У 36-му числі «Версій» оприлюднено реакцію директора Чернівецької обласної філармонії на інтерв’ю з головою Чернівецької вірменської громади.

Не знаємо, про що таке нове дізнався пан Казимірчук з інтерв’ю, але його реакція була неадекватно образливою і недоброзичливою. Адже нічого не змінилось, вірмени як і раніше не заперечують проти концертів класичної, духовної, органної музики і категорично проти проведення у храмі заходів, не сумісних з традиціями християнської церкви.

Безпідставно застосовувати визначення типу «поводяться нахабно» до прихожан церкви, а тим більше до священика. Нахабно поводяться усі вірмени взагалі чи якісь окремі представники громади у Чернівцях? У чому це проявляється, пане директоре? У напіввідкритих церковних дверях під час богослужінь? «Ми не можемо привчити їх закривати двері»…

Пригадується назва статті 2-річної давнини в одній з газет «Двері Чернівецького вірменського храму після 70-літньої перерви знову відкрилися для прихожан». Пане Казимірчук, не намагайтесь закрити їх знову. У тисячах католицьких, вірменських та інших церков є органи, але нікому не спадає на думку тримати закритими двері храмів заради кращого збереження музичного інструменту. Від свіжого повітря орган, як і церква, не зіпсуються. Псувати їх може тільки затхла атмосфера ксенофобії і національної нетерпимості…

Священик «нахабно» хоче почепити ікону в церкві (ікона у нас одна єдина, стоїть на столику під час служби), чи «нахабно» бореться з курінням у церкві, а головне – з реєстраціями шлюбів, основним джерелом доходів філармонії. Настоятель церкви «приходить, коли хоче»… Пане директоре, невже Ви вважаєте себе його начальником? Не провокуйте конфліктів.

Пан Казимірчук стверджує, що вірмени жодної копійки не вклали в ремонт приміщення вірменської церкви, але упускає важливий момент: вона була побудована вірменами!

Щодо приватизації: ми ніколи не ставили за мету приватизувати ні церкву, ні ресторан на її території. А щодо юридичної сторони проведення богослужінь, то існує біля десятка державних нормативно-правових документів, які передбачають передачу для використання за призначенням культових споруд відповідним релігійним громадам, навіть якщо ці споруди –пам’ятки архітектури.

Настала осінь, а разом з нею той термін, згідно з яким Вам треба виконувати обіцяне, тобто припинити шлюбні обряди у церкві. Легше роз’ятрити конфлікт, запустити черговий десяток кляуз, написаних власними співробітниками… Реалізується минулорічний сценарій.

Ж. Маргарян, голова Чернівецької релігійної громади Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви

В. Давидович, голова правління Обласного вірменського національно-культурного товариства «Аревік»

Запис Терези знову хитаються спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На гостей фестивалю чекають конкурсні програми за різними жанрами, виїзні фестивальні концерти, відвідування визначних місць Вижниччини, спортивно-розважальні заходи, науково-практична конференція, гуцульське фольк-шоу для молоді, фольклорно-розважальне вечірнє шоу «Гуцульські розваги» за участю зірок естради, дискотека, феєрверк.

У Вижниці XVIIІ Міжнародний гуцульський фестиваль, який об’єднає майже 1600 учасників з усіх гуцульських регіонів, відбудеться утретє.

Фестивальна ватра Гуцульщини палає від 1991 року. Вперше її запалили у Верховині Івано-Франківської області. Потім щороку гуцули збиралися у своїх традиційних центрах – Рахові, Яремчі, Косові, Надвірній, Путилі, Коломиї – для розвитку та популяризації традиційних видів народного мистецтва, звичаїв, обрядів етнічної групи українців – гуцулів, а також щоби підвищити соціальний і мистецький статус автентичного фольклору, виявити самобутні творчі колективи, окремих виконавців та майстрів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва.

Як відомо, торік фестиваль не відбувся через стихію. Нині вижничани надолужать пропущене.

У суботу в рамках Фестивалю відбудеться науково-практична конференція за участю науковців, практиків, зацікавлених офіційних представників влади та громадських організацій Євросоюзу, США, Канади, Бразилії, Аргентини, Великої Британії, Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Молдови, Росії, Білорусі тощо з проблемних питань транскордонного співробітництва та інвестиційної підтримки Гуцульського регіону.

Автентика без фонограм

Конкурсні програми у рамках Фестивалю проводяться за таким номінаціями і умовами:
Вокальні форми: вокальні ансамблі і малі вокальні форми; фольклорні колективи, театри фольклору; виконавці гуцульської співанки, коломийкарі; хорові колективи; виконавці естрадної пісні.

Музичний жанр: оркестри народних інструментів, троїсті музики, солісти – інструменталісти, духові оркестри.

Театральне мистецтво: театр, художнє поетичне слово, гумор, сатира, автентичні розповіді.

Прикметно, що умова виступу – збереження гуцульської говірки, лексики й атрибутики.
Хореографічне мистецтво: народні гуцульські танці, танцювальні пари та окремі виконавці обрядових гуцульських танців, автентичних рухів і прадавніх дійств.

До речі, виступи будуть без фонограм! Дозволяється лише використання фонограм музичного супроводу.

Відбудуться також виставки майстрів образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва гуцульського регіону, інших місцевостей України і зарубіжжя, в чиєму доробку є твори на гуцульську тематику.

Запис Гайда до Вижниці на фест! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Так починається єдиний в Україні підручник з корейської мови, написаний українською. Простота викладення – те, чого так не вистачає більшості посібників з іноземних мов. Утім, авторка унікального підручника, чернівчанка Алла Агєєва переконана: щоби вивчити мову, найперше треба відчути думки і душу народу, що нею розмовляє.

«…Коли Корея ще не була єдиною державою, існував звичай збиратися всім разом і молитися за майбутній врожай. Ця турбота відобразилася у державному гімні республіки Корея: «Дай нам, Боже, гарну погоду на жнива, буде урожай, не страшні нам негаразди і буде жива країна». Серп – основний інструмент селянина. – так він виглядає у більшості корейців, бо вони правші. Звідси й починається корейський алфавіт…»

– Мій батько родом з Пхеньяна, мама – з Далекого Сходу. – розповідає Алла. – Там вони і познайомилися. Батько походив з сім’ї доволі багатого і освіченого фармацевта, людини, яку знали і поважали у місті. Тато переїхав з Кореї на початку минулого століття. Згодом, коли на Далекий Схід прийшла радянська влада, їх примусово вивезли до Узбекистану. Там народилися я та мій брат Трохим.

У дитинстві вдома розмовляли виключно корейською. Перші шкільні роки пам’ятаю погано, яскраві спогади з’являються від 5-го класу. Тоді батько віддав мене до російської школи. Він дуже хотів, щоби ми з братом отримали освіту і не працювали на полі, як більшість тамтешнього населення. Батько розумів, що без російської ми – ніхто у радянському суспільстві, не показував корейських книжок і суворо стежив за нашими успіхами у навчанні.

Для мене це було справжнім кошмаром, я майже нічого не розуміла у школі, особливо у перші роки. Російська мова дуже складна й незрозуміла для більшості іноземців, оскільки зовсім інша за своєю природою…

Після школи я вступила до Харківського бібліотечного інституту. Тут вийшла заміж. Згодом у Харківському медичному навчався уже й Трохим. Не замислюючись ми повторили долі предків: брат став імунологом і фармацевтом як дід, а я 29 років пропрацювала в училищі культури, як батько. Він був талановитим художником і сценаристом. Навіть малював портрети Сталіна, хоча в ті часи це було дозволено лише обраним.

Коли чоловікові на вибір запропонували місце режисера у кількох театрах України, ми довго роздумували: яке місто обрати? Тоді мій свекор порадив: «Їдьте до Чернівців!». Він колись проїжджав через Чернівці і йому сподобалися дахи будинків, які потопали в зелені і гостинні люди на вокзалі, тож вирішив, що це – найкраще місто. Як на мене, свекор не помилився. Коли до нас в гості приїхала моя мама, дуже раділа. Тутешній м’який клімат і ландшафти нагадували їй Далекий Схід, до суворого спекотного Узбекистану вона так і не звикла.

«За красою задуму і досконалістю втілення графіка приголосних може порівнюватися з картиною Ботічеллі «Народження Венери». Фантазія давніх людей створила богиню краси з піни морської; раціональний розум ученого вивів графіку мови як математичну формулу з практичного досвіду простої людини: писемність має бути доступною всім.»

– Серйозно вивчати корейську мову почала вже на пенсії. Взагалі людина як індивідуальність «пробуджується» лише на пенсії, раніше їй просто ніколи: бігаєш, думаєш, що їсти, де дитина ходить, що на роботі… Після виходу на пенсію допомагала чоловікові зі сценаріями вистав Народного театру і не думала про щось нове, аж раптом брат прислав мені поштою розробку графіки корейських літер…

На той час Трохим уже був ученим зі світовим іменем, власником єдиної в Узбекистані приватної клінічної лабораторії. Він розробив методику лікування цукрового діабету та алергії від бавовникового пилу, на яку страждають майже всі, хто працює на полях. У якийсь момент брат прийшов до Бога і почав вивчати корейську. Так народилася його розробка.

Спершу вона зовсім мене не зацікавила. Почала вивчати букви лише коли Трохим приїхав у гості. Брат залишив тільки 2 старі словники. Він допоміг мені збагнути: люди повинні знати рідну мову, інакше вони – тупі раби.

Спочатку було дуже складно. У корейській є звуки і букви, яких немає в російській, ієрогліфи запам’ятовувалися важко. А синтаксис – взагалі жах: у них зовсім інша побудова речень… І одного разу мені в голову прийшла думка: я вивчу усе це, коли напишу книжку для інших про те, як це можна запам’ятати і зрозуміти. Додаткові труднощі полягали в тому, що українську знала дуже погано, тож фактично довелося вивчати відразу дві мови. До речі, помітила, що українська і корейська вимови досить подібні – м’які і плавні…

За неповних 4 роки в мене зібралися кілограми зошитів. Працювала 12 годин на добу. Правил корейського правопису я не знала, тож сформулювала їх сама. Для мене це був нахабний вчинок, надто, зважаючи на природну скромність. 2001-го року 226 сторінок книги про граматику і побудову простих речень були готові.

На свій страх і ризик поїхала до Києва до професора Кім Сук Вона. У мене ще ніколи не було такої затятості! Той запросив мене на лекцію. З двох десятків студентів лише двоє більш-менш справлялися з завданнями, які для мене видавалися надто простими. І тут збагнула найголовніше: вони просто не мислять як корейці, для них це все абсолютно чуже, у них немає цього в крові. Вони нічого не знають про душу корейського народу, тому не вивчать цієї мови! Професор сказав, що мою книжку треба друкувати, бо вона не має аналогів в Україні.

Підручник побачив світ лише 2004-го. Його одразу ж «розмели» університети, в яких вивчають корейську. Іноді мене пізнають у книгарнях і просять примірник. Тоді я йду додому, беру свій власну книгу і несу людям. За моїм підручником вчаться вже онуки. Працюю над другою книгою, в якій будуть правила побудови складних речень та тексти про Корею і Україну…

«Чотирнадцята літера не схожа на жоден знак. Якщо придивитися, вона є перевернутим дзеркалом Венери. В наш час цим символом позначають осіб жіночої статі»

Невеличка струнка чорнява жінка з типово східною зовнішністю часто гуляє парком Шевченка. Їй подобаються лавочки у глибині парку, подалі від кафе і ресторанів. Алла частенько мовчить у компаніях і завжди їсть перед тим, як піти в гості. Впевнена, що жінка завжди має бездоганно виглядати. Не любить фотографуватися. Майже ніхто не знає, що її дівоче прізвище – Цой, а корейське ім’я, яким називали батьки, перекладається як Зірка або ж Молитва до Бога. Господь почув батьків і талант дівчинки засяяв як зірка – маленька, але тепла і яскрава.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Індивідуальність людини «пробуджується» на пенсії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Всесвіт з офісом у Єревані

– Вірменські поселення на Буковині з’явилися майже 500 років тому, – розповідає Віктор ДАВИДОВИЧ, голова Чернівецького обласного вірменського національно-культурного товариства «Аревік», заступник декана інженерно-технічного факультету ЧНУ. – До Чернівців же перші кілька родин переїхали з Кутів Івано-Франківської області у ХІХ столітті. Чернівецька колонія вірменських поселенців вважається однією з найпізніших. Люди емігрували з політичних причин, релігійних переслідувань, а також через природні катаклізми – Вірменію часто «трясе». Саме після землетрусів у Спітаку та Ленінакані 1988 року до України прибула нова хвиля переселенців.

– Скільки людей нараховується у місцевій вірменській общині?

– У нашому товаристві – 50 сімей, тобто майже 200 осіб, які активно працюють над збереженням національної спадщини. Решту підрахувати важко, але, думаю, наведені цифри треба збільшити в 2-3 рази. До 1944-го року вірменів було набагато більше, але з приходом радянської влади багато виїхало до Польщі та Франції. Їхні будинки й домашні речі занапащені. Раніше більшість вірменів належала до інтелігенції. Навіть один з чернівецьких бургомістрів Яків фон Петрович був вірменином. Вірменами були також і брати Микулі – відомі колись музиканти. Вони є авторами понад 50-ти румунських пісень, хоча насправді – не румуни. Цікаво, що навіть у родині класика румунської літератури Міхая Емінеску були вірмени по лінії батька.

– Чим займається вірменське товариство?

– Намагаємося зберегти звичаї і традиції нашого народу, архітектурні пам’ятки і культові споруди, могили. На початку розмови ми згадували про візит польських вірменів. Разом з ними ми наводили лад на закинутих вірменських могилах у Банилові. До речі, саме звідти родом голова спілки вірмен Польщі. Його прадід жив у цьому селі. До речі, мої предки жили в Оршівцях у маєтку, де зараз розташований Будинок малюка.

Крім цього, ми підтримуємо зв’язки з вірменськими общинами в інших регіонах України. Діти їздять до Криму до літніх таборів на відпочинок. Відроджуємо вірменські церкви, підтримуємо священнослужителів.

– Ви народилися в Новосибірську, живете у Чернівцях. Чи володієте вірменською?

– Якраз у дитинстві в Новосибірську розмовляв виключно вірменською. На Буковину приїхав уже школярем і почав «втрачати мову» – спілкувався переважно російською, української не знав взагалі. Вже коли одружився з волинянкою, перейшов на українську, бо жінка російську знала погано. Вмію читати і розмовляти вірменською, але нині мені важче, ніж у дитинстві. Зараз вірменську вивчають вже мої онуки, яких подарувала донечка. Взагалі в Україні вірменську зберегли лише на Буковині і в Кутах.

– Ви бували на своїй історичній батьківщині? Які враження від Вірменії?

– Бував і не раз. Такі відвідини багато дають для внутрішнього духовного розвитку, це можливість краще вивчити свій народ. Але нині лише третина вірмен живе у Вірменії, решта – розкидана в усьому світі. Коли запитуєш, чи хочуть вони повернутися на батьківщину, більшість каже «ні!». Кажуть, що на чужій землі їх тримають діти та могили батьків, хоча туга за батьківщиною, мабуть, передається генетично.

Дуже багато вірменів уже давно асимілювалися серед місцевого населення. Найчастіше це відбувається через змішані шлюби. Вірменська церква, на відміну від іудеїв чи католиків, дозволяє одружуватися з іновірцями, а значить – з іноземцями. У вірменів є жарт: батьківщина нашого народу – Всесвіт, а головний офіс – Єреван.

Чи гратимуть у церкві барабани?

– Навколо передавання вірменської церкви вашій громаді точилося чимало суперечок…

– Є Указ президента, згідно з яким усі культові споруди в Україні повинні бути передані релігійним громадам. Вірменська церква – єдина з культових споруд на Буковині, яка передана громаді не цілком.

Спочатку нас лякали проблемами з органним залом, але її ми вирішили. Світова практика і релігія дозволяє проводити у церквах концерти органної та камерної музики. Тим паче, що тих концертів – аж 3-4 на місяць.

А от з проведенням цивільних шлюбних церемоній у церкві ми не згодні, це проти релігійних правил. Та й учасники таких дійств поводяться не найкращим чином: «стріляють» шампанським, голосно кричать, смітять.

Коли позаторік ця проблема виникла, нас просили почекати до кінця весільного сезону, бо ж гроші з людей зібрали наперед. Наступного року готувалися до 600-річчя Чернівців. Почався ремонт вул. Кобилянської та Палацу урочистих подій. Нас знову попросили з розумінням поставитися до ситуації. А вже цього року історія повторюється: почекайте до кінця жовтня, гроші за весілля вже зібрали…

Крім весіль, у храмі чомусь надумали проводити ще й концерти джазових колективів. Ви можете уявити, щоби в соборі чи в синагозі грали труби й барабани?… Намагаємося з цим боротися.

– Історія про священика, який повісився просто у церкві – правда чи видумка?

– Обидва мої прадіди були учасниками комітету зі збирання коштів на церкву, тому її історію знаю добре. Священик-самоубивця – ніщо інше як вигадка радянських чиновників для того, щоби церква не працювала. Доказом цього є ще й те, що троє з чотирьох настоятелів церкви поховані за всіма канонами на Буковині, а один – на польській землі. Сьогодні на Буковині теж лише один священик нашої віри. Немає навіть дяка і паламаря. Зате потрохи зібрали дитячий церковний хор.

– Тобто, община збільшується?

– Кажуть, у вірменів дуже густа кров (сміється). Тому відповім так: навіть той, хто має її малу краплину – в душі вірменин.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Це цікаво:

Серед відомих людей у світі мистецтва чимало вихідців з Вірменії, наприклад співачка Шер та французький шансоньє Шарль Азнавур. Останній від 5 травня 2009 року є послом Вірменії у Швейцарії та постійним представником Вірменії в ООН.

Запис Навіть у жилах Емінеску тече вірменська кров спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зусиллями активістів етнічних громад він відкриється на вул. Кобилянської, 51-53, там де вже працює літературно-виставкове кафе «Каринтія». А відновлюватиме його будівлю ТОВ «Ренесанс» та всі етнічні громади. Працюймо ж на будівництві разом, як Чебурашка та крокодил Гєна, які зводили з друзями Дім Дружби!

Буковинський шлях до етно-ренесансу

Довкола «елегантної (за висловом нашого співвітчизника Карла Еміля Француза) вулиці Панської» щільно збіглися центри національно-культурного та духовного життя окремих етнічних груп. Ця невеличка, без звивин, вулиця завжди слугувала «магістраллю толерантності» для буковинців. Тож історичну місію, даруйте такий пафос, вбачаємо у прийнятті своєрідної «естафетної палички толерантності» задля подальшого торування власне буковинського шляху до етнічного Ренесансу.

Практичне втілення сучасної політики сусідства, відповідних ініціатив Ради Європи і міжнародного партнерства на базі Cпільної операційної програми «Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013» надає нашому союзу громадських організацій унікальну можливість долучитися до контактів між партнерами з обох боків кордону для відтворення, у відповідності до викликів ХХІ століття, історичної місії Буковини й Чернівців у міжетнічному та міжкультурному трансфері.

Як показує практика, дефіцит кваліфікованих фахівців у галузі міжкультурного спілкування, а, головне, відсутність у місті постійного «майданчика» для діалогу між представниками різних культур і національностей ускладнює діяльність етнічних громад. Адже підходи «народної дипломатії» набувають усе конкретнішого змісту, а це вимагає конкретних дій на місцевому рівні.

Саме тому ініційоване Асоціацією «Культурний ландшафт» створення Дому Національностей Буковини привернуло увагу широких кіл громадськості і викликало нову полеміку про подальший розвиток відносин між представниками різних культур і національностей.

Реалізація Програми з гармонізації міжетнічних і міжкультурних відносин «Магістраль толерантності» є чудовим засобом залучення етнічних громад до участі в розвитку єдиного полікультурного простору. Так ми прийшли до необхідності заснування в Чернівцях Дому Національностей Буковини.

Перший сеанс звукового кіно

Будівництвом Німецького дому, який зводився у 1908-1910 роках, керував Ервін Мюллер. Архітектор – Густав Фрич. Тож наступного літа відзначатимемо сторіччя будівлі. Сподіваюся, усім Домом Національностей Буковини.

Показово, що Німецький дім відвідували не тільки німці, тут проводилися різноманітні заходи представників інших націй і народностей краю. Зокрема, українські товариства «Жіноча громада», «Товариство православних русинок» і академічне товариство «Союз» у січні 1913 року святкували в ньому Маланку в музичному супроводі капели 41-го піхотного полку.

Святкові вечори, бали й концерти влаштовували перед Першою Світовою українські товариства «Православна академія», «Міщанський хор».

Неодноразово тут відзначалися Шевченківські роковини. У 20–30-ті роки в Чернівцях працювало 8 кінотеатрів, але перший сеанс звукового кіно відбувся 1931-го саме у приміщенні Німецького дому.

Після виселення німців у 1940 році будинок було пристосовано до потреб нової влади. Вже у січні 1941-го прийняте рішення «Про ремонт Чернівецької дитячої музичної школи», де йшлося про те, що «для переобладнання переданого дитячій музичній школі приміщення на вул. Кобилянської, 47 (колишній Німецький дім) необхідно терміново перевести приватних мешканців до інших приміщень та фінансувати ремонт у розмірі 20770 карбованців у межах капітального плану витрат І кварталу на мистецтво». Згодом ця установа стала функціонувати як кінотеатр «Україна».

Естафета триває

Німецький дім передасть своєрідну естафету своєму спадкоємцю – Дому Національностей на збереження багатонаціональних коренів міста та цивілізованих взаємин різних національних груп. Дії членів Асоціації підтримані і місцевою владою, і соціально відповідальним чернівецьким ТОВ «Ренесанс», яким керує Алла Литвиненко. На базі інвестиційного проекту цієї фірми й здійснюється реставрація будівлі колишнього Німецького дому.

У Домі Національностей відбуватимуться конференції, семінари, «круглі столи», фестивалі, концерти, виставки тощо. Водночас ДНБ стане місцем практичного виховання міжнаціональної толерантності, живого спілкування представників різних національностей, у ході якого й зникають негативні стереотипи та зміцнюються доброзичливі взаємини.

Методологічної та організаційної підтримки ДНБ очікує і від управлінь Чернівецької ОДА і Чернівецької міськради. Враховуючи чинні міжнародні Угоди з містами-побратимами Чернівців і партнерами Чернівецької області, ДНБ буде постійно підтримувати співробітництво з національно-культурними об’єднаннями інших держав.

Гармонія різнобарв’я

Координаційна рада Асоціації етнічних громад «Культурний ландшафт», до складу якої входять керівники всіх національно-культурних товариств, закликає до відкритої співпраці на таких засадах: не шукати «образу ворога», не сіяти міжетнічний розбрат і недовіру, а будувати систему обов’язкового взаємного поважного ставлення між усіма членами.

Буковина – край багатонаціональний. Це сформувало особливий характер місцевого населення та може служити прикладом для всієї України.

У ХХ столітті Україна двічі постраждала від воєн. І ми, пам’ятаючи про це, повинні спільно працювати на благо всіх національностей, що складають народ України, відкинувши все те, що заважає нам жити у мирі і злагоді. Це дозволить нацменшинам стати суб’єктами міжнародних відносин, презентувати інтереси своїх історичних батьківщин у країні, де вони мешкають.

В’ячеслав ІЛЬЮК, голова виконкому Асоціації етнічних громад

Запис Дім Національностей Буковини з’явиться у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– За даними управління освіти і науки ОДА, торік в області нараховувалося понад 300 іноземних студентів, яких приваблює відсутність міжнаціональних і расових застережень у нашому регіоні. Більшість з них здобувають освіту в БДМА і ЧНУ.

– У сфері загальної середньої освіти вивчаються 6 мов етнічних громад, з них українська, румунська і російська – мови дошкільного та шкільного навчання й виховання.

– Із 456 буковинських шкіл 358 – україномовні, 82 – румуномовні, 14 – змішані: 10 – з українською та румунською, 4 – з українською та російською мовами навчання, 1 єврейська з поглибленим вивченням івриту, 1 гімназія і 3 районні школи з вивченням польської мови і літератури.

– У Чернівцях працюють 4 недільні школи: єврейська, польська, німецька і вірменська, 42 дитсадки з румунською мовою навчання і виховання.

– Чим зумовлене створення «Культурного ландшафту»? Навіщо взагалі об’єднуватися нацменшинам?

– Події на етнополітичному просторі України свідчать: для вирішення нагальних національних проблем треба об’єднати представників етногруп: така організація стане ефективним інструментом народної дипломатії. У законах «Про національні меншини» і «Про об’єднання громадян» немає чіткого визначення поняття «національна меншина» і немає законодавчого визначення поняття «статус об’єднання нацменшин». Це утруднює самоорганізацію представників різних етногруп.

У Законі «Про об’єднання громадян» не закріплений статус об’єднання нацменшин та їхніх вищих представницьких органів. Законодавча база забезпечує дотримання прав меншин лише теоретично. Нацменшини наголошують: більшість проблем можна вирішити вже пропорційним представництвом в органах влади різних рівнів. Світовий досвід доводить: це оптимальна форма політичного життя нацменшин.

Аналізуючи діяльність у напрямку єднання нацменшин у Чернівецькій області, треба говорити, зокрема, про вектори компромісу – готовність певної нацменшини до відкритої співпраці з іншими.

– Чи були раніше спроби об’єднання нацменшин на Буковині? Як виникла ідея створення «Культурного ландшафту»?

– На жаль, донедавна у нас жодна національна меншина не бралася до самоорганізації. У вересні 2008-го, під час святкування 600-ліття Чернівців, представники Російської общини Буковини, Центру корейської культури, Обласного товариства вірменської культури «Аревік», благодійного фонду «Захарецький гарчик» і Чернівецького культурно-просвітницького товариства білорусів підписали протокол намірів про узгодження дій нацменшин. Згодом до нас долучилося Товариство молдовської культури. Це рішення і дії Єврокомісії підштовхнули до створення чернівецького обласного союзу громадських організацій «Асоціація етнічних громад «Культурний ландшафт», який об’єднав етнічні громади Буковини.

– Головним принципом роботи організації проголошено народну дипломатію. Що передбачає така форма співпраці?

– Епоха глобалізації формує не лише нові комунікації. Змінюються всі види міжнародних відносин: від торгівлі до етнозв’язків. Наша організація – невід’ємна частина громадянського суспільства, своєрідний «оператор зв’язку» між співвітчизниками. Народна дипломатія стає чинником системи міжнародних відносин. Враховуючи інтелектуальний, духовний, культурний, демографічний ресурси як компоненти розвитку громадянського суспільства, вона сприятиме інтеграції Буковини в систему сучасних світогосподарських зв’язків.

Дуже важливо, щоб наша організація стала повноцінним партнером і для державних структур. Тому для нас знаковою є підтримка Чернівецької ОДА. Першим кроком співробітництва Асоціації з Чернівецькою ОДА стала організація Культурно-освітнього центру національностей Буковини.

Історична необхідність заснування Дому національностей у Чернівцях зумовлена багатонаціональним забарвленням нашого міста, яке для його жителів понад 600 років залишається уособленням «спільного дому». Разом з цим у кожного городянина є спільна «національність» – чернівчанин. Ще віддавна в місті мирно сусідили церкви, синагоги, кірхи і костьоли, а також 6 народних будинків: Український народний дім, Німецький дім, Польський народний дім, Єврейський народний дім, Румунський народний дім і Русько-православний народний дім.

– Тобто, йдеться про координацію дій, але вже на вищому рівні?

– Європейське суспільство стало мультикультурним, мультиетнічним і мультинаціональним, тож проблема об’єднання народів, підтримки діалогу між представниками різних культур і національностей – особливо актуальна. Асоціація «Культурний ландшафт» і ТОВ «Ренесанс» зібрали представників нацменшин, культурно-національних товариств, правозахисних організацій, навчальних закладів і громадськості Буковини для завершення формування єдиного етнокультурного простору. Учасники обговорили проект Програми «Магістраль толерантності» з гармонізації міжетнічних і міжкультурних відносин на 2010 – 2014 роки, прийняли спільну Декларацію про співпрацю національно-культурних товариств і презентували спільний проект створення Дому Національностей в Чернівцях.

Звичайно, не всі етнічні організації краю братимуть участь у Програмі. Але ми й надалі доводитимемо доцільність такого єднання. Ми відкриті для всіх, кому близькі наші ідеї. Декларацію подано на розгляд депутатів чернівецьких міської та обласної рад із пропозицією обговорити та прийняти запропоновані нами проекти.

– Які основні засади Декларації?

– Ми закликаємо до міжнародного культурного співробітництва на принципах «народної дипломатії» з визнанням права на збереження й розвиток культури кожного народу й етносу, дотримання міжнародних договорів, розвитку міжнародного співробітництва в науці і культурі, поширення культурної спадщини. Все це дозволить нацменшинам стати суб’єктами міжнародних відносин, презентувати інтереси держави, в якій вони проживають.

– Чи набуло популярності єднання національно-культурних товариств на теренах Західної України після створення Асоціації? Чи може вона стати початком об’єднання націй в Україні та закінченням міжнаціональних конфліктів?

– Ініціатива Асоціації «Культурний ландшафт» підхоплена на Рівненщині: керівництво аналогічної організації вже звернулося до нас із проханням поділитися досвідом. Коли в суспільстві немає суспільно-політичного діалогу, виникає ворожість, яка переростає у конфлікти. Діалог між етнокультурними спільнотами сприяє уникнути політизації міжкультурних відносин. Якщо взаєморозуміння між культурами переважає в освіті, пресі, мистецтві, у бізнесі, – це призводить до мінімалізації ролі влади в регулюванні стосунків між етнокультурними спільнотами.

– Які ваші найближчі плани?

– Хочемо запросити зарубіжних дипломатів на Буковину, аби вони познайомилися з інвестиційними можливостями краю, прикладами міжнаціональної толерантності та взаємодопомоги. Надзвичайні і Повноважні Посли Канади – Даніель Карон, Молдови – Ніколає Гумений і радник посольства РФ в Україні Всеволод Лоскутов підтвердили зацікавленість у співпраці з Асоціацією. Маємо також попередні домовленості з послом Азербайджану Талятом Мусаібом оглу Алієвим і послом Південної Кореї Пак Ро-Бйоком.

Для молодого покоління готуємо короткий довідник – путівник світовою культурою. Він дає загальне уявлення про 384 культури Світу від найдавніших часів. Плануємо випустити 100 комплектів CD. На них буде записано музичні шедеври світу з пізнавальними подорожами до епох, які дали людству яскраві зразки втілення почуттів і явищ. Для обкладинок використовуватимуться малюнки юних художників з Чернівецької художньої школи ім. М. Івасюка та Київської дитячої художньої школи №1.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Від Культури Миру – до Світу культур! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Попередньо відбулося обговорення документів, які подані на розгляд обласної та міської рад.
Учасники зібрання проголосили гаслом своєї діяльності КУЛЬТУРУ МИРУ. До її втілення запрошуються всі етнічні громади, в тому числі українці.

Як пояснив В’ячеслав ІЛЬЮК, голова виконкому Асоціації «Культурний ландшафт» і член вищої ради Всеукраїнського об’єднання «Співдружність», під культурою миру розуміється світ без насильства й агресії. «А стати таким він зможе лише тоді, коли люди навчаться слухати й чути одне одного, визнаючи за опонентом право на свою, відмінну від їхньої власної, точки зору. Культура миру – це культура розв’язання конфліктів, спрямована на перехід від логіки сили й страху до етики ненасильства, до логіки розуму і взаємної поваги, це толерантність, взаєморозуміння й довіра. Зрештою, тільки на цьому має будуватися майбутнє людства: від культури миру через діалог культур до світу культур», – наголосив він.

Для реалізації цих завдань етнічні громади і об’єдналися. В недалекому майбутньому вони планують заснувати позашкільний навчальний заклад «Культурно-освітній центр національних меншин» і Чернівецький Дім Національностей на базі інвестиційного проекту ТОВ «Ренесанс» з реконструкції будинку на вул. Кобилянська, 51-53. Там прийматимуть культурних, громадських діячів і дипломатів.

Запис Буковина вже має «Культурний ландшафт» і матиме Дім національностей спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Франца Федоровича

депутата Чернівецької обласної ради (фракція Партії Регіонів)

З березня цього року в інтернет-виданні «Реальна політика» (http://rpl.net.ua/) з’явилось повідомлення провокативного змісту під назвою «Закарпатські регіонали бунтують проти розігрування «етнічної карти»».

Згодом це повідомлення було передруковано на окремих сайтах Буковини.

Викликає подив, що жоден із журналістів цих видань не спробував зв’язатись зі мною з метою отримання коментарів, не кажучи вже про те, що сама назва матеріалу мала б викликати сумнів щодо правдивості викладеного. Адже, як на мене, між Закарпаттям і Буковиною така ж різниця, як, скажімо, між Люксембургом і Ліхтенштейном.

У зв’язку із вище зазначеним змушений повідомити, що жодне слово у цій публікації не відповідає дійсності.

Ні для кого не є секретом, що упродовж багатьох років мене і народного депутата України Івана Попеску пов’язує тісна співпраця у питаннях транскордонного співробітництва, підтримки національно-культурних товариств в області, у тому числі румунських, створення на Буковині вільної економічної зони, ліквідації наслідків стихійного лиха та багатьох інших..

Вважаю, що напередодні можливих дострокових як парламентських, так і президентських виборів, хтось намагається внести розкол в партійні лави обласної організації Партії Регіонів, яка на відміну від багатьох інших представлених на Буковині політичних сил залишається згуртованою і потужною командою.

Викликає занепокоєння той факт, що інструментом для цього вибрано найбільш небезпечний фактор – етнічний.

Переконаний, що цього не слід робити, оскільки досвід багатьох країн, які пройшли горнила етнічних конфліктів, війн, повинен був би змусити доморощених «горе-політиків» думати над наслідками своїх вкрай небезпечних дій для суспільної злагоди у такому міжнаціональному регіоні, як Буковина.

Щиро вірю, що буковинська громада, яка завжди сповідувала зваженість, толерантність у національних питаннях, не поведеться на цю брудну провокацію тих, хто заради досягнення надуманої мети не вибирає засобів.

Сподіваюся буковинці, які підтримують цінності, що сповідує наша партійна організація, мої партійні колеги не звертатимуть уваги на подібні провокації, які, на превеликий жаль, у реаліях сьогодення можуть з’являтися і надалі.

Запис Заява Франца Федоровича спершу з'явиться на Медіа-Версії.

щодо забезпечення прав національних спільнот на Буковині

(Чернівецька обласна державна адміністрація)

Загальні відомості

В межах чинного законодавства України щодо національних меншин в області проводиться відповідна робота з метою створення належних умов для кожної етнічної спільноти щодо збереження, розвитку та примноження її національно-культурних традицій.

В Чернівецькій області проживають представники близько 80 національностей і народностей.

У національному складі населення Чернівецької області переважна більшість українці – 689,1 тис. осіб, або 75% від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 3,4%, а їх питома вага серед жителів області — на 4,2 відсоткового пункта.

Друге місце за чисельністю посідають
румуни – 114,6 тис. осіб, або 12,5%,
молдовани — 57,2 тис. осіб, або 7,3%,
росіян — 37,9 тис. осіб, або 4,1%,
поляки — 3,4 тис. осіб, або 0,4%,
білоруси — 1,5 тис. осіб, або 0,2%,
євреї — 1,4 тис. осіб, або 0,2%,
інші національності — 3,9 тис. осіб, або 0,4%.

На даний час діють двадцять два національно-культурні товариства та об’єднання національних громад.

З них румунських 13:
– Християнсько-демократичний Альянс румунів України (статус — всеукраїнський);
– Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація “Арон Пумнул” (статус — всеукраїнський);
– Румунська спільнота України (статус — всеукраїнський);
– Товариство румунської культури ім. М.Емінеску (статус — обласний);
– Обласне Товариство “Голгофа” румунського населення — жертв сталінських репресій; (статус — обласний);
– Культурно-спортивний клуб “Драгош-Воде” (статус — обласний);
– Медичне товариство “Ісідор Бодя” (статус — обласний);
– Ліга румунської молоді “Жунімя” (статус — обласний);
– Міжрайонне товариство молдовської культури Буковини (статус — обласний);
– Чернівецький обласний благодійний фонд культури “Дім румунської мови” (статус — обласний);
– “Ліга захисту прав людини” (статус — обласний);
– Міське Товариство “Голгофа” румунського населення — жертв сталінських репресій (статус — міський);
– Об’єднання румунських письменників (статус — міський).

У краї створено сприятливі, а головне — рівноцінні умови для національно-культурного відродження та розвитку всіх національних культур. В населених пунктах області, де компактно проживають румуни, поляки, німці, євреї, росіяни діють і створюються колективи народної творчості, формуються бібліотечні фонди з видань національними мовами.

Обласна влада в стосунках з представниками всіх етнічних спільнот, які проживають в краї, прагне позитивно вирішувати всі питання, які стосуються їхнього національно-культурного життя.

Впродовж тривалого часу обласна державна адміністрація організаційно та матеріально допомагає національним громадам у проведенні масових національно-культурних заходів, які вже стали спільним надбанням громади Буковини. Традиційними в області стали заходи за підтримки обласної державної адміністрації:
– літературно-мистецькі вечори, присвячені черговій річниці від дня народження та від дня смерті М.Емінеску (“Емінесчіана”);
– румунський фестиваль весни “Мерцішор”;
– заходи і поминальні панахиди за жертвами сталінських репресій, які проводяться за сприяння районних державних адміністрацій в Герцаївському, Глибоцькому, Новоселицькому, Сторожинецькому районах та у м. Чернівці;
– участь самодіяльних фольклорних колективів області у фольклорному фестивалі “Буковинські зустрічі”, який проводиться у Польщі, Румунії та Угорщині;
– традиційне румунське свято “Лімба ноастре чя ромине” (“Наша рідна румунська мова”);
– проведення традиційного щорічного румунського фестивалю різдвяних звичаїв та колядок “Флоріле далбе”.

Починаючи з 2000 року, в області започатковано проведення Міжнаціонального фольклорного фестивалю “Веселка Буковини”, в якому беруть участь художні самодіяльні колективи різних етнічних груп Чернівецької області. У 2007 році фестиваль набув статусу дитячого, завдяки чому юне покоління буковинців прилучається до кращих здобутків етнічної мистецької спадщини і виховується в дусі толерантності та взаємоповаги.

В області функціонує Програма підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки, затверджена рішенням сесії обласної ради, співвиконавцями якої є обласна державна адміністрація та національно-культурні товариства. Результатом реалізації даної програми є збереження та розвиток ідентичності, традицій, культурної спадщини, толерантності національних громад області.

Щодо забезпечення прав національних спільнот на навчання рідною мовою

На виконання Закону України „Про національні меншини в Україні”, Комплексних заходів щодо розвитку культур національних меншин в Чернівецькій області на період 2005-2010 рр., затверджених розпорядженням обласної державної адміністрації від 07.07.2004 р. № 325-р, Головне управління освіти і науки облдержадміністрації проводить відповідну роботу щодо здійснення контролю за реалізацією законодавства у галузі забезпечення освітніх потреб національних меншин, які проживають на Буковині, а також збереження та розвитку їх національних культур, обрядів і звичаїв.

У сфері загальної середньої освіти області вивчаються 4 мови національних меншин, з них 2 – румунська і російська – мови дошкільного, шкільного навчання та виховання.

Загальна мовна мережа шкіл і дошкілля враховує національний склад населення, його мовно-культурні потреби, традиції тощо. Загалом в області навчаються українською мовою 82,1% учнів, румунською – 17,4%, російською – 0,5%.

У 2008/2009 н.р. загальна кількість загальноосвітніх навчальних закладів в області становить 450 (в т.ч. 3 приватні заклади, 8 спецшкіл і спецшкіл-інтернатів, центр освіти молоді), в яких навчається понад 104 тис. учнів та вихованців.

За мовною мережею:

356 – з українською мовою навчання;
77 – з румунською мовною навчання;
1 – з російською мовою навчання;
16 – змішаних, з них:
13 – з українською і румунською мовами навчання;
3 – з українською і російською мовами навчання.

П’ять ЗНЗ області з румунською мовою навчання та один змішаного типу працюють у режимі ліцеїв та гімназій:

Герцаївський районний ліцей імені Г.Асакі;
Карапчівський ліцей Глибоцького району імені М.Емінеску;
Боянська гімназія Новоселицького району імені І.Некульче;
Новоселицький районний ліцей (змішаного типу);
Красноїльська гімназія Сторожинецького району;
Чернівецька гімназія № 6 (колишня ЗОШ № 29).

Типові навчальні плани, відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти, передбачають вивчення державної і рідної мов та літератур, а також європейських мов. У системі освіти області врахована можливість вивчення історії, культури, звичаїв і традицій свого народу та рідного краю.

Навчаються румунською мовою та вивчають румунську мову, літературу, історію, культуру, звичаї, традиції румунів і молдаван понад 18 тис., поглиблено вивчають румунську словесність майже 400 учнів.

За рахунок варіативної складової робочих навчальних планів у ЗНЗ з румунською мовою викладання виділені додаткові години на вивчення румунської мови і літератури, історії рідного краю, історії румунського народу, літератури рідного краю тощо.

Будь-яка дискримінація за мовною ознакою відсутня. Всі зміни відбуваються на суто добровільних засадах. Батьківська громадськість, реагуючи на соціально-економічні зміни в українському суспільстві, віддає перевагу школам з українською мовою навчання, вимагає більш кваліфікованого її вивчення у школах з румунською і російською мовами викладання.

У Головному управлінні освіти і науки не зареєстровано жодного звернення батьків, письмового чи усного, щодо дискримінації їхніх дітей у загальноосвітніх навчальних закладах області за мовною ознакою.

Сформована мережа дошкільних навчальних закладів також зорієнтована першочергово на запити населення. Кількість ДНЗ і чисельність вихованців з українською і румунською мовами навчання протягом 2005-2008 років зросла. В області функціонують 48 ДНЗ з румунською та 14 ДНЗ з румунською та українською мовами навчання і виховання. При школах Герцаївського району організовано 17 груп дітей дошкільного віку для підготовки до навчання у 1 класі. Румуномовна група з 20 дітей функціонує при ДНЗ № 1 м. Чернівців.

Для поширення знань про національні меншини на виконання доручення голови обласної державної адміністрації розроблені та активно впроваджуються заходи з ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з культурою, історією та традиціями національних спільнот, які проживають у Чернівецькій області.

Кадри

У школах з румунською мовою навчання працюють понад 2 тис. педагогів (19% від загальної кількості вчителів області). З них мають вищу освіту – 1658 (78%; по області – 81%).

Високий фаховий рівень:
569 вчителів мають вищу категорію (26,8%);
121 (5,8%) – старший вчитель;
85 (3,9%) – вчителі-методисти;
3 – заслужені вчителі України.

Викладання румунської мови і літератури забезпечують 215 вчителів.

Педагогічні кадри для шкіл області з румунською мовою навчання готують ЧНУ ім. Ю.Федьковича, педагогічний коледж, ВНЗ Румунії та Республіки Молдова.

Головне управління освіти і науки ОДА спільно з ЧНУ ім. Ю.Федьковича вивчило потребу в педкадрах для румуномовних шкіл на 2006-2012 роки, питання про відкриття румуномовних міні-груп на окремих факультетах університету.

Починаючи з 2002/2003 н.р. МОНУ надано дозвіл на запровадження в університеті підготовку вчителів математики, фізики, хімії, біології, географії, історії, іноземних мов та інш. для ЗНЗ з румунською мовою навчання. За Правилами прийому такі міні-групи відкриваються у разі набору на відповідних факультетах до 10 та більше студентів румунського та молдовського походження.

На даний час у ЧНУ ім. Ю.Федьковича на філологічному факультеті навчаються: на відділенні румунської мови і літератури 115 студентів, на відділенні української мови і літератури для шкіл з румунською мовою викладання – 105, на математичному факультеті – румуномовна група з 10 студентів. У педколеджі ЧНУ ім. Ю.Федьковича на відділенні початкових класів для румуномовних шкіл навчаються 92 студенти.

За останні 5 років педагогічні колективи шкіл з румунською мовою викладання поповнили понад 130 випускників університету, молодих фахівців української словесності.

Конкурсний відбір кандидатів на навчання у ВНЗ Румунії та Р.Молдова із числа випускників області – громадян України румунського і молдовського походження – проводиться щорічно. За останні 5 років через конкурсний відбір управління вступили на різні ступені і форми навчання в Румунії 324 кандидати: 87 – у 2004/2005 н.р.; 73 – у 2005/2006; 69 – у 2006/2007; 56 – у 2007/2008; 39 – у 2008/2009 та 55 – до ВНЗ Р.Молдова, відповідно 13, 21, 10, 6, 5.

Питання формування сучасної культури міжетнічних взаємин постійно знаходиться в полі зору методичної служби обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Воно відображається у змісті навчальних планів ЗНЗ, лекцій на курсах перепідготовки усіх категорій педагогічних кадрів, методичних рекомендаціях, конференціях, семінарах, нарадах тощо.

При ОІППО створені творчі групи з розробки підручників та посібників для шкіл з румунською мовою викладання. В 2006-2008 роках у ПВКФ „Технодрук” (м. Чернівці) вийшли з друку підручники і зошити з румунської мови, літератури (румунської і зарубіжної) для 5 класу, хрестоматійні тексти з літератури для 7, 8, 9, 10, 11 класів, навчальні посібники з румунської мови, румунської та зарубіжної літератур „На допомогу вчителю” для 5 класу ЗНЗ України з румунською мовою навчання. У видавничому домі „Букрек” (м. Чернівці) видані програми з румунської мови та літератури (румунської і зарубіжної) для 5-12 класів.

Методистом історії та правознавства ОІППО Федораком В.Ф. та заступником директора Вижницької гімназії Черкач Н.І. видані підручник “Історія рідного краю” для 7-11 класів (переклад якого румунською мовою здійснили вчителі Костичанської ЗОШ Новоселицького району Раца С.А., Каптар В.В.) та посібник “Оповідання з історії рідного краю”.

Вченою радою інституту затверджена програма курсу “Оповідання з історії румунського народу” (17 год.), підготовлену вчителями Йорданештської ЗОШ Глибоцького району Шапке Н.В. та Шапке Ф.А.

Питання полікультурності регіону відображені і в посібниках з літератури рідного краю та географії Чернівецької області, виданих у період 2000-2008 р.р.

Щорічно проводяться учнівські олімпіади з румунської мови і літератури. Учні шкіл з мовами національних меншин активно беруть участь у всіх олімпіадах з базових дисциплін, стають переможцями ІІІ етапу. Вони є учасниками і призерами IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад.

Учнівські колективи з шкіл національних меншин широко представлені в гуртках, клубах, об’єднаннях художньо-естетичного напрямку, зокрема хореографії, вокалу, хорового співу, бальних і класичних танців, театрального мистецтва.

Велику роль у розвитку та збереженню культурних надбань національних спільнот відіграє міжнародна співпраця, партнерські взаємини з народами-побратимами. Тому відповідні угоди про міжнародне співробітництво укладаються як на рівні органів управління освітою, так і навчальних закладів.

Питання розвитку та збереження національних культур, задоволення освітніх потреб національних спільнот, які проживають на території області, перебуває на постійному контролі в Головному управлінні освіти і науки облдержадміністрації.

Будівництво закладів освіти румуномовних районів протягом 2006-2008 років

Протягом 2006 року введено в дію: окремий корпус «А» Новоселицької гімназії (130 учнівських місць, кошторисна вартість-1100 тис. грн.) , школу-сад в с. Дубово (60 місць, кошторисна вартість 2191 тис. грн.) Сторожинецького р-н.

У 2007 році здано в експлуатацію ДНЗ в с. Нижні Синівці (50 місць кошт. варт. – 650 тис. грн.), спортивний зал школи с. Валя-Кузміна (кошт. варт. – 746 тис. грн.), реконструйовано колишні приміщення ТзОВ «Камянське» під класні кімнати Камянської ЗОШ (120 місць кошт. варт. – 300 тис. грн.) Глибоцького р-ну, завершено будівництво корпуса «Б» Новоселицької гімназії (кошт. варт. – 2886 тис. грн.).

Протягом 2008 року в експлуатацію були здані наступні обєкти: ДНЗ с. Панка (92 місця), ДНЗ с. Зруб-Комарівці (100 місць, кошт. варт. – 2499,6 тис. грн.) Сторожинецького р-н, ДНЗ с. Купка, НВК с. Петричанка (100 місць, кошт. варт. – 3528 тис. грн.) та збудовано спортзал в с. Тереблече Глибоцького району (кошт. варт. – 719 тис. грн.).

Протягом трьох останніх років було збудовано в експлуатацію 11 об’єктів освіти румуномовних районів на загальну суму 14619 тис. грн.

У 2009 році планується ввести в експлуатацію два навчальних заклади кошторисною вартістю 12981 тис. грн., а саме: школа-сад в с. Купка Глибоцького району (кошторисна вартість – 12200 тис. грн.), приміщення дошкільного навчального закладу в с. Лунка Герцаївського району (кошторисна вартість – 781 тис. грн.).

Підготовка закладів освіти румуномовних районів області до нового 2008/2009 н.р. та осінньо-зимового періоду 2008-2009 років

До 2008/2009 н.р. відремонтовано 133 школи (Герцаївський – 32; Глибоцький – 42; Новоселицький – 35; Сторожинецький – 24), 43 дошкільні навчальні заклади (Герцаївський – 13; Глибоцький – 22 ; Сторожинецький – 8), 18 позашкільних навчальних закладів (Герцаївський – 13; Глибоцький – 3; Новоселицький – 1; Сторожинецький – 1), 100 шкільних їдалень (Герцаївський – 28; Глибоцький – 63; Новоселицький 3; Сторожинецький – 6).

До опалювального сезону підготовлено 35 шкільних котелень (Герцаївський – 2; Глибоцький – 27; Новоселицький – 2; Сторожинецький – 4).

Протягом 2009 року газифіковано 9 котелень (Глибоцький – 3; Новоселицький – 2; Сторожинецький – 4).

Проведено ремонт 8025 м2 покрівель (Герцаївський – 1200; Глибоцький – 225; Новоселицький – 4800; Сторожинецький – 1770), 3797 м2 підлог (Герцаївський – 1600; Глибоцький – 277; Новоселицький – 1670; Сторожинецький – 250), 4630 м теплових мереж (Герцаївський – 150; Глибоцький – 2530; Новоселицький – 1330; Сторожинецький – 620), 3800 м каналізаційних (Герцаївський – 510; Глибоцький – 2450; Новоселицький – 620; Сторожинецький – 220), 1675 м водопровідних (Герцаївський – 250; Глибоцький – 305; Новоселицький – 860; Сторожинецький – 260), 636 м газових (Глибоцький – 96; Новоселицький – 540), 1900 м електричних мереж (Герцаївський – 1400; Глибоцький – 70; Новоселицький – 430).

Загалом по закладах освіти румуномовних районів у 2008 році виконано ремонтних робіт на суму понад 8 млн. 900 тис. грн.

Висвітлення життєдіяльності національних спільнот, що мешкають на території Чернівецької області, проблеми та перспективи мовлення для національних меншин

В Чернівецькій обласній телерадіокомпанії працює Творче об’єднання телерадіопрограм румунською мовою. На базі Чернівецького радіобудинку працює Головна редакція румунського мовлення Всесвітньої служби “Радіо Україна”, журналісти якої активно допомагають у підготовці теле- і радіопередач.

Обсяг передач румунською мовою Чернівецької обласної держтелерадіокомпанії складає: на радіо 25 відсотків від загального, на телебаченні – 20 відсотків від власного мовлення.

Телебачення

„Ноутець” – 15 хв. 2 рази на тиждень
„Одвічні цінності” – 30хв. 1 раз на місяць
„У нас на Буковині” – 30хв. 2 рази на місяць
„Світ рідного слова” – 30хв. 1 раз на місяць
„Вечірня студія” – 60 хв. 4 рази на місяць
„Перлина” – 30 хв. 2 рази на місяць
„Між минулим та майбутнім” – 30 хв. 2 рази на місяць
„Долі жіночі” – 30хв. 2 рази на місяць

Разом по телебаченню на місяць 9,5 годин.

Радіомовлення

„Панорама Буковини”- 20хв. 4 рази на місяць
„Діалог дня” – 20хв. 4 рази на місяць
„Завітайте до нас у четвер”- 20хв. 4 рази на місяць
„Недільна крамниця”- 30хв. 8 раз на місяць
„На нашій на своїй землі”- 20хв. 4 рази на місяць
„Молодіжна хвиля” – 20хв. 4 рази на місяць
„З джерел народних”- 20хв. 4 рази на місяць
„Новини”- 5хв. 20 раз на місяць

Разом по радіо на місяць 12,3 години.

Діяльність Творчого об’єднання теле- та радіопрограм румунською мовою у складі Чернівецької державної телерадіокомпанії є яскравим прикладом того, що у Чернівецькій області створено сприятливі, рівні можливості для забезпечення політичних, економічних, соціальних, національно-культурних потреб національних меншин відповідно до Конституції України та чинного законодавства.

Останнім часом поглибились зв’язки між Чернівецькою ОДТРК, місцевими каналами телебачення та радіомовлення Сучави, Регіональною студією телебачення м.Ясси та міською Телестудією м. Пятра-Нямц (Румунія).

Останні роки були сприятливими для налагодження співробітництва між сусідніми областями України та повітами Румунії в рамках Єврорегіону «Верхній Прут». Зокрема, журналісти радіомовлення та телебачення румунської редакції ЧОДТРК брали участь у робочих конференціях, організованих у Чернівцях та Сучаві в рамках проекту «Розвиток транскордонного співробітництва через фільм, книгу та рекламу» (березень 2008 р.), а також у міжнародному семінарі в рамках проекту «Громадський моніторинг розпорядчої діяльності місцевого самоврядування України, Республіки Молдова та Румунії щодо їх адаптації до вимог ЄС» (червень 2008 р.)

В ефірі Творчого об’єднання телерадіопрограм румунською мовою ЧОДТРК були передачі, інтерв’ю та репортажі з відкриття Клубу української книги у Сучаві та Клубу румунської книги в Чернівцях, телепередача про відкриття у Чернівецькому краєзнавчому музеї спільної з Сучавським музейним комплексом виставки «Культурна спадщина Буковини – наша спільна спадщина», яка фінансована «Програмою добросусідства Румунія-Україна 2004-2006».

В інформаційних випусках та тематичних телерадіопрограмах знайшли своє відображення Перший Буковинський інвестиційний міжнародний форум за участю представників ділових кіл і владних структур України, Австрії, Німеччини, Індонезії, Румунії. Зокрема, наголошувалось на актуальності і перспективах транскордонної співпраці між Чернівецькою областю та Сучавським і Ботошанським повітами Румунії (червень 2008 р.).

Питання подолання наслідків повені, що сталася наприкінці липня 2008 року на Західній Україні, були обговорені на позачерговому засіданні Ради Єврорегіону «Верхній Прут» за участю представників Чернівецької, Івано-Франківської областей України, Ботошанського та Сучавського повітів Румунії, а також прикордонних районів Молдови – віддзеркалювались і в телерадіопрограмах румунською мовою Чернівецької облдержтелерадіокомпанії.

Про роботу закладів культури з обслуговування етнічних громад області

З метою взаємозбагачення культур етнічних громад та оптимального співвідношення інтересів титульної нації і національних меншин, їх вільного етнокультурного розвитку в 75 населених пунктах Герцаївського, Глибоцького, Новоселицького, Сторожинецького районів та м.Чернівці, де компактно проживає румуномовне та польське населення, функціонує 80 масових бібліотек, 74 клубних заклади, 4 мистецьких школи, що обслуговують етнічні громади.

Станом на 1 січня 2009 року 286129 екземплярів друкованих видань румунською, польською та іншими мовами зосереджено в секторі літератури іноземними мовами обласної універсальної наукової бібліотеки ім.М.Івасюка.

Бібліотечний фонд літератури мовами національних меншин, де компактно проживає румуномовне та польське населення, складає 286 тис.129 примірників, з них: румунською мовою – 50 тис. 545 примірників; молдавською мовою – 240 тис. 627 примірників; польською мовою – 3 тис. 335 примірників. Бібліотечною книгою охоплено 53974 читачів. Книговидача на мовах етногромад становить 440059 примірників.

Книгозбірні області отримують 9 назв і 146 комплектів періодичних видань мовами національних меншин, в т.ч. «Зоріле Буковиней» -55, «Конкордія» – 12, «Лучаферул» -25 «Рекрація маре»-25 комплектів.

При проведенні бібліотечних заходів, обслуговування, виставкової роботи враховується аспект двомовності.

У 2008 році бібліотеки області орнанізували акції до відзначення 158-ї річниці від дня народження М.Емінеску, 220-ї річниці від дня народження Г.Асакі, 155-ї річниці румунської музики Чіпріано Порумбеску.

В обласній універсальній науковій бібліотеці ім.М.Івасюка проведено науково-практичну конференцію «Феномен румунськохї літератури на Буковині» за участю консула Румунії на Буковині, письменників, редакторів видань Сучавського, Ботушанського, Яського повітів Румунії. До 600-річчя м.Чернівці бібліотека Сучавського повіту організувала пересувну книжкову виставку в обласній бібліотеці. В рамках цієї виставки було проведено презентацію нової літератури, поетичні діалоги, літературні зустрічі з поетесою Д.Урікару, радником Прем`єр Міністра Румунії, директорм Сучавської бібліотеки, поетом В.Терицану, учнями румунської гімназії №6.

Бібліотеки області щорічно випускають експрес-довідки, бібліографічні посібники: «Видатні діячі Герцаївського району», «Сузір`я талантів Сторожинецького району», «Збереження і відродження традицій рідного краю» (Новоселицький р-н).

Розпорядженнням обласної державної адміністрації від 31 березня 2008 року № 162-Р «Про проведення у Чернівецькій області регіонального етапу Фестивалю мистецтв України» затверджено заходи з підготовки та проведення у Чернівецькій області регіонального етапу Фестивалю мистецтв України, започатковано проведення та затверджено Концепцію обласної культурно-мистецької акції «В океані рідного народу відкривай духовні острови» та вишивання рушника народної єдності «Буковинський оберіг». В рамках цих заходів при закладах культури створено кімнати національного відродження, де проводяться Дні румунської культури, тижні польської, молдавсько-румунської літератури, презентації книг, зустрічі з митцями краю, літературні альманахи, літературні читання, літературні вечори, вечорниці.

Орієнтирами у популяризації духовності, творенні національних культурних цінностей, гідних нашій сучасності, можна назвати культурно-мистецькі заходи за участю представників етнічних громад: театралізоване свято «Серцю мила й дорога – Глибока наша чарівна» (Глибоцький р-н), свято єднання «Щоб цвіли герцаївські сади, щоб жили гуртом, не поодинці, на землі щасливі буковинці» у світлиці «Каса маре» (Герцаївський р-н), вшанування українського рушника «Обереги на краях рушника» (Сторожинецький р-н), народне гуляння «Маршинецький дивограй» (Новоселицький р-н), родинні посиденьки «Традиції буковинської родини» м.Чернівці.

Клубні заклади були ініціаторами проведення заходів, які є неоціненним багатством культури всіх етносів, національних меншин, що здавна населяють Буковину. Співпрацюючи з національно-культурологічними товариствами працівники клубних закладів провели ІІ обласний міжнаціональний дитячий фольклорний фестиваль «Веселка Буковини» в м.Чернівці, традиційні фестивалі румунського фольклору «Мерцішор» в Глибоцькому, Новоселицькому, Герцаївському районах та м.Чернівці, національні свята «Лімба ноастре ча ромине», «Флоріле далбе», літературно-мистецькі вечори на вшанування пам’яті Г.Асакі, М.Емінеску, Р.Ауслендер, П.Целана, А.Хиджеу, І.Друце, національні ігри та розваги, свята народного календаря, народні гуляння, мистецькі акції родинно-побутової культури того чи іншого етносу.

З метою підтримки, розвитку та збереження скарбів національно-культурної спадщини, звичаїв та побуту етнічних груп буковинського краю в 2008 році засновано щорічний Міжнародний фестиваль національних культур «Букова віть». Фестиваль має продемонструвати самобутню культуру етнічних груп, що населяють Буковину, розмаїття національних костюмів, ужиткового та декоративно-прикладного мистецтва, засвідчити гармонійне співіснування представників різних етнічних груп, вільного етнокультурного розвитку.

В області працює 595 аматорських колективи національних меншин, в яких займається понад 9 тис.учасників. При національно-культуриних товариствах діють: румунському – хоровий колектив «Драгош воде», оркестри румунської музики «Мерцішор», «Мугурел», «Плай»; польському – фольклорний гурт «Ехо Пруту», хореографічний колектив «Квіти Буковини», музичний колектив «Кольори Буковини»; австро-німецькому – ансамбль народної пісні «Кляйнер-Фенікс»; єврейському – два оркестри єврейської музики; корейському – фольклорний аматорський колектив «Сальмонурі».

При клубних закладах області працює 3161 клубних формувань (39780 учасників), з них 2776 аматорських колективів, 331 любительських об`єднань та клубів за інтересами. Найбільш відомі:
румунські
– народні ансамблі танцю «Ізвораш» Глибоцького Районного будинку творчості та дозвілля, «Мерцішор» Будинку культури с.Волока Глибоцького р-ну, «Алунелул» Будинку народної творчості та дозвілля с.Горбово Герцаївського р-ну, «Плаю Херцей» районного Будинку культури м.Герци, «Валя Прутулуй», народний аматорський театр «Міоріца»» Будинку народної творчості та дозвілля с.Горбово Герцаївського р-ну, «Трандафір» Будинку культури с.Волока, народний аматорський фольклорний колектив «Датіна» Будинку культури с.Опришени Глибоцького р-ну, «Мерцішор» клубу мікрорайону «Красногорівка» м.Чернівці, фольклорний колектив «Ізвораш» Будинку культури с.Ропча Сторожинецького р-ну;
польські колективи
– народний аматорський фольклорний колектив «В’янечек» Будинку культури с.Нижні Петрівці, фольклорний аматорський колектив «Долинянка» Будинку культури с.Долиняни Сторожинецького р-ну.
Вищеназвані колективи постійно беруть участь у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних, районних конкурсах та фестивалях.

З метою розвитку та збереження національно-культурної спадщини етнічних груп в Новоселицькому районі створено міжрайонне товариство молдавської культури Буковини, яке об`єднує 1200 чоловік, в населених пунктах Аршиця та Панка Сторожинецького району відкрито польські народні Доми, перепрофільовано Сторожинецький районний Будинок культури в районний Будинок національних культур.

В 2008 році 2 аматорських колективи із румуномовних сіл області отримали звання «народний»: фольклорні колективи «Царанкуца» Будинку культури с.Сучевени та «Калинонька» Будинку культури с.Черепківка Глибоцького району.

73 аматорських колективи області в т.ч. представники національних меншин, з успіхом представляли своє мистецтво на Міжнародних, Всеукраїнських фестивалях та конкурсах. 24 аматорських колективи презентували своє мистецтво за кордоном.

Про видання книг румунською мовою впродовж 2007-2008 років

Упродовж 2007-2008 років видавництва області видали 45 назв книг румунською мовою загальним тиражем 106,8 тис.примірників, з яких 28 видань – підручники для загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання, видані у видавництві «Букрек» та Чернівецькій редакції румунської літератури Державного підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ».

17 видань румунською мовою – це прозові та поетичні твори письменників Буковини.

В рамках «Комплексної Програми розвитку інформаційної та видавничої галузей Чернівецької області на 2005-2010 роки» у 2007 році надано фінансову підтримку для 4-х видань румунською мовою, а саме: «У колисці жайворонків» (автор Сільвія Каба-Гівіряк), «Прикиндел»(«Малюк», автор Серафима Криган), «Молоді паруси» – збірник творів учасників фестивалю поезії «Іліє Мотреску», Аркадій Опаіц «Один і множина». За державною програмою «Українська книга» у видавництві «Золоті литаври» видано «Українсько-румунський словник» тиражем 5 тис.примірників (автор Лілія Ботлунг), а у видавництві «Етнос» – третю книгу «Зоряний дощ» – прозові твори українських письменників для дітей і юнацтва українською мовою та в перекладі румунською відомого буковинського письменника Мірчі Лютика. Чернівецька редакція румунської літератури Державного підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» видала «Українсько-румунський розмовник» (автор К.Джука).

У 2008 році в рамках обласної програми підтримки книговидання частково профінансовано випуск 2-х книг на суму 15 тис.гривень, зокрема: роман Олеся Гончара «Твоя зоря» румунською мовою, переклад з української здійснив відомий буковинський письменник і журналіст Григорій Криган та Мірчі Лютика «Березневий сніг», яка незабаром побачить світ у видавництві «Місто».

Крім того, у 2008 році у видавництві «Букрек» видано книги Серафими Криган «Казки для дітей» в 2-х частинах та «Легенди, гумор», а у видавництві «Александру чел Бун» – книги Олександріни Чернової і Іллі Лучака «Вибрані твори румунських та зарубіжних письменників» та фотоальбом «Чернівці 1408-2008» (обидві книги друкувались у Румунії).

В рамках культурного співробітництва між прикордонними областями, зокрема між видавництвами «Букрек» (м.Чернівці) і «Лідана»(м.Сучава), у 2007 році в Чернівцях (вул.Шолом-Алейхема,5) відкрито книжковий клуб румунської літератури.

Запис Румунський аспект в Чернівецькій області спершу з'явиться на Медіа-Версії.