Обласна художня виставка до дня народження Тараса Шевченка у Чернівцях

7 березня 2024-го  в Центрі культури «Вернісаж»  відбулося відкриття обласної художньої виставки, присвяченої 210-ій річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

На виставці експонуються твори живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва.

Довідка. Тарас Шевченко став учнем Петербурзької Академії мистецтв 22 травня 1838 року за клопотанням Карла Брюллова.
2 вересня 1860 року Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка з гравірування.

Вихід «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, — подія величезного літературного та суспільного значення. «Поява Шевченкового «Кобзаря» 1840 р. в Петербурзі, — писав І. Франко, — мусить уважатися епохальною датою в розвою українського письменства, другою після «Енеїди» Котляревського. Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову». «Кобзар» швидко розійшовся. Коли в травні 1842 р. учитель харківської гімназії П. Корольов звернувся до Шевченка з проханням надіслати йому книжку, поет відповів: «Прийми, не гніваючись, «Гайдамаки», а на «Кобзаря» вибач. Нема ні одного. Як надрукую вдруге, то пришлю не один екземпляр» /Інформація Ізборник. Історія України.  – НАВЧАННЯ В АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ/

Довідка. Перші успіхи. Олійні етюди Шевченко подає на місячні іспити. 27 вересня 1840 р. Рада Академії мистецтв відзначила срібною медаллю другого ступеня його першу самостійну олійну картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці». Крім того, Рада та Загальні збори Академії мистецтв висловили автору «похвалу» . Про нагороду писала «Художественная газета»: «Удостоены серебряной медали второго достоинства: … Тарас Шевченко, которому, кроме медали, объявлена похвала от Академии за первый опыт в живописи» . Успіх Шевченка відзначило Товариство заохочування художників. Комітет ухвалив письмово висловити свою готовність підтримувати його й далі в прагненні оволодіти мистецтвом живопису 

Збереглося 835 творів Тараса Шевченка, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві.

31 жовтня 1860 року Тарасу Шевченку був виписаний диплом академіка: «С.-Петербургская императорская Академия художеств за искусство познания в гравировальном искусстве признает и почитает художника Тараса Шевченко своим академиком, с правами и преимуществами в установлениях Академии предписанными. Дан в С.-Петербурге за подписанием президента и с приложением печати 1860 года октября 31 дня»

І ДЕНЬ ІДЕ, І НІЧ ІДЕ…

І день іде, і ніч іде.
І голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки!

5 листопада 1860 р., С.-Петербург.
Тарас Шевченко

На виставці у Чернівцях представлено понад 130 творів. Організатор виставки – Чернівецька Обласна організація Національної спілки художників України.

Виставка триватиме до 31 березня. Дякуємо митцям і організаторам виставки за експозицію.

У ці дні завжди пригадую твори Тараса Шевченка у Національному музеї Тараса Шевченка.

Тарас ШЕВЧЕНКО

Мій боже милий, знову лихо!..
Було так любо, було тихо;
Ми заходились розкувать
Своїм невольникам кайдани.
Аж гульк!.. Ізнову потекла
Мужицька кров! Кати вінчанні,
Мов пси голодні за маслак,
Гризуться знову.

1853 — 1859, Новопетровське
укріплення — С.-Петербург

III

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі.
І не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: “Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись”.
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.

[Між 17 квітня і 19 травня 1847,
С.-Петербург]

©Тетяна Спориніна,
фото автора