякі з них були командирами підрозділів». Загалом у державі є 10 команд з амп-футболу, і з них 6 уже професійних. Амп-футбол об’єднує захисників, дає можливість відчути командний дух і повертатися до активного життя через спорт.

Також уже вчетверте завдяки тим же донорам ГО “Вектор руху: підтримка, розвиток, лідерство” провела Кубок Садгори з волейболу. У кубку взяли участь 4 команди з Чернівців та громад області. Вже традиційно змагання згуртували навколо себе дорослих та молодь, ВПО, ветеранів та членів їх родин. Гра допомогла зняти стрес, розслабитися та отримати задоволення від руху та спілкування з друзями, а команді «Садгора – Нива» – від перемоги.

А найбільшим успіхом активісти вважають придбання спортивного обладнання для тренувань з паверліфтингу, яким обладнали Ветеранський хаб у Чернівцях за адресою вул. Хотинська, 43 в ТЦ “Боянівка”. Тренування там проводять тренери Powersect. Адже силові види спорту корисні для розвитку сили, витривалості та покращення загальної фізичної форми. Вони зміцнюють м’язи ніг, спини, грудей і кора, а також сприяють поліпшенню психічного стану, підвищенню впевненості та стійкості до стресу. Окрім того, регулярні заняття можуть знизити ризик деяких хронічних захворювань. До речі, ГО «Векор руху» запрошує ветеранів та всіх охочих долучитися до Чемпіонату Чернівецької області з жиму лежачи та класичного жиму лежачи, а також армреслінгу.

Реєстрація на жим лежачи https://forms.gle/ehosodvgKsZs25K7A

Реєстрація на армреслінг https://forms.gle/q5uXVscCwCspoMS19

Загалом спорт – це чудовий спосіб адаптації для тих у кого звичний плин життя значно порушений війною. І допомога їм – це допомога громаді й суспільству залишатися міцним. Такий потрібний «Вектор руху».

Запис Вектор руху: об’єднуємо ветеранів і молодь у спорті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Військові, ветерани та члени їхніх родин можуть звертатися на «гарячу лінію» з таких питань:

• статус УБД
• контроль за виконанням контрактів
• фінансові виплати: бойові, зарплати, пенсії, компенсації
• оформлення пільг та юридична допомога
• лікування, реабілітація та протезування
• захист прав військових та членів їхніх родин

Крім того, всі зібрані звернення будуть систематизовані, щоб усунути виявлені системні проблеми на законодавчому рівні.

Телефон «гарячої лінії» – 0 800 405 450.

Запис 0 800 405 450 – «гаряча лінія» для ветеранів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фахівці «гарячої лінії» допомагатимуть захисникам і їхнім рідним відстоювати свої права та розв’язувати питання, які чомусь досі залишаються поза увагою влади.

Про це повідомила лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко.

Вона додала, що працівники «гарячої лінії», крім розгляду скарг і звернень, аналізуватимуть заяви, щоб згодом усунути виявлені системні проблеми.

Крок за кроком ми аналізуватимемо всі проблеми, з якими до нас звертатимуться, щоб потім шляхом законодавчих змін усувати прогалини, що ускладнюють життя нашим військовим. Я знаю, що ми впораємося, – запевнила Юлія Тимошенко.

Військові, ветерани та члени їхніх родин можуть звертатися на «гарячу лінію» з таких питань:

– статус УБД

– контроль за виконанням контрактів

– фінансові виплати: бойові, зарплати, пенсії, компенсації

– оформлення пільг та юридична допомога

– лікування, реабілітація та протезування

– захист прав військових та членів їхніх родин

Крім того, всі зібрані звернення будуть систематизовані, щоб усунути виявлені системні проблеми на законодавчому рівні.

Телефон «гарячої лінії» – 0 800 405 450.

«Я знаю, що ми впораємося. Кожен, хто може бути корисним, має це робити без вагань. Так ми наблизимо перемогу. Так наблизимо країну, у якій хочемо жити. Так віддамо шану тим, хто віддав здоров’я за свою державу», – вважає Юлія Тимошенко.

Нагадаємо, «Батьківщина» з перших днів війни опікується героями, які боронять Україну. В лікарні та госпіталі були направлені тисячі тонн гуманітарної допомоги. А лідерка «Батьківщини» в рамках роботи ТСК домоглася покращення фінансування лікування, реабілітації та харчування наших поранених героїв у медичних закладах на рівні стандартів НАТО. На останніх засіданнях Верховної Ради Юлія Тимошенко намагається переконати монобільшість не економити на протезуванні та реабілітації військових.

За матеріалами ba.org.ua

Запис «Гаряча телефонна лінія» для ветеранів – про те, що поза увагою влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко вважає аморальним встановлення межі фінансування протезування військовослужбовців, які захищали країну, і назвала ненормальним порядок, коли воїнів після лікування чи реабілітації спрямовують в частини без проходження ВЛК, аби вже їх командири без медичної освіти самі вирішували, чи потрібно спрямовувати підлеглого на ВЛК, чи ні.

Юлія Тимошенко наполягає, аби Верховна Рада повернулась до розгляду та ухвалила фундаментальні поправки до закону №13420, розроблені міжфракційним об’єднанням із захисту прав ветеранів, військових та їх родин і які були спеціально провалені провладною більшістю.

Лідерка «Батьківщини» детально розповіла про зміст двох фундаментальних пропозицій очолюваного МФО.

Перша і головна правка була про те, що наші військові, які потребують складного протезування, мають право отримати найкращі, найефективніші, найсучасніші у світі протези, без яких неможливо продовжити повноцінне життя. Ми намагалися зняти верхню межу фінансування протезування одного пораненого військового, бо це обмеження є аморальним по своїй суті. Уявіть собі: людина важко поранена, з ампутуваннями, а держава ставить верхню межу – скільки вона буде на дешевенькі протези направляти цій людині, а все інше, що потрібно для повноцінного протезування, цей військовий має шукати з простягнутою рукою по фондах та заможним людям. Це що таке? – обурено спитала у колег Юлія Тимошенко, нагадавши, що військові віддають своє здоров’я, захищаючи Україну.

Лідерка «Батьківщини» упевнена, що такі військовослужбовці, після консультацій з відповідними фахівцями, мають право самостійно обрати протези, якими надалі користуватимуться. Вона нагадала, що всі зауваження соціального комітету були враховані, а для недопущення зловживань були запропоновані відповідні запобіжники. Окрім цього, поправка була погоджена з міністерствами соціальної політики, охорони здоров’я та міністерством фінансів.

«Була проведена величезна робота, але ухвалення цієї правки парламентом було зірвано силами однієї людини, яка влаштувала скандал і аморально виступила проти поранених військових, наголосивши, що не можна правку ухвалювати, бо військові корупцію будуть чинити на базі свого протезування. Ці хамство, приниження та аморальність вже зашкалюють, коли мільярди відмиваються на закупівлю будь-чого, коли мільярди через фірми прокладки проплачуються, і країна нічого не отримує, а люди, яким потрібні високоефективні протези, чомусь на цій потребі мають заощаджувати», – обурено наголосила Юлія Тимошенко.

Вона нагадала, що пропозиції МФО мали на меті також зняти іншу проблему щодо часових або фінансових обмежень на лікування наших поранений військових, легіонерів та ветеранів.

Юлія Тимошенко незадоволена нинішнім порядком, коли пораненого військового виписують з лікарні або з реабілітації недолікованого і не відправляють одразу після виписки на ВЛК, а спрямовують на передову, аби командир військового підрозділу визначав необхідність чи відсутність підстав для ВЛК на свій «медичний погляд».

Більшість людей хворих, недолікованих та нереабілітованих повністю після поранення вимушені їхати на передову, а рішення про їхнє ВЛК командири часто приймають керуючись не медичним станом бійця, а з огляду на стан комплектування підрозділів. Це драконівські речі, які потрібно припиняти. Тому була поправка для закону, що після завершення лікування або реабілітації, лікар або реабілітолог мають обов’язково направити такого військового на ВЛК для отримання фахового висновку, чи може людина воювати, – пояснила лідерка «Батьківщини».

Юлія Тимошенко також поінформувала, що понад півсотні громадських організацій засуджують дії депутатів, які “завалили” ці пропозиції МФО щодо протезування та обов’язкового ВЛК відразу після лікування чи реабілітації військовослужбовців і наполягають на ухваленні пропозицій МФО.

«Ці військові віддають життя на фронті, а ви не можете дати їм можливість як треба лікуватися та протезуватися. Я наполягаю, щоб ці правки МФО були проголосовані», – підсумувала Юлія Тимошенко.

Запис Заощаджувати на протезуванні та лікуванні військових – аморально спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міжфракційне об‘єднання із захисту прав ветеранів, учасників бойових дій та їхніх родин очолила Юлія Тимошенко. Створення його у Верховній Раді України ініціювала фракція «Батьківщина».

Юлія Тимошенко поінформувала депутатів, що з таким проханням до неї звернулась Всеукраїнська профспілка захисників України, яка налічує понад 120 тисяч членів.

У новостворене МФО вже увійшли 37 депутатів, а його керівниця Юлія Тимошенко закликала інших колег доєднуватися, бо працюватиме міжфракційне об’єднання ефективно та результативно.

У своєму виступі лідерка «Батьківщини» поінформувала колег, що права учасників бойових дій, ветеранів та членів їхніх родин фундаментально порушуються і перелічила проблеми, з якими стикають захисники та їхні родини найчастіше.

За словами Юлії Тимошенко, фінансове забезпечення є критично недостатнім: «Бойові виплати нараховуються з великими  перебоями, і, на жаль, існують факти суттєвої затримки, а загальна заробітна плата військовослужбовця, який не виконує завдання на нулі, менше 20 тисяч гривень».

Вона нагадала про труднощі, з якими стикаються військові при переведенні на іншу посаду чи в інший підрозділ за фахом, а також при звільненні з війська за наявності законних підстав.

На жаль, навіть за наявності законних підстав процес звільнення часто затягується на місяці, руйнуючи життя людини. Величезні проблеми з відсутністю ротацій і відпусток. У більшості випадків відсутні будь-які графіки ротації. Важко реалізувати право на нормальну законну відпустку. Це призводить до перевтоми наших військових, – зазначила лідерка «Батьківщини».

На переконання Юлії Тимошенко, окремої уваги потребує «нефахова та неморальна робота ВЛК», проходження якої супроводжується  не лише великими чергами,  а й «формалізмом, небажанням звернути увагу на реальний стан військового, в тому числі після поранення, суб’єктивністю і незаконністю затримання об’єктивних висновків».

Вона розповіла, що якісна реабілітація, зокрема психологічна, фактично є недоступною для учасників бойових дій, ветеранів, тих, хто має контузії чи серйозні психологічні проблеми.

Окрім цього, за її словами, колишні військові  мають складнощі із працевлаштуванням, бо «відсутні будь-які дієві державні програми перекваліфікації та адаптації, а ринок праці не приймає ветеранів». Водночас пільги, гарантовані законодавством, є недоступними.

«Це ті пільги, які ми з вами попрописували в усіх законах, у підзаконних актах, не виконуються абсолютно. І наші ветерани, наші учасники бойових дій не мають тих пільг, які цей зал проголосував у вигляді законів», – підсумувала лідерка «Батьківщини».

За матеріалами інтернет-видань

Запис Чи дотримуються права учасників бойових дій, ветеранів та членів їхніх родин? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У фінальній частині змагань у складній та запеклій боротьбі команда Буковина 80+  все-таки поступилася грандам українського ветеранського волейболу – Львову та Києву з однаковим рахунком 1-2 та отримала бронзові медалі (до речі, дуже гарні).

Команда  ВК  «Чернівці» Чернівецької області,  вікова  категорія 80+,  зліва: Зебій Миронюк №11, Петро Раца №2, Сергій Новіков №3, Михайло Казюк №6, Леонід Підкамінь №9, Серафим Синицький №7

Окремо слід підкреслити , що у складі команди фігурують дві легендарні особистості ветеранського волейболу України: Петро Раца і Серафим Синицький.

ПЕТРО РАЦА – почесний ветеран волейболу України, перший майстер спорту СРСР з волейболу Буковини, неодноразовий переможець  і призер чемпіонатів Радянського Союзу у складі збірної України спортсменів сільської молоді, Міжнародних турнірів, Всеукраїнських Ігор та Кубку України серед ветеранів волейболу, переможець VIII-их Всесвітніх Ігор ветеранів-майстрів  (Турин, Італія, 2013р.), суддя національної категорії, начальник волейбольної команди Суперліги України «Будівельник-Буковина» 2009-2011рр., багаторічний старший викладач  факультету фізичного виховання Чернівецького національного університету.

СЕРАФИМ СИНИЦЬКИЙ – почесний ветеран волейболу України, КМС, переможець IV-х  Всесвітніх Ігор ветеранів-майстрів у класичному волейболі і парк-волейболі (Портланд, США 1998р.), переможець першості Світу серед ветеранів (Тампере, Фінляндія 2000р.), срібний призер V-х Всесвітніх Ігор ветеранів-майстрів (Мельбурн, Австралія 2002р.), бронзовий призер VI-х Всесвітніх Ігор ветеранів-майстрів (Едмонтон, Канада 2005р.),   переможець VIII-х Всесвітніх Ігор ветеранів-майстрів  (Турин, Італія, 2013р.), срібний призер II-х Європейських Ігор серед ветеранів (Ніцца, Франція, 2015р.), у період 2009-2011 рр. спочатку головний тренер, а далі другий тренер команд Вищої і Суперліги  України «Будівельник –Буковина», на сьогодні працює  тренером ДЮСШ-4, виховав  чемпіона України з волейболу серед школярів та гравця юнацької збірної команди України-2022р.

Команда висловлює щиру вдячність представникам міського осередку політичної партії  “Єдина альтернатива” за активне сприяння на усіх етапах підготовки та  організації участі команди у змаганнях.

За дорученням команди Леонід Підкамінь

Запис Ветерани буковинського волейболу з команди 80+ привезли «бронзу» з Кубку України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Майже половина українців отримують державну допомогу, а в опалювальний сезон цифра стає ще більшою. Чи пристойно для цивілізованої держави тримати на напівголодному пайку «соціалю» половину свого населення, розмірковує експерт «Версій» з економічних і політичних питань, підприємець і меценат Франц ФЕДОРОВИЧ
 

Обіцянки-цяцянки, чи Поживемо – побачимо?

23 листопада Верховна Рада, традиційно в нічному режимі, прийняла державний бюджет України на 2019 рік. Згідно з ним, від 1 січня зростуть мінімальна зарплата і прожитковий мінімум, а від 1 березня 11,5 млн пенсіонерів отримають масштабний перерахунок пенсій, 2019-го в Україні збираються двічі підвищувати прожитковий мінімум: від 1 липня до 1936 грн (в розрахунку на місяць), а від 1 грудня – до 2027 грн. Але це цифри середні, по категоріях вони різняться.

Закон встановлює на 2019-й і мінімальну зарплату: від 1 січня – 4173 грн на місяць або 25,13 грн за годину. Передбачена індексація зарплат бюджетникам – 9,4% порівняно з 2018 роком. Мінімальна зарплата для військовослужбовців становитиме 10 тис. грн.

Зберігаються й деякі пільгові позиції. Зокрема, «Діти війни». Українці, старші за 1945 рік народження («дітям війни»  2019-го виповниться не менше 75 років) зможуть менше платити за комуналку – на 25%. Крім того, якщо на роботі буде скорочення, їх повинні звільняти в останню чергу (це хіба що академіки, бо де ще можуть працювати старенькі?). Вони мають право на першочергове виділення земельних ділянок і надбавку до пенсії.
Тепер стосовно ветеранів праці. Пенсіонери, що мають 40 років стажу – чоловіки, і 35 років – жінки, автоматично отримують такий статус. Ветеранами праці з меншим стажем вважаються деякі працівники пільгових категорій. Ветерани праці мають право на безкоштовне зубне протезування, безкоштовні поїздки в санаторії, першочергове право отримати житло і земельну ділянку, вони також звільнені від плати за землю.
Українці, старші за 60 років, мають право поміняти житло на те, що буде ближче до його родичів. А якщо він живе в комунальній квартирі, може отримати її у приватну власність безкоштовно. Держава також гарантує їм безкоштовну медицину, санаторії, соціальну допомога (якщо на пенсію не заробили) і безкоштовний похорон.
Багатодітні сім’ї (від трьох і більше дітей). Таких родин в Україні близько 300 тис. Закон «Про захист дитинства» гарантує їм знижку в 50% за комуналку без прив’язки до матеріального стану сім’ї, але вони мають вибрати між пільгою і субсидією. Такі сім’ї можуть платити 50% за стаціонарний телефонний зв’язок і встановлювати його поза чергою (зауважимо, саме ця пільга рік від року все більше втрачає актуальність). Діти мають право на безкоштовні ліки, щорічне медичне обстеження; першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах і навіть «першочергову госпіталізацію». Ще одна приємна пільга дітям з таких сімей – право безкоштовно користуватися пасажирським транспортом (крім таксі).
 

Українців ще забагато!

Оце читати б і радіти, а мені щось пригадується старий анекдот, який друкувався у «Версіях»: «– Скажіть, я маю право? – Маєте. – А я можу…? – Ні, не можете».

І сумніви людей зі здоровим глуздом зовсім не безпідставні. Знову ж таки, звернімося до цифр: Кабмін пропонував виділити на потреби Мінсоцполітики 177,6 млрд грн, а на покриття дефіциту Пенсійного фонду – 166,5 млрд грн. Хоча прийняття внесених правок, за словами нового міністра фінансів Оксани Маркарової, призведе до збільшення видаткової частини удвічі!  Тобто на всі «хотілки» (читайте – пільги),  знадобляться відразу два бюджети.   

Оскількии збільшити кількість грошей немає звідки, значить, треба зменшувати кількість «ощасливлених». Саме такий вихід знайшли ті, хто відають допомогами та пільгами – звичайнісіньке сито, через яке пропускатимуть зростаючу армію отримувачів субсидій і соціальних допомог. Воно називається «верифікація».

Мінсоцполітики вкупі з Мінфіном збираються ретельно перевіряти кожного, хто звертається за підмогою. І відсіяти кожного, хто, за правилами цих двох міністерств, цілком спроможний утримувати себе й родину самостійно. Чиновники мають не лише перевіряти умови проживання пільговиків, їхні рахунки, покупки, але й отримають право збирати таку інформацію в сусідів та колег. Зокрема, масово перевірятимуть усіх, хто стоїть на обліку в центрах зайнятості. Якщо через таку перевірку когось позбавлять призначеної допомоги, йому доведеться повернути й усе вже отримане…

Сором – не дим, очі не виїсть?
Міністр соціальної політики Андрій Рева наголошує, що майже 44% українців отримують різні види державної допомоги, а в опалювальний сезон цифра стає все більшою. Зокрема 5 млн домогосподарств наразі отримують субсидії на оплату комунальних послуг.
За розрахунками відомства п.Реви, за субсидіями можуть звернутися ще до 2-х мільйонів домогосподарств. «Ми подивимося, скільки з них прийде, як вони задекларують свої доходи тощо. Тобто говорити про те, що когось позбавили субсидії, підстав немає. Бо хтось іще просто не звернувся».

Як зазначив міністр, чимало з тих, хто звертаються за субсидією, не витримують перевірки декларацій. «923 тисячі домогосподарств з 6 млн 900 тис. декларували відсутність доходів. А коли починаються вибіркові перевірки, з’ясовується, що частина цих людей, звісно, не всі, купують дорогі автівки, квартири, будинки», – розповів він.

Раніше гендиректор Директорату сім’ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики Віталій Музиченко заявляв, що в Україні приблизно дві третини населення отримують різні види державної допомоги. А майже 7 млн. домогосподарств отримують житлові субсидії.

Справа навіть не в розбіжності цифр. Обидва високопосадовці – міністр і гендиректор одного з напрямків міністерства вважають нормальним, що половина (чи навіть дві третини) населення держави не в змозі заробити для себе й родини на нормальний рівень життя. Зрозуміло, чиновники такого рангу просто вимикають в собі людські почуття і чинять за інструкцією, але що ж то за інструкції такі, коли бідність вважається нормою?
На такі заяви обурюються і користувачі соцмереж: «Коли на «соціаль»  у Німеччині, скажімо, саджають іммігрантів, без права роботи, це ще якось пояснити можна. Але ж ми вдома, у власні країні! За що нас винищують?»

«Те, що в нормальній країні повинне викликати сором, у нашого міністра викликає майже гордість. До речі, якщо субсидія 100 гривень – це теж «субсидія»?

«Як сказав комуністичний політпрацівник Рева, населення України жере забагато, тож скільки не давай, воно все одно усе зжере».

…У відставку від сорому ще ніхто не подав.

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: «Соціаль» по-українськи, або За що нас не люблять наші високопосадовці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Благодійний концерт до Дня перемоги у госпіталі інвалідів став для творчих людей Будинку естетики та дозвілля  Чернівців традицією», – каже його художній керівник Ірина Юхимець. Учасники цьогорічного виступу зліва направо:  флейтист Юрко Пасічник, керівник гурту «Слови» Віктор Перепелюк з кобзою, Сашко Юхимець (гітара), Михайло Сопін (гуслі) і бард Ігор Деменчук зі студії авторської пісні.

Запис Благодійний концерт для ветеранів організував колектив Будинку естетики та дозвілля спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Верховна Рада України закликала уряд на базі нинішньої Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції створити Міністерство в справах ветеранів. Що ховається за цим нагромадженням слів та чи дійсно потрібне таке міністерство – з’ясували журналісти сайту “24”.

Хто зараз займається проблемами ветеранів?

Державна служба ветеранів, яка підпорядкована Міністерству соціальної політики. Служба координує соціальний захист ветеранів, надає пільги, відповідальна за соціальну та психологічну адаптацію ветеранів, збирає про них інформацію для санітарного лікування, реабілітації та надання житла, організовує присвоєння статусу інваліда АТО і учасника бойових дій. Окрім Держслужби ветеранів – парламентський комітет у справах ветеранів та учасників бойових дій, який займається розробкою законодавчих ініціатив та розглядом законопроектів. Плюс ще приблизно 22 органи, служби, департаменти та міністерства, які забезпечують надання послуг і пільг ветеранам.

В цілому, через традиційну для нашої реальності нескоординованість між всіма цими установами, ветерани вирішують свої питання дивними кульбітами між різними структурами. Бо в одному віконці йому кажуть, що він прийшов не у ту службу, у другому – відсилають у наступне відомство, у третьому віконці йому кажуть, що потрібно знову повернутись у попередні два віконця, бо від них треба принести “ще оці папірці”. Відфутболювання із установи в установу з найменшого приводу створюють у голові ветеранів хаос.

Для чого потрібно створювати міністерство?

В теорії – для того щоби усунути весь цей бюрократичний безлад. Міністерство має займатись розробленням державної політики у цій сфері, розробити проект змін до законодавства, визначити як буде реалізована вся система опікування ветеранами, які питання тут є більш приорітетними та які бюджети на це потрібні. Якщо простими словами – міністерство має вирішувати всі питання, які пов’язані зі здоров’ям ветеранів, підтримкою їхніх родин, надання пільг, забезпечення житлом та створити умови для нормального працевлаштування.

У фракції БПП, яка і є ініціатором створення відомства, кажуть, що в Україні має функціонувати єдиний державний орган, який буде нести відповідальність за всю роботу із питань ветеранів, які зараз страждають від неякісної підтримки держави. У Держслужбі у справах ветеранів сайту “24” так і не змогли більш-менш доступно пояснити, для чого потрібно створювати міністерство та що саме призводить до відсутності координації між відомствами, коли йдеться про вирішення питань ветеранів. Самі ветерани теж цього не до кінця розуміють – але про це трохи згодом.

Чим буде займатися міністерство?

Невідомо. Окрім озвученого всіма депутатами, які підтримують його створення, “нести відповідальність за вирішення усіх важливих для учасників АТО питань” – інші задачі чи обов’язки запропонованого відомства ніде не вказуються.

Як воно може працювати?

Хотілось би, щоби потенційне міністерство працювало так, як наприклад у США. У американському міністерстві працюють над захистом та забезпеченням ветеранів, членів їхніх родин та осіб, що перебувають на їхньому утриманні, у тому числі загиблих військовослужбовців. Серед інших напрямків діяльності цієї структури – реєстрація та комплексний облік ветеранів, надання пільг (у тому числі – на медичне страхування та медичні послуги, зменшення відсотків при наданні позик на будівництво житла, придбання будинку або машини), виплата допомоги, комплексне медичне обслуговування, боротьба з безпритульністю, встановлення пенсій тощо. Словом, роблять вони багато і дуже злагоджено. Але Міністерство у справах ветеранів у США має виключно високе фінансування – більший бюджет має лише Міністерство оборони. Наша реальність таких ресурсів поки що не передбачає.

Які є ризики створення нового міністерства?

Наша політична реальність. По-перше, ми вже маємо досвід створення кількох міністерств, які були заявлені як важливі установи, що мали би працювати на досягнення шляхетних цілий. На практиці ж вони виявились фінансованими з бюджету відомствами “ніпрощо”.

По-друге, створення окремого міністерства означатиме, що всі кошти, які виділятимуть на забезпечення ветеранів, будуть сконцентровані в одному місці. Заступник голови фракції БПП Олександр Третьяков із надмірним ентузіазмом домагається створення міністерства. У ЗМІ вже пишуть про те, що його може очолити його скандальна креатура Валентин Манько, який зараз головує у Держслужбі ветеранів. І все це наштовхує на думки, що більше, ніж допомогти ветеранам, ініціатору створення хочеться взяти під контроль кошти, які будуть йому виділятись. Практика показує, що українські чиновники вміють ефективно “розпилювати” кошти, виділені на протезування ветеранів, їхню психологічну реабілітацію, на забезпечення їх житлом…

Що про нове міністерство думають самі ветерани?

Опитані журналістами сайту “24” ветерани визнали, що багатьом після повернення із зони бойових дій дійсно потрібна допомога. Але вони солідарні також у тому, що аби вирішити питання пенсій військовослужбовцям чи видати їм обіцяне житло, не потрібно створювати окремого органу – достатньо, щоб ті, що є, ефективно працювали. Ветеран, десантник Жора Турчак, наприклад, зазначив, що якби існуюча система підтримки ветеранів працювала так, як прописано у законах, то її було би цілком достатньо. “Міністерство має створюватись не під людину, яка його лобіює, а саме під ветеранів. Інакше – буде той самий бюрократичний безлад”, – зазначив він.

Ветеран Дмитро Резніченко, який воював у батальйоні “Донбас”, погоджується, що мета створення міністерства дійсно виглядає нібито благородно. Адже після війни багато солдатів не можуть повернутися до мирного життя. Проте, таких людей не критично багато і їм зараз допомагають і державні, і благодійні організації. При цьому, за його словами, Третьякову, який лобіює створення міністерства, він особливо не довіряє. “Третьяков хоче створити Міністерство, щоб централізувати всі фінансові потоки, які виділяються на вирішення проблем ветеранів, а з урахуванням того, що війна триває – цих грошей ставатиме все більше і більше. Якщо креатура Третьякова очолить міністерство – він зможе замкнути на собі всі гроші, які виділятимуться на допомогу ветеранів”, – зазначив ветеран.

Запис Навіщо потрібне міністерство ветеранів і чим воно займатиметься? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Разом – до переможного травня! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Хоча учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни з кожним роком стає менше, коштів на покращення їхнього життя витрачаємо більше»,  – запевнив чиновник.

Станом на 1.01.13 на Буковині під опікою органів соціального захисту населення перебуває понад 49 тис. інвалідів. Скільки ж реально ветеранів та інвалідів ВВВ в області на сьогодні,  чиновник відповісти журналістам  не зміг, пояснивши,  що ці дані управління  статистики надає лише раз у рік.

За словами Юрія Півня, кожен ветеран та інвалід має багато  пільг, зокрема, безкоштовне отримання ліків за рецептом, стовідсоткову знижку за користування житлом та комунальними послугами, позачерговий безплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир (21 м кв.), безкоштовне зубопротезування.

Ветерани війни та інваліди мають також право на отримання квартир та автомобілів згідно державної черги, і не важливо скільки людині років,  все  відбувається згідно списку. Зараз авта  отримують ветерани та інваліди, що стали  на чергу  2003 року. Серед позачерговиків діє  своя черга.

Юрій Півень також зазначив, що від початку 2013 року 19 інвалідів області отримали ключі від спецавтомобілів. Для інвалідів ВВВ першої  групи  торік придбали 6 квартир, ще 3 сім’ї отримають квартири цьогоріч.

Усього на покращення  життя соціально незахищених буковинців передбачено майже 120 млн. грн.

На запитання ж, коли нарешті зроблять ремонт хати  ветерана ВВВ з села Тисовець Сторожинецького району Олександра Коліснека, дах якої от-от обвалиться, Юрій Півень відповів: «Цю проблему має вирішувати місцева, тобто районна влада».  Без коментарів…

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Запис Соціальні виплати для ветеранів та інвалідів ВВВ постійно зростають спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Влада вже вкотре відвернулася від перестарілого ветерана Великої Вітчизняної війни Олександра Коліснека та його сина, інваліда-візочника Олексія. «Версії» неодноразово писали про їхнє нидіння на далекому хуторі Горайця, що на Сторожинеччині. Та, схоже, все марно. Як казав класик, «а віз і нині там».

Уже чотири місяці сім’я Коліснеків живе під страхом, що на них будь-якої миті упаде стеля. Комісія з управління праці та соціального захисту населення на чолі з Оксаною Юрчак приходила, оглянула, пообіцяла «провести безоплатний капітальний ремонт житлового будинку». Ця обіцянка навіть була зафіксована в листі №К-329 від 25.07.2013р., підписаному заступником голови райдержадміністрації Іваном Петращуком. Минуло три місяці, а роботи так і не розпочалися. А вже зима зазирає у вікна…

Коли нещодавно навідався до цих самотніх чоловіків,  просто жахнувся. Тріщини буквально пронизують стелю, стіни сипляться, а фундаменту в будинку… взагалі немає.

У чоловіків немає навіть стаціонарного телефону, щоби звернутися по допомогу.

До того ж напруга в електромережі настільки слабка, що не працюють ні холодильник, ні електроплитка. Місяць тому електрики замінили старі стовпи електромереж, та схоже, що не довершили  свою роботу.

Тож до кого й скільки ще треба стукати, щоби влада нарешті звернула увагу на цих людей? А може, для цього їм треба померти? Або живцем спалити себе?

– Житлові питання завжди були непростими у вирішенні, – каже директор департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА Людмила Мар’янчук, – Варто зазначити, що є відповідна нормативно-правова база і відповідна черга. У кожному районі та селі має бути облік черговиків, які стоять на забезпечення житлом. В Україні працює кілька житлових програм і на них з бюджету виділяються значні кошти. Так, минулого року на область  виділено 1 млн. 600 тис. грн. – і ми змогли забезпечили житлом лише 6 сімей інвалідів війни. Загалом же по області зареєстровано 2200 інвалідів війни, з них потребують допомоги десь біля 200 осіб. Але, якщо говорити мовою закону, переступити чергу ми не можемо, бо в нас є контрольні органи і кожне рішення приймається тільки в межах правового поля.

Підтверджує усе це й історія допомоги Коліснекам від райдержадміністрації. Як наголосила п. Юрчак, соціальні служби мають кошти на ремонт тільки половини даху. Решту грошей взяти ніде.

– Нехай влада розпочне ремонт, а підприємці району підтягнуться з матеріальною допомогою, – зауважує депутат Чернівецької обласної ради Руслан Мельник, – А крім того, влада мусить виконувати свої обіцянки. Або вже краще нічого не казали б.

Укотре переконався, що самотньому ветерану війни та інваліду-візочнику дуже важко жити в краї, де варто жити. У нашій країні закони пишуться чиновниками й для самих чиновників, а не для простих людей. На відміну від, скажімо, Німеччини, де ветерани війни отримують соціальну допомогу в розмірі від 200 до 1 тис. євро. Крім того, їм надається житло, повністю оплачуються комунальні послуги, медичне обслуговування, включаючи перебування в санаторіях та ліки, двічі на рік виділяють кошти на одяг і, за потреби, кошти на непередбачені витрати.

Тож за що тоді воювали наші ветерани? Хіба за таке майбутнє?

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис В Україні чиновники створюють закони для самих чиновників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З нагоди святкування Дня міста й до Дня людей літнього віку і Дня ветерана у Чернівецькому академічному муз драм театрі ім. О. Кобилянської 1 жовтня о 18.00 мав відбутися грандіозний концерт під назвою «В бой идут одни «СТАРИКИ». Запрошення чемненько роздали, та концерту, на жаль,  ветерани не побачили.

–У чому ж причина?! – обурюється Кирил Котєльніков, наш постійний читач, ветеран Великої Вітчизняної війни, який приніс до редакції запрошення з точно зазначеною датою і годиною: – Ми поцілували закриті двері театру і, найобразливіше, ніхто нічого нам не пояснив. І цілий гурт людей літнього віку попрямував до міськради. Але то вже було після кінця робочого дня. Тож і там нам ніхто нічого не сказав. Якщо відверто, то плюнули в душу. Можна було, принаймні, повісити на дверях оголошення з вибаченням і зазначити причину скасування концерту.

Зацікавлені тим, що ж таки сталося, звернулися до міськради.

– Того дня мали відбутися два концерти, о 15.00 та 18.00, – розповідає Оксана ПАВЛЮК,  спеціаліст першої категорії загального відділу міської ради. – Але відбувся тільки один концерт, о третій, а наступний скасували через щільний графік артистів. Про скасування концерту стало відомо ще напередодні, у п’ятницю, 28 вересня. Тож ветеранів,  за словами Оксани Володимирівни, повідомили про це телефоном. Можливо, саме до цього ветерана їм не вдалося додзвонитися, та 99% людей вони повідомили.

Пані Павлюк наголосила, що концерт все ж таки відбудеться і всім ветеранам, хто не потрапив на нього, рознесуть нові запрошення.

Дивина: виходить, що саме до нашого ветерана не змогли додзвонитися? Але ж Кирил Павлович Котєльніков стверджує, що під театром чекав не він один…

Вибачайте, але ситуація навіяла вислів: цирк поїхав, лише клоуни залишилися. Тільки в даному випадку клоуни – це наші ветерани, як не прикро це констатувати.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Суєта суєт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

…і коментар

Коли пільга не адресна – виникають проблеми

У Чернівцях діє 48 рейсових автобусних маршрути, з яких 13 – пільгові. До останніх належать: 1, 2, 3, 4, 6, 10А, 19, 21, 23, 26, 26-А, 27, 28. Та, як зазначає Тетяна КУЗЬМЕНКО, головний спеціаліст, бухгалтер управління праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради, пільгові рейси працюють за різною схемою. Якщо на лінію виїжджають декілька транспортних засобів, то якась частина з них – пільгова, решта – звичайна. Для прикладу: на 23-му маршруті на лінію виходять 4 транспортні засоби. Так ось із них два рейси – пільгових, тобто такі, коли ними можуть безоплатно пересуватися і ветерани війни, і пенсіонери, одне слово, всі пільговики. А інших два – звичайні. На маршруті під №1, скажімо, діє інша схема: тут усі рейси пільгові. Тобто на цих маршрутках пільгові місця необмежені.

Спеціаліст соцзахисту наголосила, що кількість пільгових маршрутів відповідає фінансуванню. А маршрутна мережа обласного центру розроблена таким чином, що пільгова категорія громадян має можливість дістатися будь-якої точки міста електротранспортом та автобусами безкоштовно.

Як стало відомо автору цих рядків, гроші, які виділяються державою на покриття збитків транспортників щодо перевезення пільговиків, покривають перевезення тільки трьох пасажирів на одному маршруті. Отож чимало перевізників працюють собі на збитки. Хоча, коли відбуваються тендери на перевезення, чимало власників обіцяють 2 пільгових місця. Та це офіційно ніде не фіксується. Тому, зазвичай, про свою обіцянку вони швидко забувають. У результаті виходить, що навіть ветеранів бойових дій та інвалідів виганяють із маршруток, якщо вони не оплачують свій проїзд . Сором та й годі! Але ж коні не винні! Тож як бути?

Експерти з соціального захисту переконані, що таке неподобство триватиме доти, доки держава не введе адресну пільгову допомогу.

Запис Ветерана війни викинули з автобуса спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це розповіла Світлана, дочка Петра Петровича Куцака, який 4 квітня відсвяткує свій 91 рік народження. Із 1941-го року на фронті був санінструктором, дійшов до Польщі, де його важко поранило під Віслою.

– Бої були важкі й затяжні… – згадує Петро Петрович. – Проте найбільше запам’яталася річка Вісла, де мене поранили… «Вісла, Вісла, щоб ти скисла, скільки ти нашого брата потопила…» Петро Куцак визволяв і наше місто.

У день 67-сьомої річниці визволення Чернівців від німецько-фашистських загарбників, яке відзначаємо 29 березня, безпосередні учасники тих бойових подій зустрілися з учнями Чернівецької обласної загальноосвітньої школи-інтернату.

Марія Іванівна Суботіна, фронтова медсестра, почала спогади з голодного дитинства 30-х років. Початок війни застав її в медучилищі, вона мріла чимшвидше завершити навчання і стати військовим лікарем. Зрештою, отримавши 1944-го року диплом фельдшера, сама розшукала медсанбат, працювала в польовому госпіталі. Ніколи не зітруться з її пам’яті сотні, тисячі поранених – безпорадних, безмежно втомлених, у кривавих пов’язках… Хто бодай раз побував у польовому госпіталі – ніколи не забуде отих кучугур ампутованих рук і ніг…

– Дуже шкода, що з шести ветеранів, які визволяли Чернівці, – саме сьогодні одного ховали, – Івана Митрофановича Джогу, – каже Тетяна ЗАВОЛІЧНА, яка допомагала організовувати цю зустріч. – Минуло року на основі спогадів ветеранів та архівних документів вдалося зняти документальний фільм про визволителів Чернівців. Щоб якомога більше молодих чернівчан дізнавалися про ті буремні події та їх учасників. Проте, завдяки таким зустрічам, школярі поки ще мають можливість поспілкувалися з живими людьми, а не з відеозаписами…

Нині у Чернівцях залишилося всього 5 ветеранів, які брали участь у боях за Чернівці у далекому 1944 році…

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Мати Петра не вкривалася всю війну, щоби земля не вкрила сина… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Моєму сусідові вже за 70. Його дружина давно померла, він живе з онучкою та правнуками: ходить до магазину, допомагає на кухні, доглядає найменшого правнука, але найчастіше самотньо дивиться у вікно.

Моїй мамі – 68. Єдине місце, куди вони з подругами регулярно навідуються – цвинтар, де поховані їхні чоловіки. Кілька разів вони навіть знайомилися там з самотніми дідусями. «А куди ще піти? – запитала якось мама, – до театру чи на концерт – дорого, до ресторану – теж, та й немає з ким, а на лавочках у парку п’яні підлітки «тусуються». Та й дивляться на тебе якось презирливо й жалісно водночас… І справді, куди у вільний час подітися пенсіонерам? Окрім сапання на дачі в дітей чи доміно на лавочках (якщо такі є) за сонячної погоди, вибір майже відсутній…

«Тусовка» від 16-ти до 90…

У Шевченківському відділенні управління праці і соціального захисту населення нас спочатку просто… не зрозуміли: «Як це, куди подітися тим, кому за 70?». Після пояснень, що «це як для тих, кому за 30, тільки для ще старших» і «якщо йде дощ, то де можна пограти в шахи дідусям», нас переадресували до… ФСК «Олімпія»! Мовляв, це комунальна установа і там можуть займатися спортом усі бажаючі… Навіть якщо хтось старенький добереться до спортивної оази на околиці міста, то сил на спорт у нього точно не залишиться. Тому ми спробували пошукати дещо інше.

Директора будинку естетики та дозвілля Семена Цидельковського від нашого запитання «розковбасило» спочатку від радості, а потім – від обурення:

– Що ви можете запропонувати пенсіонерам?
– Та ви якраз за адресою зателефонували! От 1 жовтня у нас вечір «Місто, без якого не жити»…
– Ви не зрозуміли! Нам не до дня міста, а так, аби пенсіонер міг приходити постійно?
– Ви неправильно запитуєте! У мене постійно щось робиться і для будь-якого віку. Ми не ділимо людей за віком, головне, аби вони вміли думати! У нас публіка від 16 до 90 років!
– Про «думати» ви, звичайно, праві, але ж тим, кому 16 з 90-річними нецікаво… То може хоч щось для стареньких є?
– Я ж вам пояснив, що ми працюємо для всіх…

Ще «веселішим» виявився діалог з працівниками Центрального палацу культури:

– Які у вас є заходи для пенсіонерів?
– Хор ветеранів і клуб здоров’я.
– І багато людей туди ходить?
– Ну… ото є дві таких гладких жіночки. То вони постійно ходять…
– А ще що можете запропонувати?
–… О! Є ще оперна студія. Але тепер там новий керівник, то він набрав молодих, бо ж там треба, щоби нормально співали…

Вибори: час їсти бутерброди

Ситуація видавалася вже геть безнадійною, коли почали обдзвонювати ЖРЕП, де мають бути створені первинні організації ветеранів. У деяких ЖРЕП слухавку не брали, хоча робочий день був у розпалі, у деяких не знали, що відповісти, але знайшлися й такі, де ветеранські організації працюють.

Ми зв’язалися з головою ветеранської організації при ЖРЕП №12 Валентиною АУЛІХ, яка розповіла, що рятування стареньких – справа самих стареньких.

– Мені 69 років, маю ІІ групу інвалідності, – говорить Валентина Петрівна. – Ветеранську організацію очолюю майже 2 роки. Найперше пішки обійшла весь свій район, аби скласти нормальні списки пенсіонерів, а це Калічанка і Кемпінг, де самі особняки. Виявила 1584 особи.

Списки, які мені надали у райсоцзабезі, можна було просто викинути на смітник: там не було навіть дати народження людини, її точних координат, а декого взагалі у списках не було.

За законом, до ветеранської організації можна приймати лише інвалідів та учасників воєн, а також так званих дітей війни. Але ж є пенсіонери, які не підпадають під жодну з цих категорій, тож ходжу з паперами до інстанцій, щоби вирішити цю проблему.

– Почали роботу з того, що через газети вітали людей з їхнім днем народження, бо ж для стареньких головне – увага, – продовжує п. Валентина.

– Створили вокальний ансамбль. Цього року до 65-річчя Перемоги наш концерт навіть знімало державне телебачення, показували на конкурсі у Севастополі. Потім обійшли 3 школи –14-ту, 16-ту та румунську гімназію.

Наші ветерани проводять там уроки мужності, розповідають не лише про Вітчизняну війну, але й про повоєнні роки, про Афган. Учні натомість допомагають доглядати самотніх та інвалідів.

Та й самі пенсіонери допомагають одне одному, чим можуть. Наприклад Раїсі Гонтарук незабаром виповниться 80 років, а вона, разом з онуком-шестикласником, опікується 17-ма інвалідами. Олені Кузнєцовій майже 70, у неї самої важкохворий чоловік, але вона постійно бігає: уколи зробити, продукти купити – у неї 11 підопічних.

Найчастіше на прийом люди приходять з комунальними проблемами, до того ж, не лише старі та немічні. Приміром, на вул. Білоруській, 32, діти не мали де гратися, тож саме ветеранська організація взяла участь у тендері на спорудження майданчика за кошти братів Кличко і виграла його. Минуло небагато часу і мешканці будинку прибігли знову: неподалік стоїть пивний ларьок і клієнти справляють потребу просто біля гойдалки та пісочниць. Ветерани «виходили» біотуалет для любителів пива. У молодих і здорових на це «немає часу».

Після літніх повеней клопотів додалося, адже саме ЖРЕП №12 обслуговує район зсуву на вул. Барбюса, Одеській та Білоруській. Багато стареньких скаржаться на діряві покрівлі. Тому раз на місяць скликаємо збори і запрошуємо начальника ЖРЕП. Передаємо йому папку зі скаргами і заслуховуємо, що зробив ЖРЕП за попередніми заявками.

Іноді трапляються просто «дикі» випадки. Приміром на вул. Глухівській, 6, пенсіонер добивався, аби перекрили дах у будинку ще від 2002-го. Щорічно ЖРЕП відповідав, що кошти будуть наступного року. Коли ж чоловік обурився: «За що я плачу квартплату?», хтось зі ЖРЕП «порадив» йому… зняти будівлю з балансу, тоді ні за що платити не будеш. Він так і зробив, а тепер його всюди просто «посилають», бо ж будинок ніде не обліковується.

Держава нам нічим не допомагає. Торік випросила кошти в Партії Регіонів та одного з приватних підприємців. Зробили 36 подарунків важкохворим, фуршет і концерт до Дня людей похилого віку. Цього року знову доведеться йти з простягнутою рукою: у райвиконкомі оголосили, що грошей для ветеранів немає. Концерт уже організувала самотужки, але ж люди спілкуються не під час виступів.

Незабаром вибори, то може якась політична партія розщедриться стареньким на бутерброди?..

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис За бортом суспільства. Місце зустрічі – цвинтар… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Кожного 9 травня на центральній вулиці району – Брайтон-авеню – велелюдно. Дуже багато людей похилого віку, з орденами й медалями. Багато хто навіть у радянській військовій формі, офіцерській чи солдатській. Цього року 9-го в мене був вихідний. Дата така знаменна – 65 років перемоги. Сама я народилася після війни, але взяла в руки портрет батька й пройшлася в колоні з ветеранами…

Невеличкий відступ

Хто знає, як поставився б до маршу Брайтоном сам Іван Маркелович Блінов, батько Тетяни. От він як раз був дуже радянський. Перед війною закінчив історичний факультет педінституту, вчителював в Удмуртії, навіть став директором школи. З початком війни пішов на фронт, війну закінчив підполковником, після Перемоги служив ще якийсь час у Рівному та Чернівцях, поки не потрапив у відомий хрущовський «мільйон 200 тисяч», коли офіцерів-фронтовиків звільняли поспіль, не дивлячись,що за віком ще не мали право на пенсію. 42-річний відставний підполковник Блінов не спився, не нарікав на долю чи владу, а знайшов себе і в цивільному житті. Деякий час працював заступником директора  університетської наукової бібліотеки, викладав історію у вечірній школі (нинішнє приміщення Укрсоцбанку на розі вулиць Міцкевича та Франка тоді займара Школа робітничої молоді), потім став її директором. Помер порівняно рано, у 72 роки: серце зносилося. На похорон зійшлося дуже багато колишніх учнів Івана Маркеловича і розповідали, як після роботи не дуже хотілося «гризти граніт науки», а директор особисто ставав на дверях і повертав їх у класи, не раз вів бесіду з кожним, як важливо отримати освіту. Багато з них згодом «вибилися у великі начальники» – і щиро дякували за це директорові ШРМ.

Так сталося, що діти, внуки й правнуки Івана Маркеловича  розкидані світом, від Москви й Петербурга до Америки. Так і він потрапив цьогоріч на святкову ходу до Брайтона…

Розповідає Тетяна Блінова:

– Вразила велика кількість молодих людей в колоні, і не тільки наших, але й американців. Усі світково вбрані, жодних ексцесів. Йшли з нами разом, ще й підтримували стареньких, яким важко було рухатися.Дехто навіть на візочку їхав…

Підходили знайомі й незнайомі, запитували в мене, де воював батько. Відповідала: «Другий Український фронт!»

І, мабуть не помилюся, що кожний в ці моменти відчував причетність до чогось святого, до людського братерства. День Перемоги об’єднує людей!

Запис День Перемоги на Брайтоні спершу з'явиться на Медіа-Версії.