Байдужість громадян – це смерть суспільства за життя
Редакція часто отримує звернення – електронною поштою, на папері й навіть усні – про те, які неподобства кояться у Чернівцях. Найбільше скарг на тротуари, йдучи якими можна звернути шию. А ще – на транспорт, який частіше не ходить, ніж ходить, і на те, що десь прорвало воду і вона тече вулицею тижнями, і що підвали заливає… Одне слово, містяни незадоволені міською владою. Хоча активності самі не проявляють і пояснюють це тим, що нічого, мовляв, змінити не можна. А це, до речі, надзвичайно хибна й шкідлива теза. Бо діяльність міськради залежить від нас, чернівчан. Ми ж не тільки формуємо бюджет міста, але й можемо на нього впливати й контролювати витрати міста. Однак охочих цього навчитися небагато в Чернівцях знайшлося. Гадала, що зал ломитиметься від людей, які бажають навчитися, як запобігати корупції у формуванні міського бюджету, а відтак і контролювати його. Та дві лекції «Звідки в міста гроші?» і «Де гроші міста?», які відбулися в рамках проекту «Як працює місто?» від ГО «Буковинська агенція регіонального розвитку», аншлагу не зірвали. Попри те, що мета проекту – спонукати громаду здійснювати контроль за діяльністю Чернівецької міськради, використовуючи доступні інструменти. Слабеньке ще в нас, на жаль, громадянське суспільство…
Перетворила Нетешин на місто, найдоступніше для життя, й пішла воювати
Та оскільки знання ніколи зайвими не бувають, пропонуємо відповіді спікерки Ольги Омельчук – магістра, а нині вже аспірантки з права та державного управління, адвоката, експерта з місцевого розвитку на запитання газети «Верссії».
ФОТО
Підпис: Ольга Омельчук – екс-мер, військовий парамедик, нагороджена орденом «За мужність» III ступеня за добровільну відмову від евакуації та продовження надання допомоги під час обстрілу та пожежі в таборі її батальйону в Дмитрівці Новоайдарського р-ну на Луганщині.
Пані Ольга ще 2010-го стала й досі залишається наймолодшим міським головою в історії України серед жінок: у 29 років обіймала вже посаду міського голови міста обласного значення Нетешин, що на Хмельниччині. Тоді Нетешин, 2011 року, посіло перше місце у щорічному всеукраїнському рейтингу журналу «Фокус» як місто, найдоступніше для життя. Від серпня 2014-го до вересня 2015-го проходила службу в складі 12-го окремого мотопіхотного батальйону Збройних сил України. Під час служби вона стала розробницею алгоритму КОЛЕСО (визначає послідовність дій при наданні домедичної допомоги) і рапорту МІСТ (картка для заповнення головних показників стану пораненого, які треба записати на полі бою). У жовтні 2015 року картка й алгоритм затверджені Генштабом АТО і досі є загальнообов’язковими для використання усіма військовослужбовцями у зоні ООС. Це одна з численних новацій, винайдених волонтерами чи військовослужбовцями і запроваджених вже під час війни на Сході України.
Наразі Ольга є експерткою з місцевого розвитку, консультує та навчає громадських активістів і посадових осіб місцевого самоврядування в усіх областях України. Вона аспірантка Національної академії державного управління з дисертацією про спроможність територіальних громад в Україні, до того ж ще й веде власний будівельний бізнес.
Брак часу, знань, а ще лінощі й зневіра – ось що заважає людям
– Олю, зрозуміло, що ця тематика вам близька. Та чому вирішили доносити ці знання до громадян?
– Усвідомлюю, що єдиним успішним шляхом до якісних змін у країні є просвіта громадян у сфері громадянської обізнаності і, серед іншого, розуміння ними бюджетного процесу на місцевому рівні. Де беруться гроші в міста? Ким вони витрачаються? Як брати участь/контролювати?..
– З Вашого досвіду експертки з місцевого розвитку, яка навчає громадян у всіх областях України: наскільки члени громад розуміються на формуванні бюджетів своїх населених пунктів?
– На жаль, мушу констатувати, що абсолютна більшість громадян не розуміють бюджетного процесу і не усвідомлюють, що фактично всі кошти державного та місцевого бюджетів – це їхні власні кошти, які вони сплачують щомісячно у вигляді податків та зборів.
– А чи мають вони важелі впливу на цей процес? Якщо так, то яким чином користуватися своїми правами?
– Так, важелі впливу ми маємо, та, знов-таки – на жаль, рідко ними користуємося. Кожний з нас має можливість ініціювати, пропонувати, брати участь в обговоренні, фактично, на усіх стадіях бюджетного процесу. Та не всі ми цим користаємось. Іноді через брак часу. Іноді – через відсутність компетеції, знань, розуміння. Подеколи – лінощі. Та найгірше – це зневіра. І це найбільший виклик для нас усіх, бо всі ми мусимо активно навчати і навчатися того, як і чим долати зневіру людей. А для цього достатньо демонструвати результати активних громадян і організацій, допомагати відновити активність громадськості, підтримати її.
– Тепер конкретно: звідки взагалі беруться гроші міста?
– Гроші міста складаються з податкових і неподаткових надходжень, з офіційних трансфертів з інших бюджетів. Та, по суті, всі кошти, крім незначної частини доходів державних та комунальних підприємств, до бюджетів потрапляють з кишень людей та їхніх організацій, себто з податків.
Громади ж абсолютно вільні у плануванні й витрачанні власних коштів
– Хто і як формує бюджет, приміром, нашого міста Чернівці?
– Бюжет формується за правилами Бюджетного кодексу, тобто відповідно до затверджених формул: частки з різних податків потрапляють до державного та місцевих бюджетів у визначених пропорціях. Причому, громади абсолютно вільні у плануванні та витрачанні власних коштів. На розмір бюджету впливає активність громади: що успішніший бізнес у місті, що дисциплінованіше сплачуються податки в ньому, то більше бюджет міста.
– Те, що корупція у формуванні бюджету присутня завжди, розуміють усі. Та як їй запобігати?
– Шлях один: забезпечувати відкритість і прозорість бюджетного процесу. Чернівці як місто зробили чимало кроків у цьому напрямку, портал «Вікритий бюджет міста» є прогресивним та сучасним.
– Та ним мало хто користується…
– Відтак важливо поширювати інформацію про нього і можливості використання серед містян. Іншим важливим інструментом забезпечення прозорості могло б стати, приміром, прийняття Бюджетного регламенту.
Інструменти впливу – в законах, які передбачають повну відкритість і публічність
– Дайте пораду чернічанам, сторожинчанам, кіцманчанам тощо, як установити контроль за заробленими ними ж грошима. Які права в цій справі мають громадяни та громадські організації? І де прописані ці інструменти впливу?
– Інструменти впливу прописані у Бюджетному кодексі України, в законі «Про місцеве самоврядування в Україні». Їхня основа – можливість безперешкодного доступу до усієї інформації про бюджетний процес. Вся інформація, що стосується коштів місцевого бюджету, має бути безапеляційно відкритою та публічною.
Самі люди також мають очікувати та вимагати від влади інтерактивності. А це означає використовувати сучасні форми звітування та обговорення проекту бюджету й змін до нього. І такі процедури мають бути не нудними й стандартними, «для галочки», із монотонним зачитуванням незрозумілих кодів бюджетної класифікації, як це часто відбувається в містах. Як правило, навіть депутати, слухаючі купу цифр, просто засинають на своїх робочих місцях…
– Пані Ольго, за Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є народ, і саме він є власником усіх державних надр і цінностей. Та це лише на папері, бо не порівняти рівень життя слуг народу і самого народу, що, на жаль, простежується на всіх рівнях. Отже, хто розпоряджається бюджетом міста?
– Бюджетом міста розпоряджаються ті, кому жителі міста довірили це робити, тобто обрали їх на виборах, це депутати місцевої ради. Міський голова має один голос, такий саме, як і голос рядового депутата. Рішення приймаються більшістю. Наскільки задоволені жителі міста ефективністю такої роботи своїх депутатів та мера – демонструється на місцевих виборах. Якщо люди задоволені – ті ж обранці проходять знову. Не задоволені – обирають інших. Але важливо, щоби люди не нехтували своїм голосом на виборах. Часто на незадовільний стан міських справ скаржаться саме ті, що на вибори взагалі не ходять. І це сумно. До слова, відсоток участі жителів міста Чернівці у попередніх місцевих виборах був дуже невисоким.
Міський портал «Відкритий бюджет» – лоція в бюджетному морі для чернівчан
– І ще раз, мабуть, звернусь до Вас із проханням дати пораду буковинцям: де шукати інформацію про міський бюджет і як контролювати його витрати? І запитання, що випливає з попереднього: як зорієнтуватися у бюджеті, зрозуміти усі ті незрозумілі колонки з цифрами?
– Найзручніше використовувати міський портал «Відкритий бюджет». Там в інфографіці зручно розташована інформація про міський бюджет. І зрозуміти інформацію, подану на порталі, набагато легше, ніж важкі ексельтаблиці офіційного рішення «Про бюджет…»
– І насамкінець, ваші враження від Чернівців? Але не від архітектури – вона унікальна і прекрасна, – а від його інфраструктури, зручності для життя тощо.
– Мені надзвичайно подобається місто – воно має неповторний шарм, який і приваблює жителів інших міст. Та я була надзвичайно вражена невідповідно несуттєвими надходженнями туристичного збору до міського бюджету. Це привід замислитися…
Запитувала Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
