Обіцяне мирним планом президента Порошенка однобічне припинення вогню вже триває. Українські силовики призупинили активну фазу антитерористичної операції на тиждень до 27 червня. Проте російські маріонетки з ДНР і ЛНР далі стріляють, а військові частини РФ підтягаються до українського кордону. На київську владу навалилася хвиля критики звідусіль. Її звинувачують у недалекоглядності, а дехто – і в зраді національних інтересів. Мовляв, доки українські військові переводять дух після наступальної операції, з російського боку на територію Донецької й Луганської областей закидаються нові групи до зубів озброєних бойовиків, ще й з танками, бронетранспортерами, установками залпового вогню «Град».
Захоплені проросійськими силами міста на очах перетворюються у добре укріплені фортеці, звідки викурити ворога буде дуже складно. А зміцнення сил противника означає, що втрати української сторони після завершення оголошеного перемир’я лише зростуть. Противників припинення вогню з українського боку багато, серед них чимало силовиків. Але краще інформовані фахівці відстоюють протилежну точку зору. За їхніми даними, Кремль готував масштабну провокацію для зриву підписання Україною економічної частини доленосної угоди про асоціацію з ЄС. Саме 27 червня має вирішитися кардинальне питання: закріпить Україна остаточно свій європейський вибір чи повернеться під крильце двоголового орла.
Є таке поняття – точка неповернення. Підпис України під угодою про асоціацію з ЄС означає, що Москва може назавжди розпрощатися із мрією про відродження своєї імперії. А для Путіна цей варіант є абсолютно неприйнятним, бо ставить хрест на стратегічній меті його багаторічного правління.
Зірвати підписання саме й намагаються провокатори. На кинутих українцями військових складах у Криму залишилося багато українського обмундирування й зброї з нашим маркуванням. Коли російські солдати в українських одностроях на танках з українськими символами організують збройні провокації на російській території, Кремль матиме привід для галасу на весь світ про «агресію київської фашистської хунти» проти «миролюбної Росії». А з агресором Європа, звичайно, підписувати документ про асоціацію не буде.
Симптоматично, що путінці навіть у деталях копіюють своїх попередників – гітлерівців. Ті 1939 року перевдягнули своїх людей у польські мундири і здійснили напад на німецьку радіостанцію у прикордонному місті Гляйвіц. Під цим приводом негайно розпочали війну проти Польщі, яка перетворилася на Другу світову.
Утім, на відміну від скаженого Адольфа, свої провокаційні задуми Путіну приховати не вдалося. Хоча не виключено, що він має якусь подібну мерзоту в запасі. Тож період до 27 червня є для нас дуже небезпечним. Та й після цієї дати розхолоджуватися не варто. Війна Росії йде на знищення України – і це необхідно зрозуміти. Маємо вистояти, бо ціна у цьому протистоянні є найвищою.
Ігор БУРКУТ
