У відео на своєму YouTube-каналі лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко розкритикувала ідею влади запровадити ПДВ для ФОПів, які мають річний дохід 1 мільйон гривень.

На її переконання, у воюючій країні не можуть бути створені сприятливі умови для олігархів і водночас запроваджуватися підвищення податків для малих підприємців.

Влада придумала ефективний інструмент ліквідації середнього класу в Україні. Вони задумали завдати удар в саме серце України з тилу. Вони планують запровадити ПДВ для підприємців з річним доходом понад 1 мільйон гривень. І от всі вони отримають зростання податків фактично втричі! – наголосила Юлія Тимошенко.

За її прогнозами, під удар потраплять 250 тисяч малих підприємств.

«Внаслідок цієї «новації» запровадження ПДВ для ФОПів третина малого бізнесу не витримає і закриється», – застерегла Юлія Тимошенко.

Лідерка «Батьківщини» наголошує, що для малого бізнесу мають бути запропоновані ефективні механізми для роботи й розвитку, адже саме мікропідприємці є фундаментом сильної економіки.

Вона пообіцяла, що її команда зірве плани влади зі знищення малого і середнього бізнесу.

«Наша команда вже зараз подає до Верховної Ради законопроєкт про введення мораторію на підвищення податків або введення нових податків для ФОПів. І ми зробимо все для того, щоб цей законопроєкт був ухвалений найближчим часом», – повідомила лідерка «Батьківщини».

За її словами, влада маніпулює, коли виправдовує введення ПДВ для ФОПів «необхідністю наповнення бюджету», адже якщо його буде введено, то малі підприємці просто припинять існувати.

«Мета – не в поповненні бюджету, а в знищенні української нації! Економічними методами», – пояснила Юлія Тимошенко та запевнила, що фракція «Батьківщина» в парламенті продовжить захищати малий бізнес та не дозволить владі знищити середній клас.

ba.org.ua

Запис Ініційовано мораторій на підвищення податків для малого та середнього бізнесу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вказану правку від «Батьківщини» частково врахував комітет, і 226 народних обранців підтвердили її в залі.

Пояснюючи суть пропозиції «Батьківщини» щодо репрофайлінгу, тобто реструктуризації заборгованості України перед НБУ, Юлія Тимошенко зазначила, що це фактично не борг, а штучно створена система викачки грошей з бюджету.

Викачувати половину бюджету в банківську сферу – це злочин проти України під час війни, – вважає лідерка «Батьківщини.

На «погашення» цього боргу йде 175 мільярдів гривень щорічно.

«Всі члени бюджетного комітету одноголосно підтримали нашу правку реструктурувати цей борг, і 175 мільярдів направити не на відмивання грошей через комерційні банки і Нацбанк, а на пенсії, зарплати, зброю і нормальне життя країни», – додала Юлія Тимошенко.

Голосами 256 народних обранців проєкт бюджету було ухвалено в першому читанні. «Батьківщина» контролюватиме, щоб вказана поправка залишилася в проєкті до другого читання.

Нагадаємо, команда «Батьківщини» подала альтернативний проєкт бюджету на наступний рік, у якому показала, звідки взяти додаткові кошти на поповнення дохідної частини, та як спрямувати видатки, аби припинити «соціальне знущання». Юлія Тимошенко вимагала підвищити мінімальні зарплати і пенсії, збільшити грошове забезпечення для захисників і фінансову підтримку для поранених військових, що потребують лікування, реабілітації та протезування.

ba.org.ua

Запис Бюджет-2026 може збільшитися на 175 мільярдів гривень спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“Наше завдання – зробити так, щоб кожна копійка, яка так тяжко дістається сьогодні Україні, використовувалася за призначенням”

-10 жовтня відбувся черговий російський масований обстріл, зокрема, по енергетиці. Чи потребуватиме Україна більше коштів на подолання наслідків та відновлення енергетики? Чи є вони в бюджеті наразі й що може загалом парламент у цій ситуації зробити, щоб поліпшити ситуацію?

Україна зі свого бюджету виділяла сотні мільярдів гривень, і зараз триває робота спеціальної слідчої комісії. На жаль, результати невтішні, тому що гроші витрачені, а захисту енергетичних об’єктів немає. І ми дуже очікуємо від НАБУ, САП та решти антикорупційних органів серйозних дій, зокрема, щодо фортифікаційних споруд, де сотні мільярдів гривень виділялись на те, щоб побудувати країну-фортецю, яка була б у бетоні. Сьогодні ні грошей, ні якісних фортифікацій. Не хочеться про це говорити, але ворог – це є ворог. Він буде намагатися знищити і Україну, і українців.

Але наше завдання – зробити так, щоб кожна копійка, яка так тяжко дістається сьогодні Україні, використовувалася за призначенням. І тому можливо було і енергетичні об’єкти захистити, і гарні фортифікаційні споруди побудувати, і відновити енергетику, і (мати кошти — ред.) на антидронові системи захисту, на самі дрони, безпілотні системи, їх виготовлення. І хотілося б, щоб з’явився справжній контроль за всім цим. А контролю в країні не існує. Інституції контролю сьогодні не працюють. Ми намагаємося це все вирішувати в межах парламенту, але цього не вистачає. Тому нам потрібен серйозний, глибинний, всеосяжний антикорупційний контроль з висновками й з відповідальністю для того, щоб країна могла захиститися від цієї ворожої навали.

–У поточному бюджеті уряд планує додати на оборону 300 мільярдів гривень, перед тим ще додавали у влітку. Але чи свідчить таке зростання витрат на оборону, що і з іншими статтями бюджету все гаразд, що на кінець року не буде затримок із виплатами та дірок у бюджеті?

-У нас у бюджеті на цей рік кожна друга гривня, 50% — це запозичені гроші. Це гроші, які ми беремо в борг. І дуже невелика частина цих грошей — це те, що ми отримуємо як допомогу. В основному це кредити. Чи вистачить нам грошей? За такого господарювання складно. Ми отримали 325 мільярдів гривень теж як кредитний ресурс, але за рахунок розморожених російських активів. Україна давно заслужила, щоб їй віддали всі заморожені активи Росії. І дуже прикро, що не віддають сам заморожений актив, а було прийнято дуже багато разів рішення віддати лише відсотки, які приносять ці заморожені активи як доходи. І то не все ми отримуємо, що принесли ці заморожені активи. Ми у величезному дефіциті бюджетних ресурсів, але водночас і у величезній неефективній траті цих ресурсів. Але гроші, які зараз надійшли, підуть на покриття дефіциту виплати грошового забезпечення нашим військовим. Це 80%. Те, що стосується наших військових, які беруть участь в бойових діях, і ті, хто перебувають у резерві. Але я бачу колосальні резерви у бюджеті, які б дозволили нам викуповувати нашу зброю власного виробництва. У кращому випадку викуповується половина того, що ми можемо виробляти як власну зброю. І не треба було б ухвалювати закон про експорт української зброї під час війни. Ми – не бідна країна. Ми – країна, яка дуже непрофесійно складає свій бюджет, дуже непрофесійно свої ресурси аналізує і використовує. І, на жаль, дуже корумпована. І це все призводить до того, що державний борг у нас стрімко зростає. Але щоб не було агресивного песимізму, я бачу в бюджеті сьогодні і в функціонуванні країни дуже і дуже фундаментальні ресурси, які ми можемо спрямувати на посилення України сьогодні. І на посилення оборони, і на підтримку людей.

“Бюджет геноциду” — це коли чиновники отримують у десятки разів більше за вчителів”

–Перейдімо до проєкту бюджету 2026 року. Ви назвали цей бюджет “бюджетом геноциду”, але все ж таки позитивні моменти в цьому документі є?

-Те, що стосується оборони, видатки залишилися на рівні минулого року. Що мене в цьому бюджеті хвилює і чому я використала таке тяжке слово “геноцид”? Тому що в бюджеті минулому, позаминулому і на наступний рік йде дуже сильне розшарування в доходах людей, які отримують гроші з бюджету. Це неправильна історія. Наприклад, у чиновницького складу, у тих, хто обслуговує державні корпорації, державні банки, у частини силових структур, яка не воює тощо видатки на заробітну плату йдуть просто по експоненті. Експонента – це радикальне і неосяжне збільшення. Наприклад, у НАБУ і САП заробітна плата на місяць від 200 до 300 тисяч гривень. І багато таких структур, які мають таку заробітну плату. Тобто для когось грошей вистачає. І для когось війна не перешкода кожен рік збільшувати на 20-30-40% заробітні плати. Коли силові структури в 10 разів, на порядок перевищують у своїх заробітних платах учителів, лікарів, науковців — це великий перекіс у країні. Не може такого бути. Якщо тяжко, то мусить бути тяжко всім, без винятку.

–Уряд, до речі, обіцяє підвищення і вчителям. Якраз окрема програма анонсована.

-Ви праві, але якщо вчителям платять близько 10 тисяч гривень, то підвищення, яке їм запланували, не врятує ситуацію. А закон, прийнятий Верховною Радою, передбачає, що вчителям мінімальна їх заробітна плата мусить складати три мінімальних заробітних плати. А це не виконується сьогодні. І вчителі – це ті, хто формують наше майбутнє. За підрахунками міжнародних фінансових інстанцій, в Україні майже 70% людей на базі цього бюджету перебувають за межею бідності. Для осіб, які працюють, 12 045 гривень – це той фізіологічний мінімум, нижче якого людям платити не можна. У нас, на жаль, набагато менші мінімальна заробітна плата та пенсія. А мінімальний прожитковий рівень для пенсіонерів, нижче якого за законом платити не можна, бо людина помирає, — 7479 гривень.

“Наша команда на чолі зі мною розробила альтернативний бюджет країни”

–Ви говорили, що мінімальна пенсія, закладена в держбюджет, — 2595 гривень, а мінімальний прожитковий рівень — 7479 гривень. Тобто ваша пропозиція, я так розумію, полягає в тому, щоб підвищити пенсії до цього рівня?

-34% від мінімального прожиткового рівня платять пенсіонерам, вони не виживуть за ці гроші. Це просто смерть. Але тут же і освітяни, і науковці, і практично всі, хто працює в охороні здоров’я, їх мінімальна заробітна плата за методологією мінімального прожиткового рівня не може бути меншою за 12045 грн, а у нас сьогодні встановлюють мінімальну зарплату на рівні 8000 грн. Крім того, мінімум, що можна платити дитині, коли, наприклад, самотня мама або дитина з інвалідністю, — це 7891 грн, а платять 2817 грн. Військові, які перебувають у лавах ЗСУ, але тимчасово не беруть участь у бойових діях, отримують 20 000 грн як рядовий військовий і 32 000 грн як офіцер. Тому наша команда на чолі зі мною розробила альтернативний бюджет країни, де ми не тільки запропонували дати нормальні соціальні видатки всім людям не менше мінімального прожиткового рівня, але далі це вже питання тарифної сітки. І вирівняти все, що треба для військових, для їх лікування, протезування. І от перше питання цього альтернативного бюджету — це де взяти фінансовий ресурс на те, щоб виконати соціальні стандарти. Ми подали збалансований альтернативний бюджет, який базується на реальних цифрах та розрахунках.

І я зараз назву кілька джерел, які ми залучили для того, щоб покрити цей ресурс:

►Ресурс номер один. За період правління цієї влади на 32% збільшилася кількість чиновників усіх рівнів. Не скорочений бюрократичний апарат, а він збільшений. І перше, що ми запропонували, і це абсолютно правильно, переглянути все це і зробити скорочення роздутого штату чиновників хоча б рівня до 2018 року. І цифру, яку ми отримали, — це 119 млрд 217 млн грн. Тож треба повернутися до розумних меж бюрократії.

►Друге джерело — нам потрібно реструктуризувати внутрішній борг держави перед Національним банком. Національний банк зробив емісію на 700 млрд грн і дав це державі у вигляді кредиту. Ще і за різними відсотками — від 25% річних до 15%. І кожен рік держава оплачує, а на наступний рік заплановано віддати Національному банку 175 млрд грн. Інші держави беруть такий борг і розтягують на 50 років з відтермінуванням і з мінімальними відсотками. Для цього ухвалюється законний документ, це може бути рішення уряду або навіть закон України. І ми можемо додати ще 175 мільярдів.

►Третє — внутрішній борг України, який в наступному бюджеті закладений на рівні понад 300 млрд грн і обслуговування понад 170 млрд грн. І це все складає майже 500 млрд грн. Якщо його розумно реструктуризувати, наслідків ніяких не буде. Тут нам не потрібна згода ні Європи, ні Америки, ні Британії, нікого. Нам потрібно внутрішнє, абсолютно розумне рішення цей борг реструктуризувати. І реструктуризація при збереженні оплати відсотків (від ОВДП — ред.) дала б нам ще десь приблизно до 300 мільярдів.

►Четверте  — у нас є безліч неефективних видатків у бюджеті. Я таких бюджетів війни не хочу розуміти та бачити. Як можна сьогодні робити програму національний кешбек?! Це приблизно до 30 мільярдів гривень на рік. Вибачте, будь ласка, ми можемо війну пережити без кешбеку. У нас є 2 мільярди на телемарафон — це колосальні гроші. Можна було б 25% залишити на марафон, а інше віддати на заробітні плати військовим, пенсії тощо. Крім того, в інших статтях видатків зашито ще 4 мільярди гривень на інформаційну політику. У нас продовжують будуватися дороги там, де їх не треба будувати. Ми набрали нескінченну кількість цих видатків. У нас не працює митниця, у нас не платить податки гральний бізнес, у нас не платять податки всі “блатні” структури, які наближені до влади. І олігархія не платить податки, тому що для них створили індустріальні парки, закон про інвестнянь, де вони повністю можуть не платити податки. І ще ухвалили закон, де прибуток, який би вони мусили платити як податки, буде тепер реінвестуватись в їх розширення і розвиток замість банківської системи. Ми збалансували бюджет по доходах і видатках і я відповідально заявляю як двічі експрем’єр-міністр країни, що ми можемо перейти на мінімальну пенсію у розмірі 7479 грн, на мінімальну заробітну плату — 12045 грн, і на мінімальний рівень соціальних випадків на рівні 7981 грн для діток, які потребують допомоги. Загальна сума видатків і доходів, які ми пропонуємо — приблизно 879 мільярдів.

Ще на початку війни ми запропонували президенту створити уряд національної єдності, зібрати всіх в одну команду і зробити так, щоб найкращі фахівці країни і всіх політичних команд могли створити коаліцію в парламенті та могли такі бюджети приймати. І сьогодні, навіть не як частина коаліції, ми хочемо допомогти професійно. Не популістично, а професійно налагодити роботу в державі.

ukr.radio

Запис Альтернативний бюджет країни від Тимошенко спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Головна претензія експремʼєрки Юлії Тимошенко до бюджету в тому, що в доходній частині бюджету не враховано суму 133 млрд. грн., яка зникла внаслідок побудованої фінансової піраміди між Нацбанком, комерційними банками і бюджетом. Вона заявила про це з парламентської трибуни  під час розгляду бюджету.

Юлія Тимошенко також заявила, що фракція “Батьківщина” ніколи не підтримає бюджет, в якому українців поділили на рабів і господарів – одним передбачили в бюджеті оплату праці на основі 30%  мінімального прожиткового рівня (норма смерті), а іншим – обраній касті – передбачили заробітні плати від 100 тис. грн в місяць  і більше, аж до  1 млн. Лідерка “Батьківщини” додала про неприпустимість  позбавлення допомоги людей, які вимушені були покинути свої оселі внаслідок війни (ВПО), це жорстоко і несправедливо.

Це не бюджет, а свідоме знищення української нації, друга війна проти українців в тилу – заявила  Тимошенко.

Юлія Тимошенко вважає, що саме нечесне виведення з бюджету  цих 133 млрд. грн  і інших вражаючих сум є причиною  замороження  на наступний рік існуючих жалюгідних пенсій, заробітних плат медикам, освітянам, науковцям, бібліотекарям, іншим працівникам, на які неможливо вижити.

Вона заявила, шо приховані від бюджету корупційні мільярди  потрібно негайно повернути в бюджет і  направити на підвищення заробітних плат, пенсій та  масштабне виробництво української зброї і боєприпасів. Щоб перемагати, Україна має  розраховувати на свої сили.

Запис Провал Бюджету-2025 – фінансова піраміда Нацбанку, комерційних банків і бюджету? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вона розкритикувала законопроєкт про чергове підвищення податків, який намагається протягти провладна більшість, щоб за рахунок людей поповнити бюджет для фінансування армії.

Є пряма підозра, що фінансовий ресурс для армії, запланований на рік, витратили за пів року внаслідок гігантської корупції та такого ж за масштабами непрофесіоналізму, а тепер планують закрити цей провал додатковими податками з людей, – зазначила Юлія Тимошенко у своєму відео на Youtube.

Як уже повідомлялося, «Батьківщині» вдалося завадити владі ухвалити закон про збільшення податків, однак лідерка фракції допускає, що влада не відмовилася від ідеї виправити власні помилки коштом працюючих людей і ФОПів. Тому колишня прем’єрка спільно з командою розробили ефективний план наповнення бюджету перемоги без збільшення поборів з людей.

Збільшення податків, за її словами, не вирішить  проблему фінансування армії: «Це принесе лише 30 мільярдів в бюджет при потребі 500 мільярдів». Відтак, необхідно шукати ефективні джерела фінансування оборонного бюджету. Для цього необхідно:

Створити рівні умови оподаткування для всіх і припинити «кришувати» тіньову економіку, це дасть до бюджету додаткові 700 мільярдів гривень.

Змінити модель роботи Нацбанку України, це дасть бюджету додаткові 100 мільярдів гривень.

Навести лад з контрабандою на митниці та стягувати податки з грального бізнесу (40 мільярдів гривень щорічно).

Ініціювати отримання доходів від заморожених активів РФ, що дасть бюджету додаткові 140 мільярдів гривень.

Почати переговори задля списання зовнішніх державних боргів України, це дасть бюджету додаткові 70 мільярдів гривень.

«Я вкотре повторюю – ми завжди готові допомогти. У нас професійна команда, яка здатна попунктно розказати, як управляти країною, економікою, як вести переговори та і взагалі працювати на благо людей, а не жахати їх черговими підвищеннями податків, цін, тарифів чи якихось ще «новацій», – резюмувала Юлія Тимошенко.

Ba.org.ua

Запис Чи можна подолати дефіцит бюджету Сил оборони без підвищення податків для людей? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наслідком виснажливої війни та некомпетентного управління економікою країни стало погіршення соціального захисту населення. Особливо, соціально вразливих і незахищених людей. У бюджеті-2024 треба скасувати неефективні видатки та спрямувати їх на соціальну підтримку громадян.

На цьому Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко наголосила у відео на своєму YouTube-каналі.

Вона повідомила, що у той час, як Держбюджетом  України з 1 січня 2024 року встановлюється мінімальна зарплата на рівні 7100 гривень, мінімальний прожитковий рівень працюючим людям становить 9550 гривень.

Бідність – це не лише страждання людей, а ще знищення економіки держави. Своїми доходами люди створюють внутрішній ринок в Україні. Якщо у людей немає грошей, щоб жити, це означає, що і підприємці нічого не зможуть людям продати, – зазначила Юлія Тимошенко.

Ситуація з пенсійними виплатами, за її словами, ще гірша, адже для непрацюючих людей, тобто пенсіонерів і людей з інвалідністю, мінімальний прожитковий рівень складає 6074 гривні, а їм наступного року відповідно до бюджету-2024 збираються платити  2361 гривню.

«Моя вимога до влади – поставити мінімальну зарплату і пенсію для людей не менше, ніж відповідний мінімальний прожитковий рівень», – закликала Юлія Тимошенко.

Не менш цинічним, як зауважила лідерка «Батьківщини», виглядає і зменшення на 10 мільярдів гривень фінансування Фонду по виплаті допомоги по безробіттю, адже людей, які внаслідок війни втратили роботу, залишити без засобів до існування.

«Дуже боляче на фоні такого жахливого стану соціального захисту людей виглядають інші цифри. Приміром, членам наглядових рад державних корпорацій платять від 300 до 500 тисяч гривень! А їхні Голови отримують від 1,5 до 3 мільйонів гривень щомісяця, – обурилася Юлія Тимошенко. – Вимагаємо скасувати ці надвисокі зарплати під час війни та віддати все це в Держбюджет на виплати пенсій».

Юлія Тимошенко назвала бюджет-2024 «бюджетом корупції, стагнації й бідності» та пообіцяла, що команда «Батьківщини» до другого читання підготує пакет правок, щоб скасувати всі неефективні видатки та перерозподілити кошти на потреби армії та людей.

ba.org.ua

Запис «Бідність – це не лише страждання людей, а ще знищення економіки держави» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Влада часто, у відповідь на критику на свою адресу, парирує фразою: «Україна в небезпеці, тому зараз не час розгойдувати човен». Залишмо за дужками хибну природу таких заклинань, хоча будь-якій притомній людині очевидно, що поняття «майбутнє Батьківщини» і «доля влади» жодним чином не пов’язані. Наочний приклад – ситуація в медицині в її нинішньому вигляді – це не просто розхитування човна, це повноцінний «оверкіль» системи охорони здоров’я. Але здійснила-то його влада як попередня так і нинішня,  і, здається, при повній тямі, оскільки проштовхувала цей «переворот» довго і наполегливо. Епідемія коронавірусу стала лакмусовим папірцем медичної реформи, випробуванням дієздатності й ефективності системи охорони здоров’я.

Якщо прислухатися до чиновників, ситуація під контролем, лікарні забезпечені всім необхідним, і лише несвідомість деяких громадян заважає їм перемогти КОВІД.

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко минулого тижня відвідала Західну Україну з робочим візитом, де ознайомилася з ситуацією в лікарнях. Судячи з жорсткого і емоційного виступу Тимошенко під час Погоджувальної ради, стан на місцях показує зовсім іншу картину.

«Ми з командою об’їхали десятки лікарень. Кисню, як не було, так і немає. Передбачені протоколом МОЗ противірусні препарати не закуплені. Вільних ліжок у лікарнях просто не існує – людей виписують і одразу ж на їхнє місце приймають нових хворих. А додаткові ліжка не розгортаються, бо немає медичного персоналу, кисню та фінансування. Жодних 300% надбавок працюючим у ковідних відділеннях немає», – повідомила Юлія Тимошенко.

Причому додаткові кошти на боротьбу із СOVID у бюджеті на наступний рік не передбачено, ніби з нового року вірус зникне сам собою. Тому потрібно невідкладно переглядати Держбюджет-2022 та передбачити у ньому збільшення фінансування медичної сфери, а винні за провал у підготовці до епідемії коронавірусу мають бути притягнуті до відповідальності.

«Ми підготували заяву про злочин про те, що не було підготовки щодо кисню та противірусних препаратів, немає належного фінансування для охорони здоров’я. Потрібно порушувати кримінальні справи! І наступного року в жодному разі не можна приймати бюджет у тому вигляді, який є – на медицину потрібно виділити мінімум удвічі більше, якщо ми хочемо зберегти націю», – наголосила лідер «Батьківщини».

Звичайно, можна ще якийсь час заплющувати очі і вдавати, що все під контролем, але потім все одно рвоне.

Обнулення української медицини, фактична ліквідація первинної медицини, звільнення понад 50 тис. лікарів та медсестер за 5 років, знищення санітарно-епідеміологічної ланки та скорочення спеціальних лікувальних закладів – все це тепер коштує нам десятків, а ймовірно сотень та тисяч життів співгромадян.

Тому якщо вже стурбовані стійкістю човна, настав час припинити пускати на нього всяких пройдисвітів. Якщо ви не здатні міцно тримати кермо, щоб країну та народ не захитало в кінець, віддайте його іншим.

Андрій Золотарьов

*оверкіль – це переворот судна догори кілем (днищем). Основною причиною оверкіля є недостатня поперечна або поздовжня остійність судна.

https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4417709/?fbclid=IwAR3zizWMvDL4qDknqY2939wnvBptxY2UEQC4T0M-edImaLnnkeYUV44I27E

Запис Ситуація з COVID – це «оверкіль»* системи охорони здоров’я – блогер спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На цьому наголосила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час свого виступу з трибуни парламенту.

«Наша команда за минулий не сесійний тиждень об’їхала дуже велику кількість лікарень, і ми побачили, що з захистом життя людей країні дуже не пощастило. Понад 50% лікарень в Україні не мають кисню. Сьогодні жодна лікарня в Україні, в тому числі опорні по ковіду, не мають ключового противірусного препарату, який передбачений протоколом лікування МОЗ. Практично в усіх лікарнях лікарям і медичному персоналу, які працюють з ковідними хворими, не доплачують 300% до окладу, і вони сьогодні отримують у 5 разів менше, ніж їхні колеги в Польщі», – зауважила Юлія Тимошенко.

За її словами, у бюджеті на поточний рік врахована вартість тільки третини медичних послуг, а на наступний рік взагалі не враховані ні ковідні видатки, ні видатки на нормальне функціонування галузі.

«Ми вимагаємо негайно переглянути бюджет на цей рік і на наступний. Зараз ми бачимо, що в парламенті 2,5 мільярди гривень списують на будівництво доріг, ви у своєму розумі, хто буде відповідати за життя людей?» – звернулася лідер «Батьківщини» до провладної монокоаліції.

https://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-zaxist-zhittya-i-zdorovya-ukra%d1%97nciv-mayut-buti-prioritetom-dlya-vladi/

Запис Захист життя і здоров’я українців мають бути пріоритетом для влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На цьому наголосила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час обговорення проєкту Закону про Державний бюджет України на 2022 рік.

«Поданий бюджет не враховує ні енергетичну кризу, ні COVID-19, ні боротьбу проти бідності. І взагалі жодна галузь у цьому бюджеті не отримала ні підтримки, ні розвитку. В залі Верховної Ради немає дискусії, немає врахування правок депутатів. Тут просто натискають кнопки, при чому – проти всього. Це не стратегія життя країни на наступний рік, це профанація» – обурилася Юлія Тимошенко.

На переконання лідера «Батьківщини», кошторис на наступний рік написаний не в національних інтересах і не в інтересах людей. У ньому не не виділено достатніх коштів на пенсійне й соціальне забезпечення, медицину, освіту й науку. Саме тому команда «Батьківщини» вимагає його перегляду, доопрацювання, збільшення дохідної частини та припинення зовнішніх державних запозичень.

«У цьому бюджеті не передбачено ні коригування на інфляцію, ні осучаснення пенсій.  Третій бюджет цієї влади закладає соціальні стандарти вдвічі нижчі від мінімального прожиткового рівня. Вони не мали права платити пенсію, нижчу 4 тисяч гривень, вони не мали права платити зарплату, нижчу 5215 гривень. Навіть дітям-сиротам, дітям з інвалідністю та іншим, які потребують соціальної допомоги, вони платитимуть вдвічі менше прожиткового рівня», – констатувала політик.

Вона нагадала, що фракція «Батьківщина» пропонувала збільшити дохідну частину бюджету на 161 мільярд гривень за рахунок боротьби зі «скрутками» на ПДВ та контрабандою на митниці. Натомість влада звільнила від оподаткування гральний бізнес і збільшує видатки на президентське «Велике будівництво» з його 40%-ими «відкатами». Це є свідченням, за її словами, що епоха корупції буде поглиблюватися. Водночас провідні галузі залишаються критично недофінансованими.

«На наступний рік на Антиковідний фонд виділено втричі менше, ніж цього року. Ви готові за такий бюджет проголосувати? За жовтень ще не заплачено 300% ковідних доплат нашим медикам, не закуплені противірусні препарати, які є ключовими в лікуванні ковіду. Пакети, які фінансує НСЗУ, набагато нижчі від того, що потребує бодай елементарне лікування людей. Те саме робиться в системі освіти: бюджет залишає мізерні зарплати вихователям, вчителям, викладачам. Вони йтимуть з галузі, наших дітей просто не буде кому вчити. В Україні молодь має найнижчі стипендії і найменшу кількість студентів, які їх отримують. Ми пропонуємо виділити 2,1 мільярда гривень на стипендії нашим дітям; хоча б 5% ВВП відправити на медицину, а це мінімум 112 мільярдів гривень; 26 мільярдів – на освіту та науку», – запропонувала Юлія Тимошенко.

Бюджет-2022, за її словами, буде вимушений покривати провали, борги й дефіцити, які створені штучною енергетичною кризою.

«Через непрофесійне управління країну ввели в енергетичну кризу, яка виникла внаслідок двох обставин – не закачали природний газ в газові сховища влітку, коли він був у 6 разів дешевший, ніж зараз, та не поклали вугілля на склади, коли воно було в наявності. Зараз потерпають практично всі підприємства, нищиться економіка. Ми  радимо парламенту так, як роблять інші країни, ухвалити зниження ПДВ для промисловості на енергоносії з 20% до 5%. Ми пропонуємо, щоб український газ нарешті продавався не посередникам, а напряму громадянам України і бюджетній сфері», – зазначила лідер «Батьківщини».

Голова партії вкотре закликала депутатів відправити на доопрацювання проєкт бюджету та врахувати в ньому найбільші виклики для країни та посилити соціальний захист людей.

«Цей бюджет буде остаточно зачищати Україну як сильну незалежну суверенну державу з народом, який має право на щастя і заможність. Ми вимагаємо присвятити бюджет людям і національним інтересам, а не поглибленню епохи бідності, епохи корупції, епохи розвалу. Якщо ви бездарні і у вас немає фахівців, які знають, як будувати країну, залиште цю справу і дайте можливість іншим людям, які це розуміють, правильно управляти країною –  заради України і заради людей», – резюмувала Юлія Тимошенко.

Без врахування жодної правки від «Батьківщини», законопроєкт про Державний бюджет України на 2022 рік був ухвалений у першому читанні голосами 273 народних депутатів.

https://ba.org.ua/ce-profanaciya-yuliya-timoshenko-pro-rozglyad-byudzhetu-2022-u-parlamenti/

Запис Розгляд бюджету-2022 у парламенті чи профанація? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фото https://vodokanal.cv.ua/

Ба більше,  вже 10 років триває розробка й коригування проєктно-кошторисної документації. Нагадаємо: розробка ТЕО розпочата Данським концерном COWI ще 2009-2010 року, а кошти виділили після ратифікації відповідного Закону. І нині чернівчани заплатять понад 5 млн.грн. за невикористання кредитних коштів. Влада ж знову обіцяє, що цього року аварійну ділянку замінять.

Заміна аварійної ділянки водогону (550 м) може коштувати близько 18,5 млн грн і може бути профінансована за рахунок коштів бюджету міста Чернівці. Лише в межах програми фінансової підтримки на 2020 рік Чернівціводоканалу планують виділити з бюджету обласного центру  95,9 млн грн, які переважно підуть на поточні витрати підприємства, а не на заміну мереж. Ми ще торік пропонували передбачити необхідний обсяг фінансування на заміну магістральних трубопроводів при розробці бюджету Чернівців на 2020 рік, але, на жаль, влада нас не чує. Згідно з проєктом модернізації, передбачена лише часткова заміна окремих ділянок водогону (!!!).

Загальна протяжність водогону Дністер-Чернівці –  майже 45 км, в тому числі ділянка Шубранець-РЧВ «Попова» – 11,8 км. У схваленому Кабміном ТЕО (2014 р.) передбачена заміна 3,1 км водогону від н/ст.Шубранець до р.Прут та 0,55 км ділянки водогону від р.Прут до РЧВ «Попова». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/871-2014-%D1%80.

За бізнес-планом Чернівціводоканалу вартість заміни зазначеної ділянки водогону становить 122,8 млн грн (3,65 км). https://vodokanal.cv.ua/news/biznes-plan-2018-2022-r-r.html. Із цих цифр бачимо, що орієнтовна вартість заміни ділянки магістрального водогону від р.Прут до РЧВ «Попова» (550 м) буде близько 18,5 млн грн.

Панове Олексію Каспрук, Василю Продан, Ярославе Цуркан! Чому досі не замінені аварійні ділянки водогону Дністер-Чернівці?

Громадська організація «Центр реформ та розвитку»

Від редакції:

Хотілося б тим часом дізнатися, скільки грошей вже з’їло героїчне латання дірок на цих ділянках водогону та яка фінансова заковика робить накладання латок більш привабливим, ніж заміна труб…

Запис НЕМА ТРУБИ – НЕМА ВОДИ або Про чергові обіцянки влади замінити водогін спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Бюджет України 2020 року має багато нюансів щодо соціальних виплат.

Прожитковий мінімум – базовий соціальний стандарт, на підставі якого визначаються соціальні гарантії. Протягом 2020 року він буде кілька разів змінюватися.

У розрахунку на місяць прожитковий мінімум в 2020 році складатиме: з 1 січня – 2 027 грн; з 1 липня – 2 118 грн; з 1 грудня – 2 189 грн.

Для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1 779 ггрн; з 1 липня – 1 859 грн; з 1 грудня – 1 921 грн.

Дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2 218 грн; з 1 липня – 2 318 грн; з 1 грудня – 2 395 грн.

Для працездатних осіб: з 1 січня – 2 102 грн; З 1 липня – 2 197 грн; З 1 грудня – 2 270 грн;.

Для людей, які втратили працездатність: з 1 січня – 1 638 грн; З 1 липня – 1 712 грн; З 1 грудня – 1 769 грн.

В Мінсоцполітики передбачають «відв’язку» понад 150-ти видів соціальних виплат і фінансових показників від прожиткового мінімуму. Пенсії та допомога малозабезпеченим сім’ям залишаться єдиними видами виплат, «прив’язаними» до прожиткового мінімуму. Розмір усіх інших виплат пропонується встановлювати в абсолютних цифрах і переглядати їх щороку при прийнятті Державного бюджету.

Запис Прожитковий мінімум: як зміняться соціальні виплати у 2020 році спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Байдужість громадян  – це смерть суспільства за життя

Редакція часто отримує звернення – електронною поштою, на папері й навіть усні – про те, які неподобства кояться у Чернівцях. Найбільше скарг на тротуари, йдучи якими можна звернути шию. А ще – на транспорт, який частіше не ходить, ніж ходить, і на те, що десь прорвало воду і вона тече вулицею тижнями, і що підвали заливає… Одне слово, містяни незадоволені міською владою. Хоча активності самі не проявляють і пояснюють це тим, що нічого, мовляв, змінити не можна. А це, до речі, надзвичайно хибна й шкідлива теза. Бо діяльність міськради залежить від нас, чернівчан. Ми ж не тільки формуємо бюджет міста, але й можемо на нього впливати й контролювати витрати міста. Однак охочих цього навчитися небагато в Чернівцях знайшлося. Гадала, що зал ломитиметься від людей, які бажають навчитися, як запобігати корупції у формуванні міського бюджету, а відтак і контролювати його. Та дві лекції  «Звідки в міста гроші?» і «Де гроші міста?», які відбулися в рамках проекту «Як працює місто?» від ГО «Буковинська агенція регіонального розвитку», аншлагу не зірвали. Попри те, що мета проекту – спонукати громаду здійснювати контроль за діяльністю Чернівецької міськради, використовуючи доступні інструменти. Слабеньке ще в нас, на жаль, громадянське суспільство…

Перетворила Нетешин на місто, найдоступніше для життя, й пішла воювати

Та оскільки знання ніколи зайвими не бувають, пропонуємо відповіді спікерки Ольги Омельчук – магістра, а нині вже аспірантки з права та державного управління, адвоката, експерта з місцевого розвитку на запитання газети «Верссії».

ФОТО

Підпис: Ольга Омельчук – екс-мер, військовий парамедик, нагороджена орденом «За мужність» III ступеня за добровільну відмову від евакуації та продовження надання допомоги під час обстрілу та пожежі в таборі її батальйону в Дмитрівці Новоайдарського р-ну  на Луганщині.

Пані Ольга ще 2010-го стала й досі залишається наймолодшим міським головою в історії України серед жінок: у 29 років обіймала вже посаду міського голови міста обласного значення Нетешин, що на Хмельниччині. Тоді Нетешин, 2011 року, посіло  перше місце у щорічному всеукраїнському рейтингу журналу «Фокус» як місто, найдоступніше для життя. Від серпня 2014-го до вересня 2015-го проходила службу в складі 12-го окремого мотопіхотного батальйону Збройних сил України. Під час служби вона стала розробницею алгоритму КОЛЕСО (визначає послідовність дій при наданні домедичної допомоги) і рапорту МІСТ (картка для заповнення головних показників стану пораненого, які треба записати на полі бою). У жовтні 2015 року картка й алгоритм затверджені Генштабом АТО і досі є загальнообов’язковими для використання усіма військовослужбовцями у зоні ООС. Це одна з численних новацій, винайдених волонтерами чи військовослужбовцями і запроваджених вже під час війни на Сході України.  

Наразі Ольга є експерткою з місцевого розвитку, консультує та навчає громадських активістів і посадових осіб місцевого самоврядування в усіх областях України. Вона аспірантка Національної академії державного управління з дисертацією про спроможність територіальних громад в Україні, до того ж ще й веде власний будівельний бізнес.

Брак часу, знань, а ще лінощі й зневіра – ось що заважає людям

– Олю, зрозуміло, що ця тематика вам близька. Та чому вирішили доносити ці знання до громадян?

– Усвідомлюю, що єдиним успішним шляхом до якісних змін у країні є просвіта громадян у сфері громадянської обізнаності і, серед іншого, розуміння ними бюджетного процесу на місцевому рівні. Де беруться гроші в міста? Ким вони витрачаються? Як брати участь/контролювати?..

– З Вашого досвіду експертки з місцевого розвитку, яка навчає громадян у всіх областях України: наскільки члени громад розуміються на формуванні бюджетів своїх населених пунктів?

– На жаль, мушу констатувати, що абсолютна більшість громадян не розуміють бюджетного процесу і не усвідомлюють, що фактично всі кошти державного та місцевого бюджетів – це їхні власні кошти, які вони сплачують щомісячно у вигляді податків та зборів.

– А чи мають вони важелі впливу на цей процес? Якщо так, то яким чином користуватися своїми правами?

– Так, важелі впливу ми маємо, та, знов-таки – на жаль, рідко ними користуємося. Кожний з нас має можливість ініціювати, пропонувати, брати участь в обговоренні, фактично, на усіх стадіях бюджетного процесу. Та не всі ми цим користаємось. Іноді через брак часу. Іноді – через відсутність компетеції, знань, розуміння. Подеколи – лінощі. Та найгірше – це зневіра. І це найбільший виклик для нас усіх, бо всі ми мусимо активно навчати і навчатися того, як і чим долати зневіру людей. А для цього достатньо демонструвати результати активних громадян і організацій, допомагати відновити активність громадськості, підтримати її.

– Тепер конкретно: звідки взагалі беруться гроші міста? 

– Гроші міста складаються з податкових і неподаткових надходжень, з офіційних трансфертів з інших бюджетів. Та, по суті, всі кошти, крім незначної частини доходів державних та комунальних підприємств, до бюджетів потрапляють з кишень людей та їхніх організацій, себто з податків.

Громади ж абсолютно вільні у плануванні й витрачанні власних коштів

– Хто і як формує бюджет, приміром, нашого міста Чернівці?

– Бюжет формується за правилами Бюджетного кодексу, тобто відповідно до затверджених формул: частки з різних податків потрапляють до державного та місцевих бюджетів у визначених пропорціях. Причому, громади абсолютно вільні у плануванні та витрачанні власних коштів. На розмір бюджету впливає активність громади: що успішніший бізнес у місті, що дисциплінованіше сплачуються податки в ньому, то більше бюджет міста.

– Те, що корупція у формуванні бюджету присутня завжди, розуміють усі. Та як їй запобігати?

– Шлях один: забезпечувати відкритість і прозорість бюджетного процесу. Чернівці як місто зробили чимало кроків у цьому напрямку, портал «Вікритий бюджет міста» є прогресивним та сучасним.

– Та ним мало хто користується…

– Відтак важливо поширювати інформацію про нього і можливості використання серед містян. Іншим важливим інструментом забезпечення прозорості могло б стати, приміром, прийняття Бюджетного регламенту.

Інструменти впливу – в законах, які передбачають повну відкритість і публічність

– Дайте пораду чернічанам, сторожинчанам, кіцманчанам тощо, як установити контроль за заробленими ними ж грошима. Які права в цій справі мають громадяни та громадські організації? І де прописані ці інструменти впливу?

– Інструменти впливу прописані у Бюджетному кодексі України, в законі «Про місцеве самоврядування в Україні». Їхня основа – можливість безперешкодного доступу до усієї інформації про бюджетний процес. Вся інформація, що стосується коштів місцевого бюджету, має бути безапеляційно відкритою та публічною.

Самі люди також мають очікувати та вимагати від влади інтерактивності. А це означає використовувати сучасні форми звітування та обговорення проекту бюджету й змін до нього. І такі процедури мають бути не нудними й стандартними, «для галочки», із монотонним зачитуванням незрозумілих кодів бюджетної класифікації, як це часто відбувається в містах. Як правило, навіть депутати, слухаючі купу цифр, просто засинають на своїх робочих місцях…

– Пані Ольго, за Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є народ, і саме він є власником усіх державних надр і цінностей. Та це лише на папері, бо не порівняти рівень життя слуг народу і самого народу, що, на жаль, простежується на всіх рівнях. Отже, хто  розпоряджається бюджетом міста?

– Бюджетом міста розпоряджаються ті, кому жителі міста довірили це робити, тобто обрали їх на виборах, це депутати місцевої ради. Міський голова має один голос, такий саме, як і голос рядового депутата. Рішення приймаються більшістю. Наскільки задоволені жителі міста ефективністю такої роботи своїх депутатів та мера – демонструється на місцевих виборах. Якщо люди задоволені – ті ж обранці проходять знову. Не задоволені – обирають інших. Але важливо, щоби люди не нехтували своїм голосом на виборах. Часто на незадовільний стан міських справ скаржаться саме ті, що на вибори взагалі не ходять. І це сумно. До слова, відсоток участі жителів міста Чернівці у попередніх місцевих виборах був дуже невисоким.

Міський портал «Відкритий бюджет» – лоція в бюджетному морі для чернівчан

– І ще раз, мабуть, звернусь до Вас із проханням дати пораду буковинцям: де шукати інформацію про міський бюджет і як контролювати його витрати? І запитання, що випливає з попереднього: як зорієнтуватися у бюджеті, зрозуміти усі ті незрозумілі колонки з цифрами?

– Найзручніше використовувати міський портал «Відкритий бюджет». Там в інфографіці зручно розташована інформація про міський бюджет. І зрозуміти інформацію, подану на порталі, набагато легше, ніж важкі ексельтаблиці офіційного рішення «Про бюджет…»

– І насамкінець, ваші враження від Чернівців? Але не від архітектури – вона унікальна і прекрасна, – а від його інфраструктури, зручності для життя тощо.

– Мені надзвичайно подобається місто – воно має неповторний шарм, який і приваблює жителів інших міст. Та я була надзвичайно вражена невідповідно несуттєвими надходженнями туристичного збору до міського бюджету. Це привід замислитися…

Запитувала Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Гроші міського бюджету – це кошти чернівчан, а чернівчани й мають контролювати витрати міста спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівецькому обласному театру ляльок на проведення ремонту обласна рада виділила понад 3 млн грн. на реставрацію вікон, дверей та покрівлі.

Ще понад 3 млн грн спрямують на капітальний ремонт відділення недоношених дітей обласної дитячої лікарні, 520 тис. грн – на капітальний ремонт сантехнічних мереж, покрівлі корпусу №8 і фасадів низки корпусів обласної лікарні та благоустрій її території. З обласного бюджету виділено 750 тис. грн для продовження реконструкції низки приміщень Чернівецького онкодиспансеру.

Запис Лялькам і лікарням – по 3 мільйони спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Івана Дупу теж можна здивувати! Цього разу нашого автора вразило, що суми неправомірного витрачання грошей оприлюднили майже водночас не журналісти-розслідувачі, а ті, кому, зрештою, й належить це робити за службовим і державним обов’язком – Держаудитслужба і Рахункова палата України.

Мені, Івану Дупі, не вперше писати про те, що там або сям виявлені неправомірні витрати, розкрадання, дерибан, відкати  чи інші завуальовані схеми. Релізи двох зазначених поважних служб були оприлюднені майже водночас і різняться хіба що масштабами.  Мабуть, закономірно, бо ревізія Держаудиту стосувалася навіть не обласного – районного рівня, Рахункова ж палата оприлюднила наслідки вивчення фінансових справ у Державному агентстві рибного господарства України. Масштаби, як ви розумієте, різні. А ріднить ці випадки таке собі, можна сказати, панібратське ставлення до державної кишені. Більше того, я впевнений, що до власної кишені герої цих публікацій ставляться з більшим пієтетом: своя ж… Але звернімося до цифр.

Буковинські аудитори виявили зайвих соцвиплат майже на півмільйона

«Фахівці Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області під час планової ревізії в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіцманської РДА виявили порушення, що призвели до втрат на загальну суму понад 480 тис. грн».

З чого ж склалася така сума лише в одному управлінні одного лише з районів найменшої області України?

Майже 242 тис. гривень виплатили державної соціальної допомоги сім’ям, яким за їхнього майнового стану такі допомоги не належали. І дивує навіть не сума у чверть мільйона по «цій позиції».

Пробачте мені, може, я наївний, але Кіцманський район – не Нью-йорк, не Москва, не Київ і навіть не Чернівці. От не можу повірити в те, що працівники тамтешнього Управління праці та соцзахисту населення «не здогадувалися» про наявність у отримувачів допомог аж по 2 житлових будинки із загальною площею, яка набагато перевищує межі, що дають право на таку допомогу. Як там казав Станіславський? – «Не вірю!».

Схожа картина по субсидіях. Тут отримувачі «приховали» придбання за 12 місяців до звернення за субсидією нерухомого майна на суму, більшу за гранично визначену. Через це виплачено зайвих субсидій на загальну суму 101,2 тис. грн.

Інші родини так само «приховали» придбання транспортних засобів і житла теж на суму, більшу за гранично визначену. Така «таємничість» вартувала державі 108 тис. грн. соціальної допомоги.

Третя позиція в цьому списку може й узагалі здатися дрібничкою: тут списували грошики на гаряче харчування дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, у ті дні, коли зазначені дітки були відсутні в школі. Якби ці гроші йшли діткам – не шкода. Але ж ручай цей виніс з бюджету  29,3 тис. грн, які осіли у чиїхось кишенях…

Ну, і як належить, матеріали ревізії передано до Управління захисту економіки в Чернівецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Поінформовано прокуратуру області та Кіцманську місцеву. Наостанок хочеться поцікавитися: чи оголосять так же урочисто наслідки цих «знахідок» не лише для отримувачів неналежного, але й для тих, хто так щиро й широко розкриває для них державну кишеню?

А тепер про рибу та гроші

Рахункова палата провела у Держрибагентстві перший фінансовий аудит за міжнародними стандартами

І це треба було увімкнути міжнародний стандарт, щоби аудитори Рахункової палати встановили факти зайво виплаченої державним службовцям заробітної плати за дні відряджень на майже 403 тис грн. Ще 31,2 тис.грн «накрапало» при обміні валюти.

Зате на неправомірному оформленні результатів  наукових розробок набралося аж 33 мільйони гривень!

Майже на півтора мільйона гривень не відображено фінансових активів у балансі, не потрапила туди  (до балансу) й вартість 50 тис. акцій риболовецької компанії, хоча вони є власністю зазначеного відомства. Ще на 600 тис. грн. «помилилися» із відображенням новопридбаних основних засобів. І ще не відображено у річній фінансовій звітності інформацію про операції з пов’язаними сторонами на загальну суму 1,3 млн гривень.

І от при таких майже 40-мільйонних втратах аудитори ще розшаркуються перед тими, кого перевіряли: «Разом з тим, консолідована фінансова та зведена бюджетна звітність Держрибагентства станом на 01.01.2019 в цілому достовірна щодо надходжень, витрат бюджетних коштів і правильно визначає фінансовий стан Держрибагентства».

Якими ж повинні бути втрати з державної кишені, аби їх визнали суттєвими? У те, що це просто помилки працівників – теж не віриться: на такому рівні бухгалтери після районних курсів не працюють. Поки що у звіті Рахункової сказано лише про «ризики збитків державного бюджету», хоча Генпрокуратуру все ж таки «вирішили поінформувати». Чи поінформували насправді, у звіті не сказано. А цікавого багато: на якому рівні місяцями закривали очі на такі ось «посилочки» – і кого тепер призначать крайнім? Якщо такі, зазвичай, будуть…

Ваш украй здивований Іван ДУПА

Запис Куди легше грошики утікають: за рибу чи на незаслужені пільги? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Комплексну програму з охорони навколишнього природного середовища «Екологія» у Чернівецькій області на 2019-2021 роки затвердили на 30-й сесії обласної ради.

Як повідомляє прес-служба облради, Програма спрямована на запобігання забрудненню довкілля і зменшення його шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей, раціональне використання природних ресурсів, розширення, відтворення та збереження територій і об’єктів природно-заповідного фонду, лікувально-оздоровчих, рекреаційних, водних та інших природних комплексів і унікальних територій, формування на їх основі регіональної екологічної мережі, дотримання екологічної безпеки на території Чернівецької області, створення умов для переходу до сталого розвитку регіону. Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації завдань програми становить 462 тис. грн.

Запис На охорону екології на Буковині виділили майже півмільйона спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цьогорічної освітньої субвенції не вистачить, щоб виконати гарантовані законодавством України в повному обсязі виплати вчителям.

Торішній розмір субвенції покриває лише 88% від потреб, повідомляють в Асоціації міст України.

“Збільшення заробітних плат для педагогічних працівників могло б бути лише за рахунок значного скорочення їхньої чисельності. Однак органи місцевого самоврядування протягом минулого року намагалися зберегти педагогічний персонал за рахунок відволікання власних коштів на оплату праці. Вона не була забезпечена освітньою субвенцією”, – повідомляють в організації.

Найбільший дефіцит у тих областях, які доєднали до себе сільські та селищні ради. Для них дефіцит освітньої субвенції найбільший, адже розрахунки не враховують особливості сільських територій.

Запис Учителям не вистачає грошей на зарплати спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Битий небитого везе:з шалено великих зарплат топ-чиновники не сплачують внесків до Пенсійного фонду

Колись давно, ще за радянських часів, закінчивши університет, почала працювати в редакції газети, де й зіткнулася, як мені тоді здалося, з дивною річчю. Йдеться про те, що кореспондент, який заробляв 105-110 рублів у місяць, отримував разом з відпускними 10-15 чи, може, 20-25 рублів на оздоровлення. Не пам’ятаю вже точно цифру. Натомість завідувач відділом, який мав більшу зарплату, мав на оздоровлення і більшу суму грошей. Це мене дуже дивувало, бо не вкладалося у поняття справедливості, – а саме цей принцип декларувався радянським суспільством. А згадалася мені власна наївність після ближчого знайомства з «бюджетною наукою», коли я зрозуміла, що податки і бюджет – це зовсім не нудно, а навіть дуже цікаво. Бо тільки розібравшись у навмисно заплутаній бюджетній системі, дізнаєшся про те, що кожний українець відчуває підсвідомо:у незалежній Україні панує жорстка дискримінація бідних верств населення, чиїми статками, чи то пак – нестатками, утримується вся державна структура. Це при тому, що решта, тобто 3-5%  населення володіють головними багатствами країни. І жирують. А бідні їх утримують. І далеко за прикладом ходити не треба.

Беремо єдиний соціальний внесок (ЄСВ), тобто 22% від суми зарплати, які відраховуються до Пенсійного фонду. Так ось,ЄСВ нараховується лише на суму,що не перевищує 55845 грн. І виходить, що ті чиновники, які отримують зарплату понад 56 тисяч гривень, не сплачують ЄСВ з різниці сум. І виходить: що більша зарплата – тим менші податки! У Чернівцях такі зарплати, з яких немає повних відрахувань до Пенсійного фонду, отримують, зокрема, голови правлінь ПАТ «ЕК Обленерго», «Чернівцігаз» тощо. Щоправда, це не новація: так було за Януковича, так залишилося й за Порошенка.

А хто мав би захистити народ? Зрозуміло, його обранці – депутати від народу, себто народні депутати. Та це жодному з них і на думку не спаде – настільки вони далекі від нас із вами. Це у Швеції, де принцип солідарності увійшов у кров і плоть нації, звиклидопомагати дітям за рахунок дорослих, хворим – за рахунок здорових, бідним – за рахунок багатих тощо. Бо там усі розуміють: система соціальних гарантій, що є серцевиною суспільства загального добробуту, може існувати і розвиватися тільки за рахунок справедливої та соціально зорієнтованої системи податків. От і виходить, що там справедливість є, а у нас її немає. Живемо, як у тій українській казці, де битий вовк небиту лисицю везе.

Одразу ж виникає запитання: а чи можна це все якось змінити? Безперечно, так.І для цього потрібне лише одне: свідоме населення. Іншими словами,нам потрібні знання.Скажімо, мало хто з нас здогадується, що ми сплачуємоцілу купу різноманітних податків і платежів до державного та місцевого бюджетів, а також до Пенсійного фонду. Адже податкова система України вибудована таким чином, що ми цього майжене помічаємо, бо це робить за нас роботодавець чи продавець товарів і послуг. Але це жодним чином не змінює наш статус платника податків. Бо попри те, що кошти формально вносить хтось інший, ці кошти вийняті з наших кишень. І ми сплачуємо податки як зі своїх доходів, так і зі своїх витрат. Та найхитрішою в цій системі є складність, так би мовити, «бюджетної науки». Пересічному  громадянину дуже важко в ній розібратися, що і захищає надійно олігархів та казнокрадів. Для боротьби з бюджетною неграмотністю центр соціально-економічних досліджень CASE Україна створив сайт cost.ua «Ціна держави». Там можна дізнатися, що коли ваша зарплатня офіційно становить 7 тисяч гривень чистими, то ваші чисті доходи за рік – це 63578 грн, а ваші податки – 63725 грн. Та про все це у наступному числі «Версій».А поки що, на жаль, незовсім святкова інформація. Попри те, що 2018-го року українці зібрали на 25% податків більше, ніж у 2017-му, ці гроші до бюджету чомусь не потрапили. Думаю, це має переконати нас усіх у тому, що розбиратися у бюджетній політиці власної держави таки варто.

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Погляд Людмили ЧЕРЕДАРИК: Українська казка в бюджетних реаліях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Правоохоронні органи за підсумками аудитів Рахункової палати, проведених 2018-го, відкрили 17 кримінальних проваджень. Голова Рахункової палати Валерій Пацкан на своїй сторінці у Facebook оприлюднив відео про виявлені його відомством  порушення у використанні бюджетних коштів, які на загал тягнуть на понад 4,5 млрд грн. Йдеться про порушення у сферах використання коштів державного бюджету на лікування громадян України за кордоном, забезпечення окремих категорій населення засобами реабілітації, на будівництві житла для військових, соцзахисту ветеранів війни, підтримки осіб з особливими освітніми потребами, використання коштів резервного фонду держбюджету у 2017 році, ефективності використання субвенції на заходи соціально-економічного розвитку окремих територій тощо. 

При цьому Валерій Пацкан додав: «Наша мета – показати, як використовуються кошти кожного платника податків. Кожна гривня українців має працювати ефективно».

Матеріали щодо виявлених порушень направлені до Національної поліції, НАБУ, ГПУ та СБУ.

Запис Аудити Рахункової палати потягли вже 17 кримінальних проваджень спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ухвалений парламентом і підписаний президентом закон про державний бюджет України на 2019 рік оприлюднили на сайті Верховної Ради.

Документ передбачає доходи країни на рівні 1,026 трлн грн, видатки – 1,112 трлн грн, граничний обсяг дефіциту в сумі 89,989 млрд грн.

На 31 грудня 2019-го граничний обсяг державного боргу встановлений у сумі 2,060 трлн грн, гарантованого державою боргу – 388,6 млрд грн.

Із 1 січня прожитковий мінімум на одну особу на місяць становитиме 1853 грн, з 1 липня – 1936 грн, з 1 грудня – 2027 грн.

Мінімальна заробітна плата з 1 січня буде підвищена до 4173 грн на місяць або до 25,13 грн у погодинному розмірі.

Запис Мінімальна заробітна плата з 1 січня буде підвищена до 4173 грн на місяць спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Віп-вечірка Укрзалізниці коштом платників податків спершу з'явиться на Медіа-Версії.