Німецький  банк розвитку KfW пропонує Чернівцям співпрацю у розробці Стратегії  поводження з відходами

У Чернівецькому Центрі розвитку місцевого самоврядування представники німецького банку KfW Бернхард Шенк та Олександр Шумельда мали зустріч із  представником ОДА Олександром Левченком щодо співпраці у формуванні системи поводження з твердими побутовими відходами у Чернівецькій області. Регіональний стратегічний документ, який наразі розробляється,  буде регламентувати збирання, сортування, транспортування та утилізацію сміття на Буковині.

На жаль, поки нам бракує саме системного підходу, завдяки якому вдалося б побудувати мережу управління відходами на регіональному рівні. Тільки інтеграцією зусиль усіх муніципалітетів можна досягти цієї мети. Колеги з Німеччини готові допомагати інституційно і фінансово. Тож є сподівання, що розпочинається велика і вкрай важлива системна робота з формування нових підходів до поводження зі сміттям не стільки як до проблеми, а як до регіонального ресурсу.

Відбулася також робоча зустріч міського голови Олексія Каспрука з консультантами Німецького банку розвитку KfW панами Шенком та Шумельдою, на якій обговорене визначення потенційних грантових проектів у сфері поводження з твердими побутовими відходами у місті Чернівці та сусідніх громадах.

Представники KfW запропонували Чернівцям співпрацю  в розробці міської стратегії управління відходами як частини регіональної, формуванні інвестиційного плану та техніко-економічного обгрунтування проекту за фінансової підтримки Уряду Німеччини. Аналогічні програми співпраці з муніципалітетами  у цій сфері  Німецький банк розвитку KfW має у Грузії і готовий  застосувати цей досвід у Чернівецькій області.

Запис Без німців зі сміттям не впоратися? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Околиця Чернівців, «ворота» до обласного центру, місце відпочинку багатьох городян – так званий «Кемпінг». Кінцева зупинка тролейбусного маршруту № 4. Довкола ошатні приватні садиби, територія Музею народної архітектури і побуту, поруч монастир із церквою, яка приваблює туристів своєю архітектурою й історією. А у центрі цього всього – смітник!  Сміття зосереджене на зупинці, біля маленької будівлі  – навісу для тих,  хто очікує тролейбус. І створювалася ця купа сміття, мабуть, не менш  як кілька місяців. Довкола – жодного контейнера для сміття. На жаль, чернівчани та гості перетворюють наше місто на великий смітник. А все таки варто запитати:  чи є  двірник, який повинен прибирати цю територію? Чи знає про це «дике» сміттєзвалище екологічна інспекція і чому вона бездіяльна? Де служба благоустрою Чернівців, чому байдужі самі городяни, які щодня користуються цією зупинкою тролейбуса?

Ярема ТЕВТУЛЬ,  голова ГЕО «АкваБук»

Запис ЧЕРНІВЦІ: «Маленький Відень» чи «Великий смітник»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Типова картина нашого нібито європейського міста. Зона культурної спадщини. Район парку  ім. Шевченка – готелю «Буковина». Поруч дитячі майданчики, спортивна арена. Однак сміття тижнями не вивозиться і не прибирається. Антисанітарія, бруд, сморід! Кажуть, що ЖРЕПи укомплектовані двірниками лише на 30 відсотків. І не дивно. Хто захоче працювати за 3 тис. гривень, якщо у найближчому зарубіжжі наші сміттярі отримують  за таку роботу від 1000 євро. А в наших Чернівцях стільки отримують лише чиновники мерії. Я вже не кажу про захмарні зарплати їхніх київських колег.

Колись, у радянські часи, двірників приваблювала така робота можливістю отримати після 10 років роботи хоч якесь житло. Нині такого положення нема, та двірникам цього, мабуть, не треба. Бо попрацювавши кілька років сміттярем в Ізраїлі, наш двірник придбає квартиру на будь-який смак.

Та коли далі так триватиме, чернівецьким чиновникам невдовзі доведеться самим  підмітати тротуари, зокрема Обшанському – начальнику інспекції з благоустрою, Буряку – в. о. директора департаменту ЖКГ, Кошарі – провідному  спеціалісту департаменту ЖКГ, на якого покладено організацію роботи комунальних служб… Адже бардак із прибиранням та вивезенням  сміття тільки починається. А на порозі зима. Хто буде чистити від снігу – якщо не тротуари, то хоча б транспортні зупинки, коли двірників не вистачає?

…Каспрука «пішли». А порядку як не було, так і нема. Тож це місто брудне, чи ми такі?

Тамара БОРОВИК, голова правозахисної організації «На грані», фото автора 

Запис Чернівці сьогодні: маленьким Віднем чи Парижем і не пахне… Тхне чимсь гіршим   спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За матеріалами 24tv.ua

Запис 22 КВІТНЯ – ДЕНЬ ЗЕМЛІ: ЧИМ ТИ МОЖЕШ ДОПОМОГТИ ПЛАНЕТІ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівчани обурені ситуацією з вивезенням сміття у місті. На багатьох вулицях його просто не вивозять. Перекинуті контейнери, повні смердючих відходів, лежать по всьому місту. Містяни обурені тим, що йшли святити паски вулицями, де стоїть сморід.

Люди наголошували, що навіть у районі Синагоги валяється купа сміття. Від засмічення потерпають мешканці вулиць Хотинської, Білоусова, Чорноморської та Винниченка.

Причиною складної ситуації з відходами в обласному центрі є застаріла комунальна техніка та занижений, на думку комунальників, тариф на вивезення побутових відходів. Мабуть, чернівчан ставлять перед вибором – або жити на суцільному смітнику, або платити за чистоту більше.

Запис Саботаж сміттям для підняття тарифів? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У зв’язку з обов’язковим впровадженим в обласному центрі роздільним сортуванням сміття, ці адреси знадобляться чернівчанам.

 Макулатура

вул. Ентузіастів, 5, (050) 903-30-04;
вул. Головна 140а, (050) 597-97-57;

вул. Ярослава Мудрого, 35, (050) 377 59 77;
вул. Севастопольська, 50-Б, 52 96 24.
Склотара

вул. Ярослава Мудрого, 35, (050) 377 59 77;
вул. Севастопольська, 50-Б, 52 96 24;
 вул. І.Вільде, 9-А, (096)3707153;
вул. Васіле Александрі, 5;

вул.Руська, 31-А;

вул. Є.Ярошинської, 12.

 Металобрухт

вул. Ярослава Мудрого, 35, (050) 377 59 77;

вул. Севастопольська, 50-Б, 52 96 24;
вул. Лугова, 9, тел. 050-2399112, 050 081-82-78;

вул. Миколаївська, 38, 050-3416856;

вул. Красіна, 1, 050-372-60-76;

вул. Заводська, 11-Г;

вул.Прутська, 6, тел (0372) 52-48-68, моб.(095) 140-52-92, (067) 373-47-38;
вул. Доброго, 13, тел. (0372) 55-29-54.

Запис Роздільне збирання сміття: пункти прийому вторсировини в м.Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ оновлює державні будівельні норми, зокрема, планується переглянути застарілу норму щодо обов’язкового проектування сміттєпроводів у багатоповерхових будинках.

Про це повідомив заступник міністра Лев Парцхаладзе у своєму блозі на LB.ua, передає Depo.ua.

“Сьогодні у сміттєпроводи викидається усе, що завгодно, чистка проводиться нерегулярно, від цього постійний жахливий запах та бруд. Зараз, оновлюючи ДБН, ми пропонуємо переглянути цю застарілу норму. У Європі вже давно відмовилися від неї, в більшості країн вона заборонена. На противагу цьому успішно діє роздільний збір сміття. Впевнений, поки у наших будинках функціонують сміттєпроводи, в Україні не буде відповідального відношення до відходів і система сортування не запрацює”, — написав він.

На офіційній сторінці заступника міністра у Facebook було проведено опитування громадської думки щодо доцільності використання сміттєпроводів у будинках. Так, згідно з ним, 92% опитуваних проголосували проти сміттєпроводів і за роздільний збір сміття, інші 8% все ще не готові відмовитися від цієї застарілої норми.

Загалом, перегляд та оновлення державних будівельних норм є одним із головних пріоритетів Мінрегіону. Так, у 2017 році було затверджено 13 ДБН, а у 2018-му планується оновити та затвердити ще 16 будівельних норм. Зокрема, вони стосуватимуться вимог щодо проектування фундаментів, фасадів будівель та споруд, інженерних систем, планування та забудови територій, доступності будівель та споруд для людей з інвалідністю тощо.

Довідка: Проектування сміттєпроводів у житлових будинках регламентується ДБН В.2.2-15-2005 “Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення”. Санітарно-гігієнічні вимоги щодо влаштування та експлуатації сміттєпроводів регламентуються чинними в Україні державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я № 145 від 17.03.2011 року.

Запис В Україні хочуть заборонити сміттєпроводи спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Аби маленькому українському селу у переддень Нового року потрапити в сюжет телеканалу «Інтер» – погодьтеся, треба постаратися. Та село Атаки, що на Хотинщині,  таки спромоглося: обридлі його людям сміттєзвалище й незаконні кар’єри з видобутку будівельного каміння побачила ціла Україна…

Телевізійників запросили до села представники громадської організації «Нове суспільство», яким на сміттєзвалище й незаконні кар’єри поскаржилися мешканці Атак. Звісно, спочатку активісти самі дослідили предмет скарги. І виявили смердюче звалище площею близько 300 кв.м і 3 кар’єри десь до 6 метрів завглибшки. Мешканці села зовсім небезпідставно остерігаються екологічної катастрофи, в якій сморід – це просто маленька неприємність, порівняно з тим, що може трапитися далі.  А йдеться ж про розлив ріки, підтоплення (усі об’єкти людських скарг розташовані на березі Дністра), а далі – зсув через «розкопки» у недозволених місцях. І на завершення – потрапляння органічних та неорганічних відходів туди, де їм зовсім не місце – з усіма наслідками…

У телевізійному сюжеті наших колег зацікавив один красномовний пасаж. Чиновники начебто можуть реагувати на проблему перевіркою тільки за наявності письмової заяви від мешканців. «На жаль, наші мешканці звикли, аби хтось приїхав і їм щось зробив. На жаль, це біда нашого суспільства», – пояснює на камеру начальник держекоінспекції. І до цього твердження ми ще повернемося.

Поки тележурналісти висвітлювали подію на екранах, активісти писали запити у відповідні інстанції, відповіді на які й оприлюднили цими днями на сторінці «Нового суспільства» в мережі Фейсбук.

У відповіді Атацької сільської ради цілком вичерпно роз’яснюється ситуація щодо сміттєзвалища: так, було, мовляв, ліквідоване 2014-го, далі зробили акт вибору земельної ділянки під сміттєзвалище, але виявилося, що там частина ділянки – в зоні орендованої землі і за межами населеного пункту, тому паспорт уже й не виробляли. Заходи вживалися, питання вирішується, несанкціонований видобуток каменю також припинений і вживаються заходи з його (чого? Видобутку чи каменю? Та менше з тим…) ліквідації. Наскільки відповідь правдива – сказати важко, та принаймні, без виляння.  Чого не скажеш про відповіді від екоінспекції.

Екоінспекція надала дві різні відповіді на два однакові запити.. Різниця полягала в тому, що один запит п. Бурдужан надіслав як керівник громадської організації, а другий – як звичайний громадянин.

Отже, у першій відповіді, направленій Голові правління ГО «Нове суспільство» О.Бурдужану, екоінспекція обіцяє «взяти до уваги факти, викладені у запиті». Визнає, що «в Атацькій сільській раді на це сміттєзвалище відсутній паспорт місць видалення відходів». І запевняє, посилаючись на цілий перелік серйозних документів, що «Держекоінспекція не надає дозволи на видобування корисних копалин». А також рекомендує «для більш точної інформації… звернутися до управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації».

У другій відповіді, направленій громадянину О.Бурдужану, стверджується: «…Під час позапланової перевірки встановлено, що сміттєзвалище діюче та знаходиться в межах виділеної земельної ділянки, воно відкрите насипне, видалення відходів відбувається за допомоги ущільнення з поверхневою грунтово-глинистою присипкою, по периметру діючого сміттєзвалища на момент перевірки було частково відсутнє обвалування». Водночас, «за порушення вимог природоохоронного законодавства голову Атацької сільської ради було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 82 КУпАПна суму 850 грн».

Трохи не склалося в інспекції з перевіркою кар’єрів: «Стосовно фактів щодо видобування каменю, то на момент перевірки при натурному обстеженні території за даними координатами, осіб, які б здійснювали дане видобування, не виявлено». Ну, і  фраза з попередньої відповіді про «Держекоінспекція не надає дозволи…».

Інша в цьому листі й рекомендація. Тут інспекція вже радить «повідомляти правоохоронні органи та Державну екологічну інспекцію у Чернівецькій області (негайно) з відповідними фотоматеріалами при виявленні Вами осіб, які здійснюють самовільне добування надр для притягнення винних осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності за самовільне користування надрами».

Чудово, чи не так? Спочатку представник екоінспекції скаржиться на людей, які  «звикли, аби хтось приїхав і їм щось зробив» (у телесюжеті, до якого ми обіцяли повернутися на початку матеріалу). Потім радить звернутися зі своїми бідами до іншої структури. І зрештою, рекомендує самим виявляти і фіксувати на фото (!) порушників, сигналізувати куди лише можна. І то негайно! Причому, так і не визначившись: то сміттєзвалище – діюче, чи на нього все-таки відсутній паспорт? І якщо воно діюче, то за що оштрафували сільського голову на 850 грн?

І насамкінець, от просто цікаво: а навіщо нам тоді ці всі інспекції, управління, органи і структури, якщо вони посилають нас робити їхню роботу самим?

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

P.S. Ситуацію зі сміттєзвалищем і незаконними кар’єрами в Атаках на Хотинщині (реальну, а не за документами екоінспеції) редакція бере під інформаційний приціл.

Запис Чиновницьке хамелеонство, або Дві відписки –  дві великі різниці. У цьому переконалися мешканці Атак на Хотинщині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Законодавці Великої Британії пропонують ввести так званий податок на лате – збір у розмірі 25 пенсів на каву на винос, щоб знизити кількість сміття у великих містах. Згодом – років через п’ять – передбачається повністю заборонити одноразові стакани, якщо вони не відповідатимуть жорстким вимогам до переробки та утилізації.

Як зазначається в доповіді парламентського комітету з екологічного аудиту, щорічно британці викидають 2,5 млрд одноразових стаканів з-під кави (близько 30 тис. тонн). З цього обсягу переробляється менше ніж 0,25%, оскільки стакани виготовлені зі щільного картону з поліетиленом, який складно відокремити, тому їх не приймають для повторного використання целюлозно-паперові комбінати.

Надходження від нового податку можна буде спрямувати на створення спеціалізованих підприємств для переробки стаканів і схожого сміття.

Окрім того, комітет пропонує змусити мережі кав’ярень платити більше за утилізацію одноразових стаканів і підвищити якість написів, які інформують споживачів про вплив на довкілля.

Як зазначає The Guardian, наразі деякі кав’ярні пропонують невелику знижку, якщо клієнт приходить зі своїм стаканом або чашкою, але такий продаж становить лише 1-2% від загального обсягу.

Starbucks у п’ятницю оголосила, що у 20 точках компанії в Лондоні протягом трьох місяців діятиме пробний збір у розмірі 5 пенсів за каву з собою в одноразових стаканах. Керівництво мережі сподівається підвищити свідомість споживачів і переконати їх купувати посуд, який можна використовувати багато разів. Отримані кошти буде передано благодійним організаціям.

У грудні комітет з екологічного аудиту рекомендував уряду Великої Британії створити систему депозитних внесків за пластикові пляшки, щоб знизити кількість відходів.

Запис Британські парламентарії запропонували ввести податок на одноразовий посуд для кави спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Організація із захисту природи Greenpeace зняла альтернативну версію новорічної реклами Coca-Cola Свято наближається.

Geenpeace зобразив Санту сміттярем, а його казковий караван – сміттєвозом. У ролику діти в очікуванні свята п’ють газовану воду з миски, в якій повно пробок з пластмасових пляшок.

Таким чином, організація із захисту природи намагається привернути увагу громадськості до проблеми забруднення пластиком навколишнього середовища.

Ролик зібрав вже майже 73 тис. переглядів.

Запис Новорічного Санту перекваліфікували на сміттяра спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Що спричиняє високу смертність в Україні

Загальні об’сяги щорічного накопичення відходів в Україні – з населенням меншим за 46 млн  – перевищують відповідні сумарні показники країн Західної Європи з населенням близько 400 млн у 3-3,5 раза.

Громадські слухання про екологічні наслідки для мікрорайону «Хабаківка» планової діяльності складу МППП «Еколог Буковини», де тимчасово зберігатимуться відходи, що містять ртуть, переросли в обговорення утилізації небезпечних відходів і проблеми відходів загалом. Пропозиції для міської влади присутні виробили, та самої процедури громадських слухань не дотрималися.

У нас ртутьвмісні речі викидаються на смітник

Коли науковці знайшли у жирі пінгвінів дуст, його заборонили використовувати. Подібне нині відбувається зі ртуттю. Приміром, через надмірний вміст цього металу у рибі вагітним жінкам все рідше рекомендують вживати рибу, хоча вона дуже багата на корисні мікроелементи. Ртуть легко долає плаценту – природний бар’єр матері – й потрапляє до несформованого організму дитини. На жаль, уже були випадки отруєння немовлят ртуттю навіть через грудне молоко!

Звідки ж береться ота ртуть? А звідусіль: з повітря, води, ґрунту, які забруднюються людиною. Подивіться уважно довкола себе. Кожний із нас уже не раз бачив біля сміттєвого бака  чи у ньому люмінесцентні лампи або РЕЛ – ртутні енергоощадні лампи, які давно завоювали оселі буковинців. Небезпека ж їхня полягає у парах ртуті, що виділяються з розбитої лампи.

Але ж куди подіти відпрацьовані лампи, які вимагають не тільки особливої утилізації, а й обережного використання? А відповіді на це немає – й оскільки їх просто нікуди дівати, вони викидаються у смітники та ще й, як правило, без упаковки. Там вони розбиваються і, як наслідок, пари ртуті «накривають» будинки, дитячі майданчики тощо. Як наслідок – незрозуміле погане самопочуття, недоумкуваті хворі діти, важкі неврологічні та психічні хвороби, ураження шлунка, печінки, нирок…

У них небезпечні відходи збираються та утилізуються

Тим часом на Заході та за океаном  – усе з точністю до навпаки. Приміром, країни Євросоюзу ще 2007 року заборонили виробництво термометрів, що містять ртуть. А у США ртутні термометри визнали поза законом ще 2002-го. У Норвегії та Швеції ввели заборону на використання ртуті у виробництві, а також на її імпорт та експорт. Така ж заборона набрала чинності у США 2010 року. Це означає, що в цих країнах традиційно «ртутні галузі» змушені будуть обходитися без цього токсичного металу: альтернативні «безртутні» технології використовуватимуть у стоматології, при проведенні лабораторних аналізів та у хлор-лужній промисловості.

Свідомі чернівчани підписали петицію

Щоправда, світовий антиртутний рух зачепив і чернівчан. І вони активно взялися підписувати електронну петицію з вимогою приймати ужиті ртутні енергоощадні ламп безоплатно. Петиція зібрала значно більше, ніж 250 потрібних підписів. Але радикальних заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря парами ртуті так і не запровадили. 

Утім, щось почало рухатися… Але як? Про це і поговоримо далі.

До історії питання

МППП «Еколог Буковини» Віктора Верятіна займається збором та вивезенням люмінесцентних, тобто ртутних, ламп майже два десятка років. За цей час на підприємстві  було багато перевірок, громадські екологи свого часу висловлювали йому сумніви щодо… одне слово, проблеми були та, зрештою, вони й залишилися, бо питання утилізації небезпечних твердих відходів має вирішуватися на державному рівні. А поки що маємо те, що маємо: ртуть збирає з людей свою поки що невидиму, але страшну данину…

Доктор хімнаук ТЕВТУЛЬ: Щороку до українських смітників потрапляє більше 500 кг ртуті

В актовій залі Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» зібралося 12 людей. 13-ою була я, журналістка. Розмова мала відбутися серйозна, потрібна – про вплив підприємства, яке збирає ртутьвмісні прилади, на довкілля, та вона повернула на збір та утилізацію люмінесцентних, тобто ртутних ламп, що є проблемою з проблем для Чернівців.

А називався цей захід не менш серйозно: «Громадські слухання з обговорення екологічних наслідків планової діяльності складу МППП «Еколог Буковини» для тимчасового зберігання відходів, що містять ртуть, на вул. Миру,19  у Чернівцях, у межах мікрорайону «Хабаківка». Принаймні так записано у розпорядженні міського голови під №50-р. від 1 лютого цього року. Серед ініціаторів слухань значаться члени територіальної громади та особа, уповноважена представляти ініціаторів. І цією особою є п. Верятін!

Крім того, міський голова визначив уповноважений виконавчий орган з підготовки громадських слухань, яким став департамент житлово-комунального господарства (ЖКГ) міської ради. Серед пунктів розпорядження є й затвердження заходів з підготовки громадських слухань і осіб, відповідальних за їхнє виконання. Хоча для участі у громадських слуханнях слід було запросити мешканців мікрорайону, депутатів міськради, посадових осіб, представників громадських організацій, зазначених у зверненні з ініціативою щодо проведення слухань.

Усе дуже серйозно. Але що з того вийшло? Від мешканців мікрорайону прийшли дві молоді активні чернівчанки, двоє керівників підприємств, які працюють з ртуттю, голова та  кілька членів громадської ради при управлінні екології та природних ресурсів, від  влади – голова комітету ЖКГ та екології громадської ради, створеної при міськраді.

Присутні поговорили про нагальність проблеми, про те, що треба звернутися до міського голови щодо створення пунктів збирання ртутних ламп, адже викидання їх у смітники є справжнім варварством – і розійшлися. Щоправда, присутній на заході, який навряд чи можна назвати громадськими слуханнями, професор-хімік та  голова ради громадської екологічної організації «АкваБук» Ярема Тевтуль наголосив, що він переконаний у тому, що склад, де зберігатимуться ртутні лампи, не забезпечує всіх потрібних вимог для цього, бо вони – ці вимоги – дуже суворі. Він же окреслив проблему загалом:

«Ртуть-вмісні лампи (трубчасті) й високоощадні різної форми нині широко використовуються у виробничих і побутових приміщеннях, оскільки мають низку переваг, порівняно з лампами розжарювання. Та, як підрахували експерти, якщо помножити кількість населення України на кількість ламп, які припадають на кожного українця (вдома та на роботі), то щороку до українських смітників потрапляє понад 500 кілограмів ртуті! Водночас лише один її грам, який потрапив у довкілля, здатний призвести до забруднення (перевищити рівні гранично допустимих концентрацій) понад 3,3 млн кубічних метрів повітря чи 200 тис. кубометрів води. Навіть мізерні дози ртуті можуть спричинити гострі фізичні та психічні розлади. Зокрема, особливим видом отруєння ртуттю є мікромеркуріалізм – хвороба, що виникає, коли на людину тривалий час впливають концентрації ртуті, значно менші від гранично допустимих.

Викидати ртутьвмісні лампи у контейнери з побутовими відходами категорично заборонено, наголосив проф. Тевтуль. – Але люди не хочуть зберігати їх у себе вдома. Таким чином лампи опиняються на смітниках. Для отруєння ж досить однієї великої циліндричної лампи. А я бачив не одну розбиту лампу біля контейнерів з побутовими відходами – і неможливо уявити, скільки ртуті вже  випарувалося і забруднило повітря міста. Висновок один: перестати бути дикунами.

Пари ртуті в повітрі зумовлюють гостре отруєння організму людини. Небезпека ще й у тому, що ртуть акумулюється органами людини і зберігається тривалий час. Симптоми гострого отруєння можуть проявитися через 8-24 години: настає загальна слабість, починається головний біль і підвищується температура; згодом – болі в животі, розлад шлунка, хворіють ясна. Хронічне ж отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ртуть порушує роботу білків-ферментів, уражає центральну нервову систему, нирки, спричиняє психічні розлади.

Чи є вихід? Як уникнути забруднення атмосферного повітря ртуттю? Найперший крок до цього – збирання ужитих ламп, що містять ртуть, та інших ртутьвмісних приладів. На Заході це питання давно вирішене. Приміром, у Клагенфурті (Австрія), місті-побратимі Чернівців, екологічно небезпечні прилади здають в установи порятунку (пожежні частини). У Києві мені теж удалося здати ртуть зі старого тонометра для вимірювання тиску крові в установу порятунку безоплатно. У Чернівцях тільки дуже наполегливі й екологічно свідомі громадяни можуть знайти установу, куди здати ужиті лампи чи ртуть, але за гроші.

Для утилізації ртуті існують мобільні підприємства, змонтовані на базі автомобіля. Міні-заводи на колесах виготовляють у Німеччині. Утилізацію ж ртуті в Україні здійснюють на стаціонарних підприємствах, найближче до нас розташоване у Львові. Потужності цього підприємства спроможні переробляти ртутьвмісні лампи всієї західної України. Та чомусь МППП «Еколог Буковини» домовився про доставляння небезпечного вантажу до Харкова.

Висновок громадських слухань дуже правильний: у Чернівцях слід створити доступні пункти безоплатного збирання ужитих ламп, що містять ртуть, і відходів металевої ртуті (з розбитих термометрів, медичних приладів тощо), а також налагодити їхнє транспортування до місць утилізації. Насамкінець хочу нагадати, що одна енергоощадна лампа містить від 3 до 5 мг ртуті. Якщо при її пошкодженні у повітря потрапить лише 1 мг ртуті, то концентрація випаровувань ртуті на кубічний метр повітря становитиме 0,02 мг, що більш ніж у 60 разів перевищує граничнодопустиму концентрацію», – наголосив п. Тевтуль

На Заході небезпечні прилади, і ртутьвмісні в тому числі, здають в установи порятунку (пожежні частини). В Україні їх могли б приймати рятувальники зі служби надзвичайних ситуацій. 

А чи були громадські слухання? 

Зрозуміло, Україна відстала від Європи у поводженні з твердими побутовими, і в тому числі небезпечними, відходами на десятиліття. І з цим треба  щось негайно робити, бо ми помремо в екскрементах власної життєдіяльності. Та чомусь ставлення до цієї проблеми якесь зверхнє і  несерйозне. На слуханнях не було навіть представника екоінспекції, не кажучи вже про представника департаменту ЖКГ, який відповідав за їхнє проведення!

У департаменті ЖКГ з’ясувала, що у спеціалістки, яка відповідає за цю ділянку роботи і яка мала би готувати слухання, був важко хворий чоловік, він помер за кілька днів після слухань. На жаль, від подібного ніхто не застрахований. Та на період, коли працівник відсутній, його роботу має виконувати хтось інший. Тим паче, тепер взагалі не зрозуміло, як бути далі, адже ніхто не вів навіть протоколу слухань. Та й чи можна загалом назвати те, що відбулося в актовій залі чернецького факультету «ХПІ», громадськими слуханнями?

Коментар голови асоціації виробників Буковини, громадського діяча Франца ФЕДОРОВИЧА:

–  Слухання стосувалися впливу діяльності підприємства на довкілля, хоча, найперше, я вів би мову про безкоштовне збирання ртутьвмісних ламп у населення. Бо це і є причиною жахливого стану забруднення ртуттю міст і сіл України. І змінювати це треба на державному рівні! Скажімо, в Німеччині,  коли в магазині здаєш стару лампочку і купуєш нову, то отримуєш знижку. Так само у Данії за здані в магазин пластикові пляшки повертають кошти.

А щодо громадських слухань, то це форма участі громади у місцевому самоврядуванні. Їхні результати мають враховувати посадові особи. Зрештою, існує Положення про громадські слухання у м. Чернівці, яке регламентує їхнє проведення. До початку, приміром, необхідно провести реєстрацію їніх учасників. Незареєстровані особи не можуть брати участі у слуханнях. Потрібен головуючий, секретар тощо.  А цього, як я розумію, не було. Та прикметно, що, хоча участь у громадських слуханнях обов’язкова для їхніх ініціаторів, представників профільних органів ради та її виконавчих органів, керівників комунальних підприємств, установ і організацій, що їх стосуються ці громадські слухання, то все ж відсутність цих осіб не є підставою для перенесення громадських слухань чи визнання їх такими, що не відбулися!

Наскільки мені відомо, такому дійству має передувати робота організаційного комітету, куди входять представники ініціатора громадських слухань, депутати, службовці виконавчих органів, представники громадськості, фахівці з тематики громадських слухань, уповноважена посадова особа чи представник структурного підрозділу з питань громадської участі, інші зацікавлені особи та посадові особи, діяльність яких напряму пов’язана з предметом громадських слухань. Більше того, при потребі створюється й експертна група.

Чому потрібен оргкомітет? Бо він відповідає за складання проектів підсумкових документів громадських слухань (пропозицій, висновків, рекомендацій, звернень тощо) і за підготовку матеріалів, що надаються учасникам громадських слухань перед їхнім початком. Зрештою, можна обійтися і без оргкомітету, але тоді його повноваження виконує уповноважена посадова особа або структурний підрозділ з питань громадської участі у співпраці з ініціатором громадських слухань. Цього теж нібито не було.

Цікавим та обов’язковим є ще й таке положення громадських слухань. Аудіозапис громадських слухань розміщується на офіційному веб-сайті ради у спеціальному розділі «Громадська участь» (підрозділ «Громадські слухання») протягом п’яти робочих днів після громадських слухань і має бути доступним для ознайомлення упродовж не менше п’яти років від моменту розміщення.

У ході громадських слухань складається протокол, який підписується головуючим і секретарем і негайно передається раді разом із супровідним листом, пропозиціями, що були висловлені, з результатами голосування та рішення громадських слухань.

А пропозиції, викладені в протоколі громадських слухань, розглядаються на найближчому відкритому засіданні ради та/або її виконавчого комітету, залежно від того, до кого вони скеровані, за обов’язкової участі ініціаторів громадських слухань, яким надається слово для виступу. Рішення за результатами розгляду приймається шляхом поіменного голосування.

А підсумовуючи проблему, я запропонував би зробити так, як у Європі: приймати відпрацьовані лампи мають безоплатно рятувальники, тобто служба надзвичайних ситуацій. І це логічно.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Чому світ боїться ртуті – і чого не хочуть знати безтурботні українські чиновники спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Новосільчанам пощастило потрапити в коло уваги проекту прикордонного співробітництва «Покращення управління твердими побутовими відходами в Україні, Румунії та Республіці Молдова».Відтак одна з подій проекту відбулася саме в Новоселиці: у вівторок там урочистопередали новий автомобіль спецпризначення – сміттєвоз із боковим завантаженням.

Проект започаткований у травні 2012 року, фінансується в рамках спільної операційної програми «Румунія – Україна – Республіка Молдова» і має бути завершений у поточному році. Новосільчани не лише отримали сміттєвоз, на території райцентру влаштовано 15 платформ для розташування 45 нових сміттєвих контейнерів. Старі ж розташують у віддалених районахНовоселиці, їх обслуговуватимуть вивільнені сміттєвози.

Новоселиця ретельно готувалася до європейського поводження з твердими побутовими відходами: у навчальних та виховних закладах, організаціях і установах проведені семінари та навчально-виховні заходи, об’єднані загальною темою «Роздільний збір сміття – вимога майбутнього: зробімо місто чистішим!».

Запис Новоселицьке сміття збиратиме сміттєвоз від ЄС спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перше прибирання відбудеться в районі, відомому в Чернівцях під назвою «Аврора». Оглядовий майданчик та куточок природи для відпочину опинився під купою сміття. А між тим, ця місцина та її екзотична назва мають свою історію.

Запрошуємо всіх любителів природи та цікавих історій міста на прибирання. З собою бажано взяти рукавички та сміттєві пакети. Зустріч небайдужих відбудеться о 10:40 на площі Турецької криниці.

Запис Зробимо Чернівці Чистими! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Поруч з гарячими злободенними питаннями на сесію міськради було винесене питання про надання одній маловідомій фірмі кількох гектарів землі на вул. Чорнівській. Проект передбачав, що фірма згодом побудує тут підприємство з переробки змішаних комунальних відходів. Заявка від фірми надійшла торік у грудні, а вже в лютому був підготовлений і завізований усіма посадовими особами – від головного архітектора до головного юриста міськради – проект рішення, винесеного на сесію міськради. Оперативна робота чиновників – похвальна! Якщо вона відбувається у суворій відповідності до закону й інтересів громади.

«Але є одне але», як сказав би відомий інтернет-ведучий Майкл Щур, який запровадив однойменну стьоб-передачу. У нашому випадку «але» далеко не одне.

1. Жодних громадських слухань, передбачених у випадках будівництва потенційно небезпечних підприємств, не було.
2. Проектної документації на будівництво підприємства не було – лише заявка на землю.
3. Способи й методи майбутньої переробки відходів (спалювання з викидами в повітря, чи інша переробка), потужність підприємства і, як наслідок – джерела сировини (з території області чи з усієї України) не оприлюднювалися.
4. Обладнання майбутнього сміттєпереробного заводу не називалося – що тягне застереження проти ймовірного встановлення вживаного чи списаного обладнання, яке буде загрозливим для довкілля (прецеденти вже були).
5. Висновки фахівців-екологів щодо безпечності майбутнього виробництва не оприлюднювалися – вочевидь, через те, що їх просто немає.
6. Ні на сесії, ні на день депутата представники фірми, яка планує будівництво, на запрошення чиновників міськради не з’являлися.

Зацікавлені у проштовхуванні проекту зауважать, що наприкінці минулого року на біофаці ЧНУ збиралася екологічна громадськість для обговорення можливості й і потрібності будівництва у Чернівцях сміттєпереробного заводу. Але нагадаю, що тоді учасники заходу одностайно заявили, що громадськість повинна бодай хоча б щось знати про переробку сміття, яку пропонують чернівчанам. Бо без цього обговорення перетворюється на порожній струс повітря.

Депутат Чернівецької міської ради Любов СОРОХАН, яку в Чернівцях за активну екозахисну діяльність називають «директором свіжого повітря», категорично виступила проти бездумності в цій справі:

– Я насамперед садгірчанка, тож мені зовсім небайдуже, чим дихають ті, що мешкають у моєму районі і в моєму місті. Розумію, що сміттєпереробний завод місту потрібен, підтримую ідею його будівництва. Але переконана, що ця ідея має бути втілена бездоганно, з дотриманням усіх норм – аби не було більше шкоди, ніж користі. За вимогами законодавства, представники забудовника мали би пройти певну процедуру, аби отримати дозвіл на будівництво сміттєпереробного заводу. Це, насамперед, громадські слухання – за участі мешканців мікрорайонів Слобідка і Шанці, інтереси яких мають бути враховані при будівництві. Проектні пропозиції від фірми мають бути опубліковані в місцевій пресі. Далі мають бути враховані всі зауваження до цих пропозицій. А надання землі без цієї процедури означає лише те, що згодом, якщо фірма не дотримається своїх зобов’язань (а що примусить її дотримуватися, якщо вона не доклала жодних зусиль навіть аби про ці зобов’язання заявити), забрати землю назад можна буде хіба що через суд. Тому на сесії я категорично протестувала проти надання землі під це будівництво – до з’ясування обставин і доведення процедури до чинних вимог.

Наразі питання зняте з порядку денного сесії для довивчення. Запорукою ретельного довивчення стане лише розголос і контроль громади. Аби тихий смітник-полігон із захороненнями сміття не став з мовчазної згоди чиновників смітником, який продукує сміття, додаючи до наявного ще й викиди в повітря, ґрунт і решту довкілля.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис «Теорія засміченого смітника» на Чорнівці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мандруючи Карпатами у серпні 2013 року я був приємно вражений змінами на краще. Бо, як з’ясувалося, невдовзі після публікації під керівництвом Михайла Бучковського, якому належить ресторанно-готельний заклад на перевалі, проведена масштабна акція зі збирання сміття. Вона охопила територію від околиці с. Виженка через перевал Німчич до Протятого каміння. Хто мандрував цією дорогою, може належно оцінити проведену роботу. До акції залучили працівників туристично-відпочинкового комплексу «Німчич», школярів сіл Підзахаричі й Виженка. Прикметно, що сміття зібрали й з узбіч дороги та стихійних звалищ у гірських урвищах. Жителі ближніх сіл, зокрема Межиброд, із задоволенням зауважували, що стало значно чистіше й приємніше відпочивати поблизу перевалу Німчич.

Особливо тішить, що це була не одноразова акція. Вздовж дороги на перевал встановлені чималі скрині для сміття, на території відпочинкового комплексу розташовані ємності для відходів. А зібране регулярно вивозиться транспортом відпочинкового комплексу на сміттєзвалище поблизу м. Вижниця.

Справжніми воротами до гірських стежок Вижниччини є Виженка. Голова сільської ради Василь Савчукевич докладає чимало зусиль для облаштування дороги до перевалу Німчич – гарно оформлені й заквітчані зупинки для автобуса, інформаційні стенди з туристичними маршрутами по околицях Виженки.

У селі визначені місця для збирання побутових відходів, які регулярно вивозять на сміттєзвалище. У декого може майнути думка: хіба це новина – збирання сміття. Та важливо інше: змінюється культура громадян, їхня психологія. У горян з’являється переконання, що треба змінювати своє ставлення до чистоти вод гірських потоків. Століттями селяни скидали сміття у потоки з думкою – прийде велика вода й усе забере. Та коли кількість сучасних полімерних побутових відходів суттєво збільшилась – а вони не розкладаються десятками років – виникла реальна загроза не тільки довкіллю, але й здоров’ю людини. Саме тому великої уваги екологічно-просвітній роботі зі школярами надають у ЗОШ І-ІІ ступеней с. Виженка. За керівництва вчительки географії Надії Клим активно працює туристично-краєзнавчий гурток. Діти беруть активну участь в акціях «Екологічно чисті узбіччя», «Екологічно чисті джерела». Юне покоління виховується з новим, сучасним, світоглядом – і переконанням, що кожний із нас відповідає за чистоту води, лісу, збереження різноманіття рослинного й тваринного світу.

Ярема ТЕВТУЛЬ, професор ЧНУ, член НСЖ України

Запис НА НІМЧИЧІ СТАЛО ЧИСТО спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А на №9 – охоронна плита пам’ятки історії. Мешканці кажуть, що тут зупинявся, приїжджаючи до Чернівців з концертами, композитор Микола Лисенко. А під забором між цими двома будинками – смітник. Контейнери завжди переповнені, вчасно не вивозяться, навколо них сміттєві еверести, адже цим смітником користуються і мешканці гуртожитку медуніверситету на площі Філармонії. І це звалище розташоване не на занедбаній околиці, а в сотні метрів від обласної філармонії. Та й до «Регіон-центру» (вул.Заньковецької 16), який опікується довколишніми вулицями, – теж рукою дістати.

Мало того, що все це «чудово» пахне й вабить мух, бродячих псів і котів, смітником «цікавляться» й безхатченки, які постійно «тусуються» у скверику на площі Філармонії. Фото зроблене 2 вересня вдень, а вже о пів десятої вечора вміст кількох сміттєвих мішків був розкиданий на площі.

Запис Смітник у серці європейського міста спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наш читач Василь Виноградов поділився своїм обуренням від побаченого на території (практично – під вікнами) Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні №1, що на вулиці Руській, 207а. Там стоять напівпорожні сміттєві баки, зате навколо багато сміття. «Зазначу, це лікарня, – і серед сміття багато шприців, систем, таблеток, ампул тощо. Це дуже небезпечно.

Такі речі навпаки повинні бути максимально ізольовані, адже тут щодня проходять відвідувачі лікарні, переступаючи через небезпечне в прямому сенсі сміття, – наголошує читач. – Поспілкувавшись з однією з працівниць закладу, дізнався, що цих двох сміттєвих контейнерів не вистачає.

Раніше їх було чотири, але чомусь два з них тут більше не ставлять. Сміття з переповнених баків випадає, мішки рвуться і їхній вміст розноситься вітром по території, каже працівниця. Куди дивиться міська державна санітарно-епідеміологічна станція? І чому з такою неповагою до людей ставиться чернівецький Спецкомунтранс, який просто не виконує свою роботу? Ганьба!»

Запис Міська дитяча лікарня завалена сміттям спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Традиційно перед Великоднем люди прибирають оселі: миють вікна, витрушують килими, пораються на подвір’ях і… викидають з дому весь непотріб! Та мешканці вулиць Тихорецької, Кіцманської та Боянівської раптово виявили біля виїзду на вул. Московської Олімпіади величезні сміттєві замети. Непотріб звідси не вивозять вже понад тиждень. Комунальники ж його ігнорують, забираючи сміття тільки з контейнерів.

Можливо, мешканець вулиці Міліївської допоможе чернівчанам «розгребти» цю «проблему»? Вже не перший рік «чернівецький Плюшкін» тягне звідусіль на своє подвір’я різноманітний мотлох. Щоправда, сусіди від його сміттєзбірного ентузіазму не в захваті. Люди скаржаться: з подвір’я любителя сміття піднімається задушливий сморід. Серед непотребу живуть, хворіють і вмирають безпритульні тварини. А поруч – школа! Вплинути на чоловіка чернівецькі чиновники не здатні, тож люди весь час пишуть різноманітні звернення та заяви до міських та обласних інстанцій.

А поки що – ставимося до довкілля, як… цезарі? Тобто, прийшов, побачив… насмітив?!

Любов КАФАНОВА, Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії» 

Запис Сміття як спосіб життя? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Управління твердими побутовими відходами» – саме так звучала тема засідання міжнародної групи у рамках реалізації міжнародного транскордонного Європейського проекту «Покращення транскордонного управління твердими побутовими відходами в Республіці Молдова, Румунії та Україні», яке відбулося цими днями у Новоселиці.

– Щойно розтане сніг, ми почнемо будувати 10 платформ, на яких встановимо контейнери для сміття, – розповідає Марія НІКОРИЧ, голова Новоселицької РДА. – Жителі Новоселиці викидатимуть окремо скло, папір, пластик та інші побутові відходи. А наступного року закупимо спецавтотранспорт для збору цих відходів.

Сума гранту – 735 600 євро, з них – 80 тис. євро дістанеться Новоселиці, яка повинна забезпечити лише 10% співфінансування до цієї суми.

Проект працює від травня минулого року. За цей час виконавці вже почали формувати свідомість громадян: провели кілька зустрічей з населенням міста, семінари і навчання. Бо люди повинні знати, якої шкоди завдають собі, забруднюючи навколишнє середовище.

Накопичене роздільне сміття вивозитимуть: пластик – до Полтави на переробку, папір і скло – поки чекають «свого місця» на одному з українських переробних заводів, а інше сміття – на сміттєзвалище.

Анна КЛЮС, «Версії»

Запис Склу, пластику і паперу – своє місце! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівці: Мій Відень, мій Париж, мій Улан-Батор?!

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії», фото автора

Запис Чернівці таки добряче притрусило – не лише снігом, а й… сміттям! спершу з'явиться на Медіа-Версії.