Що очікує на медичну галузь та українців, яких вона обслуговує?

Скорочення, реорганізація чи оптимізація? Утім, що саме конкретно – населення хвилює мало. Люди просто потребують доступної за ціною та якісної медичної допомоги.

Уже давно нікого не дивує ситуація, коли хворий відмовляється від операції або, скажімо, від хімії чи променевої терапії, бо у нього немає на це грошей. І хоча ніхто ще не відміняв 49 статтю Конституції, яка гарантує безоплатне лікування, та на останнє вже давно ніхто не сподівається. Українці усвідомлюють: все має свою ціну. Але їм не хочеться оплачувати з власної кишені безкоштовні послуги і ліки для чималої армії державних очільників. Адже гроші, що виділяються на їхнє лікування та оздоровлення розкидаються потім на всіх громадян. А справедливості ж якось прагнеться…

Тож чи буде нарешті, плата за медичні послуги в Україні офіційною? Не дивно, що саме таким було перше запитання до віце-прем’єрки, міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової на прес-конференції, присвяченій науково-практичній конференції «Ефективність управління та ресурсне забезпечення закладів охорони здоров’я на сучасному етапі розвитку галузі», що відбулася у Чернівцях, зібравши на розмову 650 головних лікарів з усіх медичних закладів України та заступників голів облдержадміністрацій й обласних рад.

Пані Богатирьова зауважила, що наближення медичних послуг до пацієнта, їхня своєчасність та гарантована якість разом зі справедливістю – посідає перше місце серед завдань галузі, яка потребує нагального реформування. «Базовий рівень надання медичної допомоги має бути безоплатний», – ще раз підкреслила вона. Але це чомусь називається новими соціальними стандартами Президента. Зрештою, якби не називалося, аби працювало. Бо, як визнала висока гостя, «суспільство не зможе терпіти нереформованою саме цю галузь та тіньовий ринок медичних послуг. Ми повинні зламати уявлення про медицину як про сферу наживи. Тому сутністю реформи галузі є зміна ставлення суспільства та влади до медицини та до лікаря конкретно».

Прикметно, що Раїса Богатирьова вважає також «спотвореність у медичній галузі наслідком відсутності контролю з боку громадськості». Та чи маємо взагалі громадянське суспільство, а, тим паче, чи вдасться найближчим часом його створити, коли чимало законів, прийнятих протягом останніх двох років суттєво відсовують від кермування державою громадянські інститути? Зрештою, це питання риторичне.     

За словами міністра Мінздорорв’я, реорганізація галузі не означає скорочення: йдеться про оптимізацію. Бо скорочувати і нема чого – медичних кадрів сьогодні не вистачає. Щоправда, на селі. Як їх там утримати, вживши певні соціальні важелі на кшталт житла, буде обговорюватися на червневій колегії.

Окреслюючи завдання, що стоять перед галуззю, міністр визнала, що Україні не уникнути добровільного, а відтак і обов’язкового медичного страхування. Та впровадження страхової медицини відбудеться не за рік і не за два, але воно, за глибоким переконанням Богатирьової неминуче. 90% населення України, за свідченнями соціологів, вважають питання охорони здоров’я дуже важливим і готові інвестувати свої гроші у власне здоров’я, а 46% – уже готові це зробити.

Як вважає перший медик країни, для покращення ситуації в галузі необхідні системні зміни. І вони вже відбуваються в 4-х областях держави. Коментуючи перші підсумки пілотного проекту з впровадження та відпрацювання структурної реорганізації у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві, Богатирьова підкреслила, що сумні події у Дніпропетровську лише підтвердили правильність обраної урядом стратегії реформування галузі. Адже саме завдяки пілотному проекту машини швидкої допомоги у Дніпропетровську були обладнані GPS-навігаторами, що дозволило медикам спрацювати ефективно та злагоджено й врятувати від смерті та ймовірної інвалідності багатьох людей. Пілотний експериментальний проект має на меті розмежувати первинну та вторинну ланки медичної допомоги та перейти на госпітальні округи.

На первинному ж рівні будуть створені нового типу установи – Центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) як установи нового типу із надання цієї допомоги.

Щодо місця проведення науково-практичної конференції, то глава Чернівецької ОДА Михайло Папієв зауважив, що він пишається тим, що таке поважне зібрання пройшло в Чернівцях і вбачає в цьому визнання досягнень медицини області. Адже Буковина, за рейтинговою оцінкою Мінздоров’я, посіла друге місце в Україні. У краї усе сільське населення (стовідсотково!) забезпечене сімейними лікарями, а Сокирянська центральна районна лікарня – найкраща в Україні, такою ж буде міська дитяча, яку добудують цього року. Та й буковинський перинатальний центр, на який уже виділено 41 млн. грн, стане 5-им у нашій державі.

І насамкінець про райдужні перспективи, намальовані журналістам віце-прем’єркою Раїсою Богатирьовою. І, повірте, це не кадр з фантастичного фільму, а, сподіватимемося, наше недалеке майбутнє.

… У високогірному селі захворіла дитинка. Сімейний лікар у розпачі – випадок дуже складний, а допомога потрібна невідкладна, кожна секунда на вагу золота. Що робити? Він витягує ноутбук  і зв’язується зі спеціалістом обласного центру через інтернет. А телемедицина може все – навіть перенести до квартири пацієнта найсучасніші медичні послуги. Принаймні, за словами міністра, такий поступ розпочнеться саме з гірських районів Буковини.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.