Круглий стіл «Журналісти і правоохоронці: співпраця чи конфронтація» відбувся у Чернівцях минулої п’ятниці з ініціативи Чернівецької обласної організації НМПУ. До обговорення були запрошені керівники місцевих правоохоронних органів, долучилися також громадські активісти та нардеп Микола Федорук. Під час круглого ст
олу журналісти порушили питання нерозслідування злочинів проти журналістів та зумисне затягування розгляду справ.
Лише за останній рік у Чернівцях скоєно 4 гучні злочини проти журналістів, і по жодному з них розслідування й досі не дало результатів. Відтак, наша область опинилась серед лідерів за кількістю випадків порушення прав журналістів (поступається Криму і Донецькій області, йде нарівні з Миколаївською). Як стверджує Сергій Гордаш, представник слідчого управління поліції, це пов’язано із тим, що немає підстав для пред’явлення підозр жодній особі. Йдеться про справи Вадима Пелеха, Юлії Сафтенко, Галини Єрєміци та Івана Гончарюка.
Конкретні питання до правоохоронців озвучив медіа-юрист, заступник голови Незалежної медіа-профспілки України, член Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова при Президентові України Олександр Тарасов. Щодо т.зв. «справі Пелеха» – йдеться про те, що чернівецькому журналістові, голові облорганізації НМПУ Вадимові Пелеху погрожували в коментарях на одному з сайтів убивством його і його сім’ї. Правоохоронці не кваліфікували цю справу за статтею «погроза журналістові», хоча ще в грудні на цьому наполягали і заявник, і юристи медіа-профспілки. Згодом справу взагалі закрили, а заявник дізнався про це випадково – у ході підготовки до проведення саме цього круглого столу! Після цього «випадкового інформування» постанова про закриття справи була вручена йому напередодні «круглого столу», але ознайомитися з матеріалами справи він і далі не має можливості: підрозділи прокуратури не можуть з’ясувати, де саме справа наразі перебуває!
Також йшлося про справу колишньої журналістки місцевого телеканалу Юлії Сафтенко, яка була незаконно звільнена з телеканалу і поновлена через суд. Директор телеканалу публічно відмовився виконувати рішення суду і виконав його лише після втручання держвиконавців, але не в повному обсязі: на роботі журналістку поновили, а належну їй компенсацію за 9 місяців після рішення Апеляційного суду (тим часом відбулися й наступні суди) не виплатили. Ні слідчих, ні держвиконавців за 9 місяців ця ситуація не зацікавила.
Зупинився О.Тарасов і на «справі Галини Єреміци». Йдеться про ситуацію, коли журналістку, яка знімала конфліктну ситуацію у місцевому відділенні одного з банків, виштовхав з приміщення охоронець на розпорядження директора відділення банку. Попри те, що журналістка неодноразово надавала слідчим відеозапис цих подій, слідчі користуються в розслідуванні витребуваним у банку відеозапис з камер спостереження, який неповний і на якому відсутній звуковий ряд. Керуючись цими записами, слідчі поліції стверджують, що порушення професійних прав журналіста не було – хоча з відео журналістки це очевидно.
Ще медіа-юрист оприлюднив подробиці розслідування «справи Івана Гончарюка». У місцевого журналіста І.Гончарюка зловмисники вибили лобове скло автомобіля і забрали з машини речі, серед яких – флешка, що містила записи стосовно його роботи, і відеореєстратор. Слідчі відмовляються кваліфікувати цю справу як порушення професійних прав журналістів, мотивуючи тим, що довести це неможливо. Але медіа-юрист зазначає, що протилежне довести також неможливо, поки не буде встановлена особа зловмисника і його мотиви. Тож слідчий мусить покладатися на заяву потерпілого (а той пов’язує злочин проти себе саме з професійною діяльністю) і на об’єктивні дані: викрадення носіїв інформації, що цілком може свідчити про спрямування злочину саме проти журналіста.
Сергій Гордаш, представник слідчого управління поліції, заявив, що усі зазначені справи перебувають на особливому контролі поліції, а щодо частини оприлюднених на зустрічі випадків призначене службове розслідування (зокрема, щодо невчасного вручення постанови про закриття справи щодо погроз В.Пелеху). Представник обласної прокуратури Павло Огродюк також запевнив, що усі зазначені справи перебувають на контролі: «Ми витребували в поліції і детально вивчили всі зазначені випадки, нами запрошувалися керівники відповідних слідчих органів. За результатами вказаних дій прийняте рішення, що слідство дійсно треба активізувати. Відповідно надісланий лист за підписом прокурора області щодо вжиття відповідних заходів». Заступник керівника місцевої прокуратури Тетяна Скигар навіть дати отримання відповідей по всіх зазначених провадженнях назвала: 1 березня.
У ході обговорення з’явилося кілька цікавих – а іноді й провокативних – пропозицій. Зокрема, Вадим Пелех запропонував здійснювати для 
посадовців державних, правоохоронних і навіть комерційних структур певну просвітницьку роботу щодо правил спілкування з журналістами, роз’яснити, які журналісти мають професійні права і в чому їм не можна перешкоджати. Представники громадських організацій запропонували журналістам допомогу під час конфліктних ситуацій. Народний депутат висловив цілковиту підтримку і сприяння журналістам у законотворчій діяльності.
І хоча завершили на тому, що все буде добре, вже після зустрічі з’ясувалося, що стосовно чернівецьких журналістів є ще кілька справ на розгляді в місцевих правоохоронців. Тільки кваліфікуються вони не за статтею «перешкоджання професійній діяльності журналістів», а як банальна «хуліганка». Тож так виглядає, що розмова не завершена і далі буде…
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
