Станом на 2018/2019 навчальні роки в Україні існує 282 вищих навчальних закладів ІІІ- IV рівнів акредитації (університети, академії, інститути). У порівнянні з 2016/2017 навчальними роками їх кількість зменшилась.

Такі дані представив Держстат 19 березня.

Так, згідно повідомленню Держастату, у 2018/2019 навчальних роках в Україні працює 370 навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (коледжі, технікуми, училища) та 282 вищих навчальних закладів ІІІ- IV рівнів акредитації (університети, академії, інститути).

Для порівняння, роком раніше коледжів та технікумів в Україні було 372, а університетів та інститутів – 289.

Відповідно зменшилась і кількість студентів у цих закладах. У 2017/18 роках кількість студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (коледжі, технікуми, училища) дорівнювала 208,6 тисяч осіб, а у 2018/19 – 199,9 тис. осіб, тобто на 8,7 тисяч менше.

У закладах освіти ІІІ- IV рівнів акредитації (університети, академії, інститути) у 2017/18 роках навчалось 1,33 млн осіб, а вже в 2018/19 роках – 1,322 млн, що на 8 тисяч студентів менше.

В Держастаті також повідомили, що у 2018 році в Україні з коледжів, технікумів та училищ випустилось 55,5 тис. осіб, а з університетів, академій та інститутів – 357,4 тисячі.

Кількість аспірантів на кінець 2018 року становила 22,8 тис. осіб, а докторантів – 1,1 тис.

Запис В Україні зменшилася кількість вишів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Творчих роботи студентів та викладачів коледжу стали експонатами виставки «У пошуку себе», що відкрилася у Центрі культури “Вернісаж” (вул І. Франка, 15) у вівторок.

Ця виставка є першою спробою студентів-бакалаврів коледжупродемонструвати свої творчі можливості, особливості авторського світосприйняття, наповненість любов’ю до рідної землі, культури, людей.

До експозиції увійшли понад 60 творів, виконаних в різних техніках і жанрах: графіка, акварель, олійний живопис, розпис тканини, художня обробка дерева та металу.

Поруч із студентськими представили свої творчі роботи й викладачі коледжу: П.Жаворонков,Г. Запорожець,Н.Підлузька, М.Генцар, В.Запорожець,І.Ребенчук, М.Шутурма.

Лариса КУВАЄВА, директор ЦК «Вернісаж»

Запис У пошуку себе – студенти та викладачі Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кабінет Міністрів України підвищив соціальні стипендії студентам вищих навчальних закладів на 18% із 1 листопада.

Згідно з повідомленням прес-служби Міністерства соціальної політики, на засіданні в середу уряд підвищив із 1 листопада розмір соціальних стипендій для студентів вишів I-II рівнів акредитації – із 750 грн до 890 грн, III-IV рівнів акредитації – із 1000 грн до 1180 грн.

Для студентів вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів вишів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, – із 2000 грн до 2360 грн.

Як повідомлялося, 8 листопада прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив про те, що стипендії для студентів буде підвищено з листопада на 18%.

Запис В Україні підвищено соціальні стипендії для студентів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“Хочу повідомити добру звістку для українських студентів. Шановні друзі, ми приймаємо сьогодні рішення: з 1 листопада ми підвищуємо стипендії, як академічні, так і соціальні, для українських студентів на 18%. Тобто, плюс 18% ви вже отримаєте в листопаді і в подальшому”, – повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні Кабінету міністрів.

За його словами, це рішення уряд опрацьовував не один місяць. “Ми шукали варіанти, як це зробити. І зараз рішення знайдено”, – наголосив Гройсман.

Запис Від 1 листопада підвищено стипендії для студентів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відповідно до закону «Про вищу освіту» студенти вищих навчальних закладів у будь-який час доби мають право на вільний доступу до гуртожитку, у якому мешкають.

Про це йдеться у листі до Громадської організації «Українська асоціація студентів», яке опублікувало Міністерство освіти і науки, передає УНН.

В повідомленні йдеться про те, що чинними законами України не передбачено будь-яких обмежень стосовно користування студентами житлом у гуртожитках у певний час доби.

«Повідомляємо про неприпустимість встановлення тимчасових обмежень доступу до гуртожитків здобувачів вищої освіти. Додатково до зазначеного інформуємо про неможливість безпідставного виселення, залучення до примусових робіт, в тому числі чергувань, здобувачів вищої освіти-мешканців гуртожитків та неприпустимість необґрунтованого проникнення в кімнати гуртожитків», – йдеться в листі.

Запис У МОН повідомили про заборону закривати гуртожитки для студентів на ніч спершу з'явиться на Медіа-Версії.

… Мене взагалі дратують ці вічні заклики встати з колін і так далі, мені здається, що встати з колін може лише той, хто був на колінах…

© Ліна Костенко

Півроку тому  22 листопада у Чернівцях молодь, студенти вийшли на Центральну площу  до пам’ятника Т. Шевченку на мітинг  на підтримку асоціації з ЄС. У ньому взяли участь понад 300 чернівчан. 

Ми можемо втратити Україну.
Ми вже фактично її втрачаємо.
Ми нездатні протистояти, ми
не знаємо, на кого й на що
спертися у цьому суспільстві,
воно хистке й захланне,
інфіковане тліном мертвих
ідеологій, поляризоване за
принципом поколінь,
сконфронтоване соціально й
національно, навіть
регіонально, – а ми, що
зробили ми? – ми, покоління у
силі віку, ми, ніби ж уже
громадяни вільної країни, ми,
ублюдочні катастрофісти своїх
особистих драм, сипонули
урозтіч по світах, або сидимо
тут, скніємо, чекаємо, поки нам
усміхнеться доля.

© Ліна Костенко, “Записки
українського самашедшого”,
2010 р.

22 травня, на Майдані  зібралися ті, хто приймав участь в подіях Євромайдану в Чернівцях, у Києві, хто підтримував і допомагав Майдану.
Знаменно, що цього дня 1861-го Шевченко навічно повернувся до України.

Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось. Болить,
Болить, і плаче, і не спить,
Мов негодована дитина.
Лихої, тяжкої години,
Мабуть, ти ждеш? Добра не жди,
Не жди сподіваної волі —
Вона заснула: цар Микола
Її приспав. А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;

Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
А то проспить собі небога
До суду божого страшного!
А панство буде колихать,
Храми, палати муровать,
Любить царя свого п’яного,
Та візантійство прославлять,
Та й більше, бачиться, нічого.

Тарас Шевченко,
1858, 22 ноября, [С.-Петербург]

Під час  зустрічі багато пригадували. Перемога далася  великою ціною – більше як сотня загиблих і померлих від ран патріотів. І сьогодення дуже тривожне, драматичне.  Але ми віримо у щасливе майбутнє України. 

***
Ми поранені люди, ми дуже поранені люди.
Але хто наші вбивці? — не цей, не цей і не ця.
їх нема, вони є, і все це ще тільки прелюди.
Ті, що нас убивали, змінили вираз лиця.

Древо мислі вродило — цитати, цитати, цитати.
Як втомилась душа у суспільній своїй німоті!

Хто віддасть нам життя?
А немає ж у кого спитати.
Ті, що нас убивали, іще раз уже не ті.

***
Рівно півроку тому
розпочався
Євромайдан. Не
забуваймо, як
це було, навіщо ми це
робили і
що зробили з нами, щоб
не
довелося робити це
знову.

Ліна Костенко

Тетяна СТРІЛЬЧИК, “Версії”,
фото автора

Запис «Євромайдан у Чернівцях» – пів року… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фото Руслана КОЗЛОВА, “Версії”

Запис “Вишивані” Чернівці (фоторепортаж) спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“Ми не можемо вчитися, коли вбивають людей”, – з такими гаслами від центральних  корпусів ЧНУ студенти розпочали протестну ходу вулицями Чернівців. 

Разом і до кінця!

Брат – за брата!
Студент – за студента!

Я не здамся без бою
Я не здамся без бою
Я не здамся без бою...

Далі буде…

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора

Запис Протестна хода студентів Чернівців. 19.02.2014 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кетрин Ештон відвідала Майдан і розслабила мітингувальників

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрин Ештон після кількагодинної розмови з президентом Віктором Януковичем відвідала Майдан разом із лідером фракції «Батьківщина» Арсенієм Яценюком.  Це було приємною несподіванкою для мітингувальників. І, треба визнати, що саме це дещо розслабило протестувальників. Ми не сподівалися, що після розмови з верховним представником ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки президент віддасть наказ про зачистку Євромайдану. Та, мабуть, він хотів продемонструвати свою міць перед заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд, яка висловила бажання у середу, наступного дня після приїзду до Києва, відвідати майдан.

Кетрін Ештон та Арсеній Яценюк на Євромайдані

Одне слово, наступ «беркутівців» о першій ночі став для всіх несподіванкою. Такої навали ще не було. Пізніше ми дізналися, що на кожного протестувальника послали по «беркутів цю». До слова, спецпризначенці ховалися за спинами вояків внутрішніх військ.

…Першим упав блокпост на Європейській площі. Звідти беркутівці пройшли до Будинку профспілок. Уся вул. Михайлівська почорніла від їхніх шоломів. Протестувальники кидали в них усе, що потрапляло під руку.

Жінок і дітей зосередили під сценою на Майдані Незалежності, де в той час була співачка Руслана й лідери опозиції, інші народні депутати. Чоловіки ж стояли стінка в стінку з «беркутівцями». Всі журналісти були серед них. Спочатку мені здалося, що я потрапила в пекло. Попри 10-градусний мороз було дуже жарко. На вул. Інститутській дуже побили нардепів…

«Беркуту» добряче платили за кров студентів

Колишній генерал-лейтенант міліції, нардеп від «Батьківщини» Віталій Ярема сказав на брифінгу, що правоохоронці у розмовах з ним підтвердили: за кривавий розгін людей кожен «беркутівець» отримав по 4 тис. грн., тобто по 500 баксів.  А Леся Оробець, нардеп від «Батьківщини», впізнала у «беркутів ці», який керував розгоном мітингувальників у ніч з 10 на 11 грудня, сумнозвісного Кусюка. Того, що очолював озвірілих спец призначенців, які побили студентів.

Як наголосив генерал Ярема, спецпризначенці не впоралися із завданням зачистки столиці від мітингувальників. Адже практично до 9-ї ранку тривав штурм КМДА. Неймовірно, але факт: мирні протестувальники руками відсунули два автобуси з «беркутівцями», які закривали вхід до Київської держадміністрації, заблокувавши там людей.

Ексклюзивна буржуйка буковинців  

Найперше силовики намагалися захопити штаб Національного спротиву, який розташувався в Будинку профспілок. А саме навпроти нього наші краяни розбили намет з написом «Чернівці. Буковина». Всередині ми обладнали ексклюзивну – і єдину на весь Майдан – «буржуйку». Склали разом дві залізні бочки і вивели з намету трубу. Тож до нас усі ходять грітися. Саме біля цієї буржуйки, яку всі називають європейським паровозом Буковини, чернівецька делегація давала інтерв’ю радіо «Свобода». Постійно у нас перебувають тут від 20 до 50 краян. Одні приїжджають, інші від’їжджають. Але загалом народ постійно прибуває.

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії», телефоном з Києва  

Запис Зачистка Майдану в ніч з 10 на 11 грудня силовикам не вдалася спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У вівторок вранці, перед відкриттям позачергової сесії обласної ради, опозиційні депутати потрапили в халепу. Попри те, що лише у понеділок влада вела перемовини з опозицією і мала би, за словами депутата Михайла Павлюка, включити або додати до матеріалів сесії текст її звернення, у матеріалах сесії опинилося лише звернення провладної більшості.

Нагадаэмо, на вимогу депутатів голова облради п. Гайничеру підписав розпорядження про скликання 20-ї позачергової сесії, на розгляд якої винесли питання «Про звернення депутатів Чернівецької обласної ради VІ скликання до центральних органів виконавчої влади та жителів Чернівецької області».

– Та, попри свою присутність у сесійній залі, депутати від ПР, окрім двох, не реєструвалися для участі в сесії, – прокоментував голова обласної організації партії ВО «Батьківщина» Іван Мунтян. – Кворуму не було, опозиція не має більшості в облраді. (Чомусь на сесії не було «свободівців» – ред.) Таким чином сесія Чернівецької обласної ради була зірвана.

– Це дуже безвідповідальна позиція влади: ми ж попередньо, усі фракції, зустрічалися і домовилися провести позачергову сесію й заслухати декілька питань, серед яких – прийняття звернень до Президента, КМУ, ВРУ. У кожного міг бути свій текст. Головне, сам факт – сесія депутатів, які реагують на ситуацію в державі, – каже депутат Михайло ПАВЛЮК.

Утім, замість сесії депутати провели збори, в яких взяли участь 30 осіб. Вони прийняли звернення, в якому вимагають добровільної відставки від уряду та президента, порушення Генпрокуратурою кримінального провадження проти міністра внутрішніх справ та всіх причетних до розгону Євромайдану, відставки голови та заступника голови облради. Вони висловили також недовіру голові Чернівецької ОДА та його першому заступнику. Депутатські збори закликали місцеві ради усіх рівнів утриматися від рішень, які можуть спричинити розкол і сепаратизм в Україні й вимагали негайного звільнення Юлії Тимошенко та припинення політичних репресій.

Своє рішення депутати оприлюднили перед мітингувальниками, які саме тоді зібралися перед будинком з левами.

– У цій непростій ситуації особлива відповідальність лягає на депутатів обласних і районних рад, – наголосив депутат-мажоритарник облради від Сторожинецького району Руслан МЕЛЬНИК. – Депутат – слуга народу, то нехай виконує його вимоги. А не виходить – складай мандат. Депутати загалом мають бути в перших рядах протестувальників і мітингувальників. Тож і адмінпротоколи мають складати саме на них, а не на людей. Зважаючи на погрози прем’єр-міністра Азарова, мовляв, усім доведеться відповідати за скоєне, хочу наголосити: ми, депутати, захищатимемо народ. Звертайтеся до тих, кого обирали на своїх округах. Якщо хтось відмовить, шукайте іншого, моральнішого депутата. Адже навіть звірі найперше захищають свій молодняк, а ми дозволили побити наших дітей. Оскільки нині на євромайданах переважно студенти, наше завдання – не дати познущатися над ними та скалічити їм життя.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»     

Запис Не дамо скалічити життя студентам, захистимо людей від репресій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Студенти мітингують спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Коли я читаю лекцію про серцево-судинні хвороби студентам-медикам, то наголошую: просто від сьогодні починайте харчуватися правильно, і тоді проживете на 5-6 років довше, ніж, скажімо, люди мого покоління, – каже Василь Захарович. – І першим кроком до цього має бути відмова від алкоголю та тютюну.  Жінка, яка щодня вживає 250 грамів натурального червоного вина, через півроку стає алкоголіком. Алкоголь під час вагітності призводить до вроджених патологій серця у новонародженого.

Маємо сумну статистику сьогодення: близько 10% вагітних палять, 20% – вживають алкоголь. Діти таких матерів часто у підлітковому віці вже страждають від підвищеного артеріального тиску. Кожен другий з них із віком стає гіпертоніком.

– Ви радите студентам узагалі відмовитися від алкоголю?

– Я пропоную їм допустимі норми, які в принципі, якщо їх вживати не щоденно, а, скажімо, на свята, не зашкодять. Для чоловіка норма горілки під час свята не повинна перевищити 60 мілілітрів, для жінки – удвічі менше. Вино для чоловіка – 125 грамів, для жінки – удвічі менше. Пиво,  яке так полюбляє наша молодь, варто скоротити до 300 мілілітрів. Наголошую, це не щоденний стандарт, а дози, допустимі за певних обставин.

– Алкоголь, звісно, не друг здоров’ю. А що поганого у мінеральній воді?

– Мінеральна вода містить солі, тож не є корисною. Українці і так вживають надто багато солі: 12 грамів на день, замість 3-5-ти. Якщо гіпертоніки внормують це, то знизять тиск на 10 міліметрів ртутного стовпчика. Щодня варто споживати столову воду, а мінеральну – лише іноді, як виняток.

– Кажуть, що кава та чай сприяють підвищенню тиску навіть у цілком здорових людей…

– У жодному медичному посібнику ви не знайдете інформації про те, що кава чи чай є чинниками ризику серцево-судинних захворювань. Кава лише на 5-10 хвилин збільшує частоту серцевих скорочень. Зокрема, якщо норма – 60-80 ударів за хвилину, то після випитої чашечки кави пульс пришвидшиться на три-чотири удари. Зазвичай такий стрибок відчувають тільки дуже емоційні люди. Тому, якщо ви знаєте, що після випитої ввечері кави не зможете заснути, просто не пийте її.

Чай узагалі можна пити усім. Однак я застеріг би від несертифікованих трав’яних чаїв. Це небезпечно.

– Василю Захаровичу, а спорт корисний для наших судин та серця?

– Є норми для фізичних навантажень, тим паче, для людей, схильних до серцево-судинних патологій. Я раджу не бігати, а ходити. Зокрема, достатньо кожного дня проходити за 15 хвилин один кілометр. Це дуже корисно.

– А чи можна назвати продукти корисні та шкідливі для нашого серця?

– Безумовно корисними є овочі та фрукти. Їх у свіжому вигляді варто вживати щодня близько 200 грамів. Вони очищають організм і сприяють нормалізації тиску. Корисні також продукти, які містять залізо: яблука, гречана каша і чорниці.

Шкодять нашим судинам і серцю, безперечно, копченості та маргарини. Бажано також зменшити у своєму раціоні цукор та сіль. Жінкам у віці за 45 бажано відмовитися від щоденного споживання тістечок і тортиків. Власне, це той мінімум, який допоможе здоровим людям залишатися здоровими, а гіпертонікам – унормувати тиск і покращити самопочуття.

Україна посідає перше місце в Європі

 

за смертністю від серцево-судинних захворювань

Смертність в Україні, за даними ВООЗ, з причини інсульту у чоловіків у 18, а  у жінок – у 14 разів вище, ніж у Швейцарії.

Хвороби серцево-судинної системи в сучасному світі, в тому числі в Україні, називають проблемою №1. Щорічно від ССЗ помирають більше 500 тис. українців, тобто в середньому щодня гинуть 1370 людей.

За даними Державної служби статистики, в 2013 році в Україні близько половини смертей зумовлено серцево-судинними захворюваннями. У порівнянні з 2012 роком цей показник практично не змінився, що свідчить про низьку культуру профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань серед українців.

Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії» 

Запис Що їсти та пити, аби запобігти гіпертонії? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Поціновувачі музичного океану зустрілися у неділю 13 жовтня. Дата вибрана не випадково. Днем раніше гурту виповнилося дев’ятнадцять років. З першої хвилини стало зрозуміло: сумно не буде. Кожна людина приходила зі своєю особливою енергетикою. Всі готові були подарувати своє тепло ближньому, адже на вулиці було лише тринадцять градусів.

Завдяки тому, що один хлопець – Максим Куцак, студент ЧНУ, зголосився грати на гітарі, фанати вдосталь наспівалися улюблених пісень, ніби повертаючись в атмосферу концерту «Океан Ельзи», який відбувся наприкінці весни. «Не питай», «Квітка», «Обійми», славнозвісні «Без бою» та «Все буде добре». Це далеко не весь перелік хітів, що звучали у сквері перед Ратушею.

До дня народження гурту молодь придумала два маленькі флешмоби, щоби висловити свою любов «океанівцям». Кожен на своєму аркуші паперу написав улюблену цитату з їхньої пісні. Потім всі фотогафувалися зі своїми листками в руках.

Другий флешмоб полягав у тому, щоби всі тримали у руках по одному листку паперу на якому написано було літеру. Учасники мали стати в такому порядку, аби вийшло речення-цитата «Ти і я – невидима сім’я». Адже найстарший фан-клуб О.Е. саме так і назиається – «Невидима сім’я».

Після тригодинних посиденьок на Центральній площі деякі учасники вирішили продовжити спілкування за філіжанкою чаю. Після кафетерію сумнівів не залишилося: музика єднає. Приєднує будь-кого – студента, учня, вчителя. Не важливо навіть, товариський ти чи ні. У такій атмосфері всі комплекси, всі непорозуміння, всі негаразди і невдачі залишаються позаду. Є тільки ваша компанія, улюблені мелодії і теми. Весь навколишній світ наче відступає на другий план. Тобі неважливо, що ти не вивчив уроки на понеділок, що завтра рано вставати… Важливо лише те, що є люди, які тебе розуміють і яких розумієш ти.

Співорганізатор зустрічі Надя Кучерук після того, як прийшла додому, на своїй сторінці в твітері написала: «Зустріч була мегакрутою!!! Просто океан позитиву».

Наприкінці заходу всі зійшлися на одній думці – мало. Саме тому хтось із учасників запропонував зустрітися на «Геловін», 31 жовтня. Сподіваємося, тієї фантастичної ночі зустрінуться ще більше фанатів  гурту «Океан Ельзи», а заразом і українського року.

Ольга Д’ЯКОНЮК, «Юнпрес»

Запис Музика об’єднує: «Океан Ельзи» – це океан позитиву спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Скуштувати всю цю смакоту можна було завітавши на Всеукраїнський студентський фестиваль «Барбекю-2013», який проходив у Києві. У кулінарному фесті взяли участь шість команд. Кращою серед них стала команда студентів Чернівецького торгово-економічного інституту КНТЕУ, бо саме вона здобула першість. Чернівчани Микола Рибчук, Іван Іванчук та Юрій Паруна приготували на грилі м’ясне, овочеве та десертне барбекю й стали володарями золотих медалей. «Бронзу» в номінації «Страва в казані» також отримали буковинці – Андрій Мойсюк та Володимир Мацик.

Вл.інф.

Запис Найсмачніше барбекю – в чернівецьких студентів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Ми ніколи не думали, що це так важко, – зізнавалися студенти. Візочки переверталися, коліщатка застрягали в широчезних щілинах між бруківками… На багатьох перехрестях – відсутні пандуси, а там, до вони є, – не завжди без сторонньої допомоги ними можна видертися, іноді їх перекривають припарковані автомобілі. Недоступними для візочників є більшість магазинів, громадських та державних установ, банкомати тощо.

– На вулиці Франка я перекинулася, і якби позаду мене не підстрахували б, то впала би на проїжджу частину, – розповідає Наталія, одна з учасниць флешмобу. – У багатьох місцях тротуаром неможливо проїхати. Дуже важко переїжджати через бруківку. Передні маленькі коліщатка застрягають, візочок буксує. Через ці бордюри неможливо спуститися, треба якось розвертатися задом, і при цьому ти щоразу теж ризикуєш впасти, добряче побитися…

– Те що ви пережили сьогодні, я долаю щодня ось уже 12 років, – каже Влад, один з візочників, які взяли участь в акції. – Звісно, людина до всього звикає, але це – не нормально! Це дуже небезпечно для здоров’я – їздити такими тротуарами!

Чернівецькі шляхи є проблемою не лише інвалідів — важко містом проїхати і мамам з дітьми у візочках.

Організували акцію журналісти телеканалу «ТВА» та громадські організації «Милосердя», «Безбар’єрне місто», «Турбота». На акцію були надіслані запрошення до міської ради, але жоден посадовець покататися на візочку чомусь не прийшов…

У автобус візком доводиться прориватись «з боєм».

– Колись я ходила і не знала цих проблем, – каже Валентина Добригіна, голова Чернівецької обласної громадської організації інвалідів-візочників «Лідер», – я взагалі не розуміла, які можуть бути проблеми в людей з інвалідністю, в людей на візках. Належні умови треба робити не тільки для візочників, але й для всіх маломобільних груп населення: вагітних, матусь з дитячими візочками тощо. Хай би ті, хто роблять оті пандуси в місті, самі спробували виїхати на них на візочку – вони відсотків на дев’яносто робляться не за нормами!

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Чернівці – місто високих бордюрів і потрощеної бруківки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До редакції нашої газети звернулися студенти-медики з проханням прослухати разом із ними онлайн-лекцію, яку вони мали відвідати примусово. Я ж вирішила прийти: може й справді цікава лекція буде.

Та Ігор Геруш, проректор з науково-педагогічної роботи, не надто привітно зустрів мене, а деталі порадив дізнатися у ректора.  

У розпал екзаменаційної сесії молодим медикам, майбутнім спеціалістам і викладачам Буковинського медичного державного університету читала публічну лекцію під назвою «Трансплантологія в Україні – етичні та нормативно-правові аспекти» сама Раїса БОГАТИРЬОВА, міністр охорони здоров’я України. Тільки не подумайте, що п. Богатирьова приїхала до нашого міста: всі охочі та не дуже дивилися цю лекцію онлайн.

Студенти у білих халатах і шапочках, сиділи, як один, рівненько та «уважно» слухали, лектора. З усіх боків чулися невдоволені зітхання Як наголосив один з присутніх на лекції студентів (прізвище своє просив не називати), усе це вони давно вже чули від власних викладачів. Як на мене, звучали загальновідомі, навіть мені, речі. А задля цього відірвали від занять та іспитів. Як сказала одна студентка, до лекції вона байдуже ставилася до Богатирьової, але після того, як довелося до восьмої години вечора складати модуль, пані міністр її дратує.

Хоча ректор університету Тарас Бойчук, запевнив, що такого не може бути, бо так допізна могли складати тільки відпрацювання, а не модулі. Утім відпрацьовувати пропущені через Богатирьову теми все ж таки доведеться. До речі, у цій вимозі викладачів теж міститься скритий протест проти такого гаяння навчального часу, хоча не студенти в цьому винні.

…У щорічних деклараціях найвищих посадовців України зазначаються мільйонні прибутки від книг і… лекцій. Навколо авторства таких книг час від часу спалахують скандали. До слова, прочитана на всю Україну онлайн лекція теж, мабуть, зараховуватиметься окремо в кожному виші.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Лекція: навчання чи засіб заробітку?!! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Іване Назаровичу, сто років тому в нашому краї відбувалися дуже цікаві процеси, вирувало громадське й культурне життя. Ви вже розповідали про багатогранну діяльність «Міщанського хору» у Чернівцях. Але це було далеко не єдине подібне товариство, українці мали й інші, не менш цікаві. Про яке з них варто дізнатися більше?

– Товариств і насправді існувало чимало: пожежні, спортивні, церковні та інші. Їх створювали справжні фахівці. До громадської діяльності особливо тягнулася молодь, студенти – найбільш активна частина громадськості. Не випадково саме вони 16 грудня 1906 року створили нове товариство, яке назвало себе Українським академічним козацтвом «Запороже». Вже з назви видно, що чернівецьке студентство українського походження своїм ідеалом вважало запорозьких козаків. Насамперед молодь почала глибоко вивчати рідну українську мову. Потім товариство створило співацьке й театральне відділення. Власного приміщення воно не мало, тож для виступів треба було щоразу шукати сцену. Врешті-решт, вирішили їздити невеличкими групами, давати концерти співаків і показувати театральні вистави.

Розпочалися гастролі селами й містечками краю. Водночас із  виступами перед селянами члени «Запорожа» збирали музичний фольклор: записували старовинні пісні, якими згодом збагачували свій репертуар. Подібно до членів інших культурницьких товариств, вони докладали чималих зусиль до створення сільських хорів, драматичних гуртків. Підтримували також тісні відносини з іншими музичними товариствами краю. Втім, «Запороже» мало й свою особливу специфіку, яка відрізняла це товариство від багатьох інших.

Одним зі своїх головних завдань воно вважало розвиток спорту та фізичну підготовку молоді до майбутніх випробувань. Члени «Запорожа» повинні були фізично й психологічно загартовуватися, виховувати в собі мужність і непохитність. Вони прагнули відроджувати традиції запорозького козацтва, тому приділяли чимало уваги володінню шаблею. Фехтування холодною зброєю насторожувало чиновників. Згодом австрійські власті побачили в намаганні цивільних студентів досконально володіти зброєю «небезпеку для держави» – і товариство було заборонене.

– Невже історія студентського товариства з козацькою назвою виявилася зовсім короткою?

– Ні, 1909 року «Запороже» відродилося. Його девізом були прекрасні слова: «Борімося – поборемо!». В ті часи члени студентських товариств носили власну символіку, що дозволяло їм миттєво впізнавати «своїх». Насамперед йшлося про головні убори – у членів «Запорожа» вони були малинового кольору. Такого ж, як традиційний прапор козаків-запорожців. Малинові шапочки носили як хлопці, так і дівчата. На Буковині діяло ще одне студентське товариство, яке розвивало українські козацькі традиції. Воно носило назву «Чорноморе». Обидва товариства тісно співпрацювали в підготовці й проведенні українських свят, їхні члени щорічно відвідували могили видатних українців на старому чернівецькому цвинтарі.

До Першої світової війни «Запороже» багато зробило для пробудження українського духу серед буковинської молоді. До нього тягнулася найкраща частина молодих чернівчан, яка прагнула розвивати рідну культуру.

– Іване Назаровичу, а якою виявилася наступна доля товариства? Адже під час великої війни 1914-1918 рр. подібні громадські організації не діяли, їхні члени опинилися на фронті, у полоні або були евакуйовані. Чи вдалося відродити діяльність «Запорожа» після закінчення війни?

– З початком бойових дій чимало членів товариства було мобілізовано до війська, а частина сміливців добровільно поповнила лави «січових стрільців». Члени «Запорожа» вже після завершення Першої світової війни брали активну участь у захисті Української державності. Так, 9 грудня 1919 року 60 «запорожців» виїхали із зайнятої румунськими військами північної частини Буковини і долучилися до братів-галичан, які заповзято билися за волю України. Вони взяли участь у боях під Старокостянтиновим, пройшли через Вінницю і Житомир до Коростеня.

А нова румунська влада на Буковині ставила перепони на шляху відродження українських товариств, що діяли тут до війни. І все ж «Запороже» відродилося швидше за інших. До його складу увійшли зовсім молоді хлопці й дівчата, які раніше не були членами товариства. Незважаючи на переслідування з боку властей, «запорожці» послідовно робили свою справу. За наказом міністра внутрішніх справ Румунії у 1925 р. товариство заборонили, але вже 1928 року воно знову було створене під своєю назвою. Його хор налічував від 300 до 600 співаків, і коли влітку він виступав у міському парку, то пісня лунала над усіма Чернівцями.

«Запороже» урочисто відсвяткувало 25-річчя свого існування, до цієї дати видало ювілейний альбом. У репертуарі хору було 242 українські пісні, у тому числі й практично невідомі сучасному слухачеві. Не виключено, що серед них є написані Сидором Воробкевичем і Юрієм Федьковичем. Історію товариства «Запороже» варто вивчати, щоби розвивати його традиції збереження рідної культури.

Ігор БУРКУТ, історик

Запис ТОВАРИСТВО «ЗАПОРОЖЕ» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відкрили її турки. Тепер за цією адресою (вул. Кобилянської, 3) знаходиться департамент економіки міської ради. З того часу обличчя і традиції міста невпинно змінювалися і сьогодні у ньому діє вже понад 600 закладів ресторанного господарства.

Чи вміють у сучасних чернівецьких кав’ярнях подавати справжню каву, про традиції приготування та споживання цього магічного напою говорили… в Обласній науковій бібліотеці. Своїми думками та дослідженнями ділилися студенти КНТУ, а також власники кав’ярень та експерти кавової справи.

Запис Кавова історія Чернівців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цікаво
В Буковинському державному медичному університеті навчається близько тисячі студентів – іноземних громадян з 37 країн світу, серед них – понад 400 громадян Індії

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Студенти-індуси заспівали «Червону руту» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Це був не терористичний акт, а випадкова смерть, – стверджують правоохоронці. Вони  провели ретельний обшук за місцем проживання і за місцем роботи загиблого. Проте зброї та гранат не знайшли. Наразі міліціонери з’ясовують, звідки взялася в чоловіка бойова граната, і чи не було в нього психічних розладів.

Загиблий – колишній прикордонник, свого часу працював у чернівецькому міськвиконкомі, згодом – керівником юрвідділу митниці, вісім років керував садівничим товариством. Проте з новим керівником садівницького товариства, – викладачем медуніверситету, – в нього склалися неприязні стосунки. За словами правоохоронців, чоловік хотів незаконно вивести земельну ділянку з садівничого фонду у житловий. Проте викладач відмовився це зробити, мотивуючи це тим, що для виведення ділянки потрібне рішення сесії міської ради.

– У голови цього садового товариства, діючого на сьогоднішній день, була попередня розмова із загиблим, у них виникла конфліктна ситуація. Викладач написав заяву про те, що йому погрожують до Першотравневого райвідділу УМВС, – розповів Олександр Демидов, керівник УМВС у Чернівецькій області.

Правоохоронці запросили чоловіка на співбесіду. Проте той, замість райвідділу, пішов до свого кривдника – з’ясувати стосунки. 

Тож правоохоронці припускають, що колишній військовик вирішив полякати викладача медуніверситету… гранатою.

– 27 грудня, за кілька хвилин до початку ІІІ пари, до корпусу зайшов невідомий мені чоловік, – розповіла жінка. – Я його не пропустила, оскільки, за службовими обов’язками, нам заборонено пропускати до приміщення сторонніх осіб. Він повернувся і пішов, у цей час на другий поверх піднімався студент, я перевела погляд на нього. І саме тоді пролунав вибух…

Вибухом загиблому вирвало грудну клітину та розірвало черевну порожнину, відірвало частину лівої руки… Вибуховою хвилею зачепило також 18-річного студента і викладача. Їх одразу ж направили до ЛОР-центру обласної лікарні з діагнозом «контузія та закладеність вух».

Начальник УМВСУ в Чернівецькій області Олександр Демидов всі інші версії трагедії, окрім офіційно оприлюдненої, назвав «байками та чутками». Зокрема, він відкинув чутку, що загиблий насправді мав намір звести особисті рахунки з нинішнім секретарем Чернівецької міської ради Віталієм Михайлішиним, який проживає у будинку, розташованому поряд з місцем трагедії…

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії», фото автора та Богдана КОНСТАНТИНЮКА

Запис Пенсіонер підірвався радянською гранатою спершу з'явиться на Медіа-Версії.