В Україні заборонять нелегальну здачу житла

Невдовзі в Україні стане неможливим неофіційно здавати житло в оренду. Про це заявив віце-прем’єр-міністр України Геннадій ЗУБКО. Вже розроблений проект закону про орендне житло, триває його обговорення і узгодження з центральними органами виконавчої влади. Закон передбачає державні пільги при будівництві та експлуатації орендного житла. Скажімо, землю для будівництва і подальшої експлуатації надавати безкоштовно, замовника будівництва звільняти від перерахування коштів на розвиток інфраструктури. Безоплатним має бути й під’єднання до інженерних мереж і ще багато чого іншого. Мета – вивести орендне житло з тіні, створити ринок такого житла, знижуючи його вартість. Орендним житлом зможуть користуватися не лише фізособи, але й підприємства матимуть можливість знімати житло для своїх працівників.

«2016 рік має стати роком старту програми орендного житла в Україні»

Кожна родина, яка ще не має власного куточка, мріє про нього. Та придбати помешкання вдається далеко не всім, адже, як підрахували фахівці ще кілька років тому, середньостатистичній українській родині, щоб зібрати на купівлю квартири, потрібно щонайменше 22 роки. А тим часом потреба в житлі, згідно з пірамідою потреб Маслоу, — на другому знизу шаблі, тобто належить до першочергових. У Мінрегіоні пропонують вихід із ситуації, який грунтується на світовому досвіді.

Що бачимо на ринку орендного житла? Високі ціни. Не кожна молода родина здатна орендувати навіть однокімнатну хрущовку у спальному районі. Чому так? Бо на ринку бракує пропозиції. Це звичайні ринкові закони: що менша пропозиція, то вища ціна. Будуючи орендне житло, держава підвищуватиме обсяг пропозиції й так знижуватиме ціни.

Створюючи сприятливі умови для будівництва, позбавляючи забудовників додаткових витрат, ми знижуємо вартість оренди вже готових квартир.

Мета закону — вивести орендне житло з тіні, створити прозорі взаємини між орендарем та орендодавцем, сприятливі умови для інвестицій в орендне житло, можливості наповнення цього ринку якіснішою пропозицією, знижуючи вартість такого житла. У нових умовах пропонуємо, щоб орендним житлом могли користуватися не тільки фізичні особи, а й підприємства мали змогу наймати житло для своїх працівників.

— Жодних аналогів із радянським житлом не буде. Тоді квартири надавали безплатно. Усі розуміємо, що нині така модель неможлива. Ми повинні будувати комерційне житло: залучаємо в нього інвестиції з розрахунком на те, що компанії потім повернуть собі ці кошти із прибутком. Але паралельно вони наповнюватимуть держбюджет. Працюватиме нормальна комерційна модель, де буде дві сторони: той, хто надає послуги, і той, хто їх отримує.

— Рішення щодо виділення землі під будівництво ухвалюватимуть місцеві ради. Вони вже отримали відповідні повноваження. Тепер у їхніх руках залучення інвестицій на розв’язання житлових проблем свого регіону і забезпечення соціальної стабільності. І вони у цьому зацікавлені як ніхто.

Реформа децентралізації, яку ми проводимо у країні, передбачає передання повноважень із розпорядження землею на місця. Держава залишить за собою лише функції контролю за стратегічно важливими землями.

— Наше завдання — будувати не найбільшу кількість квадратних метрів, а якомога більше якісних квартир. Орендне житло не є власністю, і тому вимоги до нього не в кількості метрів, а у якісності його функцій для проживання та економії коштів на оплату за житло і комунальні послуги.

Молоді родини потребують більше кімнат у квартирі, а не більшу кількість метрів.

При цьому ми піднімемо планку якості квартир для найму. Хрущовки чи панельки, правду кажучи, малокомфортні. Подивіться на квартири, які винаймають, наприклад, нью-йоркці, шанхайці читокійці. Помешкання невеликі, але ергономічні й продумані. Це найкращий вихід для мегаполіса з високими цінами на землю, яким є й Київ.

Розвинені країни вже давно прийшли до орендної моделі забезпечення громадян житлом. Вона довела свою ефективність, і ринок державного орендного житла у світі щороку збільшується. Зокрема у Німеччині частка державного орендного житла сягає 60% загального житлового фонду. У США та Великобританії — приблизно 30%, у Франції та Швейцарії — 40% і 70% відповідно.

— Повний цикл будівництва триває 2—4 роки. Але спершу потрібно ухвалити відповідний закон. Це стане такою собі зеленою сигнальною ракетою для початку будівництва. Не думаю, що будівельні компанії баритимуться з цим. Адже вже зараз вони розуміють економічну привабливість проектів із будівництва житла для найму.

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *