Цей мобільний номер оприлюднив у день св. Володимира голова Чернівецької облдержадміністрації Володимир КУЛІШ під час традиційної зустрічі з журналістами у кав’ярні «Чашка».
Народ скаже, як зав’яже
Що не кажіть, а громадяни мають рацію, коли стверджують: вибори корисні хоча б тим, що напередодні влада повертається (щоправда, на короткий час!) обличчям до людей. Утім, буковинцям особливо й нема резону скаржитися на обласну виконавчу владу. Бо, попри кризу, більшість показників, що їх досягла область, кращі за загальноукраїнські.
У нас, приміром, за словами губернатора, менші втрати від скорочення будівництва, закриття підприємств тощо. Натомість, нинішні досягнення сільського господарства не поступаються минулорічним. А понад те вирощено мільйон індиків, 600 тис. птиці, майже 400 тис. свиней. Щоправда, серйозною проблемою залишається збереження поголів’я великої рогатої худоби. Не дай Боже, зникне, не матимемо ні молока, ні інших молочних продуктів.
Як зауважив губернатор, якщо б орієнтувалися на фермерські господарства, а не на великих виробників-інвесторів, то область не мала б таких позитивних показників. Та, попри це, на Буковині ще «гуляють» 7 тис. га. Урожай зернових очікується непоганий. Тож керівник області порадив селянам не поспішати з продажем хліба, а зачекати на нормальні осінні ціни.
Добре, але мало
Спілкування журналістів з губернатором за філіжанкою кави передбачає «непротокольність» бесіди, тож питання про його відпочинок було цілком у форматі зустрічі. Та, як завжди, відповіді голови ОДА на приватні запитання відзначалися небагатослів’ям, улюбленою цариною економіста Куліша є цифри.
Протягом тижня губернатор відпочивав із сім’єю в селі Михайлівка (район Міні-Саки) у Криму.
– Все було добре, але мало, – посміхнувся очільник.
Цікавилися присутні й тим, чи вже стоїть на черзі до дитячого садка Тимур Володимирович Куліш. Адже нині потрапити туди на виховання – величезна проблема. Дитячі установи, як відомо, пішли з молотка. Добре, що принаймні в одній із них розташувалася міська лікарня.
За словами першої особи краю, нестача дитячих установ – суттєва проблема, особливо в обласному центрі. Та у Чернівцях уже розпочалося будівництво кількох дитячих дошкільних закладів.
«Буковинська Хіросіма»
Саме так назвав губернатор майже 30-річний довгобуд Дністровської ГАЕС. Однак вона перестала такою бути, коли її довели до пуття. Віднині гідроакумулювальна станція на Дністрі стала значним досягненням українських енергетиків і машинобудівників. Адже всі агрегати до найдрібнішої деталі виготовлені українцями на вітчизняних підприємствах.
Як об’єкт підвищеної небезпеки буковинську ГАЕС моніторять експерти та різні серйозні інституції. Напередодні ж добудови Дністровська ГАЕС, за словами В. Куліша, пройшла міжнародну екологічну експертизу.
Проекти є – грошей катма
Оскільки рік тому саме на цю пору припала руйнівна повінь, розмова повернулася до тих сумних подій та їхніх наслідків. Представники ЗМІ дивувалися, чому відбудова не розпочалася з берегоукріплювальних робіт і будівництва дамб, адже ніхто не зможе убезпечити буковинців від повторення стихії. Виявляється, на це є своє пояснення. Відбудові підлягали тільки загальнодержавні споруди, як от, наприклад, вижницька дамба. Всі інші, що належать громадам і вважаються комунальними, не зареєстровані. Тож їх нібито й немає.
– І за прикладом далеко ходити не треба, – зауважив В. Куліш. – Ось хоча б луковецький міст. Він не стояв на балансі. Та село без нього не могло існувати, тому ми і відбудували його, вклавши у цю справу понад 1 млн. грн. Тепер не можемо відбитися від КРУ за нібито нецільове використання коштів.
За словами голови ОДА, влада має проектно-кошторисну документацію на всі небезпечні ділянки. Та, щоби реалізувати захисну програму, потрібно ще 80 млн. грн. Саме таку суму і просять у Києва. Водночас, на думку губернатора, вже пора визначитися і з єдиним господарем усіх берегів, мостів і дамб, який би акумулював у своїх руках гроші та відповідальність. Бо сільські громади на все це не мають ні грошей, ні спеціалістів.
Насамкінець Володимир Іванович озвучив приємну новину: буковинці нині кладуть на банківські депозити більше грошей, ніж знімають. Тоді як на початку кризи «ножиці» між цими двома операціями складали -350 млн. грн.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
