Від 1 січня 2016 року неможливо буде оскаржити протиправні дії чиновника.
Підвищення судового збору стане об’єктивною перешкодою у гарантованому Конституцією доступі народу до правосуддя, – наголошує чернівецький адвокат і політик Ганна ПРЕСНЯКОВА.
– Пані Ганно, прогресія зростання антидемократії простежується доволі чітко, чи не так?
– Без сумніву. До 2011 року судовий збір за подання адміністративного позову становив лише 3,40 грн, 2014-го – 73 грн, від 1 січня 2016-го – 551 грн 20 коп.
І що ми маємо в підсумку? Де-юре право на звернення до суду нібито існує. Де-факто ж це право стає ефемерним, бо пересічний громадянин України з мінімальною зарплатою у 1378 гривень чи пенсією у 1074 гривні просто не зможе дозволити собі звернутися до адмінсуду, щоби оскаржити протиправні дії чиновника, який, приміром, неправильно нарахував пенсію чи прийняв незаконне рішення щодо встановлення комунальних тарифів на газ, світло чи тепло, або ж просто не зреагував на життєву ситуацію громадянина тощо. Бо за кожну позовну вимогу, – а в одній позовній заяві їх може бути кілька, – йому доведеться сплатити по 551 гривні 20 копійок, тобто майже половину від мінімальної заробітної плати. Щоправда, на звернення громадянина до суду, коли його звільнили з роботи, існує пільга.
Таким чином влада відгородила себе від народу, щоби він не міг оскаржувати розмір пенсій та фейкову, неконституційну пенсійну реформу, ганебні розміри прожиткового мінімуму чи комунальні тарифи та інші незаконні дії.
– Одне слово, через високі ставки судового збору судочинство для зубожілих українських громадян стало недоступним…
– Уже навіть сьогодні вирішення спорів через суд є дорогим задоволенням. Адже Апеляційний суд з адміністративних справ – у Вінниці, з господарських – у Львові. А їздити туди доводиться щонайменше двічі. Враховуючи ще й зростання вартості квитків на поїзди та інший транспорт, дуже незначна частина нашого суспільства може собі це дозволити. Але ця частина й без суду може «домовитися», коли треба.
ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності 1 вересня 2015 року, вніс зміни до ЗУ «Про судовий збір» щодо об’єктів справляння судового збору (ст. 3), розмірів ставок судового збору (ст. 4), пільг щодо сплати судового збору (ст.5), порядку сплати й повернення судового збору (ст.6,7). З подробицями можна познайомитися за посиланям http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/print1450100255233480
Від такого нововведення декларується, як я вже казала, збільшення надходжень до держбюджету. Однією з новел закону є збільшення ставок судового збору за подання процесуальних документів про перегляд судових рішень. До того ж, ці ставки тепер уніфіковані в цивільному, адміністративному і господарському процесах.
Зверніть увагу! За подання апеляційної скарги на рішення суду або заяви про перегляд судового рішення за обставинами, що знову відкрилися, згідно з новою редакцією ч.2 ст.4 закону, потрібно заплатити 110% ставки, яка підлягала сплаті при подачі позовної заяви. За подання касаційної скарги на рішення суду – 120%, а за подання заяви про перегляд рішення Верховним Судом – 130% ставки.
Ці зміни були прийняті на виконання вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) у рамках Меморандуму про економічну співпрацю. І вони повною мірою відповідають як меті збільшення доходу державного бюджету за рахунок судового збору, так і зменшенню кількості судових справ і «розвантаженню» судової системи. Дисциплінуюча функція збору на перешкоджання поданню необгрунтованих позовів виконуватиметься. Однак для більшої частини населення така сплата стане об’єктивною перешкодою у гарантованому Конституцією доступі до правосуддя. І це є неприпустимим! Бо, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
…Приміщення адміністративних судів спорожніли. Невдовзі судді не матимуть роботи, а українці – можливості на судовий захист. Тож кому потрібні такі можновладці і цей Кабмін, який здирає останню шкіру зі свого народу?!
– А все ж таки хтось має пільги, тобто звільняється від сплати судового збору?
– Так, закон визначає 16 категорій позивачів, які звільняються від судового збору. Йдеться, зокрема, про справи щодо стягнення зарплати та поновлення на роботі;
про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; у справах про стягнення аліментів, виплати компенсацій і повернення майна. Від сплати збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; чорнобильці І та ІІ категорій; особи, що страждають на психічні розлади, та їхні представники, але тільки у справах, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Не сплачуватимуть збір позивачі, які позиваються у зв’язку з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до п. 19, 20 ч.1 ст. 6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» тощо.
Натомість за позов юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців треба вже платити в розмірі мінімальної зарплати. Одне слово, читайте закон і ви все зрозумієте…
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
