Школи «вишколили»
Освітян перевіряли у 2 етапи: спочатку відділи освіти, садки і школи, а потім – ВНЗ. Офіційно перевірка з’ясовувала, чи мають буковинські діти рівні умови доступу до освіти. Що малося на увазі під «рівними умовами»– невідомо, але перевіряли усе, що бачили.
Під час першого рейду відвідали 22 садки, 40 шкіл і 23 заклади позашкільної освіти. Найбільше «відірвалися» у Герцаївському та Путильському районах, де майже усе було погано. Плюсом нашої області стали 32 новозбудовані школи і збільшене у 2,5 рази фінансування освіти порівняно з 2005 роком. До позитиву зарахували також тенденцію до збільшення садочків та власне дошкільнят, незмінну наповнюваність класів у школах і розвиток профільного навчання. Натомість знайшли купу недоліків.
Біля 7 тис. дітей не мають змогу відвідувати садки, бо їх у деяких селах просто немає. 130 садків функціонує у пристосованих приміщеннях, 13% – потребують капремонту. Немає іграшок та книжок для дошкільнят, а також автобусів для підвозу діток. Така ж проблема з доставкою дітей до шкіл – у зв’язку з тендерами не укладено угоди на перевезення дітей. У Путильській школі-інтернаті немає води та й кімнати мало пристосовані для життя учнів.
Невідомо, як на рівний доступ до знань впливає успішність, але її перевіряли також. Міністерські контрольні виконували більше тисячі учнів у 14 школах. На позитивні оцінки написали 62% дітей. Але середній бал у молодших школярів склав усього 7,7, а у старших (6-9 класи) – 6,8, тобто менші вчаться на слабку четвірку, а старші – на трійку. Без поважних причин школу не відвідують 44 дитини.
Залишається нерозв’язаною проблема кадрів у сільських школах. У Вижницькому і Путильському районах природничо-математичні дисципліни викладають вчителі-гуманітарії, зовсім немає вчителів іноземної мови, у Герцаївському районі 52 вчителі погано знають українську. Майже повсюди у школах немає психологів і соціальних педагогів. Учителі змінюються з космічною швидкістю – за рік звільнилося 392 людини. В окремих школах Герцаївського, Сокирянського та Путильського районів немає кабінетів хімії, фізики і біології та майстерень трудового навчання.
Про три букви… З власного досвіду
Коли про об’єктивність перевірки шкіл судити важко, то перевірку ВНЗ довелося відчути «на власній шкурі». Поряд з об’єктивними зауваженнями перевіряючих, були й м’яко кажучи, абсурдні. Причому всі зауваження, як власне спілкування взагалі, висловлювалися на підвищених тонах. Цікаво, чи пояснював хтось комісії, що вона має право перевіряти, а не ображати працівників?
Чи не найбільше нарікань висловили з приводу дисбалансу при підготовці фахівців різних напрямків. Мовляв, ринок перенасичений економістами та юристами, а їх, окрім місцевих ВНЗ, готують ще й відокремлені факультети. Так само, без урахування реальної потреби у спеціалістах формують держзамовлення. Зауваження слушне, але як змусити абітурієнта бути «непрестижним»і малооплачуваним хіміком чи філологом, ніхто пояснити не зміг. Особливо, коли юристи та економісти вчаться за власні кошти, тим самим «годуючи»викладачів та студентів інших спеціальностей. Звідси ж відповідь на питання перевіряючих, чому ринок праці перенасичений педагогами, а працювати у школах нема кому? Їсти ж бо хочеться усім!
До речі, з кадрами у ВНЗ, на думку членів комісії, теж погано – недостатньо кандидатів і докторів наук. Коли б від цього залежала якість викладання – згідна. Але ж не секрет, що «погони знань не дають», і що більшість підстаркуватих професорів числяться у ВНЗ лише на випадок перевірок. А лекції за них і за себе читають люди без вченого ступеня, що є порушенням. Хоча, невже для того, щоби викласти студенту базові знання, треба бути «у погонах»? І чому, коли у нас, за статистикою, море науковців, сама наука давно згнила? Ну і нарешті, коли зарплата доцента у середньому лише на 100 грн. більша ніж у недоцента, то скільки треба працювати, щоб окупити дисертацію (за скромними підрахунками нині це «задоволення», за умови, що ти писав сам, «тягне»від 10 тис. у. о.)
Чернівецьким студентам також довелося писати контрольні роботи. До міністерського нормативу – 90% позитивних оцінок, 60% – «відмінно» і «добре» не дотягнув ніхто. Так, перебування студентів у ВНЗ у переважній більшості випадків складно назвати навчанням, але серед контрольних завдань траплялися тести, у яких… взагалі не було правильної відповіді. А запрошені експерти, перевіряючи роботи, брали ключі до тестів, бо теж не могли відповісти на всі питання. Цікаво, якою була б успішність авторів цих завдань, коли б вони були на місці студентів? Однак, усе списали на викладачів: мовляв, у них немає планів лекцій, практичних, семінарів, методичок у достатній кількості, у бібліотеках немає підручників тощо. При цьому перевіряючі скромно мовчали про час, коли викладач має усе це написати, і кошти, за які потрібно купити папір і підручники, заправити картриджі, заплатити за світло, щоб забезпечити кожному студенту фактично непотрібні купи паперів. Так само як і комп’ютерні програми (!) для вивчення дисциплін. Додайте, що усе це слід робити для І-ІІІ курсів за Болонською системою, а для решти – за старою 5-бальною, тобто усе переписати двічі.
Далі гостей з Києва зацікавили гуртожитки. «Лідером» тут став університет. З’ясувалося, у гуртожитках ЧНУ немає гарячої води! Але перевіряючим не спало навіть на думку, що її взагалі у місті немає. Таке ж обурення викликало проживання у гуртожитках «чужих», тобто… викладачів. Їм, певно, слід мешкати на вулиці. Хоча не секрет, що у гуртожитках дійсно живуть чужі, але за вдвічі-втричі більші гроші, ніж студенти. Не зрозуміла комісія також і те, чому поверхи гуртожитків здаються під бари, перукарні, ремонт взуття… Офіційно, щоб було чим платити за світло, газ і воду, неофіційно – щоб збагачувати керівництво ВНЗ. Особливо, коли врахувати, що обласні ВНЗ лише 4 з 19 договорів оренди уклали правильно.
Перевіряли і пожежну безпеку, і охорону праці, і аптечки, і метри на одного студента. Як не смішно, але єдине, про що не згадувалося на засіданні за підсумками перевірки – корупція. Вочевидь, вона, на відміну від вогнегасників, не впливає на рівний доступ до освіти. Чи може її у нас немає?
Насамкінець, з’ясувалося серед восьми десятків регіональних програм немає Програми розвитку освіти на 2007-2010 роки. Мабуть, управління освіти просто забуло створити ще одне джерело проїдання коштів. На жаль, запитати про це у його начальника, п. Кучерявого не було змоги, він на лікарняному. А коли під час перевірок начальник на лікарняному – значить він невдовзі уже не буде начальником. Принаймні, такі чутки блукають коридорами ОДА.
Чи закриють котрийсь з ВНЗ – вирішуватимуть у травні в Києві.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»
