Онко – «на око»

Лікарі_хапуги

Історія, що трапилася в Чернівцях, тільки на перший погляд виглядає неймовірною. Навіть поверхневі роздуми дозволяють зрозуміти, що вона геть не надзвичайна, а кілька додаткових штрихів підтверджують: вона цілком типова.

До чернівчанки Світлани зателефонувала колишня одногрупниця, що мешкає в одному з сіл сусідньої Івано-Франківщини. Дзвінок був несподіваний і тому дивний, а згодом усе прояснилося: подруга просила позичити грошей, оскільки приїхала до Чернівців на обстеження, а їй знадобилася операція. Наче нічого незвичайного, тож Світлана зустрілася з подругою. Дивовижне почалося потім.

Як з’ясувалося, подруга-галичанка довгий час мала на голові якесь новоутворення – велику гулю, м’яку й водянисту в середині. Звернулася до лікаря в їхньому селі, той направив на обстеження. Порадив – до Чернівців. Марія (назвемо її так) приїхала до Чернівецької онколікарні, її оглянув молодий лікар і заявив, що утворення в неї – доброякісне («Повірте мені, я вже такого бачив і бачив!») і запропонував видалити. Того ж дня по обіді. Без жодного аналізу. Без жодних «формальностей» на кшталт заведення карточки, вимірювання тиску, з’ясування можливих алергічних реакцій на ліки, хронічних захворювань, які можуть вплинути на перебіг операції тощо. І Марія… погодилася.

Єдине, що спромоглася зробити Світлана – це вмовити одногрупницю хоча б проконсультуватися в іншого онколога. Домовилися про зустріч, прийшли до кабінету, розповіли про ситуацію. І цей, другий, онколог навіть не був подивований. Спитав лише прізвище колеги, який так беззастережно ризикує, ставить діагнози і призначає хірургічне втручання «на око». Попросив передати тому вітання і висловив припущення, що, завдяки цьому, той «менше візьме».

Світлана вже супроводжувала подругу й до лікарні. Після операції, на яку пацієнтка просто чекала в «живій черзі» в коридорі на лавці, як звичайна відвідувачка, і дочекалася, коли розійшлися всі інші відвідувачі, лікар виніс у баночці вирізане з тіла утворення. Втішився, що пацієнтка має супровід. Вручив баночку і сказав віднести до «о-о-он того кабінету» й покласти на стіл разом з 50-ма гривнями. Отаке «дослідження», гістологія! Передане вітання від колеги «не спрацювало»: за операцію взяли 100 євро, як і домовлялися попередньо.

Марія всерйоз збиралася після хірургічного втручання їхати маршруткою додому в село. Світлана ледве вмовила її залишитися на ніч – адже невідомо, як зреагував би організм на ліки, на анестезію, на операцію. Вранці у стаціонарі їй зробили перев’язку, далі отримала результат гістології (на фото) й поїхала додому.

До речі, на своєму тілі Марія має не єдине утворення, вона знайшла ще один вузлик. Другий їй також пропонували видалити – «одним махом», але вона не зважилася.

Алогічність поведінки пацієнтки очевидна: якщо вона зважилася на лікування – то чому не лікувалася повноцінно, з дотриманням лікувального режиму, лікарських протоколів і приписів; якщо ж не мала ні часу, ні бажання здолати ймовірну недугу – навіщо взагалі зверталася до медиків?

Але! Є питання і до «гіпократів». Чи дозволяють їхні протоколи оперувати пацієнтів без попереднього обстеження? Хто нестиме відповідальність у разі невдалого хірургічного втручання чи ймовірних ускладнень після нього, якщо воно ніде не фіксується? Як часто трапляються подібні «спонтанні операції» у цьому лікувальному закладі? Чи знає про це керівництво закладу?

Редакція з задоволенням оприлюднить відповіді на ці питання в наступних числах газети. Якщо медики забажають відповісти, звісно.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.