Наші розслідування: Частина 4

ОБЛАСНА РАДА: КОГО МИ ОБИРАЄМО І ХТО Й ДЛЯ ЧОГО ТУДИ ЙДЕ

Задля чого у поті чола трудяться депутати під час сесій та у відповідних комісіях, які обирають за бажанням – щоби вкласти свою енергію, розум і завзяття у те, що їм найближче? З цим розібратися буковинцям допомагають«Версії».

Далі газетярі проаналізують програми, які приймають депутати– знову ж таки «задля блага буковинців». А там – ще страшніше і смішніше.

До слова, вся інформація береться з відкритих джерел.

Знімаймо капелюха: Комісія з питань приватизації та управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області

          Скромниці та скромник

Одну з найбільш «ласих» комісій очолює ЛЮБОВ ГОДНЮК, гендиректор Чернівецької держтелерадіокомпанії. Про діяльність цієї установи читачі здатні судити самі. Оскільки головна телевізійниця «не засвітилася» в якихось скандальних історіях, просто подамо відомості про її доходи. Загалом заробітки Любові Олексіївни становлять 132 265 грн. За договором дарування пані Годнюк отримала 85 соток землі, житловий будинок і гараж в Атаках на Хотинщині, а також квартиру в Чернівцях. У спадок їй дістався житловий будинок у Хотині та авто «Mitsubishi Lancer». Чоловік пані Любові має ще 6 соток та будинок у Ясенах на Сторожинеччині, а ще квартиру й машину в Чернівцях. Віктор Городецький професійно підтримує дружину як голова Чернівецького обласного БФ підтримки та сприяння радіо і телебаченню «Телерадіопростір» і директорує у телерадіокомпанії «Прем’єр ТВ» у Чернівцях.

ОКСАНА БІЛЕК, начальник відділу зв’язків із ЗМІ Чернівецької ОДА, виглядає «білою вороною» у товаристві колег. Існує дівчина на 9300 грн на рік, тобто на 750 грн за місяць! А живе ця панна в орендованому будинку в с. Михальча. Більше Оксана Білек нічого не має. Ось де справжнє єднання з народом!

 

Комісія з майна лідирує за кількістю жінок. Наступна наша героїня, МАРИНА ВОЛОШЕНЮК, – студентка Чернівецького юридичного інституту «Одеська юридична академія». Хоча Марина ще вчиться, має вже 33,5 тис. грн доходів, 1 га землі у Вижниці, будиночок у Чернівцях і легковик «Opel Astra». Про її родичів відомості скупі.  Мати Марини, Олена Миколаївна Волошенюк очолює багатостраждальний Вашківецький консервний завод, оголошений банкрутом. Сама Марина – одна з двох засновниць цього підприємства. Нині довкола нього точаться незрозумілі оборудки: мабуть, додерибанюють нерозкрадене.

«Інородним тілом» у цій комісії здається лікар-хірург Сторожнецької ЦРЛ, колишній воїн-афганець ВАСИЛЬ ПАЛІЙ із 80-ма тисячами гривень річного доходу, земельною ділянкою в 10 соток, легковиком «Chery Amulet» і автобусом «Setra», (придбані, відповідно, за 64 і 100 тис. грн.).

 

Щодо цієї частини комісії постає тільки одне – мабуть, риторичне – запитання: що вони розуміють у комунальному майні?

Купа фірм – ще квіточки…

Інша частина комісії, навпаки, аж занадто добре знається на тому, чим та як можна скористатися, чи то пак «ефективно управляти».

Почнемо з екс-голови облради (а він точно знає, яка з комісій – найприбутковіша!) МИХАЙЛА ГАЙНИЧЕРУ. Згідно з декларацією, загальна сума доходів його і дружини становить майже 400 тис. грн. Це пенсії подружжя, зарплата голови облради та 32 444 грн матеріальної допомоги, майже 30 мінімальних пенсій, за які звичайний пенсіонер живе 2,5 року, а колишній голова не посоромився «прихопити» з обласного бюджету. Родина має 40 соток землі у двох ділянках, будинок на 310 квадратів і легковик «Kia Cerato».

Явних ознак корумпованості у біографії Гайничеру нібито немає. Хоча в минулому, від березня 1999 до червня 2003-го він був генеральним директором приватного виробничо-комерційного підприємства «Інтер-А» у Чернівцях. Нині компанією керує інша людина, але її засновниками є Гайничеру Олександра Іванівна (дружина) та Паращук Наталія Михайлівна (вочевидь, дочка пана Гайничеру). Перша з них є також співзасновницею ще одного МПП – «Софт-електронік». А Паращук Наталія Михайлівна зареєстрована як приватний підприємець і керівник фірми «Інтерпап». Як голова Чернівецької облорганізації профільної профспілки, зареєстрованої за тією ж адресою, що й ПП Паращук Н.М., вона опікується інтересами працівників інноваційних і малих підприємств. Беремо ширше: Наталія Паращук є співзасновником львівського підприємства «Сервісно-технічна група». Та порівняно з наступними героями нашої публікації, це  –  «квіточки».

 

Нинішній голова облради ІВАН МУНТЯН, знаючи, що в майновій комісії не можна без «своєї людини», відрядив туди свою «праву руку», АЛЬОНУ ГЛИВКО. Напевне, на Буковині немає людини, яка була би «не в курсі» скандалу із подвійним громадянством і джипом, головною фігуранткою якого є ця панна. Для тих, хто «відстав від життя» стисло викладемо суть: 28-річна панна з Молодії на Глибоччині, маючи освіту політолога, працює заступницею директора фірми «Єврошляхбуд» і отримує, згідно з декларацією, 17 722 грн на рік. Водночас вона є власницею авта «Toyota Camry», чималої  (понад 24 сотки) земельної ділянки та будинку в рідному селі. Наприкінці 2015 року громадянка Румунії, яку, за дивним збігом, теж звуть Альона Гливко, ввозить в Україну джип «Mersedes–Benz» ML320, який у народі називають «танком». Коштує така цяцька мінімум 40 (!) річних зарплат панни Альони (це б/в, а якщо нова,  – більше ста). Тобто, за такої зарплати дівчині навіть із подвійним громадянством усе життя на цей «Мерс» робити – не заробити…

Після «шуму» довкола авта й паспорта 16 лютого вже нинішнього року  Альона вивезла свій «танк» через Закарпатську митницю (бо ж Чернівецькою керує депутат облради Микола Салагор, який і став викривачем подвійного громадянства депутатів-«батьківщинців». Салагор же керує й комісією з боротьби з корупцією – і розповідь про нього ще попереду). Допомагав Альоні в цій справі такий собі Георгій Чеорнолецькі. До чого тут Чеорнолецькі, запитаєте ви?

Та до того, що саме цей пан є однією з ключових фігур у бізнесах нинішнього голови облради Івана Мунтяна. Скористаємося матеріалами журналістського розслідування Михайла ШМОРГУНА під назвою «Молочні ріки, кисільні береги та політичний бізнес Івана Мунтяна»:

… Чеорнолецькі – дуже близька до нинішнього голови облради Івана Мунтяна людина, він фактично є «гаманцем» його сімейно-політичного бізнесу. Доказів цьому чимало.
Іван Мунтян балотувався до облради як помічник народного депутата й позиціонував себе керівником ПП «Євро-Ойл». Це підприємство має свій придорожній комплекс, СТО, мийку автівок і АЗС – тобто займається продажем нафтопродуктів. Буковинцям найбільше відома заправка «Shell» у Тарашанах. Фактично це «чистий» бізнес-інтерес Мунтяна, який він не боїться показати і говорити про нього публічно. За відкритими даними з ЄДР, засновниками є згаданий вище Чеорнолецькі Георгій Михайлович та житель Молдови Гелан В’ячеслав Омелянович. Підприємство, гендиректором якого показує себе Іван Мунтян, має статутний капітал 5 млн грн. Із них 2 млн – доля Чеорнолецького, 3 млн вніс Гелан. За відкритою інформацією, саме Чеорнолецькі наразі є керівником ПП «Євро-Ойл».

Ще однією цікавою фірмою, пов’язаною з головою облради, є ТОВ «Єврошляхбуд» із засновником… правильно, Чеорнолецькі. Директором, Мунтян Володимир Георгійович – родич чинного голови облради і депутат Глибоцької райради. Розмір внеску до статутного фонду – 500 тис. грн. Чим займається фірма? Згідно з КВЕДами, до сфер її діяльності входять будівництво житлових і нежитлових будівель, доріг і автострад, мостів і тунелів; знесення, підготовчі роботи на будівельному майданчику, допоміжне обслуговування наземного транспорту; архітектура, інжиніринг, геологія та геодезія, технічне консультування в цих сферах… Особливо бурхливою була діяльність товариства, коли Іван Мунтян очолював службу автодоріг в області. Тендери тоді ТОВ «Єврошляхбуд» вигравало систематично. Збіги? Не думаю!
Сам директор «Єврошляхбуду» Володимир Мунтян не цурається містечкової політичної діяльності. На минулих місцевих виборах він очолив список «Батьківщини» до Глибоцької райради, де зараз є депутатом…Фактично фірми, подібні до цієї, залежать від наявності стійкого політичного даху. Є при владі «своя» людина – фірма працює, нема – не працює. Все просто. Корупція? Ні, нічого не чули…
Серед бізнесів, які веде «гаманець» Івана Мунтяна Чеорнолецькі, є  приватна фірма «Провіденс». Чеорнолецькі є її керівником із правом підпису. Засновники – Туранський Василь Костянтинович і легендарний та неоднозначний Кушнір Юрій Радулович, якого злі язики називали «контрабандистом №1» у Чернівецькій області. Згідно з КВЕДами, фірма займається посередництвом у торгівлі товарами широкого асортименту, працевлаштуванням, діяльністю туристичних агентств, неспеціалізованою оптовою торгівлею, іншими видами роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах і… будівництвом житлових і нежитлових будівель. У нашій країні можна все. Той, хто раніше «рішав питання» на кордоні – стає «білим і пухнастим підприємцем», людиною, яка дає регіону робочі місця тощо. Той факт, що для бізнесмена і підприємця Кушніра легалізацією і без того «давно легального бізнесу» займається найближчий колега Івана Мунтяна, може говорити про одне: чесні політики завжди допомагають чесним бізнесменам…
Ще одним сімейно-партійним бізнесом, який веде Чеорнолецькі для Мунтянів, є фірма «Мілко-М». Засновником бізнесу є молодий бізнесовий геній – Мунтян Мірча Іванович, 20-річний син Івана Мунтяна. ТОВ «Мілко-М» разом з ТОВ «Євроорганік» є співзасновниками ТОВ «Євроорганік-Чернівці» – чисто партійним бізнесом «Батьківщини». Центральний офіс фірми «Євроорганік» розташований у Києві на вул. Турівській, 15, де, за дивним збігом, (не думаю!) уже багато років розташований центральний офіс «Батьківщини». Сама фірма «Євроорганік», що має чеський, німецький і китайський капітал, створила 22 регіональні відділення, в кожному з яких до материнської фірми додається місцева, яку веде місцевий наближений до «Батьківщини» бізнесмен. Як ви вже здогадалися, керівником цієї структури в Чернівецькій області є Чеорнолецькі.
Якщо простими словами, партія Тимошенко є лобістом великого іноземного бізнесу, який розплачується за політичну підтримку долею у майбутньому спільному «профіті», що будуть отримувати місцеві політики (типу сім’ї Мунтяна). Вигідно всім – і інвесторам, і штабу «Батьківщини», і регіональним партфункціонерам. Невигідно тільки ринку і споживачам, які будуть страждати від монопольного становища окремих гравців у галузі. А плани у «Євроорганік» серйозні: створення в кожній області України мережі молокозбиральних пунктів, обладнаних лабораторіями, потужностями для охолодження та пастеризації молока, з власними молоковозами… Будівництво молокопереробних заводів з новітніми європейськими технологіями в кожній області, які будуть випускати сухе молоко і вершкове масло світової якості та експортувати їх до Європи. Створення у містах роздрібної мережі торгівлі натуральним пастеризованим молоком зі спеціалізованих молоковозів–термоцистерн… Коротше – план захвату молочної галузі України. Ну і, звичайно, молочні ріки «Батьківщини» підперті кисільними берегами бізнесу родини Мунтянів.
І наостанок – про «румунське питання». І тут Чеорнолецькі на висоті. Він очолює Чернівецьку обласну організацію із гучною назвою – Конгрес румунів Буковини (зареєстрована в Глибокій). Цей ручний «Конгрес» збирається у ключові для «Батьківщини» моменти. В січні 2010 року збори в  Чернівцях підтримали кандидата у Президенти Юлію Тимошенко. Вдруге Конгрес румунів України вимагав звільнити  (із в’язниці – авт.) Тимошенко і Луценка. Власне, негусто. Але з того часу прикриватися румунським питанням, захищаючи корисливі партійно-фінансові інтереси, стало звичним для команди Івана Мунтяна, для якого боротьба за владу є питанням швидше економічним, ніж політичним.

Від себе додамо: іще один син Івана Мунтяна, Артур, у свої 24-и є депутатом Чернівецької міськради і директором комбінату хлібопродуктів з річним доходом 30 340 грн (за декларацією), двома вантажними «Мерседесами» й землею в Годилові й Дубівцях. Ще одного Мунтяна –депутата-«батьківщинівця» Олексія Зіновійовича – ми виявили у Новоселицькій райраді. Це директор кооперативу «Універсал 1-с» із Тарасівців. Більш детальної інформації поки що немає.

Бізнес-політик і антимонопольник

Але й це ще далеко не всі «родзинки» майнової комісії. Знаним в області є й наступний її член, голова чернівецького ОТВ Антимонопольного комітету України ВІКТОР МОТУЛЯК. Нещодавно його ім’я знову «спливло» у розслідуванні журналістки Надії Вірної про мережу аптек у лікарнях Чернівців. Для тих, хто не знає: дружина пана Віктора, Ніна Мотуляк, є власницею аптечної мережі ТОВ «Комплекс», засновниками якої є вона разом із чоловіком. Статутний капітал цього товариства становить 300 тис. грн. Досліджуючи бізнес-інтереси Мотуляків, можна знайти і цілий завод (!) «Сиваш», за юридичною адресою вул. Чкалова, 24, у Чернівцях (там же, де й «Комплекс»). Засновником цього заводу є не хтось, а вже згадуваний раніше друг і соратник Володимира Куліша, одіозний кримчанин Олександр Лієв. Там же, на Чкалова, 24, зареєстрована ще й фірма «Мовін», одним із засновників якої є Віктор Мотуляк, а керівницею – головний бухгалтер «Комплексу» Ольга Маркіна.

Усі посади й бізнеси сукупно принесли панові Мотуляку з дружиною понад 800 тис. грн. річного доходу і чимало набутків: 4 земельні ділянки в Чернівцях, одна – в садовому кооперативі «Садко», ще одна – у Дністрівці, житловий будинок і дача в Дністрівці, 2 квартири в Чернівцях, 2 гаражі, 3 об’єкти іншої нерухомості в Чернівцях, авто «Тойота» і моторний катер «Галеон», 48 480 грн в цінних паперах і 315 тис. грн. – у статутних фондах товариств.

Діяльність пана Мотуляка на посаді голови тервідділення АМКУ теж овіяна скандалами.  У червні 2010 року наказом голови АМКУ Мотуляка В. Д. звільнено з посади за результатами службового розслідування. Щоправда, потім пан Мотуляк поновився, попри на постійні скарги – навіть підлеглих. У листі на адресу «Букінфо» згадується й про те, що саме під керівництвом Віктора Мотуляка до тервідділення АМКУ потрапив нинішній не менш одіозний депутат міськради Володимир Бешлей (матеріал про нього читайте у наступних числах «Версій»).
“В. о. голови Антимонопольного комітету України Мельниченку О. І.
Копії: Народному депутату України,голові підкомітету з питань економічноїконкуренції та антимонопольної політики комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Костусєву О. О.
Начальнику Головного управління Державної служби України Мотренку Т. В.
Голові Чернівецької ОДА Папієву М. М.

Колишніх працівників Чернівецького облтервідділення Антимонопольного комітету України
Шановний Олександре Івановичу! Нас спонукала написати цього листа ситуація, що склалася у Чернівецькому облтервідділенні АМКУ з приходом туди Мотуляка В.Д. Його рекомендував колишній губернатор Куліш В. І. (вони разом працювали у Криму в бізнесі). Крім того, Мотуляк В. Д. – член політвиконкому партії «Наша Україна» в області (до речі, поцікавтеся, яку характеристику дають йому його однопартійці!).

Прийшовши у відділення, Мотуляк В. Д. одразу заявив, що його посада «політична» і майже всі обов’язки керівника переклав на заступника, навіть особистий прийом. Якщо з попереднім керівником Стецевичем О. І. можна було порадитися по роботі і сам він брав безпосередню участь у вивченні й підготовці справ для розгляду на адміністративних колегіях, оскільки досконало знав законодавство про захист економічної конкуренції, то з новим керівником, як кажуть, ні ради, ні поради.

Щотижневі оперативні наради перетворилися на 2-3-годинні «наганяї», безпідставні звинувачення (дивіться протоколи нарад). Така організація праці досить швидко створила у колективі негативну атмосферу, і працівники почали звільнятися «за власним бажанням».

Так, звільнилися після багаторічної роботи у відділенні головний експерт ВДР Зазулінська Наталія Ярославівна (стаж роботи у відділенні понад 14 років), головні спеціалісти ВДР Саморуков Євген Олександрович (2,5 року) та Гулей Інна Іванівна (5,5 року), інспектор загального відділу Урсул Ніна Миколаївна (16 років).

Інспектора загального відділу Випорхонюк Нінель Володимирівну, яка працювала у Чернівецькому облтервідділенні від його заснування, звільнено 11 січня 2010 року (за 4 роки до пенсії) внаслідок скорочення її посади.
Напевно, звільнення усіх працівників тервідділення, які працювали до нього, було і є метою Мотуляка В. Д., бо він почав роздавати догани тим, хто не хотів добровільно і відразу звільнятися (дуже цікавими для вивчення є пояснювальні записки і формулювання наказів про догани). Такі догани одержали практично всі працівники тервідділення.

Після 15-ти років роботи у відділенні «заробила» догану і начальник ВДР Скутар Катерина Василівна, голова профспілкової організації ТВ. За чинним законодавством, догана голові профспілкової організації обласної установи має узгоджуватися з обкомом профспілки працівників державних установ, що не було зроблено. Скутар оскаржила  дії Мотуляка В.Д. в суді, що спричинило в останнього, скажемо м’яко, «невдоволення» через прояв якого Скутар подала заяву на звільнення. А «політичному» керівнику, напевно,  й цього було мало. Тому у день звільнення він їй записав три (!!!) догани.
Заробив догану і пішов «за власним бажанням» з 11 березня 2010 року головний спеціаліст ВДР Гамаль Андрій Володимирович, який пропрацював у відділенні понад 6 років.
Таким чином, за 7 місяців керівництва Мотуляка з відділення пішли 7 спеціалістів із 12 працюючих (див. книгу наказів).

Що стосується нових призначень, то Бешлей В.В.,однопартієць нинішнього голови ТВ, два місяці тому прийнятий на посаду головного експерта ВДР, – уже начальник цього відділу.

З ким думає працювати в інтересах держави такий керівник як Мотуляк В.Д. і чи будуть результати від такої роботи? Закінчується І квартал 2010 року, а показники роботи відділення нікудишні (можна порівняти із відповідним періодом 2009 року).
Але, напевно, не це хвилює керівника Чернівецького ТВ. Мотуляк – бізнесмен, власник мережі аптек ТОВ «Комплекс». І хоча де-юре ними керує не він, а його дружина, де-факто про свій бізнес він не забуває. І в Чернівцях небезпідставно говорять, що «Мотуляк використовує своє службове становище для боротьби з конкурентами».

Невипадково за результатами перевірки аптек у період епідемії грипу практично проти всіх перевірених аптек (мережа аптек ТОВ «Комплекс», звісно, під перевірки не потрапила) порушені справи і їхні власники оштрафовані. Окрім власників мережі аптек ПП «Гармонія-2000», які за такі ж порушення одержали лише рекомендації…

Підтвердженням лобіювання власних інтересів є листи до обласної, міської та районних рад, мета яких – з’ясувати ставки оренди приміщень лікарень комунальними аптеками і порівняти їх зі ставками оренди, які сплачує ТОВ «Комплекс», мережа аптек якого теж розташована у лікарнях (див. вихідну документацію).

Можливо, Ви подумаєте, що це лист ображених і нами керує жадоба помсти? Це не так. Ми могли би байдуже поставитись до цього всього. Хтось уже влаштувався на іншу роботу, хтось іще влаштується. Але, як казав відомий кіногерой, «за дєржаву обідно». Ми доклали чимало зусиль, щоби Чернівецьке обласне територіальне відділення АМКУ працювало якісно, на користь країни, на благо народу. Працювали і після закінчення робочого дня, і у вихідні, за мізерну зарплату, яку новий керівник, до речі, ще й урізав, зменшивши премії і скасувавши надбавки. Нам шкода, що через таке «політичне» керівництво буде зруйнована важлива державна структура в області.
Сподіваємось, що Ви зробите серйозну перевірку роботи Чернівецького обласного територіального відділення за останні сім місяців, об’єктивно проаналізуєте стан справ і знайдете вихід із ситуації, що склалася.

http://www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=6532

Майже мільйонер і голова Глибоцької РДА

Голова Глибоцької РДА ГЕОРГІЙ ПРИДІЙ трохи не дотягнув до чесно заробленого мільйона – на його рахунку 979 тис. 800 грн. Усі доходи – від підприємницької діяльності (турагенція, вул. Головна,59). У власності голови РДА  майже 40 соток землі у 5 ділянках. Родині пана Придія належать ще майже 70 соток у 4 ділянках та авто «Хюндай-Туксон». Обізнані люди подейкують, що пан Придій незаконно торгує землями Глибоччини, але офіційних підтверджень цього поки немає.

     І цар, і герой, і майже Бог, якому під силу все! 

Майнову комісію обрав і чи не найбільший приватний підприємець краю. ІВАН СЕМЕНЮК з партнером володіють ТОВ «Родничок» – це кілька компаній і 12 заводів. Семенюк володіє також розважальним комплексом «Сонячна Долина». Якщо ви думаєте, що пан Семенюк – мільйонер, то ви дуже наївні: за рік він отримав… 42 561 грн доходу, з яких понад 10 тис. – спадок! Як кажуть, «без коментів»… Зазначимо лише, що пан Семенюк – найбільший землевласник у комісії (у його володінні майже 60 га), має у Боянах 3 земельні ділянки та 2 житлові будинки, ще 2 будинки й квартиру в Чернівцях, будинки у Припрутті та в Миговому, 5 об’єктів іншої нерухомості у Новоселиці та Боянах, 2 «Мерседеси» й понад 1 млн грн вкладень у статутні фонди фірм.

Як у будь-якому великому бізнесі, у «Роднічка» теж не обходиться без скандалів. Переважна більшість їх стосується незаконного вибору гравійно-піщаної суміші (основної сировини для «роднічкового» виробництва) та незаконного використання земель. Так, 2012-го мешканці Припруття і Зеленого Гаю звинуватили «Роднічок» у незаконних руслорегулювальних роботах, виборі гравію і знищенні дерев, що призвело до підтоплення цих населених пунктів під час повені. Прокуратура тоді перевіряла діяльність «Роднічка», але нічого незаконного не знайшла (селяни стверджують про змову Семенюка з керівництвом області, екоінспекції та інших контрольних органів). Натомість наведемо ще один цікавий документ.

Помічнику –консультанту народного депутата України Істратію О.В.
Мешканці села Зелений Гай Новоселицького району
10.08.2012

Колективне звернення

Шановний Олег Володимирович !

Звертаємось до Вас, бо від недоторканого мальовничого ландшафту села, залишилася тільки одна назва…

Наш природний скарб по–справжньому показав свою силу при паводках 2008 року, коли всі села біля річки Прут в Новоселицькому районі були підтоплені, крім нашого села, бо густий ліс та великі пагорби в прямому сенсі врятували від знищення оселі мешканців села й створили природний бар’єр проти водної стихії, не зважаючи на те що село максимально наближене до русла річки…

Нині ж прийшов час, коли природу, яка належить громаді, почали знищувати та продавати без будь яких пояснень, не звертаючи увагу на людей, депутатів Зеленогайської сільської ради, на десятки звернень до екологічної служби району та області. Природоохоронна служба повністю стала на захист тіньового капіталу, якій займаючись незаконною вирубкою лісу та вивезенням гравійної суміш,і розділив свої величезні доходи, взявши в долю керівників області та району…

 Побачивши, що люди стали на захист своєї землі йі почали перешкоджати вивозу та знищенню дерев, державна екологічна інспекція в Чернівецькій області 2010 року створила комісію в складі представників Дністровсько-Прутського басейного управління водних ресурсів, Держекоінспекції в Чернівецькій області, Новоселицької та Герцаївської райдержадміністрації, Новоселицької районної ради, які вирішили провести руслогенеруючі роботи з підготовленою вже затвердженою проектною документацією. Так звана комісія в один день «прикрилася» документом, у якому зазначено, що ці роботи з вирубки лісу та вивезення гравійної суміші потрібні для зменшення водного навантаження на берегові укріплення та береги як з Герцаївської, так і з Новоселицької сторони. Одразу був укладений договір №19-р з ТОВ «Роднічок», які погодилися проводити роботи у відповідності до затвердженої проектної документації з дотриманням вимог природоохоронного законодавства, більш того, зробили з фірми «Роднічок»  благодійника, бо на всі зазначені роботи треба витратити 5 мільйонів гривень, яких у влади немає, але є спонсор, якій усім допоможе та врятує своїми добрими справами від повені, що може бути наступними роками. Семенюк Іван Васильович узявся «по-справжньому» за так звану допомогу – не тільки селу Зелений Гай, а іншим прирічковим селам Новоселицького та Герцаївського району.

На землі Зеленогайської сільської ради стягнули велику кількість техніки: екскаватори й вантажівки, які працювали цілодобово. Таке господарювання, як виявилося, для «благодійників» стало непоганим бізнесом. За одну добу (!) «благодійники»-бізнесмени реалізовували наші природні копалини на 210 тис. грн, що підтверджується колишніми працівниками на вантажних автомобілях, які здавали виручку щодоби.Те, що не реалізовувалося, одразу завозили на фірму в Бояни, де з наших копалин виготовляли різноманітну будівельну продукцію для «тих, хто рятує». Такі дії тривають майже 2 роки, вони знищили 40 гектарів лісових насаджень, повністю зруйнували природні укріплення. Розкопано та залишено в ямах 180 га землі, яка перетворилася не на руслорегулювальні роботи, якими прикриваються посадовці, а на наслідки «вибуху атомної бомби»

Дивує, що протягом тривалого часу ми, громада села Зелений Гай, звертаємось до всіх високопосадовців, але на нас не звертають уваги й тримають нас за «бидло», не здатне захистити свою рідну землю від справжньої навали мафіозного клану, до якого входять вищезазначені керівники різних рівнів влади і бандитських угруповань.

Плоди цього жахливого злочину проти природи та людства вже відчули жителі села Цурень Герцаївського району, які звернулися до облпрокуратури щодо неправомірності проведення ПП «Роднічок» руслорегулювальних робіт, які призвели до зміни русла ріки, підмивання берегів і втрати значної частини земель сільськогосподарського призначення. Були зруйновані будівлі мешканців с. Цурень, розташовані поблизу робіт, що їх проводили «благодійники».

Природна катастрофа в Цурені – це тільки 1% того, що може виникнути в нашому селі. Ми уважно стежили за роботою правоохоронних органів, які взялися перевіряти зазначені факти . До перевірки були залучені контрольні органи – Державна екологічна інспекція, Дністровсько-Прутське басейнове управління, УМНС, Управління Держгірпромнагляду та інспекції архітектурно-будівельного контролю. Тобто всі ті служби, які дали дозвіл на проведення таких злочинних дій.

Зрозуміло що реакції на звернень громади с Цурень жодної не буде, окрім погроз людям села фізичною розправою та психологічного тиску. Більше того, від 18 липня цього року на порталі Чернівецької незалежної інформаційної агенції «БукІнфо» був опублікований матеріал про незаконні дії ПП «Роднічок», де гендиректор фірми–підрядника Світлана Скрикуляк (колишній заступник голови Новоселицької райдержадміністрації) повідомила, що після перевірок претензій від цих структур до ПП «Роднічок» не виявлено. Тому взагалі ставимо під сумнів розгляд справи в Цуренях. Коли заробляються мільйони доларів, це, на нашу думку, влаштовує всіх поставлених на високі посади, щоби захищати природу і права простої людини.

Інцидент якій стався на початку липня цього року, коли мешканці села вийшли на мітинг проти вивезення гравійної суміші та вирубки дерев і мали можливість спілкування з відповідальною на нашій стороні особою, яка заїхала на місце подивитися за ходом відправок та вирубки. Він, сидячи в машині «Х-5 БМВ» із номерним знаком СЕ 0101 через вікно пояснив, що нам нема чого  тут шукати, адже є всі відповідні документи для вивозу, назвавши кілька прізвищ посадовців.

Ми повернулися додому морально знищені, з одним питанням:

Чому це на своїй землі, ми, громада села, повинні дивитися, як знищується ліс і ландшафт села тільки тому, що хтось за прізвиськом «УРІ» на модному «Іксі» розповідає нам, як нам треба жити і кого слухати – ломаною українською мовою? – Перебуваючи при цьому на посаді сільського голови сусіднього села та будучі правою рукою «благодійника». До цього ми дійшли завдяки такому керуванню, яке вбиває нас уже сьогодні, не звертаючи уваги на закон та права громади нашого і не тільки нашого села.

Ми приблизно визначили завдану природі шкоду – збитки перевищують 80 000 000 (вісімдесят мільйонів) гривень, які перетворилися з гравію, піску, лісів, що належать громаді, на євро та долари для «ВСІХ НЕБАЙДУЖИХ ДО ПРИРОДИ ТА ЛЮДЕЙ», які «допомагають»…

 http://bukinfo.com.ua/show/news?lid=27326&start=20

Так, на «Роднічку» люблять «на шару» користуватися землею і вивозити пісок, як це сталося на березі Прута в селі Драниця і в парку «Жовтневому» у Чернівцях:

«Прокурор Новоселицького району, в інтересах Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів, звернувся до Господарського суду в Чернівецькій області з позовною заявою до ТОВ «Родничок» з вимогою погасити заборгованість в сумі більше 77 тисяч гривень за видалену гравійно-піщану суміш при проведенні руслорегулюючих робіт.

Так, 20.06.2014 р. БУВР та ТОВ «Родничок» уклали договір підряду на проведення руслорегулюючих робіт та здійснення технічного нагляду при їх виконанні на р. Прут біля с. Драниця Новоселицького району.

Згідно з договором за видалення гравійно-піщаної суміші при проведенні руслорегулюючих робіт, підрядник має перераховувати внески на спеціальний рахунок БУВРу.

Оскільки всупереч вимогам закону та взятим на себе зобов’язанням, ТОВ «Родничок» у передбачений договором термін не сплатило понад 77 тисяч гривень за видалену гравійно-піщану суміш, прокурор району звернувся до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості. У ході розгляду судової справи підприємство добровільно погасило борг.

http://bukinfo.com.ua/show/news?lid=58874

У парку «Жовтневому» «Роднічок». використовує під атракціони та боулінг-клуб понад 22 га парку за 5400 грн на місяць (!). Такі площі підприємству віддали в користування за договором про співпрацю, а перед тим – про спільну діяльність. Підприємство ще й заборгувало парку 115,2 тис. грн. До того ж, як стало відомо, ТОВ «Роднічок» побудувало архітектурну конструкцію на території парку і через суд узаконило будівництво.

http://corruptua.org/2015/10/u-chernivtsyah-za-beztsin-viddali-4-ga-parkovoyi-zemli-kiyivskiy-pidpriyemitsi/

Додамо, що за законом, на території парку будь-який бізнес є забороненим. Парк йде на порушення свідомо, бо ж «Роднічок», так само, як й інші інвестори, обіцяє платити податок на землю, облагородити територію (в нашому випадку йшлося про 300 тис. грн. на територію довкола атракціонів). Але, оскільки договір оренди з «Роднічком» укласти неможливо, то й податок за землю замість фірми платить парк. А про ціни на дитячі атракціони – загалом мовчок.

 Природолюб – винищувач водоспадів 

Є в цій комісії і справжній «природолюб», директор ДП «Путильський лісгосп»  ПЕТРО ФРЕЙ, який очолює цей лісгосп ще від часів Януковича. Можна не сумніватися, що майно своє він береже краще, ніж природу: 200 тисяч річного доходу, 4 земельні ділянки і 2 будинки в Усть-Путилі та ще авто «Chevrolet Tacuma». У декларації пана Петра особливо зацікавив нас дохід дружини головного лісівника Путильщини:  за рік секретар сільради Наталія Фрей отримала 85 355 грн доходу, тобто понад 7 тисяч за місяць! Для порівняння, стільки ж отримує в університеті доктор наук з усіма титулами та регаліями! Пані Наталія, до речі, є ще й депутаткою Усть-Путильської сільради, а крім 14 років секретарювання, в її біографії є ще й головування у тій же Усть-Путильській сільраді. Можливо, це певною мірою пояснює пасивну позицію сільради у питаннях незаконних рубок. Одним з останніх є журналістське розслідування 2015 року, оприлюднене в Інтернет-виданні «Ракурс» – саме стосовно Путильського лісгоспу і пана Фрея особисто:

«…За часів Віктора Януковича головою Державного агентства лісових ресурсів України був Віктор Сівець. А порядки були такі: лісгосп мусив продавати дерево лише певним компаніям, ще й за заниженою ціною. Потім ці компанії вивозили деревину за кордон, де отримували свою дельту (різницю в ціні – авт.) за кожний кубометр. Сьогодні так само ліс іде переважно за кордон, всередині України його продають дуже мало. На даний момент увесь ліс продано наперед. З приходом нового губернатора чи директора лісгоспу схема не змінюється, бо в цьому ніхто не зацікавлений. Така ситуація в усіх лісгоспах Чернівецької області.

За всі роки незалежності України Путильський держлісгосп не створив жодного серйозного підприємства з переробки деревини хоча б на якийсь напівфабрикат. Ліс іде за кордон одразу кругляком, бо так значно простіше, хоча навіть напівфабрикат коштує набагато дорожче – щонайменше вдвічі. Переробка деревини дала би змогу створити додаткові робочі місця, відтак сплачувалися би податки і відрахування до Пенсійного фонду. Але загалом це не вигідно обласній таі місцевій адміністрації. Тому переробки немає і все спрямоване на те, щоб її й не було. За цим стоять як місцеві, так і обласні керівники. За бажання цю ситуацію можна було би докорінно змінити за півроку, але на це, як то кажуть, має бути політична воля.

Лісовпорядкування виконувало розрахунки по дозволеній вирубці на десять років. Для Путильського лісового господарства розрахункова річна вирубка становить 68 тис. кубометрів на рік, тобто вирубувати більше заборонено без поважних причин (буревій, сніголом, хвороби лісу). За період керівництва Петра Фрея рубки щоразу перевищували норму вдвічі. Рубаються подвійні обсяги, вивозяться до с. Іспас Вижницького району – і вже звідти відправляються за кордон. Для того, щоби не виснажувати лісові ресурси і водночас безперервно їх використовувати, Лісовий кодекс передбачає розрахункову лісосіку. Це щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини, яка затверджується окремо за групами порід для кожного власника, постійного користувача лісів. Такі розрахунки роблять щодесять років. Розрахункова лісосіка вирубується в рамках так званих рубок головного користування. Окрім них, є ще три види рубок: для формування і оздоровлення лісів (санітарні, лісовідновні, ландшафтні тощо) та рубки під час заходів, пов’язаних з лісовим господарством (будівництво або ремонт лісових шляхів, прорідження захаращених ділянок лісу). Під виглядом таких рубок, а фактично шляхом зловживань вирубується ще такий же, а то й більший обсяг лісу. Це ж наскільки хворими мають бути ліси, щоби із зазначених причин вирубувалася фактично ще одна лісосіка? Така собі регулярна щорічна масштабна «епідемія». У Путильському районі замість 68 тис. кубометрів лісу щороку вирубували вдвічі більше – до 150 тис. кубів. За словами місцевих жителів, навіть коли в Карпатах був справжній буревій, то й тоді вирубали менше, ніж під час оцих щорічних «додаткових рубок» на постійній основі. І якщо вирубувати стільки щороку, то через 10 років рубати буде вже нічого…»

Торги деревиною

Закон порушується не лише при вирубці, але й при продажу деревини. Як уже зазначалося, за попередньої влади купувати ліс могли тільки певні компанії і ніхто більше. Але якась сума все-таки потрапляла до державного бюджету. «Життя по-новому» для Карпат ознаменувалося, зокрема, тим, що нині торги проходять за схемами, відповідно до яких купує той, «хто має купити», за домовленостями. За умовами торгів, деревина має бути вже на складі: спочатку лісництво повинно заготувати її й відвезти на склад, а потім уже продавати. Та насправді деревини на складі немає. Підприємець купує її на торгах, а потім іде в лісгоспі… укладає договір про лісозаготівлю. Тобто торги проводять «про людське око», а дерево вирубують уже після них. За те, щоби лісгосп співпрацював саме з вашою конторою, треба заплатити з кожного куба певну суму, залежно від відстані та витрат на транспортування дерева.

На торгах зазвичай перемагає визначений наперед підприємець, бо торги проходять відповідно до домовленості між покупцями. Потім такі підприємці не сушать собі голову над переробкою дерева, а відразу відправляють його вагонами (90%) за межі району.

При цьому, за даними Держлісагентства України, ціна знеособленого (без зазначення породи дерева) кубометра реалізованої деревини 2014 року становила 465 грн. Однак ті, хто стикаються з цим на практиці, розповідають, що підприємець може купити кубометр деревини за 100 або 200 грн, а часом і за 50 грн. Причина в тому, що купується лісосіка: за накладною підприємець отримує там дрова, а насправді –  ділову деревину, бо робиться це без належного контролю з боку відповідних інстанцій. Щодо електронного обліку, то це ілюзія, бо в підприємця тих бірок для обліку – цілі мішки.

Зазвичай ліс вивозиться з України кругляком (так називаються необроблені зрубані стовбури дерев), 80% деревини підприємці реалізують в непереробленому вигляді.

 Контора «Роги і копита»

Якщо раніше в лісгоспі працювали лісозаготівельні бригади, де люди були оформлені офіційно, то зараз, аби обійти державу й не платити податків, трактористи і вальщики лісу працюють на тих же підприємців нелегально. Підприємці платять єдиний податок і розписують виконання всіх робіт на декількох людей. Лісозаготівельні бригади працюють через спеціально створені фірми (люди там офіційно не влаштовані, це оформлюється як надання послуг), працюють без належного обладнання та правил безпеки.

Офіційно такий підприємець не має бригад, платить податок на підприємницьку діяльність та організовує вирубку лісу. Робітники, яких скорочували в лісгоспах, переходили до приватних підприємців на більшу зарплатню, адже з неї вже не роблять відрахування на користь держави. Таким чином лісозаготівельники, які працюють на небезпечних роботах, тепер не мають ні соціального захисту на випадок професійної травми, ні права на пенсію в 55 років. У випадку хвороби, смерті або травми на робочому місці вони можуть розраховувати хіба що на ласку господаря.

Не деревом єдиним

Крім того, держлісгоспи примудряються отримувати від держави кошти, наприклад, на будівництво доріг та перевезення деревини на склад для відправлення на експорт. Проте за ці гроші переважно будують потім під’їзні шляхи для нових лісосік, так звані тракторні волоки. Тобто купуються самосвали, бульдозери, екскаватори тощо, але ця техніка використовується не для будівництва доріг, якими потім зможуть користуватися люди, а просік для тракторів, що вивозять ліс.

Навіть техніку, що її держава безкоштовно надала Путильському лісгоспу в 2011 році, використовували не для будівництва доріг. Нею просто вивозили ліс.

Вже за нинішнього керівника пана Фрея було виділено техніку для будівництва доріг, але вона використовувалася не за призначенням, а для вивезення деревини.

Схеми лісозаготівлі працюють з легкої руки Державного агентства лісових ресурсів України. Приміром, держлісгоспи змушують купувати через їхні фірми комп’ютерну техніку для електронного обліку деревини. У розвинутих країнах, наприклад, в Австрії, Німеччині лісник веде електронний облік дерев, але навіть там це поки що перебуває на стадії експериментів. Але в нас не кожен лісник має нормальну сокиру, а його змушують купувати комп’ютер. Водночас електронний облік не дає жодних результатів, бо як робили фіктивні накладні, так і роблять…

«Ракурс» звернувся до компетентних органів із запитами про надання інформації щодо результатів розслідування фактів корупційних зловживань посадовими особами Путильського району Чернівецької області та Путильського державного лісового господарства (кримінальне провадження 12013270050001168). В обласній прокуратурі відповіли, що слідчим прийнято рішення про закриття справи за відсутністю події кримінального правопорушення. Водночас в прокуратурі області встановили, що таке рішення було прийняте передчасно, без дослідження всіх обставин правопорушення, тому вказану постанову було скасовано, а матеріали кримінального провадження передано для подальшого проведення досудового розслідування. Потім знову розслідували-розслідували, але справу закрили…

Не змінився стан справ і з приходом нового прокурора. Ну не можуть нічого знайти, хоча що там особливо шукати: лісгосп перевищив вирубку в два рази. Але слідство на чолі з обласною прокуратурою вкотре заблукало в трьох соснах…»

Міцний тандем батька і сина

Картина охоронців комунального майна буде неповною, якщо насамкінець не згадати про ВІТАЛІЯ ТКАЧУКА, комерційного директора ТзОВ«Буковина-Трейдінг», «співочого» депутата облради, колись представника «Сильної України» Сергія Тігіпка, а нині «Укропівця», та ще й до того ж сина колишнього голови Вижницької РДА, перед тим начальника управління з питань забезпечення повноважень щодо управління об’єктами спільної власності обласної ради Василя Ткачука.

Про те, як половина списку «УКРОП» відмовлялася від депутатства, аби омріяне крісло дісталося Ткачуку-молодшому, відомо всім. А те, що невдовзі після того крісло начальника бюро технічної інвентаризації (от вже де сила-силенна майна й можливостей!) дісталося Ткачуку-старшому – закономірний результат «рішення питань». Декларація Ткачука-молодшого за 2014 і 2015 рік відсутня для широкого загалу, тож що в ній могло би бути записано, залишається лише здогадуватися, однак ще 5 років тому (в 2011-му) його річні доходи перевалювали за 200 тисяч гривень, а серед сімейного майна можна було зустріти не лише землю і будинки, але й раритетну автівку 1945-го року. Крім фірми «Буковина-трейдінг», у власності родини Ткачуків є ще й фірма ТОВ «Трейдинг-2000» та ресторан «Золотий фазан». За неперевіреною інформацією, родичам пана Ткачука належить ще й  приватна база відпочинку у Вижниці «Над Черемошем» (там директором числиться 68-річна депутатка Вижницької міської ради Ткачук Марія Василівна)

Іван ДУПА, «спеціально для «Версій»