Типова картина нашого нібито європейського міста. Зона культурної спадщини. Район парку ім. Шевченка – готелю «Буковина». Поруч дитячі майданчики, спортивна арена. Однак сміття тижнями не вивозиться і не прибирається. Антисанітарія, бруд, сморід! Кажуть, що ЖРЕПи укомплектовані двірниками лише на 30 відсотків. І не дивно. Хто захоче працювати за 3 тис. гривень, якщо у найближчому зарубіжжі наші сміттярі отримують за таку роботу від 1000 євро. А в наших Чернівцях стільки отримують лише чиновники мерії. Я вже не кажу про захмарні зарплати їхніх київських колег.
Колись, у радянські часи, двірників приваблювала така робота можливістю отримати після 10 років роботи хоч якесь житло. Нині такого положення нема, та двірникам цього, мабуть, не треба. Бо попрацювавши кілька років сміттярем в Ізраїлі, наш двірник придбає квартиру на будь-який смак.
Та коли далі так триватиме, чернівецьким чиновникам невдовзі доведеться самим підмітати тротуари, зокрема Обшанському – начальнику інспекції з благоустрою, Буряку – в. о. директора департаменту ЖКГ, Кошарі – провідному спеціалісту департаменту ЖКГ, на якого покладено організацію роботи комунальних служб… Адже бардак із прибиранням та вивезенням сміття тільки починається. А на порозі зима. Хто буде чистити від снігу – якщо не тротуари, то хоча б транспортні зупинки, коли двірників не вистачає?
…Каспрука «пішли». А порядку як не було, так і нема. Тож це місто брудне, чи ми такі?
Тамара БОРОВИК, голова правозахисної організації «На грані», фото автора
