У квартирі взимку холодно, тижнями не вивозиться сміття, але рахунки за комунальні послуги обслуговуючі організації виставляють справно. Щоби відновити свої права, важливо правильно і вчасно оформити претензію. Як це зробити, розповіли фахівці Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги під час зустрічі з підопічними Чернівецької міської організації ветеранів. Гадаємо, ця інформація буде корисною для всіх.

За законодавством, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.І договір укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка за договором або законом укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку. Тому одразу ж треба звернути увагу на те, хто є постачальником послуги, яка спричиняє у вас невдоволення. 

Від редакції: Та тут досі ще є «але». Законодавство змінилося, і тепер договори є застарілими, остаточно все змінити можна буде від 1 травня 2020 року, коли у людей буде можливість вибрати один з трьох варіантів договору. За цими договорами будуть різні умови, різна відповідальність і різна ціна. Поки ж відстояти своє право досить складно, бо тут треба знати, де саме проблема: ззовні чи всередині будинку. Якщо проблема в будинку, то найімовірніше, виконавець послуги відправить вас в ОСББ або ЖЕК вирішувати проблему. І довести, що це проблема виконавця послуг, буде дуже важко.

Щодо нових договорів – індивідуальних, колективних і колективних споживачів – першочергово треба зауважити, що треба вивчати всі варіанти. Але це буде складно, бо всім співвласникам треба буде вибрати один варіант договору, серед трьох – індивідуальних, колективних і колективних споживачів (ОСББ). Але в кожному з них буде чітко прописано, де починається і закінчується відповідальність постачальника послуг, тоді й можна буде зрозуміти, в якому разі і кому висувати претензії щодо тієї чи іншої проблеми

Щодо термінів підписання цих договрів визначитися важко. Лише недавно зразки нових договорів були затверджені урядом, свої варіанти ще повинні представити постачальники комунальних послуг. Чи встигнуть затвердити єдиний варіант до 1 травня 2020 року, як передбачено законом, хто зна.

Якщо є претензія, потрібно звернутися до виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку в письмовій формі за поштовою адресою, що вказана в договорі, і повідомити про невідповідність кількісних та/або якісних показників послуг. У зверненні обов’язково зазначається прізвище, ім’я та по батькові, місце фактичного проживання споживача, а також найменування ненаданої чи наданої не в повному обсязі або неналежної якості послуги.

«Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби від моменту отримання повідомлення споживача», – наголошує  фахівчиня системи безоплатної правової допомоги Аліна ЗУЗУЛЯ.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) і споживачем і має містити інформацію про те, в чому полягало ненадання/надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк), а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

Акт-претензію споживач подає виконавцю, а той протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

Якщо ж представники комунальних лужб або ж управитель не з’являться на перевірку в установлений строк або відмовляться підписувати акт-претензію, ви можете скласти його самостійно. Тоді  в акті повинні стояти три підписи – ваш, і ще двох споживачів зазначених послуг, найпростіше звернутися до сусідів.

Акт-претензія надсилається постачальнику послуги або управителю будинку рекомендованим листом. Цей акт повинен бути зареєстрований.

У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк, претензії споживача вважаються визнаними виконавцем (управителем).

Контактна інформація! Звернутися по допомогу до фахівців Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна за адресою:

м. Чернівці, вул. Університетська, 1, тел.: (0372) 51-36-12.

Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103
(дзвінки на зазначену телефонну лінію зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні та приймаються цілодобово).

Кілька актуальних запитань і відповідейї

Чи можна не платити за комуналку? Закон каже, що можна

– Чи можна взагалі не платити за неякісну послугу, поки йде розгляд цього питання?

– Законодавство говорить, що можна. Але знову ж таки, треба точно знати, кому і за що не платити.

У тому випадку, якщо постачальник надав адекватний теплоносій у будинок, а тепло розгубилося дорогою, а рішення співвласників про енергоефективну модернізацію не було, то, найімовірніше, вам доведеться платити за тепло.

Не платити можна тоді, коли зафіксована низька температура теплоносія. Але, як буває в таких випадках, коли ви повідомите, що у вас виникла проблема, у день перевірки сам постачальник «підкрутить гайки» і у вас несподівано стане тепло.

– Як часто постачальники комунальних послуг реагують на скарги споживачів?

– Нині типова ситуація, коли споживачі незадоволені якістю послуг, і здебільшого скарги на погане централізоване опалення та гаряче водопостачання, якого на Буковині немає.

І ось тут постачальники послуг вам скажуть, що проблема в будинку, ви не встановили індивідуальний тепловий пункт (ІТП). За нормативами вони, мовляв, подали необхідну кількість тепла, а те, що воно нерівномірно розподілилося в будинку, не їхня проблема. І, за фактом, тобто станом на сьогодні, дуже важко довести, що це провина саме постачальника.

– Тож до кого звертатися?

– Закон говорить, що вам все одно потрібно звертатися до постачальника послуг і скласти акт про те, що у вас, наприклад, у квартирі 14 градусів тепла, а не, як мінімум, 18 градусів,  передбачених законом. Повинен прийти представник постачальника і зафіксувати порушення.

Якщо він не прийшов, то ви складаєте такий акт разом зі своїми сусідами.

Запис Як поставити на місце комунальників? Оформити претензію за неякісні або ненадані послуги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У числі 39 «Версій» була публікація «Хто відповість за помилку: споживач чи надавач послуг?». У ній ішлося про те, що 84-річну жінку ненароком, сподіваємося, надурила касирка М. Іванюк з Ощадбанку, помилково перерахувавши гроші не на потрібний, а на інший рахунок. Відтак читачка написала до газети, що хоче, аби їй повернули кошти.  

Попервах здавалося, що проблема вирішиться легко і просто. Адже як було раніше? Керівник підприємства/закладу читав «сигнал» у газеті й реагував на критику. Нині ми живемо у демократичному суспільстві, тож керівник хоче – читає, а не хоче – не читає. У нашому випадку директор Чернівецького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк» Руслан Запаранюк, певно, місцеві газети не жалує. Та, врешті-решт, це його особиста справа. Тим паче, що, як пояснив мені знайомий банкір, Чернівецьке управління – це просто шматочок Києва у Чернівцях, тож його зовсім не цікавлять місцеві проблеми. Все вирішується там, нагорі. Але саме це і є найсумнішим «секретом Полішинеля» для рядових споживачів банківських послуг. Дивна річ, ми говоримо про децентралізацію, а спостерігаємо з точністю до навпаки – централізацію. І подібне не тільки з банками. Щоби відремонтувати стаціонарний телефон, треба звертатися куди? До Києва. Для перевірки будь-якої кафешки, їдальні чи ресторану Держспоживслужбі доводиться отримувати дозвіл де? У Києві тощо. Ту саме і з державною установою «Чернівецький обласний лабораторний центр МОЗ України», себто колишня санітарна служба або СЕС, яка давно «почила в Бозі». Відтак і контакти  Чернівецького Ощадбанку знайти практично неможливо. На їхньому сайті – лише адреса й реклама послуг. А де, хто і за що відповідає – запитання риторичні, тобто без відповідей. Довелося звертатися на гарячу лінію Ощадбанку до Києва, щоби отримати бодай якийсь телефон чернівецьких ощадбанківців. Але й далі було не все так просто. Та завдяки журналістській наполегливості мені все ж таки вдалося «достукатися» до керівництва банку . Втім, від секретарки я спершу почула відповідь, яка мене, м’яко кажучи,  ошелешила. У розпал робочого дня вона сказала, що керівництва нема і коли буде, їй не відомо. Я свідома того, що окремі фірми працюють навіть в онлайн-режимі. Але ж не державні установи!  

Врешті-решт зателефонував пан Іван, керівник одного з напрямків діяльності банку, і вже з ним ми вирішували цю проблему. Щоби повернути гроші скаржниці, банку була потрібна її заява. Публікація в газеті для них не була підставою для вирішення питання. На зауваження, що за публікаціями газет відкривають кримінальні справи, банкір парирував, що у них свої правила. Довелося сусідці нести бабусину заяву. Керуюча філією, де касирка помилилися, шалено вибачалася. Хоча, як на мене, варто було б вибачатися касирці, бо поводилася та при повторному зверненні клієнтки дуже зухвало.

Одне слово, втішитися можна лише тим, що клієнтці банку гроші повернули. Та, думаю, так буде не завжди. І порада юриста, який обслуговує банківських клієнтів, мусить вас у цьому переконати.

Отже, ніколи в касі нічого не підписуйте, доки не звірили всі рахунки, навіть якщо черга і люди сваряться, що ви всіх затримуєте. Бо ніхто вас не захистить, окрім вас самих. Будьте уважні!       

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Справа читачки вирішена, та її захищеність, як і ваша – під питанням або як виправляє свої помилки Ощадбанк спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До редакції газети звернулася постійна читачка, колишня викладачка кафедри української мови філологічного факультету ЧНУ  84-річна Василина Василівна ЯКІВЧЕК:

 – Я хотіла б розповісти вам про своїх учнів, якими пишаюсь, – сказала вона. – А серед них відома поетеса, художниця, музикантка (і це далеко не повний перелік її чеснот) Юля Косівчук, її одногрупники Валя Барбір, яка завідує кафедрою української мови в Мілані, та журналіст і продюсер Ігор Кравців, відомий ще й тим, що йому Олег Скрипка подарував «Волгу». Або ж, на крайній випадок, поділилася б радістю, що нарешті на схилі літ видала книгу своїх поезій. Та натомість, вибачте, буду скаржитися. І саме тому, що дуже не люблю нахабства. Тим паче, коли за нього розраховуюсь не я, а ті люди, що мені допомагають.

І до цієї преамбули Василина Василівна, яку в редакції добре знають, додала заяву-скаргу, адресовану керівництву філії  Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк», розташованої на вул. Головна, 71. Зрозуміло, цю заяву треба було б передати до основного офісу на вул. Героїв Майдану, 244. Та молода сусідка, що сплачує за помешкання Василини Василівни, – сама вона не в змозі вийти з хати, бо має інвалідність через проблеми з ногами – цього не знала. Тож і пішла до тієї касирки, яка помилилася, переславши кошти не на рахунок «Чернівцікомунтрансу», а на інший, який належить управлінню будинками «Вайтлайнос». За словами касирки, вони практично тотожні. Але ж пенсіонерка записує всі показники у книжечку оплати за комунальні послуги, тож там було чітко зазначено: за послуги «Чернівцікомунтрансу», а не за управління будинками.

Неуважність працівниці Ощадбанку коштувала 61,75 грн сусідці Василини Василівни, яка заплатила повторно за вивезення сміття. «Дівчина працює вихователькою у дитсадку, зарплата в неї невеличка, а гроші від мене не захотіла взяти, – поділилася  п. Яківчек.  – Бо  касирка відмовилася взяти заяву на відкликання і повторний перерахунок коштів, – продовжила вона. – Тоді я поцікавилася, чи бодай касирка вибачилася за помилку? Де ж там! Вона навіть говорити не захотіла. Це мене й обурило. Не вмієш зосередити свою увагу, думаєш на роботі про щось своє  – звільни місце для сумліннішого», – резюмувала наша читачка, яка вже вдруге потерпіла від непрофесійності працівників саме цього відділення Ощадбанку.

От у «Версій» є запитання до обласного керівництва Ощадбанку: А чи можна, в принципі, виправити таку банківську помилку? Адже це гроші пішли навіть не самому банку, бо він у цій історії лише посередник. Але ж комісію за свою помилку Ощадбанк узяв?

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Хто відповість за помилку: споживач чи надавач послуг? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун у черговому дописі на Facebook пояснила алгоритм дій пацієнтів, якщо їхньому здоров’ю було заподіяно шкоди, або ж у випадку неправомірних рішень чи дій медичних працівників.

Подаємо допис міністра у повному обсязі.
 

Кожен пацієнт має право оскаржити неправомірне рішення й отримати компенсацію, якщо його здоров’ю заподіяно шкоди. Відповідачем завжди є роботодавець – заклад охорони здоров’я чи лікар-ФОП.

Фіксація таких скарг – дуже корисний інструмент. Він допомагає довести, що в конкретній лікарні справді були випадки порушення прав пацієнтів. Нам часто розповідають про той чи інший випадок, який стався, втім, не використовують легальні інструменти, які б офіційно зафіксували інцидент. Відповідно довести правду стає практично неможливо. А непокаране зло – зростає. Відстоювати свої права й реагувати на їхнє порушення в межах закону – обов’язковий елемент культури розвиненого суспільства.

Якщо вам виповнилося 18 років, захищати свої права можна особисто, через представника або ж колективно (коли скаргу подає група людей). Неповнолітні чи недієздатні особи – через законних представників.

Оптимальний варіант – письмове звернення: зареєстрована заява зобов’язує установу надати вам відповідь.

Тож якщо особисто приносите заяву, попросіть зареєструвати її, а якщо надсилаєте поштою, то рекомендованим листом чи з повідомленням про вручення. Якщо звернення надсилається електронною поштою, то треба вказувати електронну адресу, на яку має прийти відповідь – це вимога Закону України «Про звернення громадян».

Що треба зазначити в заяві:
– прізвище, ім’я, по батькові повністю
– місце проживання
– суть питання і чітке формулювання прохання чи вимоги; якщо ви хочете бути присутнім при розгляді звернення, потрібно це вказати
– підпис і дату
Куди можна звертатися зі скаргою 
Зверніться до головного лікаря із письмовою заявою/скаргою і попросіть її зареєструвати (в такому разі вам зобов’язані надати відповідь).
Якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я вашого міста чи області: із письмовою заявою/скаргою і попросіть вхідний номер (це допоможе дізнаватися хід розгляду вашого питання).
Якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади.
Якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545.
Будь-який громадянин має право подати заяву про проведення клініко-експертної комісії в міських, районних, обласних департаментах охорони здоров’я, а також КЕК МОЗ України. Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту – від випадків з розбіжністю діагнозів до летальних. Докладно тут.

Ще один спосіб захисту – звернення до Інспекції з питань захисту прав споживачів.

Незалежно від рівня розгляду звернень це завжди безоплатно.

Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, пацієнт має право звернутися до суду.

За безоплатною правовою допомогою можна звернутись до Центрів з надання безоплатної правової допомоги.

Що робити, якщо ви не погоджуєтеся з рішенням, яке ви отримали після своєї скарги
Маєте право подати скаргу до органу або посадової особи вищого рівня. Наприклад, якщо не вдалося владнати ситуацію на рівні головного лікаря – подати скаргу до місцевого департаменту охорони здоров’я. Але не затягуйте – звертатися можна протягом місяця після того, як вас ознайомили з рішенням. Інакше ваш запит можуть відхилити (виняток – поважна причина порушення термінів).

Скільки часу можуть розглядати звернення:
до 15 днів – звернення, які не потребують додаткового вивчення
до 30 днів – звернення, які потребують додаткового вивчення
до 45 днів – звернення, вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін. У такому випадку вас мають обов’язково про це повідомити. 

Запис Супрун пояснила куди і як скаржитися на медичних працівників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нацкомісія заборонила операторам газорозподільної системи проводити донарахування в платіжки за природний газ

Минулого місяця переважна більшість операторів газорозподільних мереж донарахувала побутовим споживачам обсягів газу в середньому до 1,5%. У Нафтогазі пояснили, що робити, якщо за жовтень отримали неправильну платіжку, повідомила прес-служба компанії.

1. Зверніться до вашого газзбута зі скаргою та вимогою провести перерахунок за газ за жовтень.

2. Надіслати скаргу до НКРЕКП про порушення ліцензійних умов газзбутом чи облгазом.

3. Оплатити ту суму рахунку за газ, яка не оспорюється. Якщо в рахунку вказано об’єм спожитого газу за лічильником у жовтні 100 куб. м, з урахуванням коеффіцієнту – 103 куб. м, то потрібно сплатити за 100 куб. м.

Листи-вимоги про перерахунок платіжок за жовтень можна надіслати електронною поштою box@nerc.gov.ua, звичайною поштою чи кинути в скриньку НКРЕПК.

Цей лист необхідно надіслати або особисто передати вашому постачальнику газу. Він зобов’язаний розглянути всі скарги, отримані від споживачів. Повідомити про результати розгляду протягом одного місяця.

Крім того, у положеннях типового договору постачання природного газу побутовим споживачам йдеться, якщо споживач не погоджується з рахунком постачальника, то він сплачує тільки ту частину, яка не оспорюється.

Запис НКРЕКП ЗАБОРОНИЛА ОПЕРАТОРАМ ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОВОДИТИ ДОНАРАХУВАННЯ “НЕНОРМОВАНИХ” КУБІВ ЗА КОЕФІЦІЄНТАМИ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Тамаро Іванівно, як відомо, ще у квітні ВРУ прийняла закон «Про відновлення довіри до судової системи України». І саме тоді була створена тимчасова спеціальна комісія для проведення люстрації суддів…

– Так, до складу комісії мали увійти 15 осіб – по 5 від Верховного Суду, парламенту та уповноваженого Кабміну з антикорупційної політики. Як відомо, Верховний Суд призначив членами спецкомісії суддів у відставці Юрія Кармазіна, Миколу Лавренюка, Ярославу Мачужак, Володимира Мойсика та Станіслава Щотку. А 3 червня уповноважена Кабміну з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол за своєю квотою ввела до комісії з перевірки суддів адвокатів Станіслава Батрина, Петра Варишку, Маркіяна Галабалу, Катерину Смирнову й Марину Соловйову. Отже, маємо 10 членів із 15-ти, тобто комісія вважається створеною. Працюватиме вона до 13 грудня. Можна не поспішати, але й затягувати зі зверненням не варто.

– Куди звертатися? Хто може це зробити, що писати та як?  

– Заяву можуть надсилати як фізичні, так і юридичні особи у письмовій формі із проханням перевірити індивідуально визначеного суддю.

Адреса для надсилання заяв:

Вища рада юстиції, вул. Студентська, 12-а, Київ, 04050       

Якщо Ви хочете, щоби перевірили суддю, який, на Вашу думку, прийняв неправомірне рішення, Вам треба викласти у заяві такі відомості:

* прізвище заявника, місце його проживання, номер поштового відділення, електронну пошту;

* прізвище, ім’я , по-батькові судді, якого треба перевірити, його посаду;

* повна назва суду, де працює той, кого треба перевірити;

* обґрунтування необхідності перевірки судді з посиланням на судове рішення.

До заяви додаються копії судових рішень, прийнятих суддею, щодо перевірки якого подається заява.

– А як заявник дізнається про результати своєї справи?         

– Комісія за результатами перевірки приймає обґрунтоване рішення, яке буде оприлюднене на офіційному сайті Вищої ради юстиції.

– Зрештою, Тамаро Іванівно, що це дасть скаржнику-заявнику? Адже рішення суду ніхто не скасує,чи не так?

– Саме так: рішення не скасовуються і не переглядаються. Але є одне суттєве «але»! Якщо скарга підтвердиться і комісія переконається, що суддя прийняв завідомо неправомірне рішення, йому не уникнути покарання. У такому разі  автор заяви-скарги зможе подати до суду новий позов у зв’язку з новими обставинами, що відкрилися. Одне слово, люди отримують додатковий шанс для боротьби за справедливість.

І, насамкінець, повідомляємо: Чернівецька обласна громадська організація із захисту прав і свобод людини «На грані» безкоштовно консультує всіх охочих і допомагає у складанні скарг-заяв на неправомірні суддівські рішення. Звертайтеся за мобільним телефоном: 050-084-53-92

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис А судді хто? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 Лист від мешканців

Ми, мешканці кута Рутка Велико-Кучурівської сільської ради на Сторожинеччині, живемо у постійному страху перед затопленням. А все почалося відтоді, як приватний підприємець О.С.Голішко взяв в оренду наше озеро Рутка. Бо за правилами водокористування, озера й стави повинні бути обладнані пристроями для попускання води – аби її залишалося на рівні 60%. Тоді несподіваний різкий підйом води – як це буває на наших буковинських річках – пройшов би з меншими неприємними наслідками.

Але пана Голішка така вимога не влаштовує, бо заважає в обслуговуванні його приватного пляжу. Для причалювання катамаранів потрібна висока вода. На наші ж побоювання і необхідність дотримуватися правил він просто не звертає уваги.

Як і на стан дамби, що відгороджує наш кут від води. Коли ми з цим звернулися до орендаря, то з’ясувалася взагалі абсурдна річ: він, бачте, орендує тільки «водну гладь». Саме так він висловився, а дамби та берегоукріплення його взагалі не стосуються й не цікавлять! Отакої! Він накопичує високу воду і нічого не повинен робити, аби нас убезпечити?!  Нас, мешканців, такий підхід не влаштовує. Та й, зрештою, ми знаємо, чому орендуються тільки водні майданчики. Бо оренда дамби коштувала б у рази більше. Та насправді дамба все одно належить до водного плеса.

За роки, що минули, ми обійшли всі можливі рівні влади: на словах усі за нас, обіцяють допомогти, але… «віз і донині там». Хоча пан Голішко й обладнав після багатьох комісій пристрій для попускання води, насправді він його перекриває: прийде комісія – відкрив, усе в порядку!

Сільський же голова М.Г.Єричук пану Голішку потурає. І ми, сільчани, сумніваємося, що задарма. Хочеться сказати, що пан Єричук – зовсім не «міцний господар», як усім здається, а людина брутальна. Коли я намагалася з ним поговорити, він із матюками послав мене «додому, до каструль!». І це людина, яка уособлює владу на селі! Розмовляє з нами як цар з підданими!

Так, на куті нас живе небагато. Але ж ми люди! У мене, наприклад, лежача мама і маленька дитина. Я вже запитувала владу, кого мені в разі біди рятувати першим. Відповіді не отримала. Бо нікого не цікавлять ні мої діти, ні моя мама.

Звичайно, повені бувають не щодня і навіть не щороку. Але ж державна служба з надзвичайних ситуацій чомусь працює щодня, отримуючи за це зарплату. Громада ж із власних податків оплачує і сільську владу, і рятувальні служби. Чому ж ми повинні жити на бомбі уповільненої дії? Адже запобігти біді легше, ніж потім ліквідовувати її наслідки!

Вирішила написати знов – зі сподіваннями, що, може, хоч нова влада нас почує. А якщо в її вухах будуть пробки, як у старої, наш кут Рутка цього вже не подарує.

Інна ПРОЦ, мешканка к.Рутка В.-Кучурівської сільради, Сторожинецький район.

Від редакції: Поспілкувавшись з мешканцями села Рутка, редакція переконалася, що люди налаштовані дуже серйозно. Їм набридло терпіти голослівні обіцянки влади всіх рівнів – від сільської до районної та обласної. Рік тому «Версії» вже зверталися до цієї теми. Тож просимо вважати цю публікацію офіційним зверненням до Велико-Кучурівської сільради, Сторожинецької райради, Чернівецької обласної ради, Чернівецької ОДА, територіального управління Держслужби з надзвичайних ситуацій. Чекаємо на відповіді, а головне – на дії з розв’язання ситуації, допоки вона не стала надзвичайною.

Запис Озеро Рутка на Сторожинеччині – бомба уповільненої дії! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Ми достойно виконаємо свою роботу, щоби діяльність комісії відчули як клієнти, так і постачальники, – наголосив голова Тимчасової контрольної комісії облради Василь ВОРОБЧУК. – Співпрацюватимемо також з іншими обласними радами. Адже проблеми, що їх створює монополіст буковинцям, мають місце й у інших регіонах.

На першому засіданні, що відбулося позавчора, депутати спланували свою діяльність за напрямками, визначили відповідальних та обрали секретаря комісії. Ним став молодий енергійний депутат Михайло Павлюк.

Найперше члени комісії вирішили розмістити у районних та чернівецьких газетах оголошення про те, куди громадяни можуть звертатися зі скаргами та пропозиціями. У наступному числі газети опублікуємо телефони.

«Версії», як один із ініціаторів такої роботи, постійно висвітлюватимуть діяльність комісії.

Вл. інф.

Запис Депутати взялися за Обленерго спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«В липні 2012 року ми з племінником вирішили збільшити потужність трансформатора на нашій фірмі. Звернулися до Кіцманського РЕМу, щоб поміняти із доплатою на «160-А». Головний інженер В. Лісничук сказав, що обійдеться нам у 40 тис. грн. У комп’ютері ми знайшли завод у Дніпропетровську, де виготовляють нові трансформатори. У них трансформатор «250-А» коштує 24 тис. грн. Доставилизамовлене з належними документами та гарантією.

Звернулися до РЕМу в м. Кіцмані до заступника з енергозбуту Олега Дмитровича. Той одразу обурився, що ми не купили трансформатор у них. Але ж 16 тис. грн. різниці в ціні – чималі кошти для двох інвалідів!

От від вересня 2012 року й триває наше «ходіння по муках»: із великою бідою виходили бумаги, та не думайте що задарма: усі чекають, як половець на здобич. І потім кажуть, що ці бумаги не підходять! Виправили інші, за новим Указом. Оплатили 1700 грн. за установлення та підключення – це усе ще 2012-го. Того ж року на подвір’ї нашої фірми застав головного інженера РЕМу В. Лісничука та інженера Голинчука. Привітався й запитую: «Коли із цим буде кінець?» На то мені Голенчук відповів: «Ви ще покрутитесь!».

Я навіть не одразу збагнув, що вони шукатимуть різні причини, аби затримати справу.

Через місяць я звернувся на «гарячу лінію» до голови Обласної держадміністрації Папієва. Тоді вони трохи заворушилися, та з погрозами. І досі нічого не зробили, лишень дзвінки та листи: «Дайте весь пакет документів» – які в них уже мають бути в наявності. Дзвоню до заступника з енергозбуту і запитую: «Люди добрі, чому Ви так знущаєтеся над людьми, тим більше інвалідами?» Звідти пролунала брутальна відповідь: «Звертайтеся до соціальної служби, а не до мене, мені – папери!».

Така брутальність у поводженні монопольній приватній компанії аж ніяк не личить. Є в РЕМі й хороші люди, але багато є і з піднятими носами. А щоб із кимсь порадитись – то нема з ким.

Змусили купити провід високої напруги за 2200 грн., напевно, при такій організації  справи скоро вимагатимуть купувати металеві опори.

Керівники РЕМу до сьогодні завдають мені різні проблеми.

Десь  років п’ять тому син будувався в Кіцмані по вулиці Івасюка,21. Між Лашківкою та Кіцманем стоять електроопори. Під високовольтною був закопаний кабель, який «вистрілив». Нас змусили купити кабель – «якщо хочете світла». Ми двоє дали по 600 гривень і купили, самі привезли – ще й до сьогодні служить. А я закупив лічильник і автомат, і подав до РЕМу всі документи, заяву на підключення, оплату, паспорт на лічильник – і до сьогодні немає світла, а ходив я десятки разів!

7 серпня в Кіцманській райадміністрації у присутності заступників голови РДА проводив засідання Степан Терновецький – голова Кіцманської організації роботодавців.

На порядку денному першим питанням стояли мої проблеми. Люди в залі були обурені, задавали керівнику РЕМу різні запитання. На що він уперто відповідав: «Заяви не бачив, ніхто не звертався!». Але ж заява була зареєстрована, існують і дати виконання!

На мою думку, потрібно при вході вивісити для них таке гасло «Хто дасть більше – тому скоріше».

Іван КАРАЛАШ, пенсіонер, інвалід 2-ї групи

Коментує Степан ТЕРНОВЕЦЬКИЙ, голова організації роботодавців Кіцманського району, координатор Буковинського Громадського Об’єднання «Право на світло»:

– У цій ситуації має місце пряме перешкоджання підприємницькій діяльності. Якщо подивитися на це з точки зору закону, можна назвати низку порушень, на які мали б звернути увагу представництво Антимонопольного комітету, управління НКРЕ в Чернівецькій області і Держенергонагляд.

До нас часто звертаються підприємці зі скаргами, що від них вимагають купувати лічильники в магазині представників «Обленерго» за цінами, дорожчими ніж в інших магазинах. Чому споживач, придбавши на ринку чи в іншому магазині сертифікований прилад, як того вимагає законодавство, не має можливості його поставити і підключити? Ні, «Обленерго» дає вказівку принести до них лічильник, там вони його розкривають та зривають заводські пломби. А завод дає гарантію на свою продукцію, несе за неї відповідальність. «Обленерго» втручається в той лічильник, установлює його заново, а споживачі потім скаржаться на те, що у них багато накручується електроенергії! І таких скарг до нас надходить багато і від фізичних осіб.

Днями до мене звернулась жінка з Кіцманського району. За старим лічильником в неї «нагорало» 60-70кВт. Електрики поставили новий – і після цього їй стало накручувати 200 кВт у місяць. Жінка пішла зі скаргами до начальника РЕМу, той змусив її віднести лічильник на перевірку в «Обленерго». За перевірку вона мусила заплатити майже 200 грн., тобто суму більшу, ніж коштує новий лічильник.

Запис Кіцманський РЕМ: «Хто дасть більше – тому скоріше» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Чернівцях сто років тому виходило чимало газет різними мовами. Старі підшивки зберігаються в архівах і бібліотеках. Коли сучасний дослідник починає гортати пожовклі сторінки, перед його очима оживають картини минулого.

Більшість городян володіла тоді німецькою. Значну частину населення Чернівців складали євреї, які розмовляли мовою ідиш, близькою до німецької. Тривалий час її навіть вважали «жаргоном німецької». Натомість дотепні чернівчани жартували: навпаки, буковинській варіант німецької є «жаргоном єврейської». Ідиш нерідко використовували у буковинській пресі, хоча журналісти, звичайно, намагалися писати літературною німецькою.

У краї виходили не лише німецькомовні газети. Буковинські українці мали пресу рідною мовою. До того ж, виходили й газети так званим «язичієм» – сумішшю церковнослов’янської, української, російської та польської мов. Цей мовний покруч використовували москвофіли, орієнтовані на Росію. Вони вважали, що існує «єдиний руській народ від Карпат до Тихого океану», частинами якого є «великороси, малороси й білоруси». З москвофілами запеклу боротьбу вели «народовці», які чітко ідентифікували себе з українською нацією, що формувалася на великих просторах від Слобожанщини й Наддніпрянщини до Галичини, Буковини й Закарпаття. Протистояння народовців і москвофілів послаблювало українські позиції на Буковині.

Значно згуртованішою була в нашому краї румунська громада, яка чимало газет видавала своєю рідною мовою. Сильними були позиції її представників і в низці німецькомовних газет Буковини. Єврейська ж громада видавала власну пресу німецькою, ідиш  та давньоєврейською мовами. А буковинські поляки мали «Ґазету польську», яка видавалася у 1883-1913 рр.  Періодичних видань різними мовами виходило чимало: деякі з них існували десятиліттями, а інші зникали після виходу кількох номерів.

Серед буковинських українців особливою популярністю користувалася газета «Буковина», заснована 1885 року. Редагувати її запросили Юрія Федьковича, а працювали над газетою такі видатні діячі української громади, як Омелян Попович, Степан Смаль-Стоцький і Єротей Пігуляк. Ця газета мала великий вплив на буковинців, але її випуск припинили 1910 р. Хоча 1912-1915-го виходила «Нова Буковина», рупором народовців став «Народний Голос», із яким за симпатії українського селянства  конкурував орган буковинських радикалів «Громадянин», який виходив у 1909-1914 рр. А ліві ідеї пропагувала соціал-демократична партія, яка видавала газету «Боротьба». У номері від 18 листопада 1913 р. вона писала: «Зорганізувати пролетаріят, освідомити його про його положення й задачі, зробити його фізично й морально здібним до боротьби й держати його таким, отсе властива ціль соціял-демократичної партії».

Звичайно, подібні загальні фрази не цікавили масового читача. Відтак журналісти насамперед збирали конкретні матеріали. Зі старих газетних сторінок можна дізнатися про те, що насправді хвилювало буковинців сто років тому. Чимало тодішніх проблем подібні до нинішніх. Люди скаржилися на дорожнечу, неякісні товари, на корумпованих чиновників і зловживання поліції. Особливе невдоволення спричиняли священики, що намагалися здерти з бідних людей чималі гроші за похорони, хрещення, вінчання. Хоча Крайове управління Буковини офіційно затвердило перелік треб, плата за які була  прийнятною, деякі попи вимагали набагато більше. Газета «Народний Голос» у липні 1913 р. розповіла про священика Давида Мунтяна з Мигового, який займався поборами, змушував селян безкоштовно працювати на своєму полі, знущався над людьми. Наприклад, він питав батька новонародженого: «як будеш хрестити дитину – по-християнськи, чи по-жебрацьки?». Міг кілька діб не ховати покійника, якщо селянин не мав достатньо грошей.

Проте писали газети не лише про гострі проблеми. У Чернівцях напередодні Великої війни вирувало культурне життя, тож у газетах друкувалися театральні рецензії, репортажі з концертів, художніх виставок. Міська преса чимало уваги приділяла світському життю. Наприклад, німецькомовна «Чернівецька загальна газета» у номері від 11 січня 1912 р. вмістила велику статтю про «представницький бал буковинських євреїв», на якому був присутній весь чернівецький бомонд. Особливу увагу кореспондент приділив вбранням великосвітських дам, запрошених на бал. «Пані баронеса Фюрт: розкішний чорний оксамитовий корсаж з гагатовими перлинами і мереживом, спідниця оторочена справжнім скунсом, у волоссі прекрасна маленька заколка «чапля». Дружина радника Кніпфера: чорне оксамитове плаття з вишитою золотом накидкою, на корсажі комбіноване мереживо з блідо-блакитним бантом, який увінчувався букетом прекрасних троянд. Дружина віце-бургомістра Вайсельберґера, пані Вайсельберґер: вишукане, комбіноване з чорного ґазу і біло-блакитного смугастого крепу та китайського шовку плаття, корсаж зі справжнього мережива, на плечах розкішна горностаєва накидка». І так далі, і тому подібне…

Панство веселилося, навіть не підозрюючи, що свята невдовзі завершаться. Відносини Австро-Угорщини й Росії вже загострювалися, і в обидвох державах розпалювалася шпигуноманія. Як писала москвофільська «Православная Русь» у листопаді 1910 р.:  «шпионство в Австрии и России процветает. Тут арештуют русских подданных. А там австрийских подданных». Наближалася кульмінація шпигунського скандалу на Буковині.

Напередодні війни лідером москвофілів у краї був Олексій Геровський, який 1910 року заснував у Чернівцях газету «Русская правда». Її видання таємно фінансувала Росія, а газета посідала виразно антиавстрійські позиції. Тож австрійські власті завдали раптового удару: 5 січня 1914 р. було проведено обшук в редакції «Русской правды», а групу пов’язаних з нею осіб заарештовано. У чернівецькій тюрмі опинилися Олексій Геровський разом із братом Георгієм. Але російські спецслужби виділили кошти на їхню втечу. Було підкуплено наглядача і в його супроводі брати вільно вийшли з в’язниці й спустилися до театру. За театром чекало таксі, на якому група поїхала в напрямку Добринівців, до кордону з Росією. Не доїжджаючи до нього, Геровські із спільником вийшли з автівки й лісом попрямували у напрямку кордону. Невдовзі вони вже мило розмовляли з чинами російської прикордонної охорони. Операцію було успішно завершено.

А Чернівці гули, як потривожений вулик. Але недовго чернівчани обговорювали сенсаційну новину: на них насувалися події куди масштабніші, ніж втеча братів Геровських з чернівецької тюрми.

І місцевим журналістам слід було готуватися до опису великих потрясінь, які знищили «старий добрий світ», затишний і зрозумілий для багатьох його сучасників.

Ігор Буркут, кандидат історичних наук

Запис БУКОВИНСЬКА ПРЕСА СТОРІЧНОЇ ДАВНИНИ: спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Населення не задовольняють послуги, що їх надає на Буковині монополіст-приватник Публічне акціонерне товариство «Електропостачальна компанія «Чернівціобленерго». Про це неодноразово писали місцеві ЗМІ, зокрема газети «Молодий буковинець», «Погляд», «Час», «Версії» тощо.

До слова, на «Версії» ПАТ ЕК «Чернівціобленерго» подало до суду, вимагаючи спростування, неправдивої, на їхній погляд, інформації. Ситуація доволі дивна, якщо врахувати, що напередодні відбулося засідання постійної депутатської комісії з питань будівництва, архітектури, транспорту, зв’язку, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Чернівецької обласної ради, яка заслухала ініціатора боротьби з порушеннями Обленерго активного чернівчанина Геннадія Гекова та керівництво Обленерго й зажадала від монополіста пояснень (див. «Версії» №46). Утім, і досі депутати не отримали відповіді.

Натомість, комісія вже має відповіді від низки перевіряючих організацій. Так от, за даними А. Маляра, завідувача сектору Національної комісії у Чернівецькій області, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики на Буковині, торік до них надійшло 77 скарг на різні аспекти діяльності ПАТ«ЕК «Чернівціобленерго», тобто в середньому понад 6 скарг на місяць (від громадян – 43 і від юридичних осіб різних форм власності – 34). А вже за 10 місяців нинішнього року є 84 зверненння, з яких 53 скарги – від громадян і 31 – від юридичних осіб. Водночас, той же п. Маляр чомусь надав п. Шекеті письмову відповідь (юридичний висновок) про те, що порушень з боку Обленерго немає!

Начальник інспекції Держенергонагляд в Чернівецькій області В. Андрицуляк повідомив депутатській комісії, що за 10 місяців 2012 року його відомство провело 35 перевірок  Обленерго (6 планових і 29 позапланових) і наклало штрафів на суму понад 12 тис. грн.

Чернівецьке ж відділення Антимонопольного комітету дало відповідь про порушення з боку Обленерго на багатьох аркушах, бо за 10 місяців цього року штрафувало його 5 разів на загальну суму понад на 50 тис. грн.

Непрозорість у діяльності природного монополіста та небажання прислухатися до голосу споживачів змусила людей захищатися. Наразі  численні порушення в розрахунках Обленерго зі споживачами та неправомірне введення ним нових, зручних для самих себе, правил, стали поштовхом до зустрічі за «круглим столом», ініційовану газетою «Версії». У ній взяли участь депутати обласної та районних рад, представники громадських організацій, ЗМІ та Чернівецького відділення Антимонопольного комітету. Обленерго свого представника на зустріч не прислало, хоча запрошення їм було відправлене.

Та, завдяки активним громадянам, небайдужим депутатам, журналістам, а також керівникам громадських організацій, була сформована ініціативна група з проведення серії публічних слухань з проблем, які виникли у стосунках між споживачами та ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго».

Як зауважив депутат обласної ради Руслан Мельник, треба привести до гармонії стосунки споживача з монополістом і змусити останнього рахуватися з людьми. Бо тільки територіальна громада є справжнім носієм влади в державі.

Наразі до Ініціативної групи долучилися: два депутати – обласної та районної рад, 4 керівники громадських організацій, 2 активні громадяни та один журналіст.

Охочих приєднатися до Ініціативної групи запрошуємо на першу зустріч. Вона відбудеться у п’ятницю, 7 грудня о 15.00  за адресою: Чернівці, вул. Червоноармійська, 4, 3-ій поверх, офіс 36.     

 

Запис Природних монополістів – під контроль громади спершу з'явиться на Медіа-Версії.