Спеціалісти, які прийшли працювати до радіологічного відділення Чернівецького обласного онкодиспансеру, знали, на що йдуть. Індивідуальний дозиметр на халаті, історія хвороби у руці – так вони розпочинають свій робочий день. Ризик опромінення – ніщо у порівнянні з тією кількістю життів, які вдається врятувати.
– Не секрет, що медперсонал нашого відділення працює з джерелами іонізуючого випромінювання – кобальтом та іридієм, – розповідає Людмила ПАХОЛКА, завідувачка радіологічним відділенням. – Чи небезпечно це?.. Звісно, так. Недарма ж усі носимо дозиметри на халатах, а в 45 років ідемо на пенсію. Головне правило безпеки – час і віддаль. Чим швидше ми вкладемо хворого під гама-терапевтичний апарат, тим менше будемо біля джерела випромінювання. Проте поспішати лише через те, щоби не опромінитися, – не вирішення справи. Бо від того, як укладений хворий, від спрямування гама-променів залежить його життя, здоров’я, одужання.
«Стріляємо» по «поганих» клітинах
– Людмило Іванівно, розкажіть, як саме кобальт діє на злоякісні пухлини?
– Із кобальтом працюємо на дистанційному гама-терапевтичному апараті, який на віддалі 750 міліметрів від джерела «стріляє» по так званих «поганих» клітинах. Тут дуже важливо чітко розрахувати розмір пухлини і глибину її залягання. Для цього не обійтися без комп’ютерної томографії. Нині саме це обстеження дає найчіткішу картину пухлини.
– Зрозуміло, що гама-промені знищують злоякісні клітини. Але ж вони потрапляють і на здорові! Тобто, як не крути, завдають шкоду організмові…
– За один сеанс опромінення на пухлину хворий отримує 2 Грея. Якби такою дозою опромінили все тіло, людина би померла від променевої хвороби. Проте завдяки тому, що апарат діє прицільно, а інженер та лікар-радіолог чітко прораховують параметри злоякісного новоутворення, вдається знизити пошкодження здорових тканин до мінімуму. Звісно, іноді не обходиться без незначних опіків, якщо це ротова порожнина – без стоматитів, але з часом здорові клітини відновлюються повністю.
–Як працює іридій?
– У нас є справді унікальний апарат з іридієм. Таких, до речі, в Україні всього три. Іридій використовуємо у внутрішньопорожнинній терапії – це гінекологія, пряма кишка, порожнина рота. Суть у тому, що іридій знаходиться у спеціальному контейнері і тоненьким тросиком спрямовується безпосередньо на пухлину.
– Це безпечніше, ніж апарат із кобальтом?
– Так, при чому безпечніше як для пацієнта, так і для лікаря. У хворого абсолютно не страждають здорові клітини, що оточують пухлину. А лікар, фактично, не отримує опромінення.
А клен від опромінення квітне…
– Людмило Іванівно, яка норма опромінення лікаря, згідно показникам дозиметра?
– За рік роботи лікарю дозволяється набрати до 5-ти Бер. Якщо ж трапилася аварія, і лікар отримав більше допустимої норми, він повинен на три наступних роки перейти працювати в інше відділення. Ми помітили цікаву річ: гама-опромінення незвичайно впливає на клен, що росте біля витяжки з нашого відділення. У цього дерева найбільше і найздоровіше листя, до того ж, воно вище за інші, посаджені одночасно. Можливо, і ми, як той клен, уже звикли до опромінення у незначних дозах?!..
– Як гадаєте, протягом останніх років захворюваність на рак збільшилася?
– Думаю, завдяки надсучасним технологіям ми просто навчилися більше виявляти. Саме тому шкода, коли діагностується рак ІІІ і ІV стадій. Адже точно знаю, що можна було б бити на сполох раніше, коли є всі шанси вилікуватися. Мені у цьому плані дуже імпонує програма у Швеції. Там онкохворі з І і ІІ стадіями раку лікуються безкоштовно, за рахунок держави. Бо вони вчасно подбали про своє здоров’я. А от хворі з ІІІ і ІV стадіями – за власний кошт. Боляче усвідомлювати, що людина звернулася до нас надто пізно. Боляче казати їй про це. Тож коли ввечері, втомлена, приходжу додому і хтось з рідних скаржиться на головний біль чи застуду, кажу одне: це не рак! Уже добре знаю: усе в житті, крім здоров’я, – дрібниці.
Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»
