Про нові стандарти у грудному вигодовуванні й про те, чи виправдані обмеження у харчуванні матерів-годувальниць, розмірковує Тамара СОРОКМАН, професор кафедри педіатрії та медичної генетики.
Правильне грудне вигодовування завжди буде найкращим, найбезпечнішим і ощадним способом годування немовлят. До піврічного віку з грудного молока діти отримують всі необхідні для розвитку речовини. ВООЗ узагалі рекомендує продовжувати природне вигодовування до двох років. Адже молочко мами – найкраща їжа для здоров’я і розвитку малюка.
Найбільш важливе у грудному вигодовуванні
- Раннє прикладання до грудей. Прикладати дитину до грудей слід не пізніше ніж через годину після народження. Перший контакт «шкіра до шкіри» – дуже важливий. Він має тривати не менш ніж 30 хвилин.
2.Правильне прикладання до грудей. Найбільш зручно годувати немовля лежачи або сидячи. Тож уночі чи при неможливості годувати малюка сидячи, можна робити це, лежачи на боці.
- Годування на вимогу. У перші місяці життя малюка треба прикладати до грудей із будь-якого приводу, надаючи йому можливість смоктати груди, коли він хоче і скільки хоче. Це потрібно не тільки для насичення дитини, але і для її психоемоційного комфорту. За кілька місяців дитина «виробить» свій власний режим.
4.Тривалість годування. Більшість дітей насичується за 20-40 хвилин, а деякі малюки можуть смоктати годину й більше.
- Почергове прикладання. Прикладати дитину до грудей треба від годування до годування почергово.
Зрозуміло, що під час вагітності та грудного вигодовування малюк живиться тим, що споживає мама. Тож починати знайомство малюка з «дорослою» їжею треба ще на етапі вагітності. Майбутній мамі не варто обмежувати себе: харчування має бути різноманітним і, звичайно, здоровим. При годуванні грудьми зберігати розмаїття харчування теж потрібно. Тоді з молоком малюк буде з перших днів отримувати речовини з різних продуктів і його імунна система звикне до них.
А як же харчуватися мамi?
У Британії на сніданок після пологів можуть принести апельсин і шоколадну булочку. У США досить вільно ставляться до складу продуктів в меню жінки, що годує грудьми: апріорі вважається, що можна все чи майже все. Таке ж ставлення у Німеччині. Від назви «дієта матері-годувальниці» тамтешні породіллі зроблять «круглі очі». У Фінляндії не забороняють нічого, крім алкоголю. Тут на сніданок після пологів дадуть бутерброд з маслом, сиром і шинкою, салат із свіжих огірків і помідорів. І чашку ароматної кави. І ананасовий сік. На обід можна отримати лосося у вершковому соусі з овочевим салатом. У Латвії та Естонії ставлення аналогічне: здорове харчування і жодної дієти. Лікарі не забувають нагадати, що не можна вживати алкоголь і курити, та келихом вина порадувати себе раз на тиждень можна. Не рекомендують спеціальної дієти і в таких країнах, як Ізраїль, Нідерланди, Бельгія, Швеція…
Ви здивуєтеся, але дослідники стверджують: недостатнє харчування матерів-годувальниць у бідних (за західними уявленнями) країнах – у Бірмі, Гамбії, Папуа Новій Гвінеї, Ефіопії, в індіанців Навахо жодним чином не позначається на якості молока цих жінок. Більше того, коли дослідники збільшили харчування групи матерів-годувальниць у Гамбії на 700 калорій, кількість молока в них не збільшилася. Додаткове харчування пішло в жирові запаси матерів, а не в молоко.
За результатами двох великих незалежних досліджень у Великій Британії 2015-го та 2016-го року, науковці дійшли висновку, що обмеження вагітної та жінки-годувальниці у споживанні певних харчів не є ефективним у профілактиці алергії в малюків, – а введення до раціону дитини нових продуктів найдоцільніше починати у віці від 4 до 6 місяців. Це стосується будь-яких продуктів – в тому числі й потенційних алергенів. Що більше різних продуктів малюк спробує через грудне молоко, то краще: у материнському молоці є особливі білки-імуноглобуліни, які зв’язуються з мікрочастинками нового продукту і так «презентують» його імунній системі малюка.
Що вбереже малюка від алергії
Після року дитина отримує вже замало материнського молока чи не отримує зовсім. Тож і «представляти» нові продукти нічим і ризик алергічної реакції на них зростає.
Вберегти малюка від алергії допоможе:
- Відмова в період вагітності і грудного вигодовування від продуктів, що містять гідрогенізований рослинний жир (маргарин), штучні харчові барвники і консерванти.
- Правильний догляд за шкірою малюка, запобіганняє її пересушуванню і пошкодженню.
- Профілактика дефіциту вітаміну D. За сучасними даними, вітамін D абсолютно потрібний для нормальної роботи імунної системи, профілактики всіх видів алергії та атопічного дерматиту.
- Достатня кількість омега-3-поліненасичених жирних кислот у раціоні. Нагадаємо, нині дуже багато продуктів містять омега-6-жири і далеко не всі містять незамінні омега-3- жири.
Тісний зв’язок мами і малюка, що підтримувався протягом всієї вагітності, триває через грудне вигодовування новонародженого. Завдяки материнському молоку, організм дитини відновлює енергетичні запаси, отримує всі необхідні йому поживні речовини, зміцнює імунну систему. Годування грудьми однаково корисне і малюкові, і його матері.
Отож здорове раціональне харчування матері та грудне вигодовування малюка – запорука їхнього майбутнього здоров’я.
