Сиротами стали двоє дітей на Хмельниччині через…$5 тис. Напередодні жінці зателефонували з виконавчої служби і попередили, що її будинок виставлять на продаж. Такої несподіванки та морального тиску жінка не витримала і покінчила життя самогубством. Наслідками «вибивання» кредитів в українців колекторськими фірмами є не тільки втрачені життя, а й розбиті сім’ї, інфаркти, інсульти, нервові стреси.
Конференція громадськості з питань захисту прав споживачів фінансових послуг відбулася цими днями у Чернівцях.
– В Україні діють близько 50 великих колекторських компаній, – розповідає Федір ОЛЕКСЮК, голова Асоціації антиколекторів і правозахисників України «Ваша Надія». І колектори працюють поза правовим полем, адже банки передають інформацію своїх клієнтів третім особам. Колектори вже викупили біля 20% усіх кредитів за 3-5%. Через це за останні два роки бюджет України недоотримав 6 млрд. грн.
Законопроекти, які захистять споживача
За словами пана Олексюка, українська фінансова банківська сфера потребує системних змін. І фінансова криза 2008-2009 років показала надзвичайно багато проблем у цій сфері. Тому нещодавно створений Оргкомітет з підготовки та проведення «Першого Всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг» пропонує до розгляду Верховній Раді деякі законопроекти.
В Оргкомітет входять понад 30 громадських об’єднань всеукраїнського рівня, у тому числі й представники національного банку, представники USAID, представники світового банку, фінансових структур США, Канади, Чехії, Угорщини, Франції, Японії тощо.
При цьому орієнтувалися на найкращий закон Євросоюзу – болгарський.
• Національний банк має розробити типові кредитні договори, які будуть обов’язковими саме для споживчого кредитування.
• Вводиться поняття «величина споживчого кредитування». Якщо нині будь-який банк видає споживче кредитування у будь-якому розмірі, то законопроект передбачає створення департаменту та розроблення спеціального положення по споживчому кредитуванню, якщо споживчий кредит перевищує суму у 50 тис. грн.
• Якщо банк видає кредит під 0%, то він буде зобов’язаний вказати, хто саме платить ці відсотки. Адже нині багато випадків, коли банки обманюють споживачів.
У січні 2011 року видано 2,4 млрд. споживчих кредитів, у травні – 9 млрд., в липні – вже 11 млрд. Але повторюються ті самі механізми, що й до 2008 року – кредити без довідки про доходи, без перевірки фінансового стану споживача тощо.
Крім того, у ВР вже зареєстрований законопроект – аналог німецького закону про мораторій на нарахування відсотків пені, штрафних санкцій для особи, яка втратила джерело доходів. У Німеччині, наприклад, якщо у людини стається лихо, держава бере на себе не тільки соціальні виплати, але й кредит. На жаль, бюджет України таке не витримає. Тому цей проект передбачає, що фінансова установа зобов’язана надати мораторій до одного року людині, яка постраждала фінансово, не нараховувати їй пеню, санкції і відсотки.
Якщо ж фінансова установа не зможе виконати свої зобов’язання перед вкладниками, то Національний банк капіталізує цю установу. Її протягом 20 годин віддадуть фонду гарантування вкладів, який гарантує до 150 тис. виплат. І в першу чергу гроші отримають вкладники маленьких сум.
Фінансова грамотність громадян
– 2012 рік USAID (агентство США з міжнародного розвитку) оголосило роком фінансового навчання. Адже фінансова грамотність наших громадян досить низька, – зазначає пан Олексюк. – Тому ми рекомендуватимемо Міністерству освіти ввести факультатив фінансового навчання у школах і вузах.
За допомогою USAID невдовзі буде презентовано український «фейсбук» – соціальну мережу для підвищення фінансової грамотності та допомоги споживачам, куди ввійде так званий підручник фінансового навчання, фінансові ігри, поради щодо уникнення фінансових проблем, рейтинг і антирейтинг фінансових установ, громадських об’єднань, а також фінансовий калькулятор. За допомогою останнього людина вирахує самотужки, скільки їй доведеться платити, тобто реальну відсоткову ставку.
Банки – не винні?
За словами Богдана КОВЧА, начальника управління НБУ в Чернівецькій області, споживачі фінансових послуг, які прийшли в установу за кредитом, повинні розуміти, що банк видає не свої кошти, а видає залучені гроші, які й розміщає на певних умовах. Тому говорити, що в усьому винні банки, не можна.
– Якщо ми зараз говоритимемо, що банкам не треба повертати гроші, тоді треба прийняти й закон про неповернення вкладів населенню. Тобто, банк не отримуватиме кредитів – люди депозитів, – зазначив пан Ковч.
Заборгованість по загальновиданим кредитам на Буковині складає 4 млрд. 750 млн грн. З них – майже 40% – проблемні кредити. Серед цих проблемних кредитів – майже 700 млн. грн. – споживчі кредити. А це 25% депозитів усіх буковинців.
