Творчі люди та шкідливі звички, як правило, – близькі між собою. Відомо, що багато популярних людей страждають через алкогольну, чи навіть… наркотичну залежність, яка призводить до смерті. Кореспондент «Версій» звернувся із запитанням до відомих українських музикантів як вони ставляться до шкідливих звичок.
Володимир ПІВТОРАК, гурт «Знак води» (м. Чернівці):
– Я дуже рідко курю. Це не виправдання, а навпаки – мій недолік. Алкоголь не п’ю ще від червня 2007 року. До того часу я, звісно, не зловживав спиртним, але після святкувань мав часто важкі наслідки. А зараз навіть пиво не п’ю!
Олексій КУХАРСЬКИЙ, гурт «Стелсі» (м. Чернівці):
– Шкода, що наша держава сприяє тому, аби люди курили. Законодавство нібито є, але місця для курців і некурців не передбачує. Це створює дискомфорт для одних, і для інших. Звісно, палити чи не палити – це особиста справа людини. Але з цим явищем, вважаю, потрібно боротися.
До алкоголізму в мене дуже негативне ставлення, тому ми ніколи не пропагуємо його. Хоча довкола всі вживають горілку – це невід’ємний атрибут життя українського народу, мовляв, немає нічого поганого в тому, коли люди п’ють у міру. Головне – не «переборщити» з алкоголем…
До наркотиків у мене найбільш негативне ставлення. Вважаю, що вони підривають суспільство, зсередини вбивають людей. Слава Богу, в Чернівцях ця проблема не є такою поширеною.
Віктор БРОНЮК, гурт «ТІК» (м. Вінниця):
– У нашому суспільства сформувалась дуже погана традиція – вживати алкогольні напої під час будь-якого святкування. Головне в таких випадках – не втрачати голову, бо алкоголізм – великий ворог людства. До надмірного вживання спиртного ставлюся дуже негативно, а курити поки що не навчився.
Володимир ВОЙЧИШИН, гурт «Очеретяний кіт»(м. Вінниця):
– Думаю, що кожна людина має вибір – вживати спиртне чи остерігатись його. Я ж дотримуюся такої позиції: ніколи не рекламувати алкоголь і куріння. Хоча сам, на жаль, маю шкідливі звички.
Думок на тему “«Зірки» про алкоголь: він друг чи ворог?”
… у моїй родині, є людина яка довший час зловживала алкоголь та не визнавала цього.(більше 10 років ми всі жили тільки тим, який він прийде, коли у нього зарплата і т.д.)
Це були роки муки, страждать, постійних стресів та ексцесів. … і що ми тільки не пробували, кодування, підшивання, ворожіння, заклинання… все марно… все закінчувалося викинь гроші, та новим запоєм. нам порадили відвідати Анонімних Алкоголіків…. як останній шанс, тому, що було все, і міліція і необноразові “білочки”… І як це не парадоксально, але у нашому випадку цей останній шанс спрацював. Мій родич перестав пити… так раз на тиждень або два, як йому заманеться, ходить на свої зібрання… вже більше 7-ми років не п’є, не спить опісяний у підїзді, не вибиває ногами двері у квартиру, не попадає у райвідділ міліції…
Він знайшов собі тверезий колектив, на диво до усього ще й перестав палити цигарки, змінилися у нього манери поведінки…
Вони без алкоголю азартно та весело проводять вільний час, організовують мандрівки та інше…
… я був у сусідній Польщі, і бачив там практично при кожному костелі Клуби Абстинента. Це Клуби, які підтримує костел, клуби тверезого дозвілля. Мені навіть довелося брати участь у марафонському бігу та змаганнях на каноє організовані клубами з різних міст Польщі…
З повагою
Тарас Кушнір