Скандал, який виник у стосунках Чернівецької облпрофради та вільної журналістки Галини Єреміци, відкрив окремі втаємничені сторінки приватизації на Буковині
«Зеленим пагорбам» – доля «Золотого колоса» та «Буковинського орлятка»?
26 вересня 2011 року Господарський суд Чернівецької області розглянув пред’явлену прокуратурою області позовну заяву в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Чернівецької обласної ради профспілок про визнання права власності за державою на майно пансіонату «Зелені пагорби» загальною площею 2679,4 кв.м у с. Виженка Вижницького району.
Того ж дня Чернівецька обласна рада профспілок звернулася до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі в зв’язку з направленням касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 року. Але суд відмовив у його задоволенні. А рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2011 по справі №4/5027/643/2011 визнано недійсними рішення Виженської сільської ради Чернівецької області №15 від 06.04.2005 року «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна» на будівлі пансіонату з лікування матері і дитини «Зелені пагорби», свідоцтва про право власності на нерухоме майно пансіонату «Зелені пагорби» та державну реєстрацію свідоцтв про право власності. Ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2011 року апеляційну скаргу профспілок щодо майнового комплексу будинку відпочинку «Зелені пагорби» залишила без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області без змін.
Нагадаємо, що питання про продаж недобудованого триповерхового спального корпусу пансіонату з лікування матері і дитини «Зелені Пагорби» розглядалося на Пленумі Чернівецької обласної ради профспілок 8 червня 2011 року. Тоді єдиною, хто виступив проти цього рішення, була голова конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Лідія Анциперова. А вже 16 червня 2011 року прокуратура Чернівецької області порушила кримінальну справу за фактами зловживання службовим становищем і службового підроблення посадовцями Чернівецької обласної ради профспілок, Виженської сільської ради та Вижницького районного бюро технічної інвентаризації.
Однак на цьому ставити крапку рано. Про ймовірний сценарій розвитку подій – Володимир Шкварковський, голова облпрофради:
– В усіх судових справах є висновок експертної комісії Інституту держави і права, в якому стверджується, що «Укрпрофоздоровниця» створена законно. І найперше ми подали цю експертизу до Генеральної прокуратури України. Крім того, «Зелені пагорби», на моє глибоке переконання, все ж таки належать профспілкам, а не державі. Ну, припустимо, відсудить його у нас Фонд держмайна. І, скажіть, що він з ним далі робитиме? Адже пансіонат працює, тобто заробляє на себе, тільки протягом 3-х місяців. Тому невдовзі він стане банкрутом і перейде у приватну власність за копійки. Як це вже сталося із «Золотим колосом», який купив Герой України Швед, а також із табором «Буковинське орлятко», власники якого продавали путівки цього року за 3 тис. грн. Отож, не сумніваюсь, що коли у профспілок заберуть «Зелені пагорби», на пансіонат чекає така ж доля.
Вільну журналістку вигнали із засідання
Про те, як це сталося, розповідає героїня неприємної історії Галина ЄРЕМІЦА, вільна журналістка:
– Наступного дня після рішення Господарського суду, тобто 27 вересня у Чернівецькій обласній раді профспілок мало відбутися засідання Президії. І голова облпрофради пан Шкварковський був, і кворум був – 17 членів Президії з 22-х. Але не судилося… Бо на засідання Президії прийшла «некликана» журналістка, яка все «зіпсувала». Зрештою, я просто прийшла, сіла, почала робити свою справу: записувала інформацію п. Шкварковського щодо «гарячої теми» – ситуації навколо пансіонату матері та дитини «Зелені пагорби» у Виженці.
Спочатку моя присутність нікого не турбувала, але тільки-но я взяла до рук фотоапарат, як тут все і почалося.
З місця зірвалися заступники голови п. Безручак, юрист облпрофради, і п. Мельник, голова Чернівецької обласної організації всеукраїнської профспілки працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг. «Хто це така? Що вона тут робить? Яке має право записувати та фотографувати? Звідки знає про засідання Президії?» тощо. Як на мене, то ці «джентльмени» поводилися зухвало та образливо, забороняли фотографувати та вимагали покинути залу засідань, погрожуючи викликати міліцію…
Наразі я прийшла туди не одна. Свідком та учасницею скандалу була й Лідія Анциперова, голова обласної ради Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки, яку теж брутально намагалися виставити за двері.
Голова ж облпрофради пан Шкварковський «демократично» поставив питання про перебування журналіста на засіданні на голосування. Зрозуміло, моя присутність нікого не влаштовувала. А бойові заступники Шкварковського так розійшлися, що погрожували розбити мою фотокамеру, а мене силою вивести із зали. Пан Безручак заявив, що «в знак протесту» він покидає засідання і за ним слухняно пішла більшість членів Президії. Засідання Президії було зірване…
Чому керівництво облпрофради так злякалося присутності журналіста? Що воно приховує від громадськості???
Після цього інциденту я написала заяву-звернення до голови Чернівецької обласної організації Національної спілки журналістів України Г. Терона з проханням захисту у зв’язку з перешкоджанням у здійсненні моєї професійної діяльності.
До речі, на інцидент одразу ж відреагував незалежний Всеукраїнський конгрес профспілок, виставивши на своєму сайті інформацію про те, яку «нечувану зухвалість продемонструвала Чернівецька облпрофрада ФПУ». У їхньому коментарі була така фраза. Цитую: Закон України «Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності» передбачає доступність та публічність інформації щодо діяльності профспілок.
Версія інциденту від Володимира Шкварковського:
– Наскільки мені відомо, коли журналіст приходить на захід, він мусить представитися керівнику, показати посвідчення. Але цього всього не було зроблено. Тим паче, я просив пані Єреміцу підтвердити, що вона є представником певного засобу масової інформації відповідним документом. Адже кожен журналіст повинен мати при собі посвідчення. До речі, свою позицію я висловив у відповіді до голови обласної організації СЖУ.
За словами Георгія Терона, голови Чернівецької обласної організації Національної спілки журналістів України, хоч Галина Єреміца і не є членом професійної спілки журналістів, він не міг не прийняти її заяву. Коли ж матиме на руках відповідь п. Шкварковського, то цей інцидент розгляне комісія з журналістської етики, яка діє при ЧОО СЖУ.
