погляд Лєри ЯСНИЦЬКОЇ
Цьогоріч Інтернет-таблоїди поскупилися на різдвяно-новорічні новини. Гривня, долари і влада поряд з економічною та політичною подарували ще й кризу радості. Природа й собі додала кризу погоди.
Коли хтось і чекає Нового року, то лише малюки, а ще ті, хто від 1 січня «обов’язково почне нове життя». При цьому, більш ніж упевнена, вони «починають» уже не вперше і не востаннє. Потім сумно зітхатимуть: «Так хотів, але завадила бідність, робота, нерви, дружина, дефолт…» (потрібне підкреслити). І ніхто не згадає, що найбільший ворог людини – сама людина.
Не починай нове життя, не розібравшись у старому. Не плануй на три роки вперед, коли не знаєш, що робитимеш завтра. Радикальне втручання ефективне при апендициті, але не при перекроюванні долі. Новий рік – це не бездумний біг невідомо куди й навіщо, але по-новому, а шанс оцінити те, що маєш і позбутися непотрібного: речей-пилозбірників, безперспективних стосунків, шкідливих звичок.
Не подумайте, я не прихильник принципів: «там підлатаємо, якось протягне» або «навіщо викидати старе, коли немає нового чоловіка, авта, діаманта, роботи…».
Просто принцип: «міняю шило на мило» не люблю ще більше. Відсутність чогось – стимул до пошуку кращого. Іноді взагалі трапляється дивна річ: раптом розумієш, що авто чи діаманти для щастя зовсім не потрібні…
Не поспішайте жити бездумно, поспішайте насолоджуватися кожним щасливим моментом. Подаруйте приємні моменти рідним і близьким. Сподіваюсь, одним із таких буде спілкування з «Версіями».
З Новим роком, у якому бажаємо знайти другу половину, синочка чи дочку, нову роботу, великі гроші, сенс життя, – одне слово, радість, якої очікуєте саме ви.
