З розмови Гриценка з чоловіком, що зателефонував до прямого ефіру каналу «Чернівці»:
Буковинець: – Кого Ви бачите Президентом України?
Гриценко: – А Ви – кого?
Буковинець: – Вас!
Гриценко: – Дякую, Я виправдаю Вашу довіру.
Анатолій ГРИЦЕНКО, голова політичної партії «Громадянська позиція» – перший у рейтингу народної довіри. Послідовний і чи не єдиний в Україні прогнозований політик, для якого інтереси України – понад усе.
Міністр оборони (2005—2007), голова Комітету ВР України з питань нацбезпеки і оборони (2007-2012), голова Підкомітету з протидії відмиванню брудних коштів (2012-2014). Доцент Києво-Могилянської академії. Полковник запасу.
За гороскопом – Скорпіон. Наголошує, що поважає людей, тому завжди перед ними відкритий, справжній – такий, яким є. І в цьому не доводиться сумніватися, бо всі його дії – цьому підтвердження. Хоча політик переконаний, що розум і мораль нині не затребувані. І не тільки в Україні – часто-густо нагорі владних пірамід перебувають шоумени.
Отже, меседжи від Гриценка, які окреслюють його дії та світобачення.
Від жовтня 2014-го за рішенням Порошенка мені закритий доступ до центральних каналів телебачення. Такого не було навіть за Януковича та його сина-стоматолога, який видаляв зуби усьому бізнесу, і яких я критикував. Нині рівень доступу до каналів значно гірший. Залишилися NewsOne, 112 і ЗІК.
Проти мене немає жодної кримінальної справи. Те, що казав перед виборами горе-прокурор Матіос – повна брехня. Після того я мав розмову з Порошенком і казав йому, що він же знає, що Матіос нагло брехав, тож нехай зніме його з посади. Президент сховав очі: «Знімати не буду». – «Тоді нехай зізнається на каналі, що казав неправду» – «Ні, але більше такого не буде» . Така ось розмова відбулася між нами …
2016-го пішов до прокуратури й протягом 7 годин давав свідчення про злочинні дії та злочинну бездіяльність 11 посадових осіб, включаючи Порошенка. Там і Яценюк, і Турчинов, І Кубів, та інші… Якби Генпрокурор був нормальний, а не кум, – усе б давно пішло до суду. І сіли б усі ці найвищі особи на 12-15 років! Натомість зараз вони вже готуються до чергових виборів.
Із ким може об’єднатися « Громадянська позиція»? Аж ніяк не з Тимошенко і не з Наливайченком – з ним не могло бути й натяку на жодні перемовини. Адже на екс-голову СБУ я дав свідчення в прокуратурі, і він повинен сидіти: Крим здали при ньому. Свого часу, як голова комітету, я звернувся до Наливайченка за інформацією про контроль Фірташа над більш як 60% облгазів. І отримав від голови СБУ документ, що Фірташ не має жодного стосунку до облгазів. Уже тільки за цей документ варто карати.
Наразі «Громадянська позиція» може об’єднатися із Садовим («Самопоміч»), Саакашвілі («Рух нових сил»), Катеринчуком («Європейська партія»), Добродомовим («Народний контроль»), із ДемАльянсом…
В Україні треба створити систему, яка змусила би владу чути людей
Україною керують не державні діячі. Ці люди не відчувають, що за ними – десятки, сотні тисяч і мільйони людей. Як, скажіть, може працювати Нацбанк, де півроку немає голови? А Рахункова палата без очільника? Та й такі важливі для людей міністерства, як Мінагрополітики та Мінздоров’я – без керівників. А при владі зустрічаємо міністрів, у яких перший запис у трудовій книжці – міністр!
Та й Президент не хоче брати на себе відповідальність. Це яскраво продемонстрував
проект Закону про реінтеграцію Донбасу. Бо в ньому, після погодження його відповідним комітетом, з’явилася одна небезпечна річ. Тому я за нього зараз не голосував би. Йдеться про те, що свого часу ні в.о. Президента Турчинов, ні пізніше президент України Порошенко не виконали вимоги Конституції та Закону «Про оборону України». Коли Росія пішла на нас агресією, ці двоє, згідно своїх посадових обов’язків, повинні були діяти згідно з чинним законодавством і Конституцією, де чорним по білому написано, що особисто Президент, як головнокомандувач, організовує Ставку Верховного командувача Збройних Сил і управляє військами, а не бореться з тероризмом. У законопроекті ж про реінтеграцію пропонується створити оперативний штаб. А на війні – знаєте, як? Коли керує генерал, то при потребі чогось пройдуть тижні, доки війська це отримають, а коли Президент дасть команду, то все з’явиться вже завтра. Натомість Порошенко ставить себе, так би мовити, над сутичкою. І виходить, що у підсумку Президент не відповідає ні за оборону країни, ні за саму країну. Та коли боїшся відповідальності – напиши заяву!
Представник Президента в українському суді просив суд не визнавати факту російської агресії! Це неймовірно, але це факт. Відомі українські правозахисники зібрали матеріали на підтвердженняі російської агресії, тобто присутності російських військ: відеозаписи, фото та речові докази, письмові свідчення – й з усім цим матеріалом звернулися до українського суду із проханням визнати Росію агресором. Суд залучив у якості третьої сторони Президента. Зрозуміло, що сам Порошенко на суд не прийшов, але на засідання прибув його представник. І – увага: представник Президента України попросив суд не визнавати факту російської агресії!!!
Треба створити систему, за якої влада чутиме людей. Бо, найперше, має працювати система. Люди повинні почуватися у безпеці, бути певними, що в них є робочі місяця, що їм забезпечені відпочинок, освіта… А зараз як? Захворів, не дай Боже, серйозно – і все мусиш віддавати, аж до квартири!!!
Скасування потребують як нардепівська, так і президентська недоторканність. Жодна посадова особа не повинна бути недоторканною Утім, пригадаймо, 2006-го місцевих депутатів позбавили недоторканності, та щастя не настало. Чому? Бо гроші розподіляють міністри. А недоторканність – це гроші і влада. Насіров їздив обідати з Трампом за наші з вами кошти – платників податків. А коли взяли його за жабри – дав 100 млн грн застави. Чи в багатьох є така можливість?
Закон про вибори треба змінювати. Бо він такий, що без мільйонів ніхто не має шансів стати нардепом. Але у цього проекту, прийнятого в першому читанні, дуже мало шансів стати законом. Бо він не влаштовує ні Президента, ні Яценюка, ні, зрозуміло, самих мажоритарників, таких потрібних Президентові.
Натомість Порошенко розуміє, що обманом він уже не пройде до влади: обіцянок цілий міх, а нічого не виконано. Освіжіть пам’ять, зайшовши на сайт ЦВК, там усі його передвиборчі обіцянки: і покласти край війні, і з офшорами покінчити, і стабільність забезпечити та долар до 10 гривень знизити, й учасникам АТО пристойні зарплати дати та на мільйон кожного застрахувати… Одне слово, якщо зараз вийти на вулицю й опитати людей щодо їхнього ставлення до влади, то після того, як виріжемо з тексту нецензурні слова, інших і не залишиться.
Саме тому ця влада боїться народу більше, ніж зовнішньої агресії. Країна воює, тож головними мали би бути військові, та в нас усе тримається на міліцейських погонах. Це одна з причин, чому ми провалилися 2014-го. Армії практично не було, а лише внутрішні війська. Та Україна й далі будує поліцейську державу. Навіть зараз, під час військових дій, усе найкраще – Нацгвардії, а не військовим, які захищають своїми життями країну на сході. А кого призначають міністрами оборони? – Не фахових військових. Гелетей і дня не служив у армії. Та й Полторак – теж міліціонер із внутрішніх військ, які охороняють тюрми й захищають владу.
А Верховний головнокомандувач на місці? Це питання виникло після рішення Уряду Порошенка збільшити грошові надбавки за класні чини (еквівалент військового звання) для прокурорів, причому не на відсотки, а в 14-20 разів. Порівняйте розмір нинішніх надбавок за військові звання для офіцерів армії (якщо Уряд забув, нагадаю – армії, що воює!) і відтепер – надбавок для прокурорів: лейтенант армійський отримує 110 грн надбавки, а прокурорський працівник цього класу – 1400 грн; старший лейтенант, відповідно, 115 грн і 1600 грн; капітан 120 грн і 1800 грн; майор 125 і 2000 грн; підполковник 130 і 2200; полковник 135 грн і 2400 грн; генерал-майор 140 і 2600, генерал-лейтенант 145 і 2800; генерал-полковник 150 і 3000; генерал армії України: 160 грн і 3200 грн. При всій повазі до прокурорів, частина з яких дійсно працює чесно, такі дисбаланси і таке ставлення до офіцерського корпусу Збройних Сил та інших силових структур вважаю неприпустимими! Сумно, що Президент, як Верховний головнокомандувач Збройних Сил (ще раз: Збройних Сил, не прокуратури!), цього не розуміє. А якщо розуміє, але допускає такі несправедливі рішення, – тоді ще гірше.
Представник Президента в українському суді попросив суд не визнавати факту російської агресії!
Новому Президентові доведеться переорієнтувати силовий блок держави на захист країни, а не влади. Ми повернемо анексовані території, але не шляхом воєнних дій. Та в ситуації, коли в державі прогнило буквально все, коли гуляють на свободі ті, що вкрали мільярди й навіть десятки та сотні мільярдів, доведеться приймати жорсткі рішення.
Пенсійний закон теж доведеться переглядати. Він несправедливий і антисоціальний.
У нас доларовий мільярдер обіймає державне президентське крісло. Це – нонсенс Бізнес має бути відділеним від держави. Та коли громадяни сплачують військовий збір, а їхній Президент ховає свій бізнес в офшорах від оподаткування – це, щонайменше, аморально. Ваш земляк Арсеній Петрович теж «в дєлє», а мав би сидіти в прокуратурі та давати свідчення. Як відомо, Янукович нині у Ростові, а ці, повірте, будуть ще далі, але перед цим повернувши вкрадене.
Зовнішні борги України такі, що кожна родина має віддати 200 тис. грн. Це сьогодні. А що буде завтра? Наступному урядові, який прийде до влади 2019-го, доведеться розривати угоду про реструктуризацію боргів. Нагадаю: Порошенко, Яценюк і Яресько доповідали українцям про реструктуризацію боргів зовнішнім кредиторам як про чергову перемогу. Та фактично вони збрехали, бо нам нічого не списали, а тільки відтермінували виплати до 2019 року та ще й з кабальною умовою – додатково сплатити 100 млрд доларів! Ось цього Україна не потягне. І нове керівництво буде вирішувати це питання, яке, зрозуміло, американцям не сподобається. Та я готовий його вирішувати.
За нинішній бюджет «Громадянська позиція», якби була в парламенті, не голосувала б. Відбувається значне збільшення видатків на органи влади – прокуратуру, суди тощо – на десятки відсотків, а для людей – на освіту, охорону здоров’я тощо – на одиниці відсотків. І це не бюджет розвитку, а бюджет проїдання: в нього вже закладені борги. Ми завинили 2 трильйони гривень. У бюджет закладений обвал гривні до 30-31 за долар. 130 млрд грн підуть на виплату боргів, а субсидії – до кишень олігархату. Натомість лише 400 млн грн виділено на енергозбереження.
Кожному мажоритарнику – 25 млн грн! Без звіту про витрати. Бюджет намагаються прийняти якомога швидше, щоби депутати, які думають, не встигли розібратися в ньому. Натомість інші вже куплені: на кожного мажоритарника, для роботи в округу, закладено 25 млн грн! І за ці кошти ніхто з них не спитає – куди і на що вони витрачені.
Президент наполіг, щоби він був непідсудний усім антикорупційним органам. Утім, загальновідомо, що корупцію можна здолати тільки тоді, коли є воля і приклад згори. Є чимало країн, які приборкали корупцію без антикорупційних органів. Натомість у нас є «смотрящі» навіть над антикорупційними органами, які вирішують, кого чіпати, а кого – не чіпати. Країна хвора. Та все ж НАБУ наважилося затримати очільника ДФС Насірова, заступника міністра оборони Павловського, сина Авакова, нардепів Розенблата, Полякова, хоча на це не було санкцій Президента. Та щоби ці дії НАБУ мали своє логічне продовження, а також завершення у вигляді судового засідання, треба швидко впроваджувати антикорупційний суд. Але Президент затягує цей процес…
Корупція – це страшенна ганьба для держави. Влада мала би схаменутися, та наразі вона тільки відволікає від себе увагу скандалами в антикорупційних органах.
Наша країна наближається до точки біфуркації, простіше – точки неповернення. Після неї можливі два сценарії розвитку. Гірший – швидке падіння вниз із повним розвалом: залишиться сама лише територія. Другий – це концентрація зусиль і розуму команди, утвердження моральних цінностей і – рух нагору. На все це дається рік-півтора часу. Потрібні люди, які зможуть провести країну через цей бурхливий період.
Із прес-конференції у Чернівцях:
Кор.: – Пане Гриценко, ваша позиція – жорстка опозиція. Ви говорите про вищих державних посадовців такі речі, яких не пробачають. Яким чином ви убезпечуєтеся? Де ваша охорона? Не боїтеся за своє життя?
– Мої телефони, зазвичай, прослуховуються, та я не боюся. Як професійний військовий, свідомий, що жодна охорона не врятує. Тож вона мені не потрібна, та й не по кишені. Зрештою, я людина віруюча. Мене, мабуть, охороняють там, на Горі.
Підготувала Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
