Росіяни, які не прогинаються і не піддаються брехні, проти війни

За статистикою, телевізори мають 94% сімей, а ванну кімнату – 91%. Звідси випливає, що мізки промиваються частіше, ніж усе решта.

На щастя, є чесні росіяни зі здоровим глуздом, які намагаються вберегти своїх співвітчизників від суцільної мозкової стерильності, сміливці, які наважуються мати думку, що розбігається із офіційною. І не тільки мати, а й висловлювати її вголос.

Андрій МАКАРЕВИЧ, рок-музикант:

 

«Такої розперезаної пропаганди й такої кількості брехні не пам’ятаю від кращих брежнєвських часів» 

– Такої розперезаної пропаганди й такої кількості брехні не пам’ятаю від кращих брежнєвських часів. Хлопці, ви чого домагаєтеся? Створення суспільної думки для введення військ на територію суверенної держави? Відтяти Крим? ЦК КПСС, вводячи війська до Чехословаччини, з народом не радився. І що? Обісрався на весь світ!?

Бомбанули доволі багато ідіотів та просто неуків із нестабільною психікою. Уже рвуться зі зброєю в руках рятувати російськомовне населення: мовляв, воно до цього закликає, а вони нібито й повірили. Хлопці в телевізорі, ви чого домагаєтеся? На тривалий час розсварити два народи, що живуть поруч? У вас виходить. А чим це закінчується, знаєте? Війни з Україною захотіли? Так, як з Абхазією, не вийде: хлопці на Майдані вже загартувалися і знають, за що б’ються, – за свою країну, за свою незалежність. А ми за що? За Януковича? Навіщо ви сховали його в Росії? Чесна людина не стане ховати в себе злочинця й злодія. А крадій буде. Навіщо ви себе ганьбите перед людством? Я знаю, що вам наплювати, та все ж таки?

Нам з українцями жити. Як і раніше, в сусідстві. І бажано, в дружбі. А як їм жити, вони вирішать самі. Чи постріляти захотілося? Кажуть – патріотизм зміцнює. Ненадовго.

Юрій ШЕВЧУК, музикант: – Треба зробити усе можливе, щоби не допустити братовбивчої  бойні. Війна – це наслідок недолугої політики. Уся ця істерія з приводу нашого вторгнення в Україну, розв’язана на центральних каналах, говорить саме про це. Політика у нас слабка в країні, це навіть не політика, а зграя феодалів, знаєте, гонів, готів, якесь раннє Середньовіччя.

 

 

Артемій ТРОЇЦЬКИЙ, музичний критик: – Україна вистраждала свою свободу; там буде неспокійно й важко, але все закінчиться добре. Росія заслужила свою важку долю. У країні, де гангрена замість влади, будуть вічні сутінки.

Михайло Жванецький, письменник-сатирик звернувся до українців так: «Перше: бійки не боятися – тоді її не буде. Землю брати – тоді вона буде. Свободу тримати зубами. Вождів, що живуть паралельно із нами, що пустили намарне нашу юність, – давити. І нічого не боятися!» 

– Мені здається, що росіяни шалено заздрять українцям. Тому що змогли, дозволили собі скинути зажерливих, хамуватих, знахабнілих злодюг. Це не виключає того, що можуть прийти нові. Але ті вже точно знатимуть, що існує сила протидії, здатна чинити їм спротив. А закомплексована російська більшість виправдовує свою бездіяльність і своє безсилля «прагненням стабільності», тим, що «вони всі там бандерівці та фашисти» тощо. А насправді це просто заздрість, що українці не промовчали, не втерлися…

 

Лія Ахеджакова, актриса:

«Нехай мене ображають, нехай кидають у мене камінням, але я особисто Україну не зраджу! За жодних обставин, навіть коли мене будуть жорстоко кривдити й принижувати!»

 – Нас Севастополь розколов. Для нас, акторів, це немов би єдиний простір – Україна і Росія, Крим… І для більшості акторів однаково й та дорога землі, і ця… Нехай ображають, нехай кидають у мене камінням, але я особисто Україну не зраджу! За жодних обставин, навіть коли мене будуть жорстоко кривдити й принижувати!…Мені здається, що ми скотилися вже до того періоду Радянського Союзу, коли… в таборах гнили найкращі люди, вбиті поети, письменники, артисти й режисери й просто чесні люди…

Ксенія Собчак, телеведуча: – Ну все. Війна. Це рішення або стане черговою «маленькою тріумфальною війною» Володимира Володимировича, або може стати його «Афганістаном». От я вам казала, що Путін – не про гроші вже давно, а про «увійти в історію». Олімпіада – добре, та апетити зростають. «Президент, що повернув Росії Крим» – оце серйозний параграф у підручнику.

Олександр СОКУРОВ, кінорежисер:

 

«Я вражений цією абсолютною закоханістю у війну. Мені здається, що якесь страшне затемнення найшло на багатьох росіян. А це означає, що всі ті проблеми, всі ті гріхи народу, що були скоєні у сталінську пору, ті страшні репресії, непрощені й непокаяні гріхи, усе це зараз спливло на поверхню і починається заново». 

– Одностайність Ради Федерації у такому складному, я навіть сказав би, трагічному питанні, як використання російських збройних сил на території України, вражає. Ніхто навіть не засумнівався в тому, що війська треба вводити на територію України. Не знаю, звідки така зарозумілість, чому такі серйозні рішення не збурили драматичного обговорення. Таке враження, що усі закохалися у воєнне вирішення питання. Всім це так подобається, всі вважають це якоюсь гарною та цікавою історією, немовби це велика патріотична подія. Я вражений цією абсолютною закоханістю у війну. Мені здається, що якесь страшне затемнення найшло на багатьох росіян. А це означає, що всі ті проблеми, всі ті гріхи народу, що були скоєні у сталінську пору, ті страшні репресії, непрощені й непокаяні гріхи, усе це зараз спливло на поверхню і починається знову. Ми й тоді як народ вчинили погано, підтримуючи репресивний сталінський режим, прославляючи усе те зло. Ми не покаялися, ми не вважали, що усе це – помилка. Не можна вирішувати військовою силою таку делікатну проблему української держави. Я сподіваюся, що цього все ж таки не станеться. Бо коли це станеться, нам на довгі роки про нашу державність доведеться забути. Відбудуться незворотні наслідки. Україна все одно виживе й буде тією державою, якою вона хотіла бути. А ми завдамо своїй країні удару абсолютно деградуючої якості. Жодна армія нас не врятує від кінцевого внутрішнього розвалу нашої країни. Наша держава наразі  не в тому стані, аби припускатися таких помилок.

Борис ГРЕБЕНЩИКОВ, музикант:

 

«Припиніть обманювати свій народ» 

– Ті, в чиїх руках сьогодні влада, згадайте про народ, який делегував вам цю владу: без цього народу ви ніхто; припиніть обманювати його. Яким би великим не було б у вас бажання ввійти в історію, не намагайтеся зробити це за рахунок смерті людей, які вам довіряють. Будьте далекоглядними: припиніть натравлювати одних людей на інших, припиніть брехати своєму народові заради удаваної сьогоденної вигоди – завтра вона призведе до незрівнянно більших втрат.

Господи, напоуми нас вирішувати суперечки мирним шляхом!

Кіносоюз – проти

Лист із засудженням дій російської влади підписали й російські кінематографісти )з ним можна ознайомитися на сайті Союзу кінематографістів і професійних кінематографічних організацій та об’єднань Росії (Кіносоюз): «Ми категорично проти брехні у висвітленні доленосних для України подій і тим більше проти російської військової інтервенції в Україну», – говориться у ньому.  Автори звернення виступили також проти «безпрецедентної антиукраїнської кампанії, розв’язаної російськими державними каналами»: «Тому ми відповідаємо лаконічно й недвозначно: не сумнівайтеся в нас. Ми на боці правди і ми з вами!», – звернулися російські кінематографісти до українських колег.

 

Російський ПЕН-центр осудив позицію уряду РФ

Російський ПЕН-центр, як усі люди здорового глузду на планеті, розділяють тривогу наших українських колег. Позиція російського уряду представляється нам надзвичайно небезпечною, і Російський ПЕН-центр уже неодноразово заявляв про це.

Ми також виступаємо проти дезінформаційної політики російських ЗМІ і нагнітання ненависті, агресії у засобах масової інформації. Введення російських військ на територію Криму, як би це не камуфлювалося, означає початок військових дій.

Ми закликаємо Російський уряд зупинити ці небезпечні ігри, поки вторгнення не перетворилося на повномасштабну війну, коли ситуація вийде з-під контролю. Ми застерігаємо тих, хто не боїться проливати кров наших дітей, росіян, українців чи татарів…

Жодні геополітичні, фінансові та інші корисливі інтереси, навіть коли їх називають «національними», не виправдовують загибелі людей, на якому боці протистояння вони не перебували б. Відповідальність ляже на плечі політиків, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу. За свободу – вашу й нашу!

 

Антивоєнна заява російської інтелігенції

Не вперше в російській історії людей, не згідних з агресивною імперською політикою держави, оголошують пораженцями й ворогами народу. Не уперше вірно підданство цінується вище за громадянську позицію. Події в Криму стрімко розвиваються і тягнуть коли не кровопролиття, то ганьбу для Росії і біди для народів двох країн.  Надії зупинити те, що відбувається, доказами розуму стає все менше. Але тим соромніше мовчати й пасивно стояти з краю.

Ми, що не називаємо себе «діячами» культури чи науки, а просто російські інтелігенти, що працюють кожний у своїй галузі, заявляємо:

Ми проти вторгнення на територію іншої держави.

Ми проти війни з Україною й ворожнечі із світовою спільнотою.

Ми солідарні з усіма, хто не прогинається й не піддається брехні.

 

Вони з нами!

Правозахисники: Арсеній Рогинський,Олексій Симонов.

Актори й режисери, діячі театру й кіно:Лія Ахеджакова,Олександр Балуєв,Павло Бардін,Олег Басилашвілі,Марат Башаров,Юрій Богомолов,Леонід Бронєвой,Еманнуїл Віторган,Галина Волчек,Валерій Гаркалін,Сергій Гармаш, Валентин Гафт,Володимир Гостюхін,Олексій Девотченко,Армен Джигарханян,Федір Добронравов,Антон Долін,Даніїл Дондурей,Олег Дорман,Марк Захаров,Андрій Звягінцев, Михайло Кокшенов,Андрій Кончаловський,Володимир Котт,Михайло Кричман,Дмитро Кримов,Леонід Куравльов,Евген Лунгін, Сергій Маковецький,Віталій Манський,Віктор Матізен, Оксана Мисіна,Володимир Мірзоєв,Андрій Мягков,Андрій Плахов,Олексій Попогребський,Катерина Поспєлова,Андрій Прошкін, Марина Разбєжкіна,Олександр Расторгуєв,Ельдар Рязанов,Станіслав Садальський,Олександр Сакуров, Андрій Смирнов, Юрій Стоянов,  Наталія Фатєєева, Дмитро Харатьян,Борис Хлебніков, Ольга Шакіна,Сергій Юрський,Олена Якович,Олександра Яковлева,Олена Яковлева.

ЛітераториБорис Акунін (Григорій Чхартишвілі), Аркадій Арканов, Олександр Архангельський, Леонід Бахнов, Андрій Бітов, Марина Бородицька, Ольга Варшавер, Марина Вишневецька, Сергій Гандлевський, Даніїл Гранін, Вероніка Доліна, Денис Драгунський, Ольга Дробот, Євген Єрмолін, Віктор Єрофеев, Михайло Жванецький, Олександр Ілічевський, Ігор Іртеньєв, Ніна Катерлі,Костянтин Кедров, Григорій Кружков, Ольга Кучкіна, Наталя Мавлевич, Лариса Міллер, Олексій Моторов, Валерій Ніколаєв, Наталя Нусінова, Максим Осипов, Марія Рибакова, Лев Рубінштейн, Михайло Рудницький, Ольга Седакова, Євген Сидоров, Наталія Соколовська, Євген Солонович, Марія Степанова, Ксенія Старосельська, Сергій Стратановський, Лев Тимофєєв, Людмила Уліцька, Павло Фінн, Маріетта Чудакова, Олена Чижова, Віктор Шварц, Илля Штемлер, Михайло Яснов.

Художники:Євген Асс,Андрій Бондаренко.

Журналісти, видавці, телевізійники: Ірина Балахонова, Арина Бородіна, Ірина Головинська, Варвара Горностаєва, Тихон Дзядко, Олена Дьякова, Вікторія Івлева, Михайло Калужський, Ксенія Ларина, Глеб Морєв, Анна Наринська, Володимир Новохатко, Антон Носик, Ілля Овчинніков, Сергій Пархоменко, Наталя Перова, Ірина Петровська, Ірина Прохорова, Ксенія Собчак, Людмила Телень, Артемій Троїцький,  Михайло Шевельов, Алла Шевелкіна, Тетяна Щербіна, Ірина Ясіна.

Музиканти:Борис Гребенщиков, Андрій Макаревич,Олександр Розенбаум, Юрій Шевчук.

Учителі:Ася Штейн, ТамараЭйдельман.

Науковці різних галузей Константин Азадовський, Петро Аркадьєв,Олександр Бадхен, Анна Варга,Михайло Гельфанд,Анатолій Голубовський,Олена Горбова,Наталя Громова,Олена Гуревич, Михайло Давидов,Андрій Десницький,Борис Дубін,Галина Єльшевська,Анатолій Журавльов,Сергій Зенкін,Олексій Іванов,Наталя Іванова, Аскольд Іванчик,Борис Кац,Роман  Кривко, Ілля Кукулін,Ирина Левинська,Ірина Левонтіна,Марк Липовецький,Глеб Лозинський,Діна Магомедова, Марія Майофіс, Віра Мільчина,Савва Міхеєв,Сергій Неклюдов,Олена Новикова,Олексій Оскольський,Марк Певзнер,Віктор Прасолов,Юрій Рижов,Ірина Седакова,Микита Соколов,Елеонора Соколова,Марія Соловейчик, Ірина Стаф,Дмитро Травін,Наталя Тумашкова, Антон Туні,Федір Успенський,Андрій Цатурян, Павло Чеботарьов,Семен Шешенін,Борис Штерн,Давид Шустерман, Михайло Ямпольский, – загалом понад 120 прізвищ…

 

Ахеджакова, Биков та Носик вийшли у Москві на Мітинг правди з прапорами України

У Москві відбувся опозиційний Мітинг правди. Його учасники вимагали у влади чесності та незалежності ЗМІ, захисту свободи слова та права на інформацію. Акцію, що тривала три години – від 16-ї до 19-ї, – погодили із московською владою.

Учасники Мітингу вийшли на проспект Сахарова із плакатами «Досить брехати!», де в кого в руках були українські прапори – на знак солідарності з Україною. Люди скандували «Ганьба!» та «Росія буде вільною!».

На мітингу виступили відомі громадські діячі, опозиціонери, блогери й літератори, серед них – письменник Дмитро Биков, актриса Лія Ахеджакова, блогер Антон Носик, письменниця Людмила Уліцька, а також звільнений нещодавно за критику Кремля професор МДІМВ Андрій Зубов. Зі сцени цитували Олександра Солженіцина й українського поета Василя Стуса.

Кульмінацією мітингу стало вручення премії «Махровий тіпун» найбільш необ’єктивним російським журналістам. Такими названі ведучі головних федеральних каналів Дмитро Кисельов, Володимир Соловйов та Катерина Андрєєва.

За підрахунками організаторів, мітинг зібрав не менше 5 тисяч людей. За офіційними даними ГУВД Москви, у ньому взяло участь менше тисячі людей.

Антоніна ЦИМБАЛЮК, vesti.uа, 13 квітня.