Скористалася нагодою супроводжувати буковинських науковців у їхній «повеневій експедиції». Дивилася на підтоплені й зруйновані будівлі не очима чиновника або географа, а намагалася оцінити ситуацію як звичайна людина, господиня, яка і здатна поспівчувати, і вміє по-хазяйськи прикинути, яких треба вжити заходів, аби не допускати біди у своїй хаті.
Що побачила? Банчени, Горбово, зруйнований міст, на місці якого звели тимчасовий…
Збудовані біля річки хати, хоча там будувати не можна. Будівлі цього року були затоплені до самих вікон. Навіщо господарі обрали таке небезпечне місце для спорудження житла?
Хто й на яких підставах давав дозволи на то будівництво? Чи вони бодай застрахували свої помешкання? І чому такі цілком логічні запитання не виникають у чиновників і мешканців повененебезпечних населених пунктів частіше, ніж у роки паводку?
На берегах річок, за правилами, повинні існувати лісосмуги 25 метрів завширшки. Дерева своїм корінням тримали б береги. Звісно, жодних лісосмуг нема, а якщо й були, то вони зрубані. Хто за це відповість?
І, нарешті, найбільш вражаюче. Ставки. Оглядаємо притоку річки Герца, поруч – два ставки. Коли 27 червня почалися дощі, почав зростати і рівень води в річці та в ставках. Процес не припинився і тоді, коли в опадах настала перерва. І вже 29-го почалося затоплення.
Регулювати воду в ставках було неможливо: шлюз був захаращений камінням і сміттям. Почали копати рів, щоби стікала вода. Тим часом руйнувалася гребля…
З розмов науковців і депутатів обласної ради дізнаюся, що невчасне регулювання рівня води в ставках стало причиною затоплень не лише у Герцаївському районі. Як відомо,усі вони в оренді, а орендар за справністю шлюзів не слідкує, тільки «вершки знімає».
Тим часом і голова райради Дмитро Годорог, і голова райдержадміністрації Віктор Кришмару, яких журналісти і науковці просили прокоментувати ситуацію, в унісон твердили, що стави не прорвало!..
Майя ВАСІЛАКІ, студентка ЧНУ
