Рак – вирок чи доля?

Рак – це чума ХХІ століття. Коротке смертельне слово. Скільки б не було прикладів виліковності раку, страх перед цим діагнозом існуватиме. Бо поки що рак є причиною більш як 15% усіх летальних випадків і поступається за цим показником лише серцево-судинним захворюванням. Про причини його виникнення, особливості недуги розповідає Анатолій ГОНЦА, головний лікар Чернівецького обласного онкологічного центру, кандидат медичних наук, заслужений лікар України.

– Анатолію Олександровичу, що ж таке рак?

– Рак недарма називають чумою. Хоча нині ця хвороба немає чіткого визначення, бо причини її виникнення невідомі. Загалом же існує біля трьохсот різних теорій виникнення раку. Основна гіпотеза – вірусна. Тобто практично кожна людина ризикує захворіти на рак. Пік цього захворювання припадає на 40 років і триває до 70-80.

Наше тіло складається із сотень мільйонів живих клітин. Нормальні клітини ростуть, діляться і гинуть. Протягом раннього періоду життя людини нормальні клітини діляться швидше, що дозволяє організму розвиватися і рости. Після перехідного віку (активного розвитку організму) більшість клітин ділиться тільки для того, щоби замінити старі, ушкоджені або ті, що відмирають. А рак з’являється тоді, коли в певній ділянці організму процес росту та розподілу клітин виходить з-під контролю. І замість того, щоб гинути, клітини раку продовжують ділитися та рости, утворюючи нові. Хворі клітини починають вражати інші тканини. Той факт, що ці клітини ростуть швидко й вражають інші тканини, вказує на те, що вони є раковими.

Вчені визнають, що до раку призводить дисбаланс внутрішнього стану організму, тобто порушення обмінних процесів, різні хронічні недуги, чи дисбаланс гормонів в організмі тощо. Зовнішнім чинником є забруднення навколишнього середовища – води, грунти, повітря, а також шкідливі звички – алкоголь, куріння, наркотики.

– Як розпізнати рак?

– Для цього існують різноманітні методики ранньої діагностики. А симптоми недуги людина може виявити самотужки. Наприклад, рак молочної залози можна пропальцювати руками. Жінки мають це знати і вміти. Отже, медичні огляди потрібно проходити щороку – відвідувати дантиста, гінеколога, раз на рік робити томографію тощо. Бо ваше здоров’я – це найперше ваша турбота, а не медиків.

Деякі пухлини вважають безпечними, тобто доброякісними. Хоча і вони можуть бути причиною багатьох проблем. Виростаючи до значних розмірів, пухлина тисне на здорові органи й тканини, блокують їхню роботу. Але вони не здатні ушкоджувати інші тканини, проростати в них. Саме тому доброякісні пухлини не поширюються на інші органи і, як правило, не загрожують життю хворого.

– Розкажіть, будь ласка, про стадії розвитку раку?

– Їх є чотири. Стадії класифікують за розмірами та розповсюдженням: І стадія – обмежений пухлинний процес (до 3 см) без ураження найближчих лімфатичних вузлів; ІІ стадія – рухома пухлина (від 3 до 5 см), поодинокий рухомий метастаз у найближчих лімфатичних вузлах; ІІІ стадія – пухлина обмежена в рухомості, визначаються метастази в найближчих (регіонарних) лімфатичних вузлах; ІV стадія – пухлина будь-якого розміру з відділеними метастазами, або така, що проростає в сусідні органи.

Пухлина може розвиватися роками. Буває, що росте рік, два, десять і аж згодом себе проявляє. Виводити та видаляти її з організму треба на початковій стадії.

Потрібно знати, що рак – це не доля і не вирок. Це – діагноз, діагноз який у 97% випадків виліковують. Не треба боятися онкологічних диспансерів та онкологів. Бо тільки фахівці можуть своєчасно виявити хворобу і надати кваліфіковану допомогу. Для цього маємо відповідне обладнання.

Тільки торік за державні кошти придбано імуноферментний аналізатор, вартістю біля 1 млн. грн, УЗД апарати, два наркозні апарати, капітально відремонтували томограф і мамограф.

– А забезпеченість ліками?

– Забезпеченість хіміотерапевтичними препаратами І та ІІ групи складає біля 60% від потреби. У 2010 році з державного бюджету закуплено хіміотерапевтичних препаратів на суму 2 млн. 500 тис. грн. З місцевого бюджету – на 800 тис. грн.

– Що на Вашу думку є найважливішим компонентом одужання?

– Бажання бути здоровим. А також – вибір лікаря, якому хворий довіряє. Важливо також, щоби хворого оточували доброзичливі люди – як рідні, так і лікарі.

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.