Ще Марк Твен дотепно зауважив, що банки – це установи, які позичать вам дощовик у яскравий сонячний день, але відберуть його саме в ту мить, як розпочнеться злива.
Саме так і було з нашою героїнею – херсонкою Лесею, яка вимушено покинула домівку через вторгнення росіян і зараз мешкає в Чернівцях. Саме в нашому місті історія її давніх стосунків з банком сягнула апогею, і саме тут Леся знайшла від своїх поневірянь юридичний захист у фахівців «Карітасу Чернівецької Єпархії».
Коли щедрий банк настільки вам довіряє, що невпинно збільшує кредитний ліміт – не варто розслаблятися, навіть якщо цим кредитом не користуєтеся.
Херсонка Леся С. у серпні 2012р. отримала банківську картку одного із найвідоміших українських державних банків з нульовим кредитним лімітом. Шість років безхмарних стосунків з фінансовою установою не віщували жодних проблем. Аж ось у 2018-му банк почав збільшувати клієнтці кредитний ліміт, який на кінець 2021-го зріст до 50 тисяч гривень. Здавалось би – і нехай собі.
Та у вересні 2021-го клієнтка заблокувала всі свої картки через сумнівні (без її участі) операції. Дуже сумнівні, адже за один-єдиний вересневий день у якомусь столичному універмазі (нагадаємо: власниця картки – херсонка!) за чотири операції списало загалом доступні кредитні 50 тисяч гривень!
Це підтверджується постановою слідчого про визнання Лесі С. потерпілою. Адже вона повідомила про шахрайські дії не лише банк, а й правоохоронні органи. Обидві структури запевнили (звісно, письмово), що звернення взяте до уваги і робиться все можливе для вирішення проблеми.
Натомість, як з’ясувалося згодом, банк не лише не вживав жодних заходів, не проводив службове розслідування, як того вимагає чинне законодавства, а навпаки: звернувся до клієнтки про стягнення з неї боргу – тіла кредиту та відсотків, які нарахував після зняття грошей шахраями! І звернувся не лише до клієнтки, а й до суду.
Хай як нереалістично для скептиків це звучить, але фінансовій установі суд відмовив в задоволені позовних вимог! Звісно, завдяки грамотному захисту відповідачки, яку забезпечив юрист Кризового центру «Карітасу Чернівецької Єпархії».
Юрист Артем Андрюк (на фото) розповів: підставою відмови банкові суд зазначив те, що клієнтка не знімала кредитні кошти, адже їх зняли треті особи шахрайським шляхом. Про це є підтвердження (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також і вже згадувана постанова дізнавача про визнання пані Лесі потерпілою). А отже, заява банку є безпідставною та необгрунтованою.
Звісно, банкіри з цим не погодилися. І подали апеляційну скаргу. А тим часом почали знімати нібито заборговані кошти з її зарплатної картки, відкритої у цьому ж банку. Половину суми, яка надходила, як зарплата. І ще були б зрозумілі апетити банку, якби йшлося про якісь сотні тисяч… Але коли надходить копійчані дві тисячі, і одну з них забирає фінансовий монстр – то виглядає трохи дріб’язково.
Також сумно, що розгляд справи правоохоронцями «дещо затягнувся»… Від вересня 2021-го до лютого 2023-го року потерпіла від шахраїв пані Леся (мати неповнолітньої дитини) зверталася до правоохоронців Херсону та Києва (адже під час окупації досудове слідство проводилося Оболонським УП ГУНП м. Києва, а Леся тепер ще й вимушено переселена особа), щоб дізнатися про стан розгляду «кримінального провадження за фактом шахрайських дій третіми особами шляхом списання з її карткового рахунку грошових коштів». І що? І нічого…
Але і це ще не все. Зрештою, банк програв і апеляцію! І… продовжив знімати кошти з зарплатної картки клієнтки!!! До того ж – не лише ті борги, які спричинили шахраї. А й судові витрати! Ще раз: судові витрати на суд, який банк програв!!! І тільки оформлена юристом «Карітасу» скарга до Національного банку України змусила повернути клієнтці стягнені судові витрати.
Судові витрати – так. Але не решту стягнутих коштів. «Тіло боргу» банк продовжує стягувати. Попри два рішення суду – першої інстанції і апеляційного.
Тому наступним кроком до справедливості може бути тільки розголос.
Бо великого фінансового монстра таки можна здолати, маючи за зброю юридичні інструменти і грамотних фахівців, які стоять на сторожі правди.
Маріанна Антонюк, спеціально для “Версій”
