Цей вислів цілком справедливий, коли йдеться про полковника міліції у відставці Миколу ДОКАША. Через 8 років після того, як вийшов на пенсію з посади першого заступника начальника УМВС – начальника УБОЗ, повернувся на службу, але тепер уже цивільним – на посаду помічника начальника УМВС України в Чернівецькій області з моніторингу прав людини в органах внутрішніх справ.
Найрезонансніші справи, які розплутував Микола Докаш, датовані 1994-98-м роками. Ще 1992-го йому запропонували посаду начальника відділу боротьби з організованими видами злочинного підприємництва УБОЗ УВС області, а від 1997 до лютого 2001-го очолював управління боротьби з організованою злочинністю краю.
– На той час у державі склалася напружена криміногенна обстановка, спостерігався розгул рекету. Злочинці оголосили правоохоронцям «війну в законі». Нам доводилося викривати зловмисників як загально кримінального плану (вбивства, вимагання, контрабанда), так і економічного – зловживання у банках, на підприємствах, хабарництво тощо.
Справу мали з угрупуваннями міжрегіонального, міжнаціонального та міжрасового характеру. Злочинність, як відомо, не має кордонів, – каже Микола Докаш, – і я з’ясував для себе одну просту істину: закон повинен перемагати за будь-яких обставин.
…Трудову діяльність в органах ВС Микола Докаш розпочав 1977 року. А до того були Могилів-Подільський монтажний технікум, служба в Збройних Силах, Горьківська вища школа міліції – на той час один з найпотужніших подібних закладів, де діяв факультет з напрямком боротьби з розкраданням соціалістичної власності.
Студентські роки Докаш згадує дуже тепло, розповідає про викладачів-профі, чудові умови навчання, щирих друзів. Будучи майстром спорту з дзюдо, неодноразово брав участь у змаганнях не тільки за школу МВС, а й за Горьківську область. Але найбільшим досягненням у спорті вважає бронзову, яку отримав на першості Союзу серед міліцейських закладів.
За розподілом Микола Докаш потрапив до Чернівецького міськвиконкому інспектором по боротьбі з розкраданням соціалістичної власності і наступні 11 років присвятив боротьбі з економічною злочинністю.
– Справ було досить багато: і цікавих, і курйозних. Час тоді був зовсім інший, – згадує. – Скажімо, 1985 року за оперативними даними стало відомо, що на Чернівецькому гумово-взуттєвому заводі розікрали державного майна майже на 20 тис. карбованців. На той час це були досить великі гроші. За справою проходило 5 осіб – завідувач складом, експедитор, водій і два працівники одного із одеських кооперативів. Суд призначив їм покарання від 7 до 11 років.
Запам’яталась мені ще справа на трикотажній фабриці, де вкрали пряжі на 15 тис. крб., вона мала потрапити до підпільного цеху з виготовлення жіночих панчіх… – розповідає п. Микола
Сьогодні уже й не злічити, скільки злочинів було розкрито під його керівництвом за всі ці роки. Свої успіхи Микола Докаш пов’язує з властивістю залишатися врівноваженим у будь-якій ситуації. Адже життя часто підкидає проблеми, які нашвидкуруч вирішувати просто не варто.
За період служби в органах внутрішніх справ Микола Докаш отримав понад 50 заохочень. Проте найбільше вдячний долі за її найцінніший подарунок – два сини, донька та три внуки, які пишаються своїм батьком і дідом не менше, ніж він ними.
Кароліна СОЛОВЕЙ, співробітниця сектору зв’язків з громадськістю УМВС в Чернівецькій області
