На часі: Як подолати тривожність

Нав’язливі думки, безпідставні страхи, панічні атаки – все це ознаки підвищеної тривожності.

Ця реакція може проявитися у різних формах. Крім панічних атак це можуть бути прояви соціофобії, ОКР (обсесивно-компульсивний розлад), ГТР (генералізованого тривожного розладу) тощо. Експерти кадрового порталу grc.ua підготували поради, як подолати підвищену тривожність.

Психічні прояви тривожності можуть заважати людині якісно жити та працювати. Дискомфорт та стрес можуть викликати навіть найпростіші повсякденні справи. А що вже казати про ситуацію, в якій нині опинилися українці. Постійна тривога та нав’язливі думки можуть довести людину до депресії, необдуманих вчинків, втрати працездатності та бажання жити тощо.

Які можуть бути причини виникнення тривожного стану? Що за чинники формують у людини підвищену тривогу? Причини можуть бути різними – проблеми зі здоров’ям, самотність, проблеми у стосунках або на роботі, різні конфлікти, інформація про напружену ситуацію в країні й світі тощо.

З одного боку технічний прогрес покращує наше життя, а з іншого боку людство розплачується за нього стресами, новими комплексами та страхами. Сучасний стиль життя вносить свої корективи у психоемоційний стан людини. Постійний потік інформації, який надходить з різноманітних гаджетів, телебачення, месенджерів – все це дає велике навантаження на психіку та емоційний стан.

Не треба чекати, що тривожність зникне сама по собі. Щоб її позбавитися, треба вжити необхідних заходів. Якщо говорити про підвищену тривожність на роботі, треба спочатку розібратись, чи варто ставити діагноз, чи це звичайні буденні переживання щодо поточних робочих моментів.

Які ж саме симптоми тривожності, що викликають навіть тривожні розлади, можна виділити. У приблизний перелік входять:

  • лякливість
  • часті перепади настрою
  • хронічна втома та слабкість, що призводить до зниження працездатності
  • проблеми з концентрацією уваги
  • постійне почуття невдоволення або роздратування
  • надмірне занепокоєння через прості побутові речі, повсякденні справи
  • проблеми зі сном

 

Якщо розглядати ситуацію з підвищеною тривожністю саме на робочому місці, то до переліку симптомів можна віднести:

  • неуважність або порушення термінів виконання завдань
  • занадто бурхлива реакція на різні робочі ситуації
  • постійні відмови від спільних з колегами обідів, вечірок, святкувань тощо
  • часті, безпідставні відгули та лікарняні
  • часті відмови від поїздок у відрядження, від виступів з промовою, презентацією

Перехід на віддалений графік не вирішить проблему підвищеної тривожності на роботі. Більше того, деякі люди, що раніше не відчували стресу чи тривоги працюючи в офісі, навпаки можуть почати страждати від підвищеної тривожності під час переходу на роботу у віддаленому режимі.

Причиною стресу та тривожності у такому випадку можуть стати:

  • почуття ізольованості від суспільства, від колег, спілкування
  • ненормованість робочого графіку
  • відсутність балансу та межі між роботою та особистим життям

Стан постійної тривоги та стресу у співробітників може призвести до втрати продуктивності і навіть нашкодити компанії. Якщо спеціаліст страждає на тривожність, то він може бути не уважним та не зосередженим. Внаслідок цього співробітник може припуститися помилки, яка стане катастрофою для компанії.

На різних сайтах є професійні тести, які допомагають визначити, чи є у людини тривожні розлади. Також у деяких компаніях ейчари або керівники переймаються питанням комфорту співробітників на роботі, проводять різноманітні тести, тренінги та інші заходи, щоб допомогти колегам відчувати себе спокійно та комфортно на своєму робочому місці.

Деякі компанії вже ввели у свою практику тренінги з інформаційної гігієни. Ці заняття скеровані саме на те, щоб навчити співробітників керувати інформацією так, щоб вона не тисла, не вводила у стан паніки, тривоги, а навпаки працювала на людину.

Перше питання, яке розглядається на тренінгах з інформаційної або цифрової гігієни – видалення зайвих, марних джерел інформації з оточення людини і наповнення його корисними. Далі спеціалісти навчають збирати пазли розірваних шматочків знань в цілісну картину. Наступним кроком є оволодіння навичками правильної трансляції інформації – яку саме, як і кому. Практикою підкріплюються всі заняття.

Якщо розбирати детальніше етапи або правила інформаційної гігієни, то можна виділити кілька кроків

  1. Відсів. Не сприймати будь-яку інформацію відразу як стовідсотково правдиву, а відноситись до слухів та повідомлень критично. Задля запобігання паніки та хаосу обов’язковим правилом є перевірка будь-якої отриманої інформації мінімум в двох різних джерелах, бажано в авторитетних, офіційно визнаних.
  2. Заперечення. Якщо інформація не підтверджена посиланнями на довірені джерела, нема свідків, підтвердження експертів та офіційних представників влади, то таку інформацію краще вважати за недостовірну. Особливо треба ретельно перевіряти інформацію та її джерела, якщо це стосується питання здоров’я.
  3. Фільтр. Важливо фіксувати джерело отриманої інформації та розуміти кому належить конкретний канал комунікації. Від цього залежить багато чого – риторика, редакційна політика, розставлені акценти, вибір джерел. Так само важливий аудіо матеріал та віжуал, який треба ретельно перевіряти.
  4. Геть паніку. Слідкуйте за тоном поданої інформації. Якщо в повідомленні ведучий чи оповідач використовує забагато експресивних слів задля аргументації, якщо присутні агресивні відмовки, образи, нецензурна лексика, недоречний сарказм тощо, така подача розпалює емоції та тривогу навмисно. За таким типом подачі інформації приховується дійсна суть повідомлення та шляхи розв’язання проблеми.

І сюди ж можна додати, що чим більш захоплюючими здаються новини, тим скоріше це є фейк.

  1. Чекати-рахувати. Останнє правило здорового сприйняття інформації. Воно ще називається “правилом 30 секунд”. Його сенс полягає у тому, що перш ніж перепостити або поділитись з кимось отриманою інформацією, треба зупинитися і подумати чи не є ця інформація фейком. Пройтись по всіх правилах інформаційної гігієни, спокійно перевірити правдивість повідомлення і не піддаватися паніці та тривозі.

Як опанувати свою тривожність та паніку у разі критичних ситуацій та підвищити власну стресостійкість?

  • Усвідомлювати свій стан, проговорювати свої емоції. Аналізувати причини своєї тривоги та оцінювати ймовірність позитивного вирішення ситуації.
  • Вмикати критичне мислення та визначати, чи є реальні факти для виникнення тривоги.
  • Не соромитися свого емоційного стану.
  • Бути мобілізованим, намагатися зрозуміти та зробити прямо зараз те, що може покращити ситуацію чи дасть шанси бути готовим до найгіршого сценарію розвитку подій.

Найдієвішою порадою для зберігання спокою та подолання тривожності є насичення кожного дня позитивними діями та емоціями, а також здійснення щоденних необхідних завдань та виконання обов’язків.

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.