Саме це продемонстрували результати первинного моніторингу анонімного анкетування учнів 9-11 класів Чернівців. Анкетування проводилося відповідно до завдань, розроблених Координаційною радою з питань наркополітики, яка діє при Чернівецькій міськраді. Моніторили обізнаність учнів про здоровий спосіб життя й рівень ефективності інформаційно-просвітницької роботи з профілактики вживання психоактивних речовин серед школярів. Дослідженням охопили 2623 особи: 1363 дівчини та 1260 хлопців. Анкету інформаційно-освітнього стандарту профілактичної роботи розробили члени згаданої Координаційної ради, стандарт схвалений відповідною експертною комісією.
Такий моніторинг потрібен для оцінки проведених профілактичних заходів, для аналізу динаміки зміни особистісних якостей і ступеня впливу факторів, які можуть бути причинами первинного та/або вторинного вживання наркотичної речовини дитиною. А саме підлітковий вік є вирішальним періодом розвитку й закріплення соціальних звичок, серед яких багато небезпечних для здоров’я форм поведінки. Отже, чим більше знань про здоров’я та головні чинники здорового способу життя – тим імовірніше сформувати здорову особистість.
Дослідження виявило, що більшість респондентів знають про головні чинники дотримання здорового способу життя: 80,6% дітей вважають одним з них заняття спортом; 70,2% – корисне харчування; 67,7% – відсутність шкідливих звичок.
Майже третина (29,6%) опитуваних відвідують спортивні секції; 20,4% – музичну, художню школу, студію танців тощо; 58% проводять час на вулиці в компанії друзів; 22,6% читають книги. Натомість 27,1% респондентів близько 6-ти годин на тиждень чи більше грають у комп’ютерні ігри; 20,3% стільки ж годин на тиждень дивляться телевізор. Отже, тільки частина дітей активно проводить час, гуляє на свіжому повітрі та різнобічно розвивається.
А 3,2% опитаних зізналися, що доволі часто курять цигарки, 7,4% – іноді курять, 16,1% – спробували лише раз та 70,5% – не курять і взагалі проти цієї звички. Та водночас 40,1% опитаних зазначають, що в них є однокласники, які часто курять; 27,1% – вважають, що, можливо, один чи двоє однокласників курять, але вони не впевнені в цьому; 12,2% знають, що в їхньому класі є такі, що курять, але таке буває дуже рідко і лише 50,6% упевнені, що їх однокласники не курять і не куритимуть.
6,9% опитуваних зазначили, що часто п’ють пиво або інші слабоалкогольні напої; 33% опитуваних можуть іноді в компанії дорослих зробити кілька ковтків, не більше; 26,7% опитуваних зазначають, що можуть випити тільки шампанське на Новий рік і лише 33,4% взагалі не вживають алкоголь і проти нього. Проте 17,8% опитуваних зазначають, що у їхньому класі/групі є багато таких, що вживають алкогольні та слабоалкогольні напої; 41,1% опитуваних стверджують, що майже всі хоча б раз пробували пиво чи шампанське; 22,6% опитуваних думають, що в їхньому колективі є декілька хлопців/дівчат, які вживають алкогольні напої, в тому числі пиво та інші слабоалкогольні напої, але вони не впевнені в цьому. А одним із чинників, який може вплинути на бажання почати курити чи вживати алкоголь, слугує приклад сім’ї.
Щодо причин вживання наркотичних речовин, то 32,3% опитуваних вважають, що молодь починає вживати наркотики, щоби розважитися, підняти настрій та позбутися нудьги; 31,6% – щоби позбутися неприємних переживань (образи, страхи, почуття самотності, тиск з боку дорослих, однокласників); 7,8% опитуваних – щоби позбутися напруги у спілкуванні з іншими людьми; 10% – щоби не виділятися з-поміж інших, щоби бути такими, як усі; а 14,5% навіть вважають, що це круто!
Стосовно шляхів отримання інформації про профілактику вживання шкідливих речовин, то 29,1% опитуваних зазначили, що вони швидше прислухаються до батьків, бо ті їх люблять і не бажають їм поганого; 25% – до лікарів, оскільки ті часто стикаються з наслідками і можуть багато розповісти; 3,4% – до друзів, тому що інколи друзі допомагають уникати таких ситуацій; 11,8% – до працівників спеціалізованих організацій, адже ті працюють саме з такими випадками; 10,8% – до шкільних психологів, бо вони допомагають в різних ситуаціях, у тому числі бути сильними і не піддаватися спокусам; 5,8% – до вчителів, бо вони повинні знати, як допомогти їм не влізати в неприємності, та 4,1% опитуваних – до ЗМІ, тому що вони висвітлюють багато інформації щодо ризикованої поведінки.
Аналіз анкетування дозволяє стверджувати, що, попри проведення систематичної просвітницько-профілактичної роботи в закладах освіти, проблема її якості та оцінки ефективності все ж існує. Упущення підвищують ймовірність потрапляння учнівської молоді в ситуації ризику. Результати анкетування підтвердили необхідність посилення такої роботи і пошуку нових сучасних її форм.
Повна інформація щодо анкетування надана нижче.
Результати первинного моніторингу анонімного анкетування учнів 9-11 класів м. Чернівців
Мета моніторингу: виявлення обізнаності учнів з питань здорового способу життя та рівня ефективності здійснення інформаційно-просвітницької роботи у навчальних закладах з питань профілактики вживання психоактивних речовин.
Інструмент моніторингу: анонімна анкета для учнів.
Підлітковий вік – вирішальний період розвитку і закріплення соціальних звичок, серед яких багато небезпечних для здоров’я форм поведінки: паління, вживання алкоголю, психоактивних речовин. Для оцінки проведених профілактичних заходів, для аналізу динаміки зміни особистісних якостей та ступеню впливу факторів, які можуть бути причинами первинного та/або вторинного вживання наркотичної речовини дитиною, необхідно проводити моніторинг ефективності діючої системи профілактики. Зважаючи на це, фахівці НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППОЧО організували проведення анонімного анкетування серед учнів 9-11 класів закладів загальної середньої освіти м. Чернівці щодо здорового способу життя, наявного досвіду вживання ПАР.
Анктетування здобувачів освіти проводилося за допомогою анкети інформаційно-освітнього стандарту профілактичної роботи, розробленого членами координаційної ради з питань наркополітики і протидії наркоманії та її наслідків на території м. Чернівців при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради. Стандарт схвалено обласною Експертною комісією з експертизи психологічного, соціально-педагогічного та соціологічного інструментарію, що застосовується в закладах освіти області 31.10.2018 та рекомендовано до використання в закладах освіти області (лист Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА від 01.11.2018 № 01-31/2818, Режим електронного доступу на сайті ДОН ЧОДА [http://oblosvita.com/navigaciya/skrynka/psyhologiya/26813-standart-nformacyno-osvtnoyi-roboti-z-uchnyami-vd-6-do-18-rokv.html]).
Моніторинговим дослідженням було охоплено 2623 особи, з яких 1363 дівчини та 1260 хлопців.
Знання про здоров’я та основні фактори здорового способу життя слугують запорукою формування здорової особистості. Анкетні дані свідчать про те, що 2114 (80,6 %) дітей вважають одним з основних чинників здорового способу заняття спортом; 1841 (70,2 %) – корисне харчування; 1777 (67,7 %) – відсутність шкідливих звичок. Таким чином, ми можем стверджувати, що більшість респондентів знають про основні фактори щодо дотримання здорового способу життя. Ці знання допоможуть їм гармонійно будувати своє життя та уникати чинників, які згубно можуть вплинути на їх розвиток та життя загалом. Та все ж є частина дітей, які хибно сприймають основні фактори здорового способу життя: 634 (24,2 %) дітей вважають основним фактором здорового способу життя сприятливе екологічне середовище; 166 (6,3 %) – спадковість. Звичайно, ці чинники впливають на здоров’я людини, однак, чи буде спосіб життя здоровим чи шкідливим залежить виключно від неї самої.
До основних чинників, що допомагають реалізовувати себе в суспільстві та підтримувати власне здоров’я, належать активне та здорове дозвілля, яке дає змогу підліткам розвиватися, знаходити друзів та однодумців. Тільки 381 (14,5%) та 397 (15,1%) опитуваних більше 6-ти годин на тиждень та близько 6-ти годин на тиждень відповідно відвідують спортивні секції; 251 (9,6%) та 283 (10,8%) опитуваних більше 6-ти годин на тиждень та близько 6-ти годин на тиждень відповідно відвідують музичну, художню школу, студію танців тощо; 872 (33,2%) та 730 (27,8%) опитуваних більше 6-ти годин на тиждень та близько 6-ти годин на тиждень відповідно проводять час на вулиці в компанії друзів; 222 (8,5%) та 369 (14,1%) опитуваних більше 6-ти годин на тиждень та близько 6-ти годин на тиждень відповідно читають книги. Натомість 333 (12,7%) та 379 (14,5%) респондентів більше 6-ти годин на тиждень та близько 6-ти годин на тиждень відповідно грають в комп’ютерні ігри; 185 (7,1%) та 346 (13,2%) респондентів більше 6-ти годин на тиждень та близько 6-ти годин на тиждень відповідно дивляться телевізор. Отже, тільки частина дітей активно проводить час, гуляє на свіжому повітрі та різнобічно розвивається. Саме тому з дітьми, які пасивно проводять позанавчальний вільний час варто посилити проведення просвітницько-профілактичних заходів, які спрямовані на формування здорового способу життя та залучення учнівської та студентської молоді до активного проведення вільного часу.
Одним з чинників, який згубно впливає на здоров’я людини, є паління цигарок. Здобувачі освіти, які взяли участь у дослідженні зазначають, що 85 (3,2%) доволі часто палять цигарки, 195 (7,4%) – іноді палять цигарки, 422 (16,1%) – спробували лише раз та 1848 (70,5%) – не палять цигарки та взагалі проти цієї звички. Але разом з тим, 1052 (40,1%) опитаних вважають, що в них є однокласники, які часто палять; 709 (27,1%) – вважають, що можливо є один чи двоє однокласників, які палять, та вони не впевнені в цьому; 321 (12,2%) – знають, що в їхньому класі є такі, хто палить, але таке буває дуже рідко і всього 541 (50,6%) впевнені, що їх однокласники не палять і не палитимуть. Таку розбіжність у відповідях ми можемо пояснити або тим, що не всі опитувані відверто відповіли про свій досвід паління цигарок через страх покарання чи нерозуміння, або тим, що підлітки не досить добре знають своїх однокласників/одногрупників, тому дали неточні відповіді.
Одним з факторів, який може вплинути на бажання почати палити служить приклад із сім’ї. Тобто, якщо хоча б один із членів сім’ї палить і підліток знає про це і регулярно бачить, у нього може виникнути бажання спробувати цигарку, що може призвести до залежності від тютюнопаління. 854 (32,6%) опитуваних зазначають, що в їхній сім’ї палить батько, 326 (12,4%) опитуваних зазначають, що палить мати, 181 (6,9%) опитуваних зазначають, що палить брат/сестра та 1262 (48,1%) опитуваних зазначають, що в їхній сім’ї ніхто не палить.
Підлітки, які навчаються в школі розуміють причини, що найчастіше слугують для початку паління. Це насамперед:
- погана компанія, вплив друзів, тиск з боку друзів, оточення;
- стрес, депресія, нервування;
- хочеться виглядати більш дорослим, бажання спробувати, бажання здаватися крутим, бажання похизуватися, цікавість, має місце статус серед однолітків, мода;
- непорозуміння з батьками, приклад батьків, проблеми в сім’ї та школі;
- занижена самооцінка, невпевненість в собі, комплекси;
- реклама.
Ще одним чинником який погано впливає на здоров’я особистості, є вживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв. 181 (6,9%) опитуваний зазначає, що часто п’є пиво або інші слабоалкогольні напої; 866 (33%) опитуваних можуть іноді в компанії дорослих зробити кілька ковтків і не більше; 699 (26,7%) опитуваних зазначають, що можуть випити тільки шампанське на новий рік і лише 877 (33,4%) взагалі не вживають алкоголь та проти нього. Проте 467 (17,8%) опитуваних зазначають, що у їхньому класі/групі є багато таких, що вживають алкогольні та слабоалкогольні напої; 1079 (41,1%) опитуваних стверджують, що майже всі хоча б раз пробували пиво чи шампанське; 591 (22,6%) опитуваний думає, що в їхньому колективі є декілька хлопців/дівчат, які вживають алкогольні напої, в тому числі пиво та інші слабоалкогольні напої, але вони не впевнені в цьому. Зважаючи на такі результати, вважаємо за потрібне внести до просвітницько-профілактичної роботи працівників психологічної служби таку складову як профілактика вживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв.
Великий вплив на рішення підлітків щодо вживання чи невживання алкогольних напоїв здійснюють батьки. Саме їх приклад може лягти в основу щодо прийняття такого рішення. 577 (22%) опитуваних зазначають, що в їхній сім’ї часто вживає алкоголь, в тому числі пиво, батько; 200 (7,6%) опитуваних зазначають, що часто вживає мати та 126 (4,8%) опитуваних стверджують, що часто алкогольні напої вживають брат/сестра. Приємно відзначити, що 1720 (65,6%) опитуваних не спостерігають в домашніх умовах поганого прикладу, що стимулює їх до відмови від цієї згубної звички, тобто в їхній сім’ї ніхто не вживає алкоголь.
Підліткам, що брали участь в опитуванні пропонувалося самостійно визначити вік, з якого можна починати вживати алкогольні та алкоголевмісні напої. Їхні відповіді розподілилися наступним чином: з 10 років можна вживати алкоголь – так відповіли 12 (0,5%) респондентів; з 12 років – 4 (0,2%) респонденти; з 13 років – 13 (0,5%) респондентів; з 14 років – 84 (3,2%) респонденти; з 15 років – 56 (2,1%) респондентів; з 16 років – 342 (13%) респонденти; з 17 років – 78 (3%) респондентів; з 18 років – 1327 (50,6%) респондентів; з 19 років – 3 (0,2%) респонденти; з 20 років – 17 (1,2%) респондентів; з 19 років – 12 (0,5%) респондентів; з 20 років – 69 (2,6%) респондентів; з 21 років і старше – 214 (8,1%) респондентів. 101 (3,8%) опитуваний зазначив, що краще взагалі не вживати алкогольні напої та 23 (0,9%) опитуваних не змогли відповісти на зазначене запитання. 288 (11%) утрималися від відповіді.
Одним з найбільш вагомих факторів, який згубно впливає на здоров’я як підлітка, так і дорослої людини, є вживання наркотичних речовин. Їх вживання викликає залежність, руйнує наш організм та може призвести навіть до загибелі. На підлітків впливають безліч факторів, які можуть спровокувати початок вживання наркотиків, та причини у кожного різні. 846 (32,3%) опитуваних вважають, що молодь починає вживати наркотики, щоб розважитися, підняти настрій та позбутися нудьги; 845 (31,6%) опитуваних – щоб позбутися неприємних переживань (образи, страхи, почуття самотності, тиск з боку дорослих, однокласників); 205 (7,8%) опитуваних – щоб позбутися напруги у спілкуванні з іншими людьми; 263 (10%) опитуваних – щоб не виділятися поміж інших, щоб бути такими, як всі; 381 (14,5%) вважають, що це круто. 83 (3,2%) опитуваних обрали інші причини, що слугують початком вживання наркотичних речовин, серед них: вплив друзів та тиск однолітків (24 опитуваних); хочуть нових вражень та емоцій (8 опитуваних); потреба в увазі (7 опитуваних); залежність (7 опитуваних) та 37 опитуваних не змогли диференціювати причини, що можуть призвести до початку вживання наркотиків.
Отже, практичним психологам, соціальним педагогам, вчителям з основ здоров’я та іншим педагогам варто пояснювати здобувачам освіти, що жодні причини не можуть слугувати початком вживання наркотиків, адже неприємна ситуація, образа чи середовище, в якому зараз знаходяться підлітки, зміниться і їх внутрішня рівновага відновиться, а позбутися наслідків вживання наркотиків та залежності від них буде досить важко.
Підлітки, які брали участь в опитуванні, вказують на різний вік, в якому молодь вперше знайомиться з наркотичними та токсичними речовинами: 10 років – 12 (0,5%) опитуваних; 12 років – 4 (0,2%) опитуваних; 13 років – 18 (0,7%) опитуваних; 14 років – 122 (4,6%) опитуваних; 15 років – 56 (2,1%) опитуваних; 16 років – 351 (13,3%) опитуваний; 17 років – 78 (3%) опитуваних; 18 років – 1280 (48,8%) опитуваних; 19 років і старше – 290 (11%) опитуваних. 288 (11,1%) опитуваних не змогли відповісти на це запитання. Можна припустити, що вони ніколи не стикалися і навіть не задумувалися над цим запитанням, саме тому в їхній свідомості не закарбувався вік, в якому можна починати вживати наркотики. Всього 101 (3,9%) опитуваний зазначив, що взагалі не варто починати вживати наркотики. Така ситуація викликає занепокоєння, адже якщо підліток назвав вік, а особливо ранній вік, можливо в нього на підсвідомому рівні закрадається думка про можливість спробувати наркотичні чи токсичні речовини.
Оскільки підлітки зазначають досить ранній вік можливості почати вживати наркоти (з 10 років) педагогічним працівникам варто проводити просвітницькі та профілактичні заходи з дітьми в межах освітніх закладів. Рання ідентифікація допоможе швидко зреагувати та скорегувати поведінку здобувачів освіти, які вже почали вживати наркотичні та токсичні речовини. 17 (0,7%) опитуваних зазначають, що інколи вживають наркотичні речовини; 52 (2%) опитувані – пробували раз, але більше не хочуть вживати наркотики та 2519 (96%) ніколи не вживали наркотики. Проте з відповідей респондентів про досвід вживання наркотиків їхніми однокласниками та одногрупниками бачимо дещо іншу картину: 122 (4,7%) опитувані зазначають, що в їхньому класі є декілька осіб, які вживають наркотичні чи токсичні речовини і не приховують це; 218 (8,3%) зазначають, що є такі, що спробували лише раз, але надалі відмовилися від цього та 2242 (85,5%) зазначають, що в їхньому класі/групі ніхто не вживає наркотичні речовини, тому що знають як це небезпечно для здоров’я. Працівникам психологічної служби варто ще раз провести моніторингове дослідження та вести спостереження за класом, для того, щоб виявити реальну картину досвіду вживання наркотичних та токсичних речовин з метою допомоги здобувачам освіти, які мають досвід вживання наркотиків.
Прикладом для наслідування підлітків досить часто виступає авторитетна людина із сім’ї. Спровокувати підлітка на можливість вживання наркотиків (як і тютюнопаління та алкогольних напоїв) можуть батьки та інші члени родини. 12 (0,5%) опитуваних зазначають, що батько може вживати наркотичні та токсичні речовини; 4 (0,2%) опитуваних зазначають, що мама може вживати наркотичні та токсичні речовини; 6 (0,2%) опитуваних зазначають, що брат/сестра може вживати наркотичні та токсичні речовини та 2572 (98%) опитуваних зазначають, що в їхній сім’ї ніхто не вживає наркотики. У такому випадку профілактичну та корекційну роботу варто проводити не тільки з учнями, а й з їх батьками. Адже тільки створивши комфортне та здорове середовище, в якому перебуває підліток, ми зможемо вберегти його від цієї пагубної звички.
У час стрімкого розвитку суспільства підліткам стає доволі легко знайти шляхи для отримання наркотичних та токсичних речовин. 1172 (44,7%) опитувані зазначають, що наркотики можна придбати у наркоторговців, наркодилерів та «бариг»; 344 (13,1%) опитуваних – від знайомих, друзів; 6 (0,2%) опитуваних – у нічних клубах; 318 (12,1%) опитуваних – через Інтернет; 138 (5,3%) опитуваних – у наркоманів; 10 (0,4%) опитуваних – у поганій компанії; від незнайомих старших людей – 117 (4,5%). 436 (16,6%) опитуваних не знають, де та від кого можна отримати наркотики та 82 (3,1%) опитуваних не відповіли на це запитання.
Працівникам психологічної служби потрібно з учнями та студентами проводити просвітницьку роботу щодо толерантного ставлення до своїх однокласників/одногрупників у разі зловживання ними тієї чи іншої наркотичної продукції. Також варто вчити здобувачів освіти приходити на допомогу таким учням та в разі необхідності звертатися до дорослої людини, яка б допомогла у вирішенні цієї проблеми. 1034 (39,4%) опитуваних зазначили, що звернулися б до батьків, якщо б дізналися, що їх друг зловживає психоактивними речовинами (цигарками, наркотичними речовинами, алкогольними напоями); 709 (27,1%) опитуваних звернулися б за допомогою до друзів; 423 (16,1%) опитуваних звернулися б за допомогою до психологів; 294 (11,2%) опитуваних звернулися б за допомогою до лікарів, 155 (5,9%) звернулися б за допомогою до вчителів та 8 (0,3%) нікому про це не сказали.
У наш час підлітки мають доступ до великої кількості інформації, де та як можна придбати той чи інший вид небезпечної продукції. Деяким учням придбати такі товари досить легко, а деяким навпаки здається це неможливим. 1805 (68,8%) опитуваних зазначають, що їм придбати алкогольну продукцію досить легко, 585 (22,3%) опитуваних зазначають, що придбати алкоголь їм важко і тільки 119 (4,5%) опитуваних вважають, що їм придбати алкогольну продукцію взагалі неможливо. Досить схожу картину ми спостерігаємо стосовно придбання тютюнових виробів: 1617 (61,6%) опитуваних зазначають, що їм досить легко придбати цигарки; 737 (28,1%) опитуваних зазначають, що їм важко придбати цигарки і тільки 180 (6,9%) опитуваних стверджують, що це неможливо. Що стосується придбання наркотичних речовин, тут ми бачимо іншу ситуацію: тільки 494 (18,8%) опитуваних зазначають, що можуть придбати наркотики досить легко; 1354 (51,6%) опитуваних стверджують, що придбати наркотичні речовини важко і 693 (26,5%) опитуваних зазначають, що придбати наркотики взагалі неможливо. Отже, оскільки учні можуть придбати той чи інший вид наркотичної продукції, педагогічним працівникам варто проводити з ними роз’яснювальні бесіди стосовно шкідливості та можливих наслідків вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв та тютюнопаління.
Батькам, працівникам психологічної служби, педагогам закладів освіти потрібно виховувати у дітей довіру до дорослих, щоб в разі необхідності вони не боялися звернутися до них за допомогою. Отже, 1255 (47,9%) опитуваних в разі виникнення проблем з палінням, алкоголем чи наркотиками звернуться до батьків та членів сім’ї; 329 (12,5%) опитуваних звернуться за допомогою до лікарів; 76 (2,9%) опитуваних звернуться за допомогою до психологів; 422 (16,1%) опитуваних звернуться за допомогою до друзів; 24 (0,9%) опитувані звернуться за допомогою до педагогів; 26 (1%) опитуваних звернуться за допомогою до поліції; 16 (0,6%) опитуваним допоможе справитися із проблемами віра в Бога. Проте 197 (7,5%) опитуваних зазначають, що самостійно будуть вирішувати проблеми; 84 (3,2%) вважають, що з ними такого ніколи не трапиться, тому їм допомога не знадобиться; 79 (3%) опитуваних не знають, до кого можна звернутися з такими проблемами, та 42 (1,6%) опитуваних вважають, що їм ніхто не зможе допомогти. Таким чином, підліткам потрібно пояснювати, що в разі проблем варто просити допомоги в дорослих, щоб вирішити це питання, адже самостійно вони не зможуть подолати пагубну звичку та залежність.
У нашому суспільстві є низка заходів, які спрямовані на збереження здоров’я підлітків та унеможливлення придбання ними алкогольних напоїв, наркотичних речовин та цигарок. Проте у школярів та студентів професійних (професійно-технічних) закладів освіти своє бачення стосовно заходів, які потрібні суспільству, щоб вберегти молодь від згубної дії алкоголю, нікотину та наркотиків.
Рейтинговий список заходів у суспільстві, щоб вберегти молодь від згубної дії алкоголю, нікотину та наркотиків складений учнями 9-11 класів закладів загальної середньої освіти м. Чернівці:
- заборона продажу психоактивних речовин без паспорту, контроль розповсюдження ПАР та посилення покарань за продаж неповнолітнім;
- відповідальність батьків за виховання дітей;
- заходи, що спонукають до здорового способу життя, інформування про шкідливість психоактивних речовин від лікарів, поліції, ЗМІ, соцслужб
- спонукання до спорту, побудова спортивних майданчиків та секцій та доступність спортивних секцій;
- закон про заборону психоактивних речовин, введення нових, дієвих законів, штрафи.
- семінари, тренінги, лекції, презентації;
- хобі, збільшення позашкільних закладів;
- підняття ціни на цю продукцію;
- спільні заходи з лікарями: зустрічі з тими, хто кинув, зустрічі з наркозалежними та бесіди про шкідливість психоактивних речовин;
- соціальні реклами.
Первинна профілактична робота з попередження вживання психоактивних речовин повинна відбуватися в закладі освіти. 951 (36,3%) опитуваний зазначає, що в їхньому закладі класний керівник розповідає про шкідливість вживання психоактивних речовин на виховних годинах; 730 (27,8%) опитуваних стверджують, що психолог (соціальний педагог) розказує на тренінгах, факультативах; 709 (27%) опитуваних зазначають, що про наслідки вживання психоактивних речовин вони вчили на уроках біології та основздоров’я та 16 (0,6%) опитуваних зазначили, що про наслідки вживання з ними розмовляли лікарі. Проте 217 (8,3%) опитуваних зазначили, що в їхньому закладі освіти не проводиться профілактична робота з попередження вживання психоактивних речовин. Адміністраціям закладів освіти потрібно звернути на це увагу та проконтролювати введення в закладі освіти просвітницько-профілактичної роботи з попередження вживання психоактивних речовин здобувачами освіти. Якщо просвітницько-профілактична робота проводиться в закладі, то чи є вона ефективною. Так, 1377 (52,5%) опитуваних зазначили, що робота ефективна; 323 (12,3 %) опитуваних не змогли відповісти, тобто вони не знають, чи дала вона позитивні результати чи ні; 405 (15,4%) опитуваних зазначили, що робота не є ефективною; 60 (2,3%) опитуваних зазначили, що робота не дуже ефективна; 3 (0,2%) опитуваних сумніваються в ефективності такої роботи та 249 (9,5%) опитуваних не відповіли на дане запитання. Таким чином, працівникам психологічної служби варто не тільки формально проводи просвітницько-профілактичну роботу на дану тематику, а й слідкувати за її ефективністю і, в разі потреби, видозмінювати її до запитів здобувачів освіти.
Респонденти склали власний список профілактичних заходів, які на їхню думку будуть максимально ефективними для попередження вживання психоактивних речовин:
- розповідати та показувати відео про наслідки вживання психоактивних речовин, наводити факти, показувати, що відбувається з організмом;
- авторитет дорослих, посилення відповідальності за виховання дітей;
- профілактичні заходи, лекції, квести, акції, тренінги, тематичні табори;
- більше займатися спортом, пропагувати спорт, ЗСЖ;
- зустрічі з особами, які вже стикнулися з такими проблемами, екскурсії до центрів, де перебувають наркозалежні, розмова з людьми, які вживають;
- заборона розповсюдження, продажу, ввезення ПАР, заборона виготовлення та розповсюдження, ввести жорстке покарання, штрафи, заборонити вживання;
- працювати з батьками, а не лише з учнями.
Отже, працівникам психологічної служби варто взяти до уваги пропозиції учнів і будувати свою роботу таким чином, щоб це було цікаво та корисно самим підліткам.
Підлітки досить критично сприймають інформацію, яка до них надходить і прислухаються до одних джерел та нівелюють інформацію, отриману з інших. 764 (29,1%) опитувані зазначили, що вони швидше прислухаються до батьків, бо вони їх люблять і не бажають їм поганого; 654 (25%) опитувані – до лікарів, оскільки вони часто стикаються з наслідками і можуть багато розповісти; 352 (13,4%) – до друзів, тому що інколи друзі допомагають уникати таких ситуацій; 310 (11,8%) опитуваних – до працівників спеціалізованих організацій, адже вони працюють саме з такими випадками; 284 (10,8%) – до шкільних психологів, бо вони допомагають в різних ситуаціях, у тому числі бути сильними і не піддаватися спокусам; 152 (5,8%) опитувані – до вчителів, бо вони повинні знати, як допомогти їм не влізати в неприємності та 107 (4,1%) опитуваних – до ЗМІ, тому що вони висвітлюють багато інформації щодо ризикованої поведінки. Таким чином, працівникам психологічної служби варто долучати авторитетні джерела для підлітків до проведення просвітницько-профілактичної роботи щодо попередження вживання психоактивних речовин. У тісній співпраці з ними, психологи та соціальні педагоги зможуть ґрунтовніше пояснити та вберегти учнівську та студентську молодь. Також працівникам психологічної служби під час проведення заходів варто розповідати, в які організації міста можна звернутися, якщо виникають проблеми із вживанням психоактивних речовин, адже тільки 1471 (56,1%) опитуваних знають, куди можна звернутися та 1011 (38,5%) опитуваних не знають, куди можна звернутися у разі виникнення проблем; 141 (5,4%) опитуваний не відповів на це запитання. Найчастіше здобувачі освіти називали такі організації: наркодиспансер, психлікарня, поліція, «Клініка дружня до молоді», БФ «Життя заради життя», БФ «Нова сім’я», Міжнародна антинаркотична асоціація (реабілітаційний центр), Служба Довіри, гарячі лінії.
Аналіз анкетування дозволяє стверджувати, що незважаючи на проведення систематичної просвітницько-профілактичної роботи в закладах освіти вчителями основ здоров’я, класними керівниками, практичними психологами і соціальними педагогами щодо профілактики вживання психоактивних речовин учнівською молоддю на уроках, позакласних заходах, тренінгах, існує проблема якості їх підготовки та оцінки ефективності. Упущення в роботі педагогічних та медичних працівників закладів освіти, працівників закладів охорони здоров’я, які також мають здійснювати заходи щодо запобігання вживання психоактивних речовин підвищують ймовірність потрапляння учнівської молоді в ситуації ризику щодо вживання тютюнопаління, алкогольних напоїв та наркотичних речовин.
Результати анкетування зумовлюють необхідність посилення просвітницько-профілактичної роботи та психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.
Узагальнений протокол результатів анкетування учнів
- Які фактори Ви вважаєте основними для ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ? (оберіть 3 найбільш важливі)
| a. | Заняття спортом | 2114 (80,6%) |
| b. | Відсутність шкідливих звичок | 1777 (67,7%) |
| c. | Задоволення емоційними відносинами з батьками та близькими людьми | 896 (34,2%) |
| d. | Задоволення від навчання | 147 (5,6%) |
| e. | Корисне харчування | 1841 (70,2%) |
| f. | Спадковість | 166 (6,3%) |
| g. | Сприятливе екологічне середовище | 634 (24,2%) |
| h. | Інше: спілкування з друзями – 6, психологічне здоров’я – 4, сон – 4, відчувати себе потрібним – 3, турніки – 3, позитивний погляд на життя – 2, мотоспорт – 1, відсутність стресів – 1, достаток у сім’ї – 1. | 25 (1%) |
Чим Ви займаєтеся у вільний (позанавчальний) час?
| Не займаюсь цим зовсім | Близько 2-х годин на тиждень | Близько 6-ти годин на тиждень | Більше 6-ти годин в тиждень | Важко сказати | |
| 1. Граю в комп’ютерні ігри | 1182 (45,1%) | 491 (18,7%) | 379 (14,5%) | 333 (12,7%) | 238
(9%) |
| 2. Проводжу час на вулиці в компанії друзів | 220 (8,4%) | 573 (21,9%) | 730 (27,8%) | 872 (33,2%) | 228 (8,7%) |
| 3. Дивлюся телевізор | 1134 (43,2%) | 751 (28,6%) | 346 (13,2%) | 185 (7,1%) | 207 (7,9%) |
| 4. Підробляю | 1769 (67,5%) | 252 (9,6%) | 139 (5,3%) | 127 (4,8%) | 336 (12,8%) |
| 5. Читаю книги | 696 (26,5%) | 979 (37,3%) | 369 (14,1%) | 222 (8,5%) | 357 (13,6%) |
| 6. Відвідую музичну, художню школу, студію танців тощо. | 1604 (61,1%) | 283 (10,8%) | 283 (10,8%) | 251 (9,6%) | 202 (7,7%) |
| 7. Відвідую спортивні секції | 1311 (50%) | 415 (15,8%) | 397 (15,1%) | 381 (14,5%) | 119 (4,6%) |
| 8. Відвідую підліткові клуби | 1987 (75,8%) | 196 (7,5%) | 79
(3%) |
104 (3,9%) | 257 (9,8%) |
| 9. Слухаю музику | 132 (5%) | 426 (16,3%) | 463 (17,7%) | 1263 (48,1%) | 339 (12,9%) |
| 10. Інше (що саме): | (1,5%) | (1,9%) | (5,2%) | (5,8%) | |
| іноземні мови | 4 | 35 | 3 | ||
| виконую домашнє завдання | 1 | 1 | 6 | 4 | |
| додаткове навчання (курси/репетиторство) | 8 | 21 | 36 | ||
| спорт | 1 | 7 | 9 | 20 | |
| відпочиваю з сім’єю (відпочиваю сам) | 35 | 13 | 2 | 14 | |
| сиджу в мобільному телефоні (соцмережах) | 3 | 7 | 23 | 35 | |
| хобі | 5 | 37 | 20 | ||
| гуляю з собакою | 1 | 2 | |||
| допомагаю по дому | 2 | 1 | 10 | ||
| дивлюся серіали | 1 | 5 | |||
| сиджу з братиком | 3 | ||||
| Зустрічаюся з хлопцем / дівчиною | 1 | 2 | 1 |
- Як ви думаєте скільки ваших однокласників палить цигарки?
| a. | Є кілька однокласників, які часто палять; | 1052 (40,1%) |
| b. | Можливо один чи двоє, я не впевнений(на); | 709 (27,1%) |
| c. | Є такі, що палять, але те буває дуже рідко; | 321 (12,2%) |
| d. | Я впевнений(на), що мої однокласники не палять і не палитимуть | 541 (20,6%) |
- Чи палите цигарки Ви?
| a. | Так, і доволі часто; | 85 (3,2%) |
| b. | Іноді буває; | 195 (7,4%) |
| c. | Спробував(ла) лише раз; | 422 (16,1%) |
| d. | Ні, я проти паління. | 1848 (70,5%) |
| Не відповіли | 73 (2,8%) |
- У Вашій сім’ї хтось палить?
| a. | Тато; | 854 (32,6%) |
| b. | Мама; | 326 (12,4%) |
| c. | Брат/сестра | 181 (6,9%) |
| d. | Ніхто | 1262 (48,1%) |
- Як Ви думаєте, що найчастіше слугує для початку паління?
- Погана компанія, вплив друзів, тиск з боку друзів, оточення;
- Стрес, депресія, нервування;
- Хочеться виглядати більш дорослим, бажання спробувати, бажання здаватися крутим, похизуватися, цікавість, статус серед однолітків, мода;
- Непорозуміння з батьками, приклад батьків, проблеми в сім’ї та школі;
- Занижена самооцінка, невпевненість в собі;
- Як спосіб розслабитися;
- Реклама.
- Як Ви думаєте, скільки однокласників вживають алкогольні напої; в тому числі пиво та інші слабоалкогольні напої?
| a. | Хіба пиво є поганим? | 197 (7,5%) |
| b. | Так, у нашому класі є багато таких. | 467 (17,8%) |
| c. | Майже всі хоча б раз пробували пиво чи шампанське. | 1079 (41,1%) |
| d. | Можливо кілька хлопців (дівчат), та я не впевнений(на). | 591 (22,6%) |
| e. | Ні, в моєму класі всі добре знають про шкоду алкоголю, тому ніхто не вживає ці напої. | 289 (11%) |
- Чи вживаєте Ви алкоголь?
| a. | Так частенько пиво п’ю (або інші слабоалкогольні напої). | 181 (6,9%) |
| b. | Іноді лише в компанії дорослих кілька ковтків і не більше. | 866 (33%) |
| c. | Так, лише шампанське на новий рік. | 699 (26,7%) |
| d. | Ні, я проти алкоголю. | 877 (33,4%) |
- У Вашій сім’ї хтось часто вживає алкогольні напої, в тому числі і пиво?
| a. | Тато; | 577 (22%) |
| b. | Мама; | 200 (7,6%) |
| c. | Брат/сестра | 126 (4,8%) |
| d. | Ніхто. | 1720 (65,6) |
- З якого віку можна починати вживати алкогольні та алкоголевмісні напої?
з 10 років – 12 (0,5%) респондентів;
з 12 років – 4 (0,2%) респонденти;
з 13 років – 13 (0,5%) респондентів;
з 14 років – 84 (3,2%) респонденти;
з 15 років – 56 (2,1%) респондентів;
з 16 років – 342 (13%) респонденти;
з 17 років – 78 (3%) респондентів;
з 18 років – 1327 (50,6%) респондентів;
з 19 років – 12 (0,5%) респондентів;
з 20 років – 69 (2,6%) респондентів;
з 21 років і старше – 214 (8,1%) респондентів;
краще взагалі не вживати алкогольні напої – 101 (3,8%) респондент;
не знаю – 23 (0,9%) респонденти;
не відповіли – 288 (11%) респондентів.
- Чому саме в цьому віці?
Людина стає повнолітньою і сама відповідає за свої вчинки, Відповідно до законодавства, дозвіл з боку батьків, більш сформований організм і алкоголь не так шкодить, свідомий вибір. Щодо раннього вживання алкогольних та алкоголевмісних напоїв, то ми спостерігаємо наступні відповіді: популярність серед однокласників, вік, коли хочеться все спробувати, підняти настрій.
- Як Ви вважаєте, чому молодь вживає наркотики?
| a. | Щоб розважитись, підняти настрій, позбутися нудьги; | 846 (32,3%) |
| b. | Щоб позбутися неприємних переживань (образи, страхи, почуття самотності, тиск з боку дорослих, однокласників); | 845 (32,2%) |
| c. | Щоб позбутися напруги у спілкуванні з іншими людьми; | 205 (7,8%) |
| d. | Щоб не виділятися з-поміж інших, щоб бути таким як всі; | 263 (10%) |
| e. | Це вважається крутим! | 381 (14,5%) |
| f. | Інше | 83 (3,2%) |
| Не знаю | 37 | |
| Вплив друзів, тиск однолітків | 24 | |
| Хочуть нових вражень та емоцій | 8 | |
| Потреба в увазі | 7 | |
| Поодинокі: «залежність» | 7 |
- Як Ви вважаєте, в якому віці молодь знайомиться з наркотичними та токсичними речовинами (має перший досвід вживання)?
10 років – 12 (0,5%) опитуваних;
12 років – 4 (0,2%) опитувані;
13 років – 18 (0,7%) опитуваних;
14 років – 122 (4,6%) опитувані;
15 років – 56 (2,1%) опитуваних;
16 років – 351 (13,3%) опитуваний;
17 років – 78 (3%) опитуваних;
18 років – 1280 (48,8%) опитуваних;
19 років і старше – 290 (11%) опитуваних;
Не знаю – 23 (0,9%) опитувані;
Взагалі не варто починати – 101 (3,9%) опитуваний;
Не відповіли – 288 (11%) опитуваних.
- Чи є у вашому класі учні, які вживають наркотичні чи токсичні речовини?
| a. | Так, є кілька осіб, які цим займаються і не приховують це. | 122 (4,7%) |
| b. | Є такі, що лише раз спробували, але надалі відмовилися від цього. | 218 (8,3%) |
| c. | Ні, тому що знають, як це небезпечно для здоров’я | 2242 (85,5%) |
| Не знаю | 6 (0,2%) | |
| Не відповіли | 35 (1,3%) |
- Ви вживали наркотичні речовини?
| a. | Так, інколи таке трапляється. | 17 (0,7%) |
| b. | Було лише раз, але більше не хочу. | 52 (2%) |
| c. | Ні! Ні в якому разі | 2519 (96%) |
| Не відповіли | 35 (1,3%) |
- У Вашій сім’ї зустрічаються випадки вживання наркотичних та токсичних речовин?
| a. | Тато | 12 (0,5%) |
| b. | Мама | 4 (0,2%) |
| c. | Брат/сестра | 6 (0,2%) |
| d. | Ніхто | 2572 (98%) |
| Не знаю | 10 (0,4%) | |
| Не відповіли | 19 (0,7%) |
- На Вашу думку, від кого можна отримати наркотики?
у наркоторговців, наркодилерів та «бариг» – 1172 (44,7% ) опитувані;
від знайомих, друзів – 344 (13,1%) опитувані;
у нічних клубах – 6 (0,2%) опитуваних;
через Інтернет – 318 (12,1%) опитуваних;
у наркоманів – 138 (5,3%) опитуваних;
у поганій компанії – 10 (0,4%) опитуваних;
від незнайомих дорослих– 117 (4,5%) опитуваних;
не знаю – 436 (16,6%) опитуваних;
не відповіли – 82 (3,1%) опитувані.
- Якщо б Ви дізналися, що ваш друг зловживає психоактивними речовинами: цигарками, наркотичними речовинами або спиртними напоями, до кого б звернулися за допомогою?
| a. | До батьків; | 1034 (39,4%) |
| b. | До лікарів; | 294 (11,2%) |
| c. | До вчителів; | 155 (5,9%) |
| d. | До психологів; | 423 (16,1%) |
| е. | До друзів. | 709 (27,1%) |
| Нікому про це не сказав | 8 (0,3%) |
- Як Ви вважаєте, на скільки важко підліткам, придбати нижче перераховане?
| № | Тип продукції | Неможливо | Важко | Досить легко | Не відповіли |
| 1 | Алкогольна продукція | 119 (4,5%) | 585 (22,3%) | 1805 (68,8%) | 114 (4,4%) |
| 2 | Тютюнові вироби | 180 (6,9%) | 737 (28,1%) | 1617 (61,6%) | 89 (3,4%) |
| 3 | Наркотичні речовини | 693 (26,5%) | 1354 (51,6%) | 494 (18,8%) | 82 (3,1%) |
- Якщо у Вас виникнуть проблеми з палінням, алкоголем чи наркотиками, хто, на Вашу думку, зможе Вам допомогти?
Батьки та рідні – 1255 (47,9%) опитуваних;
Лікарі – 329 (12,5%) опитуваних;
Психологи – 76 (2,9%) опитуваних;
Друзі – 422 (16,1%) опитувані;
Педагоги – 24 (0,9%) опитувані;
Поліція – 26 (1%) опитуваних;
Віра в Бога – 16 (0,6%) опитуваних;
Самостійно – 197 (7,5%) опитуваних;
Такого ніколи не трапиться – 84 (3,2%) опитувані;
«Рухи за ЗСЖ» – 8 (0,3%) опитуваних;
Не знаю – 79 (3%) опитуваних;
Ніхто – 42 (1,6%) опитувані;
Не відповіли – 65 (2,5%) опитуваних.
- Які, на Вашу думку, заходи потрібні в суспільстві, щоб вберегти молодь від згубної дії алкоголю, нікотину та наркотиків?
- Контроль розповсюдження ПАР та посилення покарань за продаж неповнолітнім
- Продаж особам з документами
- Відповідальність батьків за виховання дітей
- Заходи, що спонукають до здорового способу життя, поінформованість про шкідливість від лікарів, ЗМІ, соцслужб
- Спонукання до спорту, побудова спортивних майданчиків та секцій, доступність спортивні секцій
- Закон про заборону психоактивних речовин, введення нових, дієвих законів
- Семінари, тренінги, лекції, презентації
- Хобі, збільшення позашкільних закладів
- Підняття ціни на цю продукцію
- Спільні заходи з лікарями: зустрічі з тим, хто кинув, зустрічі з наркозалежними та бесіди про шкідливість.
- Контроль за насиллям в сім’ях
- У Вашому закладі освіти проводиться профілактична робота з попередження вживання психоактивних речовин?
| a. | Так, розповідає класний керівник на виховних годинах; | 951 (36,3%) |
| b. | Так, щось таке ми вчили на уроках біології та основ здоров’я; | 709 (27%) |
| c. | Психолог (соціальний педагог) розказує на тренінгах, факультативах; | 730 (27,8%) |
| d. | У нашій школі нічого такого не проводять. | 217 (8,3%) |
| e. | Інше (лікарі) | 16 (0,6%) |
- Якщо робота проводиться, то чи є вона ефективною?
так – 1377 (52,5%);
можливо – 323 (12,3%);
ні – 405 (15,4%);
не знаю, важко відповісти – 209 (8%);
не дуже – 60 (2,3%);
не відповіли – 249 (9,5%).
- Запропонуйте власні профілактичні заходи, які, на Вашу думку, будуть максимально ефективними.
- Розповідати та показувати відео про наслідки вживання психоактивних речовин, наводити факти, показувати, що відбувається з організмом
- Профілактичні заходи, лекції, квести, флешмоби, акції, тренінги, тематичні табори з кінцевими підсумками;
- Більше займатися спортом, пропагувати спорт, ЗСЖ
- Зустрічі з особами, які вже стикнулися з такими проблемами, екскурсії до закладів, де перебувають наркозалежні, розмова з людьми, які вживають
- Контроль з боку лікарів, медогляд з аналізами
- Спільні заходи з лікарями, поліцією
- Заборона розповсюдження, продажу, ввезення ПАР, заборона виготовлення та розповсюдження, ввести жорстке покарання, штрафи, заборонити вживання
- Працювати з батьками, а не лише з учнями.
- Співпраця з психологом.
- Якщо б Ви захотіли дізнатися, як протистояти ризикованій поведінці, до чиєї інформації швидше прислухалися б?
| a. | До лікарів, вони часто стикаються з наслідками і можуть багато розповісти. | 654 (25%) |
| b. | До вчителів, вони повинні знати, як допомогти нам не влізти в неприємності. | 152 (5,8%) |
| c. | До батьків, вони нас люблять і не бажають нам поганого. | 764 (29,1%) |
| d. | До друзів, інколи друзі допомагають уникати таких ситуацій. | 352 (13,4%) |
| e. | До ЗМІ, вони висвітлюють багато інформації щодо ризикованої поведінки. | 107 (4,1%) |
| f. | До працівників спеціалізованих організацій, вони працюють саме з такими випадками. | 310 (11,8%) |
| g. | До шкільних психологів, вони допомагають в різних ситуаціях, в тому числі бути сильними і не піддаватися спокусам | 284 (10,8%) |
- Чи знаєте Ви, в які організації міста звертатися, якщо виникнуть проблеми з вживанням психоактивних речовин?
так – 1471 (56,1%),
ні – 1011 (38,5%),
не відповіли – 141 (5,4%).
Наркодиспансер, психлікарня, поліція, «Клініка дружня до молоді», БФ «Життя заради життя», БФ «Нова сім’я», Міжнародна антинаркотична асоціація (реабілітаційний центр), Служба Довіри, гарячі лінії.
