Розповідає Марина КОНЯК, голова громадської ради екологічних організацій при Держекоінспекції в Чернівецькій області:
Сталий розвиток
– Людська спільнота стоїть перед дилемою: жити ощадливо або загинути.
Сталий розвиток – це узгодження між економічним і соціальним розвитком суспільства зі збереженням довкілля.
Поштовхом до формування цієї ідеї стали екологічні загрози. Передусім, погіршення стану навколишнього середовища на планеті під впливом діяльності людини.
Рукотворні біди
Серед головних загроз – потепління клімату, розрідження озонового шару, кислотні дощі, накопичення грунтами токсичних відходів, важких металів і пестицидів, забруднення радіонуклідами, загроза біорізноманітності.
Потепління спричиняє підтоплення значних територій, розширює площі пустель. Кожен втрачений планетою відсоток озону, який захищає все живе від сонячного випромінювання, обертається на 150 тисяч додаткових випадків сліпоти через катаракту і на 2,6% збільшує число ракових захворювань.
Ще в 70-х роках минулого століття через кислотні дощі в озерах і річках Скандинавії почала зникати риба, сніг у горах ставав сірим, а листя опадало раніше строку. Такі ж явища спостерігалися у США, Канаді, Західній Європі. У Німеччині тоді постраждало 30% лісів.
За даними ВООЗ, 500 тис(!) людей на рік отруюються пестицидами, накопиченими в грунтах, продуктах харчування, повітрі та воді. Майже 5 тисяч осіб від такого отруєння помирають.
Нині на планеті 1,4 млн різних видів біологічних організмів. Щорічно втрачається 10-15 тис. Тобто в середньому кожні 25-30 хвилин зникає якась рослина або тварина. За збереження таких темпів у наступні 50 років на планеті зменшиться від чверті до половини живих істот.
Дамоклів меч споживання
Необмежене виробництво знищує природні ресурси і збільшує дистанцію між бідними і багатими. Нині вже 1 мільярд людей не може задовольнити мінімальних потреб, а 3 млрд. не мають доступу до якісної питної води.
За статистикою:
– 86% приватних покупок припадають лише на 20% мешканців планети. Водночас найбідніші 20% землян купують менше 1%.
– 20% найбагатших споживають: 45% м’яса та риби (найбідніші 20% – лише 5%);
– 58% енергії (найбідніші – 4%); 84% паперу (найбідніші – 1,1%); 87% транспортних засобів (1%)
А Мальтус був правий
Вислів «довготривалий ощадливий розвиток», який нині частіше подається як «сталий розвиток», уперше вжила Комісія з питань екології і розвитку при ООН та Міжнародна конференція у Ріо-де-Жанейро 1992 року. Там і були сформовані засади ощадливого розвитку людства зі збереженням природних ресурсів і природи.
Основні принципи сталого розвитку – задоволення потреб (особливо найбідніших країн світу) і встановлення таких обмежень розвитку технологій, щоби біосфера встигала ліквідовувати наслідки «геніальної» діяльності людини.
Понад 200 років тому британський священик Томас Мальтус попереджав про майбутню нестачу продовольства і широкомасштабний голод через перенаселення планети. У вузівських підручниках радянської доби його теорія різко критикувалася як антилюдська.
2070-го – кінець світу
Результати дослідження оприлюднили 1972 року у відомій книзі «Межі зростання», де висунуті 2 принципові тези:
1. Якщо наявні тенденції світового розвитку залишаться незмінними, то протягом наступних 100 років людство досягне фізичної межі зростання і почнеться різке неконтрольоване вимирання населення і економічний занепад.
2. Щоби такого не сталося, слід зростати… обмежено, тобто, змінити тенденції фізичного зростання. За таких умов базові потреби усіх людей планети будуть задоволені. У ХХІ столітті головним продуктивним ресурсом і цінністю стає людина.
