Національна культура, мова і традиції – це саме той фундамент, на основі якого будується будь-яка держава. І російська агресія в Україні, «замішана» на мовному питанні, є лише додатковим підтвердженням цієї тези. Напередодні Дня вишиванки редакція сайту «Твій Світ» поспілкувалася з ідейною засновницею цього свята і ревною популяризаторкою всього українського. Чернівчанка Леся Воронюк розповіла нам про важливість культурних цінностей, їхнє глибоке значення та розкрила своє бачення війни.
Досьє: Леся Воронюк – українська журналістка, сценаристка, режисерка та письменниця, активна громадська діячка. Під час навчання у Чернівецькому національному університеті ім. Федьковича заснувала Всесвітній день вишиванки, який сьогодні відзначають в Україні та інших країнах світу. В 2015 році очолила громадську організацію «Всесвітній день вишиванки» та студію документальних фільмів «Диво». Разом з командою студії зняла вже три документальних фільми: «Спадок нації» (2016), «Соловей співає» (2019) та «Ткацький шлях» (2020). Зараз працює над створенням Музею української вишиванки.
Зміст:
- Про культурні проекти, пов’язані з вишивкою
- Леся Воронюк про війну в Україні
- Яким бачите майбутнє нашої країни?
- Про День вишиванки під час війни
- Про документальні фільми студії «Диво»
- Леся Воронюк про російську мову і зросійщених українців
Про культурні проєкти, пов’язані з вишивкою
Пані Лесю, ваша любов до української культури, мови, нашого багатого національного спадку вражає. При цьому відчувається ваше особливе ставлення до мистецтва української вишивки. Розкажіть, що вона означає для вас, і наскільки складно було звичайній студентці заснувати Всесвітній день вишиванки?
Насправді нескладно. Це не була якась спеціальна ідея, це сталося зовсім випадково, коли я побачила свого одногрупника Ігора Житарюка, теж тоді студента, у вишитій сорочці. Іноді він одягався так на пари, іноді я, іноді – ще хтось із наших друзів. Я запропонувала обрати для цього один день, і так сталося.
Першого Дня вишиванки у відповідному строї прийшло лише кілька десятків студентів, але згодом свято почало набувати ваги. Ми працювали над цим з року в рік, і сьогодні до святкування долучаються понад 100 країн – це світове українство, а також іноземці, які солідарні з Україною.
Вишита сорочка сьогодні є вже не тільки мистецьким символом, а й політичним. Це символ нашої ідентичності як народу, символ політичної солідарності з нашою країною.
Ваш новий проект, пов’язаний з вишивкою – Музей української вишиванки, який буде відкритий у Чернівцях. Поділіться своїми планами: яким він буде?
Це наш флагманський проект, музей реліквій та технологій, в якому ми розповідатимемо про здобутки нашої традиційної культури. Наприклад, будемо експонувати старовинну сорочку, і завдяки моніторам, проекторам, тачпадам одночасно розповідати історію про неї. З якого вона регіону, які ще були схожі орнаменти, крої, хто цю сорочку носив, яка її історія.
Є дуже багато історій, пов’язаних із видатними українцями! Ми навіть плануємо представити в Музеї окремий проект під назвою «Вишивка в одязі видатних українців». Хочемо розповісти про сорочки нашої еліти: Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, родини Скоропадських.
Ми хочемо показати не тільки естетику вишитої сорочки як мистецького витвору, етнорегіональне розмаїття вишивки, а й те, що українська сорочка була присутня в гардеробі різних верств населення. Для українських еліт будь-якого періоду вона була також маркером українства.
Леся Воронюк про війну в Україні
У світлі сьогоднішніх подій не можемо не зачепити тему війни в Україні – розкажіть, як вона вплинула на вас особисто? Що змінилося у світогляді, які думки виникли в першу чергу?
Я зрозуміла, що потрібно бути ще більш категоричними у своїх поглядах. Адже те, про що ми попереджали багато разів: що росія – ворог, що не можна займати «серединну» позицію, толерувати російській пропаганді – це все, на жаль, збулося і призвело до війни.
Сьогодні кожен українець повинен чітко заявляти про те, що ми вже не домовляємося. Не відвідуємо концерти російськомовних артистів, категорично відмовляємося від будь-яких виявів російської культури і цього «руського міра», який починається з російської мови. Відмовляємося від російських фільмів, російської поп-музики, адже за цим усім потім приходять російські танки.
Яким бачите майбутнє нашої країни?
Думаю, що після нашої перемоги ми всі зосередимо зусилля на відбудові втраченого. Україна стане однією з країн-лідерів у Європі, з найсильнішою армією в світі. Ми зможемо стати зразком того, як виглядає країна з високим рівнем безпеки.
Вже сьогодні Україна є своєрідним щитом, бронею не тільки Європи, а й загалом всього цивілізованого світу. Власне, саме тому цього року слоган Дня вишиванки звучить так: «Вишиванка – духовна броня українців, а Україна – броня світу».
Про День вишиванки під час війни
Традиційно День вишиванки відзначається у кожний третій четвер травня (у 2022 році ця дата припадає на 19 травня). Яким буде свято під час війни в Україні?
Звичайно, цьогоріч ми не плануємо ніяких масових заходів, що пов’язано з безпекою. Але разом з тим за кордоном плануються велелюдні масштабні заходи нашої діаспори на підтримку України. Це робиться для того, щоб ще раз нагадати світові про війну в нашій країні, а також розповісти про історію та культуру українців: ким ми є, і за що бореться весь світ разом з нами.
Цього року ми відновили акцію 2015 року, яка називається «Подаруй вишиванку захиснику». Ми збираємо та передаємо вишиті сорочки нашим військовим, адже вони вірять в те, що вишиванка є оберегом. Ця акція надзвичайно важлива, адже йдеться про найцінніше, що ми маємо – життя українців, а тим більше людей, які захищають сьогодні всю країну.
Про документальні фільми студії «Диво»
Леся Воронюк разом зі своєю командою вже створила декілька чудових документальних фільмів про нашу країну. У них розповідається про традиційні українські ремесла та їхнє неоціненне значення («Спадок нації», «Ткацький шлях»), а також піднімається питання тотальної русифікації України («Соловей співає»). Розкажіть про них детальніше!
Всі фільми, які ми виготовляли, це були такі собі фільми-попередження. Ми намагалися сказати: якщо не зрозуміти історичних уроків, у майбутньому знову очікуватиме боротьба. Як би не називався ворог – чи то Російська імперія, чи Радянський Союз, чи Російська Федерація, – зміст залишався одним: намагання побороти і підкорити Україну. Але жодного разу ці спроби не закінчилися успіхом! Навіть після періоду радянської окупації ми здобули незалежність, і зараз ми ще раз її підтверджуємо, ще раз за неї боремося.
Кожен із наших фільмів через культурну складову пояснює політичні цінності: що таке свобода, воля, незалежність.
Російська гібридна пропаганда завжди всіляко намагалася принизити чи применшити цінність української мови, української вишитої сорочки, видатних українських героїв, борців за незалежність. А ми намагаємося через культурні проекти пояснювати, чому такі речі є фундаментом, який дозволить вистояти.
Від 24 лютого увага до наших фільмів зросла. За цей час кількість переглядів стрічки «Соловей співає» збільшилася з 80 000 до понад мільйона! Це говорить про те, що люди починають активно замислюватися, хто такий ворог, яке його обличчя, яку роль в цьому контексті виконує російська мова.
Леся Воронюк про російську мову і зросійщених українців
Як ви розумієте поняття «російськомовний українець»?
Потрібно розуміти, що формулу «російськомовний українець» вигадала теж російська пропаганда. Адже йдеться насправді не про російськомовних українців, а про зросійщених українців. І ми говоримо про те, що потрібно не «переходити» на українську мову, а повертатися до української мови. Адже дуже багато тих, хто сьогодні говорить російською, є другим чи третім поколінням тих зросійщених українців, і це дуже важливі наголоси та аргументи.
Вікторія Чорній
Джерело: жіночий онлайн журнал «Твій світ»
Фото для статті надала Леся Воронюк
