Зелені насадження – не тільки комфорт містян, але й умова економічного успіху
«Не рубай тополю, не рубай тополю, Бо зустрінешся з бідою. Краще принеси ти їй води», – співається в пісні «Три поради».
Ця пісня згадалася невипадково й не тільки з приводу допису нашого активного автора, чернівчанина Влада Горенюка, який вперто й не без підстав переконує, що «зелені насадження – не тільки комфорт містян, а й умова економічного успіху», наводячи при цьому переконливі докази. Адже саме цієї весни почастішали звертання до редакції щодо вирубування дерев у дворах як у центрі міста, так і в спальних районах.
Оскільки невдовзі прийде літня спека й ми шукатимемо місця, де можна сховатися від пекельного сонця. А таких у нас небагато, бо навіть у самісінькому центрі Чернівців, приміром, на Центральній площі, лавиці стоять на відкритому місці без схованок із крон дерев в охопленні кам’яного мішка, й благо хоч не в асфальтовому полоні, як у новій частині міста, тож ми вирішили не обійти увагою цю тему.
Ось що пише пан Горенюк:
«Кінець березня та перша половина квітня – це час, коли магістрат надто полюбляє зазіхати на зелені насадження, легені міста. Йдеться про обрізання крон дерев, «совкову» побілку стовбурів вапном, якої я не бачив ніде за колишньою «залізною завісою», та ще деякі речі, про які й говорити вголос язик не повертається. І це тільки верхівка айсберга! Насправді проблема куди глибша й набагато більш укорінена у ґрунт міського управління.
Чому так? Тому що горе-урбаністи недооцінюють курс урбоекології (а що? – це ж тільки семестр, а в кінці залік: «зарах.» – і пішов далі!). Натомість наука ця роз’яснює, що декоративні зелені насадження,зелені зони у проміжках між будівлями не менш важливі, ніж самі будівлі! І з огляду на естетику, і з огляду на комфорт містян і, як не дивно, з огляду на економіку.
Тут, мабуть, згадаймо про зростання температур улітку на Буковині. А врегулювання температури навколишнього середовища до комфортних позначок – важливий чинник покращення працездатності мешканців спекотного, а влітку і обох помірних кліматичних поясів. До слова, саме це врахували автори «сингапурського економічного дива», про яке не чув тільки лінивий.
Зелені насадження, в тіні яких комфортно під час будь-якої спеки – це саме ті природні кондиціонери, які доводять до величин, що відповідають оптимуму, не тільки концентрацію кисню в атмосфері, а й температуру повітря в ній,. Та й легкий вітерець у сонячний день, і можливість сховатися під кронами у дощ ніхто не скасовував. А комфортніші умови праці, як відомо, сприяють підвищенню працездатності. Недарма говорять про середню температуру робочого приміщення та комфортну температуру території навколо нього, на рівні 15 – 20°С. А все що вище або нижче цього рівня – то є песимум (найгірше) і знижує продуктивність.
І в Чернівцях, до речі, теж. Хоча в нашому місті про знесення зелених насаджень ще не йдеться (хоча точкові прецеденти вже були: згадаймо новорічну ялинку ковідного 2020 року, де вона росла і як її зрубали!), але обрізування крон саме й перетворює пейзаж на більш відкритий. Що означає більше відчуття спеки влітку, холоду взимку і неможливість сховатися від дощу. Тобто менш комфортне урбаністичне середовище.
І це ще не все! Гілля скидається на тротуари під ноги пішоходам. Надто у п’ятницю, створюючи на всі вихідні лабіринт, крізь який доводиться прокрадатися пішоходам у пошуках…ні, не Мінотавра, а просто продовження маршруту своєї прогулянки, аж до понеділка-вівторка. А комунальники скидають гілля на тротуар як би назло: хочете протестувати проти знищення зелених насаджень?.. Нам свою роботу робити!
А тепер поставимо найпростіше запитання: яка основна мета міської влади? Відповідь нібито однозначна: забезпечення комфортного середовища існування для міста та його мешканців. І, зрозуміло, що зелені насадження – важлива складова комфорту цього середовища. Тож жодний «горе-урбаністичний», економічний, транспортний чи будь-який інший інтерес не скасовує очевидного: зелені насадження важливі, і їх треба берегти.
Влад Горенюк, чернівчанин»
На жаль, ми маємо знімки, які фіксують не завжди толерантне поводження міської влади із зеленими насадженнями. Їх надіслали нам мешканці будинків №15 та 17 з вулиці Небесної сотні. Біля їхніх будинків зрубали великі здорові дерева, які бодай хоч трохи ховали величезний смітник, від якого, особливо у спеку, добряче тхне. Щоправда, юридична назва цих сміттєзвалищ – «контейнерні майданчики для збору побутових відходів, які розташовуються на прибудинкових територіях багатоквартирних будинків і належать до елементів (!) благоустрою». І звучить цей «елемент благоустрою» як знущання.
І це «елемент благоустрою»? Не смішіть капці тьоті Рози…
Раніше цей “благоустрій” хоч дерева прикривали.
Зазвичай від цього всього тут вже і сліду не залишилося. Здорові гарні стовбури дерев одразу ж вивезли.
А, може, це місце звільнили для майбутньої автостоянки? – припускають мешканці будинків.
Одне слово, зовсім не далекоглядно, панове. Колись, у далекі 60-ті минулого століття ще у тодішньому СРСР прийняли рішення будувати заводи оборонки «Гравітон» і «Кварц» саме у Чернівцях через те, що в нас було найчистіше повітря в Україні, а саме цього потребувало збирання мікросхем.
Нині «свіже чисте повітря» в Чернівцях стало вже казкою минулих часів. Утім, могло би бути й інакше, якби це турбувало когось із нашого міського керівництва по-справжньому, а не для галочки. Тоді б і нинішній сквер імені Дня вишиванки, розташований між площею Соботною та вулицею Головною, не прорідили б так, що з нього зникли унікальні дерева. Між іншим, саме до цього скверу колись водили дітей з центральних шкіл міста на уроки ботаніки…
versii.cv.ua
