О. ГРУБЛЯК («Біонік»): «Міка Ньютон і Діма Білан співали англійською завдяки мені!»

Цих буковинських козаків донедавна «розкручував» колишній продюсер Ані Лорак. А популярними в Україні зробив їх кліп на пісню «L’amour de trois» («Любов утрьох»). Фронтмен гурту «Біонік» Олександр ГРУБЛЯК нещодавно відвідав Буковину і зустрівся з кореспондентом «Версій».«Писати музику «попсовикам» – вигідно!»
– З чого все почалося?
– На початку 2002 року ініціатором створення нашої команди був барабанщик Саша Істратій. Він зібрав хлопців, які хотіли грати в музичній команді. Швидко порозумівшись, ми записали свою першу пісню «Марево» на студії Олексія Кухарського (фронтмена гурту «Стелсі»). Через два роки ми зрозуміли, що від музики потрібно отримувати якусь користь. Записали ще 2 пісні та відправили їх до Києва. Пісні сподобались кільком столичним продюсерам, серед яких був і Фальоса. Він почав нами опікуватись, але згодом ми розірвали контракт з ним.
– Чому?
– Бо в нього з’явився новий проект – Міка Ньютон. Він сподівався, що цей проект швидше окупиться, ніж «Біонік», тож і «викинув» на неї усі свої гроші, а на нас не залишилося. Але Міка не окупилася і Фальоса залишився «по вуха» в боргах.
Ми довго з ним обговорювали, як маємо розірвати контракт. І, попри все, він не «тягнув» із цим. За це, гадаю, нам треба поважати цього продюсера.

– Цьогоріч на «Таврійських іграх» ти підігрував на гітарі під час виступу Вєрки Сердючки. Чому група «Біонік» не виступала на цьому фестивалі?
– Наш гурт просто не «доріс» ще до рівня «Таврійських ігор».

– Чим займаєшся, окрім гурту?
– Аранжуванням: пишу «попсу» різним українським «зіркам». Розумію, що це – неякісна музика, але зате це дуже вигідний бізнес!

– Які у вас стосунки з гуртом «Табула раса»?
– Дружні. Ми розмовляли із солістом команди Олегом Лапоноговим з приводу запису спільної пісні. Поки що «Біонік» – це єдиний гурт, якому він дозволив зробити кавер-версію на одну з їхніх пісень. Ми вже почали роботу над кавером на їхній хіт «Дорога» і показали Олегові «чорновики» пісні. Сказав, що подобається!

«У Міки Ньютон проблеми із визначенням часу»
– Це правда, що ти викладав англійську мову Міці Ньютон? Чи не співає вона англійською завдяки тобі?
– Частково так – я дав їй 8 уроків. Одного разу спитав її англійською: «Оксано, котра година?». Було 10.35. Вона глянула на годинник і відповіла: «Я не знаю, як це звучатиме англійською, але на годиннику – за п’ятнадцять третя». Я здивувався і наголосив: «Оксано, подивись уважніше на годинник і скажи англійською, котра година!». Але вона продовжувала доводити мені, що на годиннику 14.45.
– А кому з «зірок» ти ще викладав англійську?
– Я вважаю заслугою, що написав текст англійської пісні Дімі Білану російськими літерами. Це була пісня, з якою він виступив на «Євробаченні». Я там випадково помилився і слово «impossible» написав йому як «імпасібл», а не «імпосібл». А він повірив і … так і заспівав! (сміється).

– Які спогади про виступи на чернівецькій сцені змушують учасників гурту сміятися?
– Одного разу довелося виступати у чернівецькому 300-му полку. Солдатам не дозволяли «відриватися», а сидіти на місцях вони не могли. Тільки-но хтось встане – майор починав кричати! Я ж підбігав зі сцени до солдатів і намагався розворушити їх: «Вставайтє! За родіну!». Але все закінчилося тим, що прийшов відомий молодіжний діяч Микола Антофійчук і… забрав майора. Коли ж його не стало, я нарешті розворушив солдатів.

– Чого не вистачає Чернівцям, аби бути схожими на столицю?
– Я не вважаю, що Чернівці повинні повторювати столицю. Вона не є настільки цікава, як здається. У Києва, як і в кожної столиці, свої функції. Натомість хочу сказати про Чернівці, де сім років тому починав учитися. Тут залишаються ті ж самі проблеми з організаціями сейшнів, репетиційними базами тощо. Хотілося б, щоб молодим гуртам більше допомагали. А Київ, до речі, не може жити лише власним рахунком без підтримки «свіжої крові»: вже доведено, що 98% столичних митців – родом із різних провінцій.

Микола КОБИЛЮК, «Версії»