Як буковинцям «покращували» життєдіяльність

Депутатська комісія для журналіста – як говірка бабця для шпигуна: стільки цікавого можна почути й про таке дізнатися!

Ось, приміром, цими днями відбулося засідання постійної комісії з питань будівництва, архітектури, транспорту, зв’язку, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій, на якому депутати розглянули 5 питань. Серед них було й виконання обласного бюджету. Та до нього ми ще повернемося. А поки що – цікава інформація про те, як керівники структурних підрозділів облдержадміністрації (заступники директора департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації Макс Розенблюм – начальник управління ЖКГ й Андрій Павлюк – начальник управління інфраструктури та Олег Бабенко – заступник начальник управління капітального будівництва ОДА) звітували про покращення життєдіяльності населення краю.

Почнемо, мабуть, із найболючішого: шляхів, чи то пак, напрямків.

5770                               

«Ех, дороги, пил і бур’ян…»

З інформації Ігоря ГАХА, начальника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області:

– Вартість виконаних підрядними організаціями робіт складає 111 млн.302,8 тис. грн. з коштів державного бюджету. Та сплачено лише 102 млн. грн. Ще понад 8 млн. грн. держава залишилася винною. Тобто люди виконали роботу, а оплати за неї не було.

До слова, область недоотримала з Києва майже 45 млн. грн., а по спецфонду – всі 100 млн. грн. І це при тому, що торік буковинців переконували, ніби в область «зайшли» більші гроші, ніж було виділено.

На капітальний ремонт доріг пішло понад 3 млн. грн., а на експлуатаційне утримання – понад 34 млн. Поточний ремонт «з’їв» 73 млн. 389 тис. грн. З них 18,1 млн. пішло на міст через Дністер в Атаках, який проходить як «поточний середній ремонт». Об’їзну дорогу довкіл Хотина завершать уже цього року.

Лише торік нарешті ліквідували пошкоджені ще повінню 2010 року мости через Малий Сірет у селі Гільча, що на Сторожинеччині. Крім того, підсилили конструкції тимчасових мостів через Черемош за Розтоками на Путильщині, ремонтували інші мости, серед яких Вижницький через Черемош, тощо.

Проводилася ліквідація ямковості на дорогах із чорним покриттям обсягом 15 тис. квадратних метрів.

Нібито й чимало зроблено, а результату на дорогах краю не видно! Буквально позавчора проїжджала вулицею Канівською, яку урочисто здали в експлуатацію минулого листопада. А вона вже вкрита ямками, мов та оренбурзька шаль, що її немилосердно побила міль.                                    

Ізнов автопробігом по бездоріжжю?

Автобусна мережа області налічує 200 приміських і 168 міжміських внутрішньообласних маршрутів загального користування, де працюють, у відповідності із розкладами руху, 389 одиниць автомобільної техніки. Переважна більшість населених пунктів має регулярне автобусне сполучення. Втім, якщо згадати Червону Діброву, що на Глибоччині, про нещасних мешканців якої «Версії» писали протягом минулого року, то, на жаль, віз і нині там. Що це означає? Себто віз так і не поїхав. Обіцяний та обумовлений маршрут залишився на папері, а люди – обдуреними. Перевізники кивають на погану дорогу, якою їздити, мовляв, неможливо.

До слова, за інформацією управління Укртрансінспекції в Чернівецькій області, функціонує оновлена база даних стосовно нелегальних перевізників, за якою щоденно здійснюється контроль. Протягом нинішнього року вже виявлено 9 (!) нелегальних перевізників.

                               

Розраховуємося на всі 12 балів             

Дарма плачуться Обленерго та «Чернівцігаз». Населення з цими службами розраховується чи не найкраще. Приміром, торік буковинці спожили 401,207 млн. куб м природного газу на суму 516,698 млн. грн. Оплатили ж понад 532 млн. грн. (103%).

ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» теж не бідує. Та інформацію про свою діяльність воно подало у значно менших обсягах, ніж «Чернівцігаз», і якось дуже завуальовано.

А ще звітували перед депутатами про енергозбереження та енергоефективність. Тема ця, як на мене, вартує окремої розмови, до якої, без підготовки, братися не варто. Бо тут кажуть одне, а роблять – протилежне. Як, зрештою, і в багатьох інших галузях. Та про це – в наступному числі «Версій».

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»    

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *