Масове ендопротезування почалося на Буковині раніше, ніж у Києві

Нині в Чернівцях замінюють суглоби на штучні у трьох медичних закладах – приватній шведсько-українській клініці та у двох державних лікарнях – швидкої медичної допомоги та обласній клінічній. Наукова статистика свідчить: за рік ендопротезування потребують 400-500 буковинців, а загалом в Україні протягом одного року 4-5 тисячам людей з деструктивними захворюваннями необхідно робити такі операції.

Бізнесмени, духовенство, адвокати, стоматологи

Як ви думаєте, що спільного в цих людей? Саме так, високі доходи, зарплати. Тому представники цих професій і стали пацієнтами – піонерами ендопротезування, яким через хворобу замінювали кульшові суглоби на протези. Хоча першим пацієнтом у далекому вже 2003-му став легенда чернівецького футболу, колишній нападник Лєрка Семенов (так з любов’ю та ніжністю називали пана Валерія його фани).

А у світі перша сучасна операція з ендопротезування була зроблена у Великобританії травматологом Чарн Лі за 40 років до того, у 1963-му. Відтоді, за свідченням спеціалістів, цементний ендопротез суттєво не змінився. Хоча дрібних удосконалень дуже й дуже багато.

На Буковині спроби подібних операцій розпочалися 1991-го, коли професор Геннадій Дутко захистив докторську дисертацію з металополімерного ендопротезування.

Стосовно подальшого розвитку та напрацювань у цій галузі хірургії завідувач кафедри травматології Буковинського державного медичного університету Володимир ВАСЮК стверджує: невдовзі у Чернівцях замінятимуть при потребі коліна, лікті, плечові суглоби. Єдине, що стримує розвиток цього напрямку – низька платоспроможність громадян. Адже пацієнт змушений придбати у фірми-виробника не тільки ендопротез, але й набір інструментів для операції. Та й ендопротез – це не один імплантат, а набір різних, бо невідомо, який саме знадобиться під час операції. Найбідніших рятує державна програма: їм ендопротези ставлять безоплатно.

Тож на сьогодні тільки в лікарні швидкої медичної допомоги (ЛШМД), що на вул.Фастівській, зроблено від минулого року близько ста операцій із заміни кульшового суглоба.

– І це завдяки тому, що такі операції стали «золотим стандартом» нашої клініки. Іншими словами, ця операційна методика освоєна практичними лікарями, – наголошує професор Васюк.

Лише за півтори години блискуче замінюють суглоби хірурги Сергій Кирилюк та Дмитро Яким’юк, які стажувалися за кордоном, не кажучи вже про завідувача кафедри.

Ускладнень поки що не було

За словами профі, у світі є три найкращі виробники ендопротезів. Це – чеська компанія «Безноска», німецька «Зіммер» і американська «Страйкер». Загалом же у світі є тільки 5-6 компаній, які випускають ендопротези. Адже технології їхнього виготовлення, за свідченням фахівців, на рівні космічних.

Вибір ендопротезів – а бувають вони з цементом і без – залежить від конкретної ситуації з кінцівкою хворого. Як правило, безцементні використовуються для людей молодих, а з цементом – у більш поважному віці.

Втім, йдеться не про той цемент, що у будівництві, а про подібний до стоматологічного, тобто він швидше нагадує пластмасу.

Оскільки вартість ендопротезів висока, то всі кандидати на операції проходять через лікарський консиліум, який і вирішує, чи потрібне саме цьому пацієнту ендопротезування. Щоби вдало поставити ендопротез, потрібна добре відшліфована майстерність, яка напрацьовується не за один день. І за весь період роботи з імплантатами у травматологів ЛШМД ще не було хворих з ускладеннями.

– Зрозуміло, що за статистикою ускладнення обов’язково бувають. Принаймні, у провідних клініках світу вони виникають у 0,5-1% випадків, тобто одне ускладнення на на 1-2 тис. операцій. Але ми все робимо для того, щоби звести їх до мінімуму, – каже Володимир Леонідович, якого можна вважати батьком буковинського ендопротезування, бо саме він першим поставив на потік ці операції, передавши здобуті за кордоном уміння й навички молодим хірургам.

Великий плюс «золотого стандарту хірургічного лікування» – а саме так називають операції ендопротезування – в тому, що прооперований на 2-3-ій день після оперативного втручання вже ходить. І операція триває недовго – від години до двох. Та й то через те, що сам цемент застигає 24 хвилини.

Порівнювати цю методику з витягуванням та гіпсуванням просто немає сенсу. Адже після травми шийки стегна перелом зростається від 6 до 12 місяців, та й то не завжди вдало. А в людей старшого віку – й поготів. Пройде ще небагато часу, пророкує професор Васюк, і кульшовий суглоб замінятимуть у районних лікарнях.

Історії відродження – як історії кохання

…Марія ВОШИК приїхала до Чернівців із Дрогобицького району, що на Львівщині. До операції – протягом 3 місяців – уже не ходила. Жінка 12 років страждає на хронічний ревматоїдний поліартрит. Болі не давали їй спати. Після операції спить навіть без снодійного.

– Я безмежно вдячна лікарям, – каже п. Марія. – Вони повернули мене до життя. Мені ж тільки 57 років, а я гадала, що остані дні проведу, як каліка, прикутою до ліжка. У вас у Чернівцях працюють справжні чарівники!..

…У 76-річної Валентини МЕЛЬНИЧУК – артроз. Їй теж замінили кульшовий суглоб. Нині вона вчиться ходити з великим задоволенням. Недарма ж хворі відділення люблять говорити: краще журавель у небі, ніж «утка» під ліжком

…Микола МАКСИМЕЦЬ – це дуже важкий випадок. Перелом шийки стегна з укороченням. Западина суглоба заросла рубцями. Довелося ставити імплантат. На щастя, все добре прижилося. Вже ходить, хоча поки що на милицях. Почувається щасливим, бо зовсім зникли болі.

Через відділення травматології за рік проходить 2200 пацєнтів і 900-1000 роблять операції.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

8 коментарів “Масове ендопротезування почалося на Буковині раніше, ніж у Києві”