Минулими вихідними в Чернівецькій області повісилося двоє людей – 70 і 30 років. На тілі загиблих насильницьких дій не виявили. Вони скористалися мотузкою, щоби піти з життя з власної ініціативи.
У 30-літнього, який мешкав у Банилові-Підгірному Сторожинецького району, залишилося трійко дітей-дошкільнят. З дружиною він не був розписаний, бо, як подейкували односельці, самотнім матерям більше платять на дітей допомоги. Минулого літа самогубець пас людську худобу, щоби якось підзаробити…
Згадалася ситуація кількарічної давності, коли хворий кинувся з вікна однієї з чернівецьких лікарень, бо не мав грошей на лікування. Зрештою, мене вразив коментар цієї події, зроблений колишніми військовим, який подався на заробітки до мусульманського світу. У своєму щоденнику він записав, що коли б подібне трапилося в Іраку, то Саддам Хусейн на очах в усіх розстріляв би міністра охорони здоров’я як скаженого пса! А решту з його оточення засудив би на довічне ув’язнення. Недарма ж навіть після війни з США в іракських лікарнях хворим давали їжу такими тацями, як у міжнародних лайнерах.
А що маємо ми, українці? Не тільки неконтрольоване виробництво продуктів харчування, а й їхню відсутність через елементарну неможливість придбати. Ціни ж бо скачуть, як шалені. Тому люди не мають найнеобхіднішого – харчів і ліків. Вартість останніх суттєво зростає щотижня. При цьому за їхню якість ніхто в державі не відповідає. Бо структура, яка контролювала виробництво ліків, ліквідована, а нова інспекція, на яку мали покласти її функції, ще не створена. Отакої!
Невже знову правий Збігнев Бжезинський – а він майже ніколи не помиляється у своїх прогнозах, – який в інтерв’ю польському журналу «Ньюсвік» наголошував на прямих загрозах Україні: «Оцінка найпесимістичніша. Я не хочу накликати лиха, та до певної міри побоювання абсолютно виправдані»…
Люмила Чередарик, Версії
