Виховательки чернівецького дитсадка навчають своїх вихованців читати вже у… три роки

Під час прогулянки – пісня, перед обідом – віршик, у грі – вивчення літер. Олександра КРАВЧУК та Галина ГОМА, виховательки дитячого садочка №44, знають, як зацікавити своїх маленьких вихованців. У їхній групі дворічні малята вже знають весь алфавіт, а у три роки починають читати нескладні слова. Унікальна методика навчання виховательок основана на грі та виспівуванні складів.

50 віршиків напам’ять

Щоби дитина любила вчитися, її треба навчати з пелюшок, переконана Олександра Кравчук, вихователь-методист чернівецького дитячого садка №44. Тож, щойно поріг групи, яка так солодко називається «Карамельками», переступає двадцять дворічних пустунів, вона відправляється із ними у незвідану країну знань.

– Дітей ясельної групи неможливо посадити на стільчики і читати лекцію про букви і цифри, – каже Олександра Володимирівна. – Тому з першого дня ми граємося. Але не в «стрілялки» чи гонки, а у розвиваючі ігри. І вже за місяць-два наші дітки з нетерпінням чекають занять-ігор. Головне – щоденна робота.

З перших днів у садочку починаємо вивчати букви. Щоби малюкам було цікаво, показую велику абетку, гарні кольорові картки з літерами, картинками тощо.

Наприклад, показую діткам букву «А», потім ми хором називаємо її, описуємо, пригадуємо слова, які починаються з цієї букви. Потім кожну дитину запитую: «Сашко, де буква «А»?». Він показує пальчиком, а я підкріплюю нові знання похвалою. Розповідаю віршик про букву, яку вивчаємо. Уже через рік наші дітлахи знають близько 50-ти віршів.

Щоби малятам було цікавіше, Галина Гома придумала фізкультурні вправи, пов’язані з буквами. Діткам дуже подобається відображати букви, наприклад, за допомогою пальчиків рук. Такі заняття тривають усього три-п’ять хвилин і протягом дня повторюються кілька разів.

Співають склади

– Якось, готуючись до свята, я помітила, що діти швидше запам’ятовують вірш свого товариша, ніж свій, – пригадує Олександра Володимирівна. – На основі цього я провела експеримент. З кожною літерою зробила шапочку на голову і підписала її іменем дитини: Аня – А, Сашко – С, Олег – О. Всі дітки отримала завдання вивчити віршик про свою літеру. На занятті вони вдягали кожен свою шапочку і розказували свій віршик. Наприкінці другого тижня вся група знала азбуку і один одному вдягали шапочки з потрібною літерою.

Упевнившись, що діти добре розрізняють букви, виховательки беруться за вивчення складів. І в цей період вони перетворюються у співачок. На власному досвіді переконалися, що малята краще засвоюють склади під час їх проспівування.

– Пояснюємо: «Ось буква «М», а коли поруч поставимо «А», то одержимо «МА-А-А-А». Намагаюся дуже довго виспівувати голосний звук, щоби діти його чітко почули. І так з усіма голосними, – каже вихователька. – У садочку навіть жартують: «Якщо «Карамельки» співають, значить уже почали вчити склади».

Дітей треба хвалити

Хвилююча мить – читання одно- і двоскладових слів. Дорогою до садочка трирічні «карамельки» уже читають нескладні вивіски на магазинах, написані великими буквами. Батьки тішаться і підхвалюють маленького всезнайка, а перехожі здивовано озираються: ще не всі звуки чітко вимовляє, а вже читає! При чому читає не по буквах, а одразу по складах!

– Усі дітки хочуть знати все, їм все цікаво. Головне – не роздушити це бажання дорослим тиском і контролем, – переконана Галина Степанівна, вихователька.

– Увага, любов, підтримка – таку атмосферу ми намагаємося створювати у групі. Так діти з задоволенням приходять до садочка, не бояться задавати запитання, творити, мислити. Якщо конструктор не складається, а буква не запам’ятовується, наше завдання – навчити, допомогти. І в жодному разі не кричати і не карати дитину.

Найчастіше у малят труднощі виникають із читанням закритих складів. Їх дітки часто читають навпаки. Щоби виправити цю помилку, виховательки пропонують гру: побудувати зі спеціальних паличок літери і скласти простенькі слова. Тільки після того, як малятам вдається читати трискладові слова і словосполучення, переходять до коротеньких текстів – прислів’їв, скоромовок, лічилок.

Уже в молодшій групі «карамельок» дуже легко відрізнити від інших дітей. Зранку, поспішаючи до садочка, майже усі вони несуть у руках нову книгу казок, а не машинку чи ляльку. Між малятами навіть виникає здорова конкуренція: кожен поспішає розповісти, що нового прочитав. За активність і цікавість під час заняття отримують винагороду: сонечко, намальоване на руці.

– Ми з Галиною Степанівною та помічником вихователів Галиною Олександрівною – команда. Думаю, це відчувають і наші вихованці. День у нашій групі починається, як у сім’ї. Мабуть, ми і є великою сім’єю, – зізнається Олександра Кравчук. – Приємно, що наші зусилля підтримує завідувачка дитсадка Оксана Донець. Коли вдається працювати злагоджено, дружно, тоді й результат є. Мабуть, ні за що не змінила би своєї роботи. Бо щодня тримаю за руку найбільше багатство – дітей.

Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»