Охорона голосу і перша допомога йому при захворюваннях – питання, які турбують величезну кількість лікарів. Сама собою ця тема дуже обширна, адже навіть медицина ділить її на безліч дрібних, спеціалізованих, і навіть лікарські спеціальності – тому свідчення.
Потрібно також розуміти, що більшість неприємностей, що відбуваються з голосом, –наслідок хвороб, пов’язаних із органами дихання. До чисто голосових проблем можна віднести лише ті, якими займається фоніатрія – тобто розлади роботи самого генератора голосу – голосових складок і безпосередньо «прилеглих» до них ділянок.
Діагноз і лікування – справа лікаря
Існує низка симптомів, схожих для різних розладів здоров’я. Наприклад – охриплість. Перш за все вони можуть бути пов’язані із загальною втомою організму в цілому. Необов’язково такі явища свідчать про захворювання, часто вони є наслідком неправильного голосоутворення, походять від незнання або нехтування вокальними правилами, які стосуються утворення звуку.
Тільки за наявністю хрипу діагноз поставити неможливо: будь-яке явище вимагає дослідження. Можна лише констатувати, що існує якесь порушення. Тому позбуватися хрипу за порадами знайомих – тикати пальцем в небо – не потрібно: одразу звертайтеся до лікаря.
Організм, як правило, попереджає нас про те, що з ним не все гаразд, заздалегідь, до настання моменту, коли захворювання дійшло стадії, яку треба лікувати негайно та інтенсивно. Прикро, але більшість людей звикло не звертати на це уваги. А діяти лише тоді, коли не діяти вже складно: болі, пропав голос тощо. Тоді як «зловивши» момент початку змін, можна вилікувати хворобу дуже швидко, мало не за день, адже це ще не хвороба, а лише її переддень.
Що може лікар-фоніатр
Тему здоров’я голосу можна розділити на чотири окремі частини:
– профілактику захворювань дихальних шляхів;
– знання і дотримання правил охорони голосоутворення і профілактики фоніатричних хвороб;
– швидке реагування на захворювання, яке ледь розпочалося: «зловити момент» і повернути організму здоров’я;
– лікування розладів, яки дійшли стадії хвороби.
Що у голосі має насторожувати
* Тьмяний голос із тембром, який знижується з мірою проголошення фрази або речення, невиразний тон без виділення високих і низьких частот свідчить про наявність фізичного та емоційного виснаження.
* Постійний сум в голосі, на межі сліз без емоційних причин говорить про дисбаланс дихальної системи як наслідок інфекції носа, горла чи легенів.
* Сердитий безпідставно голос розповідає про можливості захворювання печінки, жовчного міхура або селезінки.
* Тремтячий і невпевнений, тривожний і неспокійний голос може виявляти проблеми сечовидільної системи.
* Якщо людина говорить повільно, немов розтягуючи слова, насиченим, густим тоном, це може бути ознакою нудоти або мігрені.
* Коли людина надмірно занурюється в світ своїх фантазій, повертаючись думками в минуле, а також коли відчуває свою перевагу, голос стає підкреслено «співочим», із надмірною модуляцією, характерною і природною саме при співі, а не в звичайній розмові.
* Голос блокується, ніби його затиснули, коли людина відчуває себе в приниженому становищі (від втрати поваги на роботі чи самоповаги).
* Голос форсований, підкреслений, із швидкою, поривчастою вимовою, з посиленим наголосом і «вибухаючими» приголосними сигналізує про ознаки розладу системи кровообігу, високого кров’яного тиску й гіперактивності.
* Голос відкритий та яскравий, теплий і чистий, різнобічний і чутливий, у якому не відчувається відлуння напруги, свідчить про здоров’я людини.
Що більш співучо говорить людина, затягуючи голосні звуки, то кращий в неї імунітет і здоров’я.
Своїм голосом, милозвучним або крикливим, ви мимоволі створюєте навколо себе приємну чи важку атмосферу. Сенс слів, що ви вимовляєте, не має жодного значення. Його достатньо для того, щоби співрозмовник міг дати вам більш-менш обдуману відповідь. Справжня інформація міститься в музиці вашого голосу.
Софія БОШТАН, асистент кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата БДМУ
