Есей про творчість буковинської мисткині Людмили Богдан
Знайомлячись із творами Людмили Богдан, усвідомлюєш, що основою образності її творчості є український фольклор та данина поваги й любові до культури буковинської землі. Це світ, у який вона по-справжньому закорінена, і який в її творах має глибинні символічні знаки.
Пластична мова мисткині виразна і напрочуд індивідуальна. Її ж акварелі незабутньо струменять, пульсують і мерехтять. Вона щедро прикрашає фігуративні композиції рослинно-квітковими мотивами, збагачує й оживляє їх зображеннями різноманітного птаства. Адже образ птаха є багатогранним засобом художнього втілення в образотворчості й протягом століть не втрачає свого глибокого сенсу. Відомо, що згідно зі стародавніми світотворчими міфами птахи є символом світової душі. Образ птаха як творця світу відображено ще у прадавніх колядках. Колядкові традиції зберегли й біблійні тексти. А птахи у християнстві — не лише крилаті душі, а й усе духовне. І саме цей змістовний образ відкриває безмежний простір для творчості.
Тому тема птахів є одним з найбільш улюблених мотивів художниці Людмили Богдан. Цей образ вона розвиває у різних тематичних сюжетах з емоційною свіжістю й психологічною тонкістю.
А ключем до прочитання й розуміння її мистецтва є її власне визнання: «пташки увійшли в мою сутність як щось радісне, гарне й вільне».
У творчості чернівецька художниця прагне гармонії, про яку промовляє лагідно й з хвилюванням: «Гармонія — то є птаха, яку ти мусиш кожного разу відчувати в собі, як вона там тихенько сидить…»
… Принагідно спливають у пам’яті проникливі рядки Василя Стуса:
“І вирветься із мене птах,
і зрине до небес,
щоб тіло відпустило страх,
і з тим щоб я воскрес.
І заспіває, мов пташа,
дзвінка моя душа.
І буде радісно землі…”
Пташина символіка у творчості Л. Богдан є заповітною і набуває різноманітних і багатих інтерпретацій. Тому композиції мисткині, які населяють птахи, гідні особливої уваги.
Вона складає їх немов килим з орнаментів – легко й невимушено.
Це й вирізняє властиву її творам стилістичну оригінальність з її незабутньою декоративністю. Стає зрозумілим, що художниця знаходить для себе спосіб виконання, який поступово стає певною рисою її почерку. А далі – й характерною ознакою її творчого методу, якому властиве поєднання образу птаха з буковинськими та гуцульськими традиціями, де птахи мають важливе символічне значення духовності та волі.
Скажімо, образ птаха в численних акварелях Людмили трактується як символ легкості, грації, гармонії та мудрості.
На підтвердження цієї думки можна навести кілька її творів. Композиції містять різні аспекти зображення птахів, але об’єднують їх стилістична своєрідність, оригінальна декоративність і сміливе використання яскравих кольорів.
Щодо цього, на особливу увагу заслуговують наступні роботи.
«Спокій та рух»: образ буковинки в оточенні птахів створює відчуття єдності природи та внутрішньої свободи. Птахи є невіддільною частиною композиції, які немов символізують думки або мрії. Зрештою, саме життя.
Спокій та рух.
«Материнство. Колискова»: радісне й легке звучання настрою щастя створюють ошатні й святково-строкаті райські пташки. Ширяючи на вільних крилах, вони завжди пильнують, щоби мати з дитинкою були захищені та перебували в безпеці. У творі панує спокій, легкий шелест вітру та пташине цвірінькання.
Материнство. Колискова. 2024
У творі «Мелодія. Ангели-охоронці» Людмила Богдан зуміла показати як ангели та птахи співіснують у гармонії, що підкреслює зв’язок між небесним і земним. Птахи є посередниками між світами, уособлюючи благодать, духовний підйом і чистоту. Розташування по центру композиції акцентує їхню роль як посередників між світами.
Мелодія. Ангели-охоронці.
У низці композицій Людмили птахи й квіти займають центральне місце як головні елементи. Різноманітні пози птахів та кольори створюють динамічну гру, що нагадує природну поведінку птахів. Наприклад, композиція «Птахи» має в собі ритм і декоративну цілісність, що символізує життєвий рух і гармонію. Колірна палітра акварелей підкреслює багатство й різноманіття світу. А ритмічні рухи пташок нагадують про невпинний життєвий потік.
Птахи
Птахи населяють і твір «Ярмарок. Арабески”. Тут інтерпретація теми набуває образного характеру і може сприйматися як метафора, що підкреслює колорит, різноманіття й рух, які відбуваються на ярмарку. Адже у цьому місці зустрічаються різні люди, культури, товари, ідеї, і все це часто асоціюється з життєрадісністю, гомоном і активністю.
Разом з тим ця назва може передавати уявлення про атмосферу ярмарку як місця багатогранного, жвавого й хаотичного, де звуки, барви, форми та настрої складаються в загальну картину, схожу на арабеску.
Отже, у метафоричному сенсі основною ідеєю твору Людмили Богдан «Ярмарок. Арабески» можуть означати складні переплетіння подій, почуттів або обставин. (Пригадаймо, що “арабески” — це орнаментальний стиль, що складається з переплетених ліній, геометричних візерунків і рослинних мотивів).
Образ птаха у творах Л. Богдан несе позитивний, життєствердний заряд, уособлюючи злагоду, красу природи й радість буття. Часто вона вирішує образ птаха як метафори свободи чи кохання.
Характерним для її творчого почерку є й твір «Вершник щасливої вістки». Існує дві версії цієї акварелі.
Композицію можна назвати килимовою за неймовірно виразну декоративність і оповідність. Її емоційний зміст і основна ідея легко прочитуються. Хвилювання наростає разом з рухом незвичайного вершника — птаха на коні, що вдень і вночі мчить до нареченої, яка чекає на коханого з квітами у весільному вінку.
Вершник щасливої вістки. 2022 Вершник щасливої вістки. 2006
Цей твір, як і інші численні композиції, вимовно переконує, що творчість Людмили Богдан позначена характерними рисами, якими є унікальне поєднання образного мислення з буковинськими народними традиціями та глибокого зв’язку з українською етнокультурою.
Більшість її робіт заквітчані традиційним буковинським народним одягом і прикрасами. Однією з них є акварель неповторної краси й напрочуд умілого образно-метафоричного вирішення («Бабина сорочка»). Ця композиція є надзвичайно вдалим поєднанням символічного зображення птахів, які вкрили барвисті лани та розкинуту на них українську народну сорочку-вишиванку, що немов уособлює цей убраний квітами безкрайній простір.
Бабина сорочка
Виразисто й цікаво художниця вирішує тему народного музичного мистецтва нашого краю в зображеннях «Троїстих музик». Їх вона образно зображує у доволі влучній та дотепній композиційній інтерпретації у творі «Вишняк грає або Бабині сорочки», 2020. І цей сюжет не обходиться без зображення численних пташок, які заходилися визбирувати стиглі вишні, діловито ласуючи червоною ягодою. З їхнім образом пов’язані мотиви старанності, споглядання й милування та й зрештою — домашнього затишку.
Вишняк грає або Бабині сорочки
Притаманні творчості мисткині ознаки метафоричності та зокрема символізму яскраво прочитуються також і в низці інших творів. Зображення птахів збагачують стилістику її робіт та надають їм невимовної виразності. Образ птаха у Л. Богдан звучить потужним символом радості, надії й волі та є алегорією щастя, добробуту, духовної гармонії, надії, а часом і горя, яке важко передати словами. Про це промовляють численні фігуративні композиції, серед яких «Пташка на кодах», «Свято у Карпатах», «Пташка в горнятку», «Соняхи та пташки», «Поганий недобрий сон» та низка інших.
Сонячні твори Людмили Богдан зігрівають серця. Вони сповнені спокою, радості та гармонії. Кожна композиція має глибоке змістовне наповнення, яке звертається до витоків людської душі.
У цьому ключі мистецтво нашої сучасниці є суголосним шуму крил і змісту пісні «Вільний, як птах» («Бітлз»). Адже «Вільний, як птах, – це найкраще, що може бути…» .
Довідково: Людмила Борисівна Богдан народилася 9 вересня 1951 р. у м. Івано-Франківськ. Художню освіту отримала у Вижницькому училищі прикладного мистецтва. Член Національної Спілки художників України з 2010 р. Графік. Працює в техніці акварелі, гуаші, темпери, інсталяції з тканиною. Учасниця багатьох всеукраїнських, міжнародних виставок та пленерів, а також персональних виставок. Твори зберігаються в Чернівецькому художньому музеї, у фондах дирекції виставок м. Київ та приватних колекціях, а також у Парламенті Румунії, м. Бухарест,
За вагомий внесок у світ мистецтва нагороджена обласною премією імені Ольги Кобилянської та є лауреаткою обласної премії імені Одарки Киселиці. За високі досягнення в галузі образотворчого мистецтва 2019 року мисткиню нагороджено ювілейною відзнакою Чернівецької ОДА – медаллю “100 років Буковинському вічу”. 2021 року Л. Богдан відзначено медаллю “Вдячна Буковина” та почесною грамотою Національної спілки художників України.
Тетяна Дугаєва, мистецтвознавиця, членкиня Національної Спілки художників України
