«Жодного удару не завдали, а я вже стою в наручниках», – зізнавалися ті, кого «брав» спецпідрозділ фізичного захисту управління податкової міліції ДПС в Чернівецькій області, якому нині виповнюється 15 років.
Про свою діяльність вони зайве не балакають. Їхня робота постійно вимагає виваженості, уважності, доброї фізичної підготовки, моральної і психологічної стійкості, а для цього – щоденних оперативно-тактичних тренувань, лекцій, виснажливих годин занять у спортзалі. Вони забезпечують можливість податковим інспекторам виконувати свою роботу, а також відповідальні за їхнє здоров’я і життя. І нерідко задля цього ризикують власним…
…Буває і як у кіношному бойовику…
Фахівцям відділу фіззахисту свої навички, знання та вміння часто доводиться застосовувати й на практиці. І тоді спокійний робочий день може стати подібним на один із бойовиків, які показують по телевізору. Люди в камуфляжах і масках, зі зброєю, які готові до будь-яких непередбачуваних обставин, навіть тих, що будуть загрожувати їхньому життю… кадри з фільму у жанрі «екшн»… За лічені хвилини вони проводять чітко розплановану операцію і затримують потенційних злочинців.
– Наприкінці 90-х, коли процвітав бандитизм, рекет, а владні верхівки у законі прикривали тих, хто був поза законом, інспектори податкової пішли на перевірку однієї з торгових точок на Калинівському ринку і повернулися звідти ні з чим – до перевірки їх просто не допустили, – згадує Гліб Зеленін, начальник з першого дня створення спецпідрозділу фізичного захисту управління податкової міліції Державної податкової служби в Чернівецькій області. – Тоді на місце події виїхав відділ фізичного захисту – ще абсолютно нова на той час структура, про яку мало-хто чув і знав. На «точці» представників спецпідрозділу зустріли спортивні, треновані молоді люди, готові не на словах, а на ділі продемонструвати свою фізичну силу. Проте, побачивши бійців відділу фіззахисту – також тренованих, та ще й у формі, тобто наділених відповідними повноваженнями, – зрозуміли: в цій ситуації можливість фізичного впливу податківців не лякає. Тоді ділки зателефонували до однієї з правоохоронних структур, яка їх прикривала. Ті приїхали, поговорили. Один із їхніх представників мене впізнав, бо я й раніше працював у силових структурах. Він і пояснив тим представникам Калинки, які їх туди запросили, що я – людина принципу, і розмовляти далі просто беззмістовно, – розповідає Зеленін.
На той час Гліб Зеленін уже був суддею з карате, і хлопці-спортсмени, які стояли «по той бік барикад», також його впізнали й відмовилися брати участь у тих «перемовинах» далі. Ділкам на ринку не залишалося нічого іншого, як заплатити всі штрафи, навести лад у документах та перейти на легальну діяльність, відкривши вже офіційно іншу торгову точку. Після цього весь ринок визнав, що коли «плямисті» змусили «цих» усе заплатити, то їм і тим більше немає сенсу опиратися, – згадує начальник спецпідрозділу. Тоді торговці масово пішли в податкову інспекцію офіційно ставати на облік.
Це був ключовий, переломний момент – якщо досі люди, яким нібито все можна, звикли вирішувати питання за допомогою впливових осіб, незважаючи на чини і ранги перевірників, то нова структура показала, що тепер норма закону – основне, чим керуватимуться надалі. Разом з тим, саме ті погоджені дії співробітників дали підстави керівництву податкової служби та податкової міліції області впевнитися у тому, що створений підрозділ є одним із ключових у становленні податкової міліції зокрема та податкової служби загалом.
За 15 років діяльності хлопці з відділу фізичного захисту ДПА вдягали маски тільки тричі, і то – тільки там, де були певні, що їм чинитимуть фізичний опір, а, можливо, й стрілятимуть. Вони одягали маски не для того, щоби налякати, а з тим, аби забезпечити безпеку собі і своїм сім’ям.
Силу потрібно застосувати грамотно
Начальник спецпідрозділу каже, що чи не найважливіше в їхньому колективі – людський фактор. Бо ж упевненим в успіхові того, що робиш, можна бути тільки тоді, коли знаєш, хто стоїть у тебе за спиною.
Люди, які не знають специфіки їхньої роботи, вважають, що «вони нічого не роблять, тільки до спортзалу й ходять». Та коли людина приходить з такими думками влаштовуватися на роботу, виявляється, що не все так просто: треба скласти нормативи, які звичайна людина, навіть добре розвинута фізично, без спеціальної підготовки скласти не може.
– Іноді буває, що приходять хлопці – професійні борці, боксери. Але цього недостатньо, щоби працювати тут, – зауважує пан Гліб. – Коли ми виходимо на об’єкт, не маємо права застосувати ті бійцівські або боксерські прийоми, які б зумовили перелом щелепи, руки чи ребер – треба вміти за необхідності спрацювати настільки філігранно, щоби людина за секунду, не постраждавши, не могла ворухнутися.
І таких нюансів у роботі відділу фіззахисту безліч. Бо й справді, підготованому бійцю схопити і зламати руку людини легко, а зробити так, щоби фізично не нашкодити людині, проте, щоби вона відмовилися від своїх неправомірних намірів – значно складніше. Вдарити кулаком в обличчя – найлегше, але значно складніше натиснути пальцем певну точку на тілі людини, щоби вона зрозуміла: підходити ближче, ніж на три метри, не варто.
Дружні стосунки поза роботою – запорука злагодженої командної роботи
– Для утримання здорової моральної атмосфери в колективі ми підтримуємо дружні стосунки не тільки з працівниками, а й із членами їхніх родин – дружинами, батьками – буваємо вдома, спілкуємося, – каже начальник спецпідрозділу.
Буває навіть так, що кремезні мужні чоловіки, які за певними характеристиками не підійшли для роботи в спецпідрозділі, але вже пробули в колективі певний час, йдуть з нього зі сльозами в очах – настільки комфортно працюється.
– Будь-які проблемні ситуації по роботі, якщо вони трапляються, обов’язково обговорюємо: що спричинило, які були недоліки, як треба було вчинити, – каже Зеленін. – Вважається, що, коли операція проведена без жодного пострілу, значить – це найкраща операція. У нас же успішно проведена операція – це коли ми змогли обмежитися словесно без фізичного впливу.
У цього колективу є й ще одна особливість – він постійно омолоджується. Бо ж оскільки відділ фіззахисту – резерв податкової міліції України, то сюди приходять молоді 20-річні хлопці, далі йдуть здобувати вищу освіту, а через 5-7 років – на оперативні роботи, бо ж за час перебування в спецпідрозділі досконало вивчають усю внутрішню податкову «кухню». До речі, багато з колишніх працівників відділу фізичного захисту поїхали закордон і працюють тілоохоронцями в Америці, Англії, Москві.
– Моя робота мені дуже подобається, зокрема й тому, що це постійне спілкування з молоддю, яке не дає можливості старіти ні морально, ні фізично – треба тримати себе в тонусі, – зізнається Гліб Зеленін.
А ще цей підрозділ є обличчям податкової служби, бо саме вони – у відеороликах, публікаціях, світлинах. Тому ці хлопці вміють триматися, знають, що і як сказати. Постійний контакт з підприємцями, працівниками інспекції дає постійний поштовх до розвитку й самовдосконалення, бо робота вимагає знань нормативної та правової бази.
Власне, голова на плечах і висока фізична підготовка – це одні з основних вимог до кандидатів на роботу у спецпідрозділі.
– Поєднання обох цих факторів – велика рідкість. Коли у 1997 році ми проводили перший відбір, із 70 претендентів пройшла тільки десята частина, – каже полковник податкової міліції Гліб Зеленін.
Щоби не помилитися у виборі бійця, спецпідрозділ тісно контактує з психологами УМВС при поліклініці, значна увага приділяється тому, яку оцінку вони дають людині за підсумками тестування. І результат такого жорсткого відбору дається взнаки: за 15 років в області не було жодної надзвичайної події, яку б зумовили дії працівників відділу фізичного захисту.
– Специфіка нашої роботи в тому, що ми завжди працюємо на випередження – перш, ніж прийти на ту чи іншу фірму, продумуємо дії на 10 кроків уперед, бо на підприємствах є свої фахівці-юристи, фахівці-економісти, і нам треба діяти так, щоби упередити будь-які негативні обставини стосовно інспекторів ДПС, – розповідає начальник відділу фіззахисту. – І саме фахівці спецпідрозділу фізичного захисту беруть на себе перший удар – той негатив, який спрямовують підприємці на перевіряючих. Одна з психологічних характеристик невдоволеної людини – її реакція на службовця в погонах. Ми, спілкуючись з працівниками фірми, що перевіряється, так би мовити, понижуємо градус атмосфери, що виникла. Тоді вже наш інспектор спокійно виконує свою роботу.
Сильні люди не люблять… безпорадності
Один із основних принципів керівника спецпідрозділу та його бійців: не приносити емоції з роботи додому і навпаки. Навіщо завдавати переживань люблячим людям? Гліб Зеленін переконаний, що ділитися треба виключно позитивом.
– Щоби не мати вдома задуманого і заклопотаного вигляду, робочі моменти намагаюся вирішувати впродовж дня і завершувати почате, – каже начальник відділу фіззахисту. – Ще служба в армії та моя попередня робота виробили в моїй родині звичку не ставити зайвих запитань. Тому в цьому плані мені простіше. Не на всі ж питання, які стосуються служби, можна відповісти…
Графік у керівника спецпідрозділу фізичного захисту динамічний: щоранку о шостій – підйом, о восьмій – вже на роботі. Якщо вдається відпочити, то найпростіше для пана Гліба – холодний душ, якщо ж з’являється трохи більше часу – читання, виїзд на природу.
– Робота настільки специфічна, що нею починаєш жити: якщо читаю книги, то вони конкретного напрямку, якщо дивлюся інтернет, то шукаю якісь новинки, які можна було б використати в професійній діяльності, – каже Гліб.
…Коли хвилюється звичайна людина – нічого дивного, бо ж хвилювання притаманне всім. Але чути про те, що людину, сильну тілом та духом, виважену у словах та вчинках, також може щось вивести зі стану внутрішньої рівноваги – щонайменше, незвично. Гліба Зеленіна – чоловіка сильного характеру та неабияких фізичних можливостей – примушує хвилюватися… безпорадність.
– Ситуація, в якій від тебе нічого не залежить, «дістає»: ти зробив якісь кроки і треба чекати на результат, – говорить начальник відділу фіззахисту. – А від нашої роботи в багатьох випадках залежить життя людини і перед тим, як зробити цей крок, ти повинен добре продумати його наслідки.
Проте працівники спецпідрозділу завжди знають, що роблять – така в них робота. Навіть ті, хто порушив закон, визнають професійність цих бійців.
– Я ніколи не дозволяв ані собі, ані своїм підлеглим перевищувати повноваження, – каже Гліб Зеленін. – Під час затримань люди – майстри спорту, які могли б дати серйозний опір міліціянтам-податківцям, уже у машині після затримання визнавали: «Торік мене брала інша структура, і вони мене били 15 хвилин, а тут я навіть не встиг зрозуміти, що сталося – жодного удару не завдали, а я вже стою в наручниках.
Мабуть, коли людина, на яку надягли наручники, дякує за те, що це зроблено грамотно, професійно, без жодного удару, образ і принижень, це і є ще одним, переконливим, показником фаховості.
Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»
