Працівники ДБР повідомили цими днями про підозру командиру роти однієї з військових частин Рівненської області, який допустив незаконне нарахування грошових виплат, в тому числі «бойових», відсутній на службі підлеглій.
Заступниця командира роти з жовтня 2022 року по квітень 2023-го перебувала вдома у Рівному, та за документами нібито знаходилася у військовій частині.
Військовослужбовиці безпідставно нарахували понад 777 тис. гривень. У тому числі за нібито несення служби у зоні бойових дій.
Одне слово, командиру роти повідомили про підозру у недбалому ставленні до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 КК України). Йдеться про те, що він не скасував грошові виплати відсутній на службі підлеглій. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Пресслужба ДБР повідомила також, що за місцем проживання заступниці командира роти в Рівному були проведені обшуки, а також вживаються заходи для відшкодування завданих державі збитків.
Не має сумніву, що ці гроші будуть відшкодовані державі. І це правильно. Та одразу ж чомусь пригадалася хмельницька історія з прокурорами та місцевим МСЕК.
Нагадаю, торік завдяки військовому кореспонденту Юрію Бутусову стало відомо, що на Хмельниччині десь 60 «чесних і непідкупних» (саме таке означення – їй Богу! – надибала в інтернеті щодо прокурорів, і це не було сарказмом) мали другу групу інвалідності. Так-так, усі вони масово надірвали здоров’я під час вивчення кримінальних справ. Сараки, як кажуть у нас на Буковині, а тому, згідно з рішенням головної лікарки Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, вони отримали переважно 2 групу інвалідності.
Як наслідок, – це з’ясувалося пізніше – очільниця МСЕК та вся її «свята» сімейка вели розкішний спосіб життя. Та про це ще далі буде.
А тоді, на вістрі скандалу, в різних медіа звучали гнівні промови зверхників. Зокрема, Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента Андрія Єрмака та антикризовий менеджер ОПУ, виступаючи на телемарафЕТі, ой, вибачте, телемарафоні, наголосив, що після цього держава має «відпрацювати один простий алгоритм». Відтак він розшифрував, що має на увазі під цим алгоритмом: усі чиновники, які отримали фіктивну інвалідність, мають повернути до бюджету незаконно отримані виплати, а також сплатити штрафи, щоб компенсувати шкоду, яку вони завдали державі. «І ці штрафи мають дорівнювати тій сумі, на яку людина обкрадала державу протягом трьох-чотирьох років», – зазначив радник. Ну а заступниця ротного, нагадаю, дурила державу півроку…
А тепер зверніть увагу ще й на такий пасаж Подоляка: «Щоб вони на 5 і плюс років не могли більше займати ті посади, які вони займають. Ті люди, які були затримані з фіктивними інвалідностями. Це я кажу про людей, які мають відношення до тієї чи іншої вертикалі. Наприклад, до прокурорської вертикалі».
І що? Бодай хоч один прокурор повернув сякі-такі гроші державі? Чи, може, їх усіх звільнили з посад? Чи, може, посадили? Як би не так! Ба, більше! У медіа вже прозвучала думка, запущена згори, що, мовляв, дуже важко довести… прокурорську не інвалідність. Ну не смішіть мої капці, панове! Щоправда, це їм, капцям, – смішно, а мені – зовсім ні. Залишається сподіватися тільки на небайдужість громадянського суспільства й тандем журналіста-розслідувача з «Наших грошей» Юрія Ніколова та Віталія Шабуніна з ЦПК (Центр протидії корупції). Хлопці на руках мають документ за підписом міністра охорони здоров’я п. Ляшка, згідно з яким 1 лютого стікає строк перевірки цієї самої інвалідності хмельницьких прокурорів. Думаю, на нас чекають сюрпризи, хотілося б приємних.
Варто нам усім також знати, що в Україні зарплати прокурорів варіюються від 59 до 145 тисяч гривень на місяць, залежно від посади та регіону. Це дані минулого року, а з нинішнього їхні зарплати суттєво зросли. Натомість прокурори-«інваліди» отримували ще додатково 60% від зарплати. І було їх понад півсотні. І це тільки в одній області!
Однак, дотримуючись гендерної рівності, повернемося до не менш цікавого персонажу жіночої статі. 28 листопада 2024 року Вищий антикорупційний суд продовжив Тетяні Крупі строк арешту до 26 січня 2025 року. Водночас їй зменшили грошову заставу на 20 мільйонів і тепер альтернативний запобіжний захід у вигляді застави становить 280 млн гривень. Початковий був узагалі 500 мільйонів. А строк досудового розслідування в її справі той же ВАКС продовжив до 5 квітня 2025 року.
Отож, невідомо, чи була внесена застава за Крупу. Хоча грошей їй не позичати. Як повідомляв ZAXID.NET, під час обшуків у Тетяни Крупи та її сина, керівника обласного Пенсійного фонду Олександра Крупи, правоохоронці знайшли 6 мільйонів доларів готівкою, брендові прикраси та коштовності. Крім того, посадовиця зберігала у робочому кабінеті 100 тис. доларів і низку підроблених документів ухилянтам із фіктивними діагнозами. Слідчі також виявили, що родині топчиновників належать чималі статки. Зокрема, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, девʼятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 млн грн, готельно-ресторанним комплексом на майже 3 тис. кв. м в одному із парків Хмельницького. За кордоном – в Австрії, Іспанії та Туреччині – вони мають у власності нерухоме майно. На валютних закордонних рахунках родина також накопичила майже 2,3 млн доларів.
Цікаво, чому ніде не повідомляється, що ці гроші конфісковані та передані на потреби ЗСУ?.. Можливо, тому, що це не було зроблено?..
Та у цій ситуації є ще одна показова обставина. Досі Тетяна Крупа, яка підозрюється у незаконному збагаченні, не подала у відставку з посади керівниці Хмельницької МСЕК. Іншими словами, вона продовжує перебувати на посаді. Про це йшлося, зокрема, у відповіді Хмельницької МСЕК на запит Українських Новин. Як було повідомлено у тій же відповіді, укладання та розірвання контракту з керівницею МСЕК належить виключно до компетенції Хмельницької обласної ради. До слова, пані Крупа є ще й депутаткою обласної ради.
А тепер порівняємо статки-здобутки МСЕКівської керівниці, які обчислюються мільйонами доларів, із 777 тис. грн, нарахованих незаконно заступниці ротного. Останні, безперечно, будуть повернуті державі. Бо йдеться про рядових українців, а не про топчиновників. Натомість мене беруть сумніви щодо мільйонів доларів депутатки й очільниці цілої обласної служби. Чи не станеться з ними та ж історія, що із грошима Віктора Медведчука, які невідомо де і як… розчинилися. Точніше відомо, але що з того?..
А чому так? Бо наші зверхники продовжують жити за правилом совка, себто руського міра, де основний постулат звучить так: закон що дишло – куди повернув, туди й вийшло. Та, на своє горе, панове зверхники забувають основний український постулат, проголошений одним із наших перших Президентів. А звучить він так: Україна – не росія!!!
Людмила Чередарик, «Версії»
