Отримання великих грошових переказів з-за кордону може впливати на вирішення соціальних органів про нарахування субсидії на житлово-комунальні послуги. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Міністерства соціальної політики.

Отримання переказів з-за кордону, розмір яких перевищує 50 тисяч гривень може трактуватися органами соціального захисту населення як дохід і буде враховуватися при розрахунку розміру субсидії.

Також на рішення щодо розрахунку субсидії буде впливати виграш в лотерею суми, що перевищує 50 тисяч гривень.

У той же час, в Мінсоцполітики зазначили, що на рішення про отримання субсидії або її розмір не впливають доходи від нарахованих банківських депозитів, відсотки від них і кешбек від банківських установ.

Запис Великі депозити та грошові перекази з-за кордону можуть бути причиною відмови в субсидії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До редакції звернулася наша читачка пані Ніна. Усе життя по копійчині ця жінка складала гроші на старість. Віднесла їх, зрештою, на депозит в один з найбільших українських банків і жила на проценти. Коли ж виникла потреба зробити вдома такий-сякий ремонт, вирішила розділити свій депозит на два. Один залишити недоторканим, а з другого, меншого, знімати за потреби гроші.

Менеджер банку, для якої, за словами пані Ніни, то був перший робочий день, довго не могла впоратися з арифметичною операцією (поділити вклад на два – і щоби сума зійшлася), зрештою начебто оформила документи і відправила клієнтку до каси. У касі начебто провели операцію розділення вкладів з документами і дали клієнтці папери на підпис. Не вчитуючись, жінка підписалася. І лише через місяць, коли з’ясувала, що нараховані відсотки на депозит – значно менші, ніж мали би бути, пані Ніна прочитала, що ж підписала.

Виявилося, що два нові вклади після розділення стали… на 15 тисяч гривень менші, ніж були тоді, коли це був один депозит! Де ж поділася різниця?

Пані Ніна стверджує, що коштів не отримувала. Адже вся операція здійснювалася тільки  безготівково. Під час зустрічі з керівником відділення довести свою правоту вона не змогла. Від хвилювання жінка спочатку й не пригадала, в якій саме касі обслуговувалася, а касирка, яку викликали для з’ясування ситуації, наполягала, що клієнтка таки отримала гроші. Лише згодом пані Ніна пригадала, що начебто її обслуговувала інша касирка з іншої каси. Та це твердження керівник відділення до уваги вже не взяв.

Редакція отримала офіційний коментар від прес-служби відповідного банку: «На даний момент офіційних звернень на адресу …Банку від клієнта … Ніна … подано не було. Однак, після візиту клієнта у відділення «Головне» в місті Чернівці з претензіями керівнику відділення, було розпочато внутрішнє службове розслідування. Попередньо виявлено, що клієнт отримав на руки різницю між прихідною та розхідною операціями. Підтвердженням даного факту служать документи, підписані клієнтом та аудіо-запис всього процесу обслуговування менеджером у відділенні.

За результатами службового розслідування та в разі офіційного звернення клієнта, йому буде надана офіційна відповідь. У разі виникнення юридичних питань – …Банк готовий надати всі необхідні документи, матеріали та результати розслідування органам правопорядку та прокуратури».

Візит нашого кореспондента до вказаного відділення банку був не надто результативним. Керівник відділення пояснив, що спілкуватися про цю справу будь з ким, крім клієнта, не має права – банківська таємниця, мовляв. Навіть якщо клієнт не заперечує. Про те, чому клієнтці не довели до відома, що її візити не вважаються «офіційним зверненням», розповів, що першим етапом з’ясування ситуації є внутрішнє розслідування, і для цього не важливо, чи є офіційне звернення, чи ні. Якщо в результаті цього розслідування не буде досягнуте порозуміння – тоді спілкування перейде в офіційну площину. До того ж, вести відеозапис проведення операцій не є обов’язком банку, а аудіозапис, який таки ведеться, вони нададуть тільки клієнтові і тільки тому, що йдуть йому назустріч. Журналістку запевнили також, що можливість махінації з боку працівників банку майже виключена: вони періодично проходять через «детектор брехні», а відповідальність за порушення така, що «вовчий квиток» порушник отримує на все подальше професійне життя.

Наразі маємо слово клієнта проти слова банку. Клієнтка каже, що офіційного звернення у відділенні у неї так і не прийняли – сказали слати поштою на центральний офіс у Дніпрі. А на продемонстрованому аудіозаписі вона не визнала свого голосу. Тож тепер вона скористалася своїм правом звернутися до правоохоронних органів. Разом з нашими читачами чекаємо на розслідування.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

P.S. Редакція вважає за потрібне нагадати, що на початку 2000-их років «Версії» неодноразово писали про цей банк і, зокрема, про доведену пізніше махінацію з боку його працівників щодо кредиту на купівлю комп’ютера у розстрочку, який узяв тодішній працівник газети.  Хлопець розрахувався,  а через кілька місяців після того його  звинуватили у зворотному  – у боргові. Тільки віртуозне знання банківської системи працівниці «Версій», яка за першим фахом спеціалізувалася саме по банках, врятувало нашого потерпілого…      

Запис Банк vs клієнт: чи є шанс у клієнта довести свою правоту? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

або Про те, як банки видають вклади «порційно»

Неповернення депозиту чи виплата вкладу частинами в межах ліміту, на жаль, все більше поширюються в Україні. Причому, йдеться не про дострокову видачу депозиту, а про вчасне зняття коштів, згідно з договором. Працівники проблемних банків посилаються на фінансову кризу. Та вкладникам від цього не легше. Їм доводиться долати бюрократичні перешкоди, писати листи до вищих інстанцій, зрештою, судитися. І, як стверджують у НБУ, останній варіант – єдина можливість повернути свої заощадження. До такої пастки потрапляють не лише пересічні громадяни, а й досвідчені банкіри.

Банківський працівник Олег уже місяць намагається забрати свій вклад.

– Півроку тому вирішив покласти гроші на депозит до Чернівецького від­ділення банку «Фінансова ініціатива», – розповідає п. Олег. – Коли закінчився термін, банк, згідно з договором, пере­рахував мої кошти на картковий раху­нок. Але, як виявилося, зняти всю суму одразу я не можу: банк установив ліміт видачі. Через банкомат можна зняти не більше тисячі гривень, до того ж він не щодня працює. Якщо ж знімати через інший банк, доведеться сплачувати комісію одразу двом банкам. З каси ви­дають лише 3 тисячі на день. Через це мені доводиться щодня спізнюватися на роботу і вистоювати від 9-ої ранку чергу до каси. Таким чином свій депозит зможу повернути не скоро. А якщо мені термі­ново потрібна вся сума? Жодних лімітів з видачі коштів у договорі не передбачено. На мої скарги у банку відповіли: нічим не можемо зарадити, це вказівка началь­ства з головної контори в Києві.

– Свого часу «клюнув» на високу депозитну ставку – 28% річних у гривні, тож тепер попереджаю людей: не ведіть­ся на фінансові «мишоловки»! – додає чоловік.

У Нацбанку стверджують, що через складну фінансову ситуацію проблеми з поверненням депозитів існують нині у багатьох банках.

– До нас щодня надходять скарги від громадян на те, що той чи інший банк не повертає їм вклади або ж видає їх частинами в межах ліміту, – коментують працівники Національного банку України в Чернівецькій області. – Нормативно- правові документи НБУ на сьогоднішній день передбачають обмеження в ви­дачі готівкових коштів у гривнях у сумі 150000 гривень в день, а видачі в інозем­ній валюті в перерахунку на гривні в сумі 15000 гривень. Інших обмежень немає. Банки самі йдуть на такий крок через низьку ліквідність. Але, на мою думку, він є неправильним, адже збільшує недовіру громадян до цього банку – і таким чином фінансова установа втрачає клієнтів, а це ще більше погіршує її становище. Як же в цій ситуації вкладникам повернути свої гроші? Якщо банк не виконує умови укладеного з клієнтом договору депозиту і клієнт вважає, що його права та інтер­еси порушені, то, за законодавством України, він має право звернутися за захистом до суду.

Щоправда, як стверджують деякі юристи, в цьому випадку вкладнику слід готуватися до тривалої тяжби: в найкращому випадку вона затягнеться на 2-3 місяці, в гіршому – на роки. Тож більшість клієнтів вирішує: краще за цей термін «по крихтах» повибирати свої заощадження, аніж псувати собі нерви, бігаючи судами. І банки про це знають і цим користуються.

Ось таке замкнуте бюрократичне коло, панове!

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Хочеш повернути депозит? Іди до суду! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Конференція громадськості з питань захисту прав споживачів фінансових послуг відбулася цими днями у Чернівцях.

– В Україні діють близько 50 великих колекторських компаній, – розповідає Федір ОЛЕКСЮК, голова Асоціації антиколекторів і правозахисників України «Ваша Надія». І колектори працюють поза правовим полем, адже банки передають інформацію своїх клієнтів третім особам. Колектори вже викупили біля 20% усіх кредитів за 3-5%. Через це за останні два роки бюджет України недоотримав 6 млрд. грн.

Законопроекти, які захистять споживача

За словами пана Олексюка, українська фінансова банківська сфера потребує системних змін. І фінансова криза 2008-2009 років показала надзвичайно багато проблем у цій сфері. Тому нещодавно створений Оргкомітет з підготовки та проведення «Першого Всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг» пропонує до розгляду Верховній Раді деякі законопроекти.

В Оргкомітет входять понад 30 громадських об’єднань всеукраїнського рівня, у тому числі й представники національного банку, представники USAID, представники світового банку, фінансових структур США, Канади, Чехії, Угорщини, Франції, Японії тощо.

При цьому орієнтувалися на найкращий закон Євросоюзу – болгарський.

• Національний банк має розробити типові кредитні договори, які будуть обов’язковими саме для споживчого кредитування.

• Вводиться поняття «величина споживчого кредитування». Якщо нині будь-який банк видає споживче кредитування у будь-якому розмірі, то законопроект передбачає створення департаменту та розроблення спеціального положення по споживчому кредитуванню, якщо споживчий кредит перевищує суму у 50 тис. грн.

• Якщо банк видає кредит під 0%, то він буде зобов’язаний вказати, хто саме платить ці відсотки. Адже нині багато випадків, коли банки обманюють споживачів.

У січні 2011 року видано 2,4 млрд. споживчих кредитів, у травні – 9 млрд., в липні – вже 11 млрд. Але повторюються ті самі механізми, що й до 2008 року – кредити без довідки про доходи, без перевірки фінансового стану споживача тощо.

Крім того, у ВР вже зареєстрований законопроект – аналог німецького закону про мораторій на нарахування відсотків пені, штрафних санкцій для особи, яка втратила джерело доходів. У Німеччині, наприклад, якщо у людини стається лихо, держава бере на себе не тільки соціальні виплати, але й кредит. На жаль, бюджет України таке не витримає. Тому цей проект передбачає, що фінансова установа зобов’язана надати мораторій до одного року людині, яка постраждала фінансово, не нараховувати їй пеню, санкції і відсотки.

Якщо ж фінансова установа не зможе виконати свої зобов’язання перед вкладниками, то Національний банк капіталізує цю установу. Її протягом 20 годин віддадуть фонду гарантування вкладів, який гарантує до 150 тис. виплат. І в першу чергу гроші отримають вкладники маленьких сум.

Фінансова грамотність громадян

– 2012 рік USAID (агентство США з міжнародного розвитку) оголосило роком фінансового навчання. Адже фінансова грамотність наших громадян досить низька, – зазначає пан Олексюк. – Тому ми рекомендуватимемо Міністерству освіти ввести факультатив фінансового навчання у школах і вузах.

За допомогою USAID невдовзі буде презентовано український «фейсбук» – соціальну мережу для підвищення фінансової грамотності та допомоги споживачам, куди ввійде так званий підручник фінансового навчання, фінансові ігри, поради щодо уникнення фінансових проблем, рейтинг і антирейтинг фінансових установ, громадських об’єднань, а також фінансовий калькулятор. За допомогою останнього людина вирахує самотужки, скільки їй доведеться платити, тобто реальну відсоткову ставку.

Банки – не винні?

За словами Богдана КОВЧА, начальника управління НБУ в Чернівецькій області, споживачі фінансових послуг, які прийшли в установу за кредитом, повинні розуміти, що банк видає не свої кошти, а видає залучені гроші, які й розміщає на певних умовах. Тому говорити, що в усьому винні банки, не можна.

– Якщо ми зараз говоритимемо, що банкам не треба повертати гроші, тоді треба прийняти й закон про неповернення вкладів населенню. Тобто, банк не отримуватиме кредитів – люди депозитів, – зазначив пан Ковч.

Заборгованість по загальновиданим кредитам на Буковині складає 4 млрд. 750 млн грн. З них – майже 40% – проблемні кредити. Серед цих проблемних кредитів – майже 700 млн. грн. – споживчі кредити. А це 25% депозитів усіх буковинців.

Запис 169 самогубств – через непогашені кредити спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чекайте МВФ…

Проблеми у банку почалися ще 2 роки тому, але вирішувати їх не поспішають ані Нацбанк, ані Кабінет міністрів. Тим часом люди сподіваються повернути хоча б частину власних заощаджень:

– Власний депозит не можу забрати з банку вже понад півроку, – розповідає п. Ігор. – Після закінчення терміну дії договору грошей мені не видали, сказали, що банк проблемний, працює тимчасова адміністрація. Запропопнували або продовжити договір під значно нижчі відсотки, або переказати кошти на картку. За відкриття рахунку, до речі, з клієнта «на рівному місці» стягують 5 гривень. Звичайно, щодня знімати з картки по 100 грн було незручно, але хоч якісь гроші. До того ж зняти їх, нехай з комісією, можна було і в банкоматах інших банків. А з 26 січня свої кревні можна отримати лише у касах та банкоматах «Родоводу». На все місто є лише 2 відділення і черги там «кілометрові». Стояти в них немає часу, бо ж на роботі не поясниш, де був. А що буде, коли мої гроші взагалі пропадуть?

– Я отримую мінімальну пенсію, якої, як ви самі розумієте, вистачає лише на хліб та молоко, – скаржиться пані Олена. – Дочка прислала з Італії трохи грошей, які я вклала у «Родовід». Аби отримати ті жалюгідні 150 грн, доводиться вставати вдосвіта, їхати з Південно-Кільцевої на інший кінець міста і вистоювати по кілька годин. Приміщення на Головній,11, маленьке, задуха, сварки, грошей на всіх у касі не вистачає, а в банкоматі їх немає взагалі. Та ще й щоразу стягують 2 гривні за отримання моїх же коштів! Такого неподобства немає в жодному банку! А на всі скарги від працівників чуєш одне: а що ми зробимо?

Офіційних коментарів працівники «Родоводу» не дають, але «не для преси» кажуть: «Нічим зарадити людям не можемо».

– Чого ми лише за день не вислуховуємо, – розповідають службовці банку. – Лають нас нецензурними словами, вважають крадіями. Занадто агресивні бабусі проклинають. А у чому ми винні? Самі живемо у «підвішеному стані»: якщо банк закриють, усі залишимося без роботи, а де її нині шукати?

Переважно у нас працює молодь, у всіх є сім’ї, діти, які теж хочуть їсти. Це ж не ми особисто привласнили чужі гроші і не ми запропонували цей порядок видачі коштів. Спочатку у Києві казали: «Почекайте до лютого, приїде МВФ і вирішить, чи давати гроші на оздоровлення банку, чи закривати його. Тепер кажуть: чекайте до 15 березня, коли закінчиться термін тимчасової адміністрації, тоді Кабмін та НБУ вирішать, що з вами робити: чи ліквідувати, як наполягає МВФ, чи залишити як є і продовжити тимчасову адміністрацію (мовляв, задля цього навіть у Верховній Раді закон відповідний ухвалили), чи об’єднувати вас з «Укрексімбанком». Люди питають у нас, що робити, але ми нічого не можемо порадити.

Історія проблеми

АТ «Родовід Банк» є правонаступником АКБ «Персональний комп’ютер», утвореного 17 липня 1990 року. Засновниками Банку були підприємства, які працювали у сфері мікроелектроніки. Рішення про зміну найменування банку ухвалене 2 липня 2004 року. Тоді ж змінилися власники фінустанови – Денис Горбуненко та Дмитро Єгоренко. Нині на них заведені численні кримінальні справи за розкрадання коштів у великих розмірах, фінансові махінації, «відмивання» грошей і незаконне вивезення капіталу за кордон.

2008-го у розпалі фінансової кризи уряд Юлії Тимошенко вирішив націоналізувати «Родовід» і перевести туди усі активи і зобов’язання ліквідованого «Укрпромбанку». Після кількох вливань державних коштів банк певний час працював нормально, а потім почалися фінансові проблеми, які тривають донині. Наприкінці січня «Родовід» взагалі перестав виплачувати кошти через банкомати, розрахуватися його платіжними картками у магазинах теж стало неможливим. 9 лютого на сайті банку з’явилося повідомлення, згідно з яким відновлені операції за платіжними картками в тих лімітах, що були чинними до 26 січня 2011 року, а для вкладників – у збільшених добових лімітах (150 грн на добу для зняття готівки та 1750 грн на добу за розрахунками в торговельній мережі).

Обслуговування карток здійснюється у касах та банкоматах АТ «Родовід банк» та в торгових точках, в яких встановлено POS-термінали «Родоводу».
Тим часом НБУ отримав право продовжити ще на півроку повноваження тимчасової адміністрації у «Родовід Банку». Для цього Верховна Рада внесла зміни до закону «Про банки і банківську діяльність», дозволивши НБУ продовжувати термін дії тимчасових адміністрацій в системотвірних банках на 18 місяців (зараз – максимум на 12 місяців).

Експерти не сумніваються, що НБУ залишить адміністрацію, поки Кабмін не визначить долю банку. На їхню думку, найдешевше для держави – ліквідувати банк, дати державний кредит Фонду гарантування внесків і виплатити кошти вкладникам

Ідею залишити адміністрацію підтримав заступник голови НБУ Володимир Кротюк, заявивши, що необхідність продовження роботи адміністрацій викликана великою кількістю судових справ щодо повернення активів і розриву збиткових та нікчемних договорів.

Мовою цифр

«Родовід Банк» потребує докапіталізації на суму 5,8 млрд грн.
На покриття збитків «Родовід Банку» вже спрямовано понад 8 млрд. грн, які не змогли відновити його платоспроможність.

Перевірки ГоловКРУ торік виявили фінансові порушення в банку на 22,6 млрд грн.

Зобов’язання банку перед фізособами за підсумками 2010 року становили 3,9 млрд. грн. Інакше кажучи, саме стільки банк заборгував за всіма депозитними договорами громадянам України.

«Свіжак» від НБУ

Останнє «віяння» влади: Національний банк України запропонував МВФ задіяти «Укрексімбанк» для порятунку «Родовід Банку». НБУ пропонує збільшити капітал держбанку і перевести до «Укрексімбанку» зобов’язання «Родоводу» перед приватними клієнтами разом з живими активами та роздрібною мережею. Із залишків «Родовід Банку» НБУ пропонує зробити так званий bad bank – структуру, в якій будуть акумульовані всі непрацюючі активи «Укргазбанку», банку «Київ» і, можливо, банку «Надра», які так само працюють з тимчасовими адміністраціями.

Що на все це скажеш? Без коментарів. Під Богом ходимо…

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Чому «Родоводу» нема переводу або Проблеми – не гроші, самі не розсмокчуться спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За станом на 01.01.2010 установи 5 банків: ВАТ КБ «Надра» (1 філія і 14 відділень), ТОВ «Укрпромбанк» (1 філія і 4 відділення), АКБ «Трансбанк» (1 відділення), ВАТ СКБ «Дністер» (1 відділення) і АТ «РОДОВІД БАНК» (2 відділення), всього 2 філії і 22 відділення в області, разом з банками – юридичними особами, що розміщені в інших регіонах, продовжують перебувати під управлінням тимчасових адміністраторів, призначених постановами Правління Національного банку України терміном на один рік із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до змін у макроекономічному та політичному середовищі розвиток грошово-кредитного ринку протягом 2009 року мав суттєві відмінності. Погіршення економічної ситуації, пік якого прийшовся на І квартал 2009 року, на грошово-кредитному ринку знаходило відображення у продовженні відпливу коштів з банків, зниженні ліквідності банківської системи, дефіциті іноземної валюти та ін.

Натомість покращення показників розвитку реального сектора економіки, платіжного балансу та скасування законодавчих обмежень у проведенні грошово-кредитної політики, починаючи з ІІ кварталу, сприяли покращенню ситуації.

Як результат, починаючи з квітня 2009 року спостерігався щомісячний приріст депозитів населення (крім незначного зниження у вересні та листопаді). Утім така динаміка не змогла компенсувати падіння депозитів населення в І кварталі і річні темпи їх приросту залишились від’ємними.

У цілому за 2009 рік депозити фізичних осіб знизилися на 4,9 % до 2084 млн.грн. Депозити юридичних осіб за цей же період знизилися 36,3 % до 342 млн.грн. Як наслідок, загальний обсяг депозитів у 2009 році знизився на 11,1% до 2426 млн.грн.

Темпи зниження депозитів у національній валюті випереджали темпи зниження – в іноземній валюті і становили відповідно 20,0 % і 0,5 %. Як наслідок, у структурі депозитів почали переважати вклади в іноземній валюті, їх частка становила 51,4 %, частка вкладів у національній валюті за звітний рік знизилася на 5,5 п.п. і на 01.01.2010 становила 48,6 %.

Зниження обсягу депозитів з початку року відповідним чином вплинуло на динаміку активних операцій установ банків.

Відображенням цього було зменшення загального обсягу залишків за кредитними вкладеннями у 2009 році на 9,1 % до 5514 млн.грн. Зниження відбулося за рахунок зменшення залишків за кредитами, наданими фізичним особам за звітний рік на 15,8 % до 3246 млн.грн. За кредитами наданими юридичним особам, відбулося зростання залишків на 2,6 % до 2268 млн.грн.

В той час, як кредитні вкладення в національній валюті з початку року залишились без змін і становили на 01.01.2010 року 1871 млн.грн., в іноземній – знизились на 13,1 % до 3642 млн.грн.

Процентна політика в поточному році проводилася адекватно до макроекономічної ситуації і спрямовувалися на утримання вартості грошей на позитивному рівні щодо інфляції з метою стимулювання повернення вкладів у банківську систему, нівелювання девальваційного тиску та інфляційних ризиків.

З огляду на позитивні тенденції до стабілізації грошово-кредитного ринку, установи банків до кінця року знизили ставки за своїми активними операціями. Зокрема, середньозважена ставка за кредитами в економіку в національній валюті зменшилася з 23,4% у квітні 2009 року до 23,1% у грудні 2009 року, в іноземній валюті – з 22,7 % до 12,5%.

Натомість середньозважена ставка за депозитами в національній валюті зросла з 12,8 % у квітні 2009 року до 13,7 % у грудні 2009 року, в іноземній валюті залишилась без змін і становила 10,3 %.

Протягом 2009 року на грошовому ринку області, як і в попередні роки, спостерігалось вилучення готівки з обігу. За звітний рік в каси банків надійшло готівки на 0,9 % більше ніж за 2008 рік. Видачі готівки за вказаний період знизились на 8,6 % в порівнянні з попереднім роком.

Операції з готівковою іноземною валютою на валютному ринку області здійснювали 320 кас філій, відділень банків та фінансових установ регіону.

На готівковому сегменті валютного ринку регіону за 2009 рік обсяги операцій становили у доларовому еквіваленті (купівля та продаж іноземних валют за гривню) 321 млн. дол.США, та у порівнянні з відповідним періодом 2008 року зменшились на 42 % в т.ч. обсяги валют, купленої у населення становили 210 млн. дол.США, обсяги валют, проданої населенню – 111 млн. дол.США.

Загалом, за 2009 рік обсяги пропозиції готівкової іноземної валюти перевищували попит на неї в 1,9 раза.

В такій ситуації велике значення відіграли проведення Національним банком України з 27.02.2009 року валютних аукціонів з продажу іноземної валюти для задоволення потреб клієнтів фізичних осіб та підприємців (малий бізнес) з метою погашення ними заборгованості за валютними кредитами, що відповідно дозволило знизити дефіцит іноземної валюти на внутрішньому готівковому ринку.

Прес-служба Управління Національного банку України в Чернівецькій області

Запис Банки Чернівецької області у 2009 році спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міф 1. Тримати гроші на депозиті зараз невигідно. Відсотки за вкладом менше рівня інфляції. – Ні!

За прогнозами МВФ, рівень інфляції в Україні до кінця 2009-го становитиме близько 17% (Секретаріат Президента та Кабмін пророкують інфляцію ще нижче: 14% та 13% відповідно). Чий прогноз правдивіший, дізнаємося в кінці року, але у будь-якому випадку відсотки за вкладами зараз перевищують ці показники. Та й гідної альтернативи депозиту немає.

Просто треба уважно вибирати банк, в якому відкриваєте депозит. Перевірте, чи банк не має зовнішніх боргів, чи не залучав він активно іпотечне кредитування, чи досі видає споживчі кредити, своєчасно виплачує депозити, а також чи готовий до дострокової їхньої виплати. Сміливо відкривайте депозит саме в такому банку.

Міф 2. У період кризи краще купувати банківське золото, ніж відкладати кошти на депозит. – Ні!

Банківське золото – теоретично вдала довгострокова інвестиція. Але саме довгострокова, оскільки навіть через 2-3 роки продати невеличкий злиток золота без збитків буде складно через велику різницю між ціною купівлі та продажу. Якщо ви плануєте залишити спадок онукам, то придбання золота – правильний вибір. Але якщо збираєтесь використовувати капітал самі, то краще зберігати його в грошовій формі – на депозиті.

Міф 3. Надійність банку можна оцінити за його рейтингом. – Не завжди.

Світовий досвід показує, що не можна орієнтуватися на оцінку рейтингових агенств, якщо ситуація на ринку нестабільна. Наприклад, на момент банкрутства американський банківський гігант «Lehmаn Brothers» мав найвищий рейтинг фінансової стійкості «А2». Це означає, що падіння банків відбувається швидше, ніж визначаються рейтинги.

Отже, краще проаналізувати ситуацію самостійно, тим більше що банківська система досить прозора і звіти про фінансові показники діяльності будь-якого банку можна знайти на сайті НБУ. До того ж факт, що банк не затримує виплати за депозитами, у наших умовах набагато важливіший за дані будь-якого рейтингу. Звертайте увагу саме на це.

Міф 4. Тримати кошти у банківському сейфі надійніше, ніж на депозиті. – Ні!

Зберігати кошти в банківському сейфі в умовах сьогодення – обкрадати себе. Адже гроші знецінюються, а у сейфі замість прибутків приносять витрати. Депозит – значно вигідніше вкладення, воно дозволяє зберегти кошти від інфляції, за умови, що тільки ваш вклад знаходиться у фінансово стабільному банку. На користь банку в нинішніх умовах говорять такі фактори: відсутність іпотечних кредитів, відсутність зовнішніх запозичень, продовження споживчого кредитування на товари та послуги, повна та своєчасна виплата депозитів, а також готовність до дострокової виплати за вкладами.

Міф 5. Якщо банк надає кредити, то це говорить про його надійність і можна впевнено відкривати у ньому депозит. – Так!

Те, що банк продовжує кредитувати в умовах кризи, повністю свідчить на користь його стабільності. На сьогодні такі банки можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Міф 6. Банк надійний, якщо він готовий достроково повернути гроші за депозитом. – Так!

Стовідсотковий критерій надійності фінансового стану банку – його принципова готовність видавати кошти за депозитом за особистою вимогою вкладника (на термінове лікування чи інші надзвичайні ситуації).

Запис Міфи та правда про банківські депозити спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це йдеться у листі, який надійшов на ім’я голови Чернівецької обласної ради Івана Шилепницького від його волинського колеги Анатолія Грицюка. Голова Волинської обласної ради повідомив про акцію протесту під гаслом «Ні!» – кредитному рабству», яка пройшла в Луцьку, та конференцію, учасники якої вимагали від керівників банківських установ негайно розробити механізм допомоги позичальникам і тим, хто поклав власні гроші на депозит.

Він зазначив також, що погашення кредитів населенням та повернення заощаджень з банківських установ є найбільш актуальною проблемою для волинян, тому Волинська обласна рада підтримала звернення Чернівецької обласної ради в частині законодавчого регулювання повернення валютних кредитів фізичними особами та знецінення гривні відносно курсу іноземних валют і висловила вдячність буковинським депутатам за небайдужість в умовах фінансово-економічної кризи.

Запис «Ні!» – кредитному рабству!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Підприємці дочекалися!

Кабмін оголосив мораторій на планові й позапланові перевірки підприємців усіма органами державного контролю, включаючи податківців і митників, до кінця 2010 року. Планується залишити тільки 2 види перевірок. Перший – за скаргою, другий – у випадку звернення самого підприємця.

Іншою постановою органам контролю забороняється за результатами перевірок застосовувати штрафні санкції. Якщо при проведенні перевірки будуть виявлені якісь порушення, то їх приписують усунути впродовж 30 днів (крім деяких випадків), а не штрафують, як це було раніше. Призупинення планових перевірок суб’єктів господарювання стосується всіх випадків за винятком суб’єктів господарювання із високим ступенем ризику, а також дотримання податкового законодавства й відрахувань у бюджет.

Підприємства ЖКГ, штат яких не перевищує 50 працівників, а виручка – 1 млн. грн, зможуть перейти на сплату єдиного податку. За рішенням уряду, вони сплачуватимуть від 20 до 200 грн на місяць. Експерти вже застерігають, що це рішення поглибить корупцію у ЖКГ і аж ніяк не розв’яже проблему низької якості послуг комунальників.

З хати не виженуть

ВР ухвалила Закон «Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи». Згідно з ним, на період виходу економіки з кризи вводиться мораторій на набуття заставоутримувачем чи іпотекоутримувачем права звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки, якщо предметом застави чи іпотеки є житлова нерухомість, у якій громадяни постійно проживають. Простіше кажучи, банки не матимуть права забирати у людей житло, яке використовується як застава. Закінчення виходу економіки з кризи буде визначене рішенням ВР за поданням Кабміну.

Та ж ВР провалила зміни до Закону «Про вищу освіту». Новація стосувалася внесення змін до умов оплати навчання у ВНЗ. Парламенту пропонували прописати можливість коригувати вартість навчання впродовж строку навчання на коефіцієнт інфляції та коефіцієнт збільшення рівнів мінімальної зарплати та комунальних платежів за попередній рік, тоді як нині чинна норма, згідно з якою розмір плати за весь період навчання встановлюється у договорі з ВНЗ і не може змінюватися.

Тут дали, там забрали

Кабмін запроваджує плату за використання підприємствами пластикових упаковок. Постанова зобов`язує тих, хто ввозить або виробляє на території України продукцію в упаковці, що потребує спеціальної утилізації, платити відрахування до фонду, який займатиметься утилізацією цих речей та їхнім прибиранням. Прем’єрка Тимошенко наголосила, що введення плати за утилізацію є загальносвітовою практикою.

На розгляд ВР внесено ще один законопроект, який стосується права місцевої влади збільшувати податок на землю втричі, коли земля використовується не за призначенням. Крім того, розглядається можливість збільшити плату у 5 разів для підприємств, які використовують землю від 1 січня 2002 року. Підвищення не торкатиметься сільгосппідприємств та фермерів.

Тим часом

НБУ розпочав першу від початку кризи ліквідацію банку. Відкликана ліцензія банку «Причорномор’я». Фінустанова не змогла знайти покупця. Депозити повертає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. На щастя, на Буковині зазначений банк не працював.

Запис «Розкерувалися» на повну спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Загалом, дилема «платити чи не платити борги» – питання, радше, совісті, а не змагання колекторів та антиколекторів. Проте, менталітет нашого народу зводиться до одного: як би оце не платити усіма прийнятними методами. Так налаштовані банки, позичальники, держава, споживачі комунальних послуг, платники податків…

Позичальник не віддає кредити, банк – депозити, вкладник не платить за квартиру, держава – зарплати – і так по колу. Тож не дивно, що в Україні, нехай і поза законом, з’явилися колекторні компанії, які «вибивають» гроші з боржників.

Але на кожного колектора знаходиться свій антиколектор на кшалт «Вашої Надії». За 500 грн. плюс витрати на нотаріусів вони захищають інтереси неплатоспроможних позичальників.

Загалом, за твердженням голови координаційної ради асоціації антиколекторів «Ваша Надія» Федора Олексюка, в компанії майже тисяча клієнтів. Помноживши цифри, маємо півмільйона, зароблені на роз’ясненні народу, які вони лохи, та на поданні документів до суду.

Прикметно, що за справи про повернення депозитів гроші наперед не беруться, бо платиться відсоток після відшкодування банком моральної шкоди вкладнику. Чомусь шановні пани скромно промовчали, що відсудити в банку депозит – нереально…

Ефективність власної роботи антиколектори описують так: «Відразу розмовляють іншим тоном, перестають дзвонити колектори…». Тобто людині перестають нагадувати, що вона – боржник…

Згодна, колектори не вирізняються ввічливістю і терпінням, але поясніть, панове антиколектори, чому боржник не платитиме «з чистою совістю», а ошуканий вкладник – сидітиме без грошей. Чи у вкладників немає кризи і не повинно бути надії? Чому одні повинні платити за комунальні послуги, а інші – ні, коли, як наслідок, увесь будинок залишається без води чи світла? Зрештою, чому люди позичають, не знаючи, як будуть повертати кошти?

Так, банки неправомірно друкують кредитні картки, але чомусь до кризи про це ніхто не згадував і все усіх влаштовувало! А обдурені люди зверталися за допомогою до журналістів, бо в інших організаціях їх просто «посилали»…

Обіцяний журналістам син жінки, яка через дії одного з банків звела рахунки з життям, не прийшов. Виявилося, що той «розбирається з кредиторами, яким заклав останнє, що в нього було – машину, щоби влаштувати сороковини». Та й з колег-журналістів ніхто згаданого чоловіка знайти не зміг…

Інші клієнти скаржилися фірмі на погрози викрасти дитину на вимогу одного з банків. До міліції заявляти не стали, бо, мовляв, бояться, що їх уб’ють. А ось антиколекторам – розповіли «як на духу». А ті вголос усе це переказували, не переживаючи, що когось уб’ють…

Насамкінець антиколектори озвучили пропозицію про запровадження «благородного повернення кредитів», тобто позичальників не повинні «турбувати» у вихідні, свята й вечорами, слід надавати їм податкові канікули і всіляко сприяти.

То, може, запровадити до цього ще й благородну оплату комунальних послуг, зарплати й повернення вкладів? Щоб через злісних неплатників, захищених «борцями за справедливість» не сидіти голодними, холодними та в темряві…

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

P.S. Тим часом, на батьківщині «Вашої Надії», на Івано-Франківщині, місцева преса оприлюднила факти, які компрометують зазначену фірму. За даними інтернет- видання pravda.if.ua від 14 березня цього року, засновники фірми – родичі та зацікавлені особи, які мають купу проблем з власними кредитами. Метою всієї оборудки, мовляв, є «відкриття представництв у всіх областях країни та отримання прибутків від їхньої діяльності». Фірма має проблеми з податками та оплатою праці, тож кілька співробітників уже звільнилися.

Запис На що НАДІЯтися благородним вкладникам? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Утім такі критичні закиди переважно є наслідком недостатнього розуміння суті банківської діяльності та ролі, яку відіграють банки в економічному житті суспільства. Адже банк – це лише посередник між тими, хто має вільні кошти, і тими, хто їх не має, але готовий запозичити на певних умовах. Залучаючи кошти на депозити, банки потім за рахунок цих самих коштів надають кредити. Тобто не банки кредитують економіку, а люди і підприємства кредитують один одного за посередництвом банків.

Банки виступають перед власниками вільних коштів свого роду гарантами того, що гроші будуть надані у позику надійним позичальникам, які здатні будуть не лише їх вчасно повернути, а й сплатити відповідний процент за користування ними. За рахунок коштів, отриманих від погашення кредитів та сплати відсотків за ними, банки, в свою чергу, виконують свої зобов’язання перед вкладниками, повертаючи депозити та сплачуючи відсотки за ними.

З цих простих пояснень випливає очевидний висновок. Банки не можуть надати в кредит більший обсяг коштів, ніж вони змогли залучити на депозити. Більше того, відсоткова ставка за кредитами не може бути меншою ніж та, яку вони сплачують за депозитами. У протилежному разі банк дуже скоро збанкрутує і не зможе виконати своїх зобов’язань перед вкладниками. Саме через це, якщо йдеться про необхідність надання великих обсягів кредитів на тривалий термін під низьку відсоткову ставку необхідно спочатку відповісти на питання, а хто погодиться вкласти в банк кошти на депозит у такому саме великому обсязі, на такий саме значний термін та під більш низьку відсоткову ставку? Особливо в нинішніх умовах, коли вкладники навпаки намагаються якнайшвидше вилучити свої вклади з банків?

Намагаючись достроково вилучити кошти з банків, вкладники, на жаль, не завжди розуміють, що банки не в змозі одночасно виконати ці вимоги. І не через те, що вони погано працюють. Банки фізично можуть виплатити вкладникам лише стільки коштів, скільки вони отримують у рахунок погашення кредитів.

Масове дострокове повернення вкладів гіпотетично можливе лише у випадку, коли усі позичальники одночасно достроково повернуть банкам кредити. А такого бути не може навіть теоретично, оскільки гроші в позику беруться в розрахунку на поступовий характер їх повернення в міру отримання доходів (зарплати, прибутку від бізнесу тощо). Попри всі бажання переважна більшість позичальників не має грошей для того, щоб здійснити дострокове повернення отриманих кредитів.

У ситуації, коли вкладники вимагають повернути депозит раніше визначеного терміну, у банку виникає так званий розрив у ліквідності. Утім такий розрив ускладнює виконання вимоги вкладників лише в даний конкретний момент часу і зовсім не свідчить про неспроможність банку виконувати свої зобов’язання в принципі. Адже, коли надійдуть кошти на погашення кредитів, банк зможе повернути депозити. Тобто банк, хоча й має тимчасові проблеми з ліквідністю, залишається платоспроможним.

Якщо виникає така ситуація, то Національний банк як кредитор останньої інстанції підтримує ліквідність банку через механізми рефінансування. Отримані як рефінансування кошти банк спрямовує на виконання термінових вимог вкладників. Коли ж надходять платежі за кредитами, то банк повертає кредит рефінансування Національному банку. Отже, головний принцип підтримки ліквідності банків у порядку рефінансування полягає в тому, що кошти надаються виключно для термінового виконання банками тих вимог, що забезпечені реальними активами.

Водночас механізм підтримки ліквідності через кредити рефінансування виключає використання банками отриманих коштів на здійснення нових активних операцій (надання кредитів, купівлю цінних паперів тощо). Тобто емісійні кошти Національного банку України (якими і є кредити рефінансування) не можуть розглядатися як джерела ресурсної бази банків. Такими джерелами можуть бути лише кошти, які банки залучають на депозитні рахунки від фізичних та юридичних осіб.

Може виникнути питання, у чому принципова різниця між цими коштами, адже гроші, мовляв, не пахнуть? І чому в ситуації, коли з тих або інших причин рівень довіри до банків знижується, емісійні кошти центрального банку не можуть бути використані для поповнення кредитних ресурсів банків?

Відповідь на ці питання така. Гроші мають вартість лише тоді, якщо вони забезпечені відповідною товарною масою. Коли люди виробляють товари та послуги, вони отримують гроші (як заробітну плату), які вже забезпечені цими товарами та послугами, а тому мають відповідну вартість. Зароблені гроші людина може або одразу використати на споживання (тобто купити товари та послуги, вироблені іншими людьми), або заощадити – віднести в банк на депозит в розрахунку на майбутнє споживання.

Коли власник грошей кладе їх на депозит, він фактично дозволяє комусь іншому в певний період часу спожити відповідну кількість товарів та послуг замість себе. Коли банк надає ці кошти у кредит, позичальник отримує гроші, які забезпечені товарами та послугами, виробленими власником депозиту. Тобто ці гроші мають реальну вартість. Зі свого боку вкладник розраховує на те, що коли він отримає кошти назад, вони вже будуть забезпечені працею інших людей, зокрема тих, хто до цього користувався його коштами.

А що ж відбуватиметься, якщо банки надаватимуть кредити за рахунок емісійних коштів? У такому разі в обіг надходитимуть гроші, які не мають вартості. Ці гроші ніхто не заробив і не створив під них відповідну кількість товарів і послуг. У результаті на ринку виникатиме дисбаланс між обсягами грошей і товарів, що неминуче призводитиме до втрати грошима частини вартості, тобто до інфляції.

Саме тому завдання з активізації кредитної діяльності має розглядатися насамперед як необхідність якнайшвидшого повернення довіри вкладників до банків. Лише в такому разі банки зможуть формувати свою ресурсну базу за рахунок грошей, які мають реальну вартість, і надавати ефективну кредитну підтримку процесам економічного розвитку. Намагання ж замінити реальні гроші віртуальними не принесе користі нікому – ні тим, хто піддавшись панічним настроям, вилучив вклади з банків, ні тим, хто за рахунок емісійних коштів отримає в кредит гроші, які нічого не варті. Згадаймо початок 90-х минулого сторіччя. Чи є у когось бажання повернути ті часи?

Прес-служба управління Національного банку України в Чернівецькій області

Запис Чого варті гроші, якщо вони нічого не варті спершу з'явиться на Медіа-Версії.