Український апофігей з цінами – очима влади та людей

Наш човен розхитали так, що невідомо, чи утримається він на воді. Іншими словами, існує загроза самому існуванню України. Державні структури, ставши на бік олігархів, забули про свої справжні обов’язки, тож за минулі десятиріччя  практично розвалили виробництво. Тому нині відбулося те, що мало відбутися. А обвал української гривні став апофігеєм, чи то пак – апофеозом  антидержавницької політики.

 

Тримаймося купи, разом переможемо. І без паніки, бо все під контролем

Так можна коротко передати меседж – тобто посил – влади до народу після того, як в усій державі з полиць зметені продукти першої необхідності та піднята плата на житлово-комунальні послуги.

Новопризначений губернатор Буковини Олександр ФИЩУК теж одразу ж звернувся до краян:

«Шановні краяни! Днями у мережах роздрібної торгівлі та на ринках області відбулося раптове зростання вартості продовольчих товарів, які користуються у населення особливим попитом. Підскочили ціни на соняшникову олію, цукор, борошно, макаронні вироби та крупи, деякі овочі. Втім, причиною стрімкого зростання вартості є не дефіцит чи нестача цих продуктів, а суттєве підвищення попиту, спричинене поширенням панічних настроїв серед жителів краю.

Коливання курсу гривні до долара США та побоювання населення щодо подальшого росту цін спровокували ажіотажний попит на окремі продукти харчування, який випереджує планові поставки товарів, чим провокує виникнення штучного дефіциту. Прикро, що панічним настроям найбільше піддалися люди з найменшими доходами, які витрачають останні гроші на харчі, які найближчим часом їм не знадобляться.

Сукупність цих чинників сприяла проявам спекуляції з боку окремих недобросовісних учасників торговельного процесу. До прикладу, на ринках області ціни на ідентичні продовольчі товари були встановлені на порядок вищі, ніж у магазинах. Така ситуація стала наслідком того, що деякі недобросовісні підприємці скупили продовольчі товари у торгових мережах, а нині реалізують їх на ринках за вищими цінами, брутально наживаючись на пересічних громадянах.

Доводжу до Вашого відома, що на продовольчих складах області є достатня кількість продуктів харчування, яка у повній мірі задовольнить потреби споживачів регіону. Зокрема, забезпеченість цукром, борошном та гречкою складає 100%; запаси соняшникової олії у 7,5 разів перевищують середньомісячний обсяг споживання, запаси овочів та фруктів, які зберігаються у сховищах краю – у 2,5, а то й 4,5 разів.

Агроформування області виробляють у достатній кількості продукцію тваринництва, що дає змогу забезпечити населення яловичиною, свининою, м’ясом птиці, молоком та яйцями більше, ніж на 100%. Ці цифри лише підтверджують тезу, що будь-які запити внутрішнього ринку продовольчих товарів буде легко задоволено, а про жодну фізичну нестачу продуктів не може бути й мови.

Задля стабілізації цінової ситуації в обласному центрі найближчим часом буде відновлено проведення щотижневих продуктових ярмарків, на яких чернівчани зможуть купувати сільськогосподарську продукцію безпосередньо у виробників, оминаючи одну-дві ланки недобросовісних посередників.

З метою недопущення необґрунтованого росту цін на основні продукти харчування облдержадміністрація вживатиме вичерпні заходи відповідно до повноважень у сфері регулювання цін на продукти харчування, зокрема, шляхом встановлення граничних торговельних надбавок на 14 груп продовольчих товарів.

Утім, всі ці заходи дадуть належний ефект лише за умови, що Ви, шановні буковинці, станете у цей непростий час пліч-о-пліч з владою, простягнете один-одному руку допомоги, повірите у силу та міць нашої Батьківщини».

 

Руслан МЕЛЬНИК, підприємець, депутат облради

Ажіотаж не лише через страх людей, що не буде продуктів, а тому, що люди чітко знають: продукти подорожчають. І цьому є реальні адекватні причини.

Перше: подорожчало паливо, а значить – перевезення. Подорожчала електроенергія для комерційних структур.

Далі. Банки підняли відсоткові ставки по кредитах – це два. І три – банки не дають малим і середнім підприємствам користуватися своїми коштами на рахунках. І рух зупинився. Всі ж ризики, зрозуміло, переносяться на споживачів.

Тому держава не повинна констатувати, що, мовляв, у нас є недобросовісні підприємці, які наживаються на ситуації. Такі є, але в основному підвищення цін сталося через те, що немає контролю за паливом, за інфляцією. І тут треба питати першочергово з уряду та Нацбанку. Але ж олігархи відчули, що вони в Україні – безкарні, що би вони не робили. Про це треба сказати чітко та ясно, бо саме в цьому полягає причина і невиплат зарплат, і відсутності обігових коштів.

Адже навіть першокурсник економфаку знає: коли дорожчають ресурси,  це автоматично переноситься і на продукцію, що виробляється, і на послуги. Наступне питання – на скільки ціни зросли. Та, на жаль, влада усунулася від будь-якого контролю – над банками, над формуванням цін на пальне, регулювання ціни на підвищення електроенергії, на те, як підприємці можуть не піднімати ціни тощо.

Крім того, перш ніж звинувачувати підприємства, треба їм спочатку допомогти. Я б, скажімо, зібрав підприємців за круглий стіл і запропонував обговорити питання підняття цін, аби з’ясувати, які нагальні проблеми треба вирішити, щоби підвищення цін було меншим. І тоді вже знаходити спільні знаменники.

Натомість що маємо? Буквально катастрофу: всі кидають одне одного. Міліція, приміром, покриває банки, які не видають підприємцям зарплату, а людям – депозити. А коли підприємець не має обігових коштів, то і товару він привозить менше, і ціни ростуть автоматично. Бо що більше товару завозить фура, то менша собівартість перевезення, отже й товар дешевшає. А у нас нині все відбувається навпаки.

В усіх цих проблемах і слід розбиратися – комплексно. А не шукати нечесних підприємців. Безперечно, вони є, але основна маса директорів підприємств зараз ламає голову, де взяти кредити. Бо Нацбанк підняв облікову ставку до 33%, а кредити не можуть бути нижчі від облікової ставки. Якщо людина бере тисячу гривень, то уже не менш ніж під 35% річних. І всі ці ризики перекладаються на продукцію, яку люди купують. Чи якийсь нечесний банк затримав на 2 дні гроші або взагалі не переказав, як було у «Фінансах і кредиті». І підприємець бере ще один кредит, щоби виплатити людям зарплату. На яку тепер уже припадає 70% кредиту. А ще ж і податки треба заплатити. І все це відбивається на вартості продукції, інакше збанкрутуєш.

 

Одним – усе, а з інших – теж усе

NN, керівник малого виробництва (щоби не нашкодити людям, які у нього працюють, називатися не захотів): – Те, що нині з нами відбувається, є наслідком повної відсутності здорового глузду та будь-яких реформ. Прем’єр і його команда переймаються єдиним – де б «відпилити», «відірвати-урвати» та випити останню кров. А щодо прийняття бюджету – то це просто злочин. І не тільки в частині урізання соціальних програм. Адже йдеться про головний закон, за яким житимемо цілий рік. Натомість уряд продемонстрував дивовижний непрофесіоналізм.

…Коли люди побачили солярку за 26, 27, 29 гривень, то зрозуміли, що картоплю за 3 грн. вже ніколи не купити… І це не паніка, а тверезий аналіз громадянина зі здоровим глуздом. Він міркує: куди мені вкласти тисячу, яку я заощадив на чорний день, щоби вона не пропала. Звичайно ж, у продукти харчування, ціна яких за кілька днів стане астрономічною. Люди усвідомлюють, що їм не треба водночас стільки продуктів. Але що робити, коли іншої можливості врятувати свою тисячу просто не існує. Бо через місяць на ці гроші можна буде купити хіба що коробку сірників.

Як на мене, завдання влади – доводити до населення правду. А нам постійно брешуть.

Усвідомлюю, що паніка під час війни – це найгірше. Але ж її створили не люди, а влада та її чиновники.

…Скільки вже говорилося про полегшення долі підприємців. І що зробили? Остаточно загнали зарплату в тінь. Невже цього не розуміють ті, хто приймав таке рішення? Якщо усвідомлювали, до чого це приведе, то їх треба гнати з влади поганою мітлою, і якщо не усвідомлювали – теж, і то чим швидше, тим краще.

У нас в Україні дуже дивна економіка, з єдиним чинним законом: одним – усе, а з інших – теж усе. Олігархи безоплатно приватизували всю Україну і навіть оренду за землю не сплачують. Зате беруть по повній з тих малих і середніх підприємств, які в них орендують виробничі приміщення. Але це ж не єдина витрата. Завіз я, приміром, обладнання. І вже 20% маю заплатити. Але ж я ще нічого не виробив! А кому це цікаво? А ще 150 тис. грн. мушу одразу ж віддати за підключення 100 КВт електроенергії – по тисячі за 1 КВт. І це умови для розвитку економіки, виробництва?! Це звичайнісіньке знущання.

Уряд тепер нам, дрібним підприємцям, каже: ми обвалили вам гривню – дякуйте, бо це дасть поштовх для відновлення виробництва – працюйте, мовляв! Адже робітники підуть до вас і за 50 доларів. Але, вибачайте, на моєму виробництві важка фізична праця. І за 50 доларів робітники просто не потягнуть, а вмруть.

Одне слово, реформи у нас тільки в розмовах. І ніхто нічого не хоче змінювати. Бо їм там, на горі, дуже добре, коли ми тут скніємо… Лякає ж мене єдине: це, боюся, ще  не дно…

 

Державу обібрали ще й завдяки рефінансуванню

Олег Т., підприємець: – Сталося те, що мало статися. Бо Україна не могла далі жити з віртуальними грошима, коли реальні вивозяться в офшори. Тож за те, що зробила Гонтарева, ми повинні їй подякувати. Поясню.

В Україні, як відомо, сотні банків – і це ситуація анормальна. Переважна більшість з них належить нашим т. зв. народним депутатам. Адже чи не більша частина з них мають власні банки, створені виключно для дерибану державних коштів. Яким чином це робилося – ні для кого не секрет. Власники банків брали в своїх же банках кредити для підприємств, які купували за копійки, потім робили з них банкрутів, а банківський кредит нібито пропадав. І тоді ці високопоставлені шахраї зверталися до Нацбанку по допомогу – треба ж «підтримати» банківську установу. І НБУ, певно, теж не безкоштовно, а за відповідну «винагороду», йшов на зустріч нібито «потерпілому» банку і рефінансував його. За виділені кошти купувалася валюта і вивозилася за кордон. Ось і вся схема – примітивна й нахабна. Але саме так мільярди гривень перекачувалися з бюджету країни до кишень банкірів-олігархів. А Гонтарева цьому поклала край. От і піднявся ґвалт: недруги – а це ж найвпливовіші люди держави – створюють їй імідж мало не могильника України. Хоча відповідальність за те, що коїться, несе уряд, бо саме він, як мені здається, в долі з олігархами-банкірами.

 

Геноцид замість реформ

Олег Соскін, політолог: – Замість того, щоби проводити в Україні глибинні трансформації, нове керівництво країни здійснює по суті політику геноциду проти власного народу. (Про це в ефірі телеканалу 112 Україна казав О. Соскін – ред.)

В Україні створено олігополію кланово-олігархічних крокодилів, десь 8 кланів, які жеруть українців. Перше пограбування, яке здійснила нова влада, було зроблено через девальвацію гривні і через інфляцію. Долар і євро в цей період не девальвувалися, вони нормально поводилися. Що пропонує нам олігархат, Яценюк, Порошенко? Вони кажуть, давайте ще візьмемо кредити. Так почекайте, вже взяли, ви ж такі самі. Народ обклали податками, 13 млн. пенсіонерів пограбували через девальвацію в 4 рази. От у мене пенсія була 3 тис. грн. При курсі 8 грн. за долар це було майже 400 доларів. Тепер при курсі 30 – це 100 доларів. І так всіх інших пограбували. Але їм мало… І ця Верховна Зрада проголосувала за те, щоби забрати 15% пенсій у жебраків, тобто у працюючих пенсіонерів. А як пенсіонеру не працювати? Він же здохне. Це і називається геноцид…

…Президент України, Верховна Рада Україна уповноважені народом України призначити і затвердити голову Нацбанку. Але вони призначили і затвердили особу, яка виявилась ворогом України і українського народу. Оскільки всі без винятку громадяни України постраждали від дій Гонтаревої, то прийшов час застосувати на практиці 5 статтю Конституції, яка визначає, що народ є єдиним джерелом влади в Україні. Треба рятувати гривню. І це можна зробити.

Сторінку підготувала Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *