Колоквіум в Ужгороді є багаторічною традицією, що об’єднує юних дослідників з різних куточків України, надавши їм можливість презентувати свої проєкти з дослідження процесу освоєння космічного простору; особливостей поведінки людини в екстремальних умовах стихії, війни, екологічної катастрофи, космічного польоту; питань формування духовності та сучасної наукової картини світу.
XXVIII Всеукраїнський осінній колоквіум школярів «Космос. Людина. Духовність» відбувся в місті Ужгород від 5 листопада до 11 листопада 2024-го. У колоквіумі взяли участь 15 команд (87 учасників) з різних областей України.
Захід відкрила завідувачка відділу науково-технічного та дослідницько-експериментального напрямків КЗПО «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості ПАДІЮН» – Магдалина Лукач. У своєму виступі вона нагадала, що історія колоквіуму почалася у 1997 році, як ідея про створення місця для спілкування молоді,яка цікавиться космічною тематикою, філософією людського буття та має схильність до наукової та дослідницької творчості.
Учасників колоквіуму вітали; перший проректор ДВНЗ «Ужгородський національний університет» – Олександр Сливка, доктор фізико-математичних наук, професор; Світлана Ганущина, в.о. директора КЗПО «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості ПАДІЮН» Закарпатської обласної ради; Василь Рубіш, заступник декана фізичного факультету ДВНЗ «УжНУ», кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри теоретичної фізики; Ольга Шибка, керівник гуртка «Астрономія та інформаційні технології» КЗПО «Центр розвитку дітей та молоді «СтартУм» місто Дніпро.
З виступу Семена Гінінгера:
«Третій рік повномасштабної війни ще раз довели стратегічну важливість космічної галузі у національній обороні й безпеці нашої держави. Саме вона дала військово-оборонним комплексам різних країн світу провідну зброю, котру сьогодні успішно використовують армії для стримування, нападу і збору розвідданих.
Україна – місце, де зародилася світова космонавтика. На легендарних «Комунарі», «Арсеналі» та «Моноліті» розробляли перший у світі супутник, а радянська космічна програма не відбулась би без КБ «Південне» та «Південмашу». Велике космічне минуле, перспективне сьогодення й амбітні плани на майбутнє – це шлях української космонавтики».
Олена Сайко: «У роботі розглядається вплив космічних досліджень на земну екосистему, зокрема на клімат, водні ресурси та біорізноманіття, ризики знищення озонового шару в результаті використання ракетних палив, а також вплив космічних об’єктів, що падають на Землю, на біорізноманіття.
Розуміння та вирішення проблем, пов’язаних з космічною екологією, є надзвичайно важливим для збереження нашої планети та забезпечення сталого розвитку як на Землі, так і у космосі».
Катерина Островська:
«Протягом тисячоліть люди пов’язували об’єкти на небі з богами та богинями своїх культур, щоб зберегти пам’ять про них. Зоряне небо — не просто безліч світлих цяток на темному тлі. Увесь небосхил поділений на ділянки — сузір’я. Їхні назви та форми видаються нам дивними й загадковими. І практично про кожне з них можна розповісти історію.С узір’я — одна з 88 ділянок, на які поділена небесна сфера. У менш формальному контексті термін уживається на позначення назви групи зір, взаємне розташування яких складає якусь фігуру чи контур.
Всесвіт для наших пращурів був однією-єдиною величезною домівкою. Людина сивої давнини відчувала єдність світу і намагалась облаштовувати своє особисте життя, життя своєї родини, свого народу, виходячи з цієї всесвітньої єдності.»
Єлизавета Шерепера: «Метою мого дослідження є вивчення історії виникнення космічної медицини і біології, їх досягнень для науки Землі, дослідження експериментів космічної біології і медицини України, визначення пріоритетних напрямів розвитку космічної біології та медицини.
Я обрала таку тему тому, що хотіла довідатись нову, цікаву інформацію про космічну біологію і медицину, дослідити як дані напрями космічної науки впливають на винаходи в медицині Землі. Цікавим є те, що українські науковці приймають активну участь в космічних дослідженнях впливу мікрогравітації на здоров’я і життя людей, на ріст рослин, моделюють процеси старіння і проблематику втрати кісткової маси в умовах польотів, хоча вже багато років Україна не здійснює космічних польотів. Мене приваблює їх мужність, сила волі, протистояння різним викликам. Може і я колись зможу здійснити дослідження в галузі космонавтики, яке буде корисне науці Землі.»
Думок на тему “Перемоги чернівчан у Всеукраїнському осінньому колоквіумі школярів «Космос. Людина. Духовність» у місті Ужгород”